|
Читайте также: |
Деміфонт Гроші віддавай!
Форміон. Як так, то жінку віддавай!
Деміфонт. До суду йди!
Форміон. Як тільки довше мучить будете мене...
Деміфонт. Що зробиш?
Форміон. Я? Невже ж здається вам, що я
Опікуном дівчат без віна став;
Так ні, і з віном теж.
Xремет. То що з того?
Форміон. Ніщо!
Я знав таку (показуючи рукою на дім Хремета),
що чоловік у неї...
Хремеї. Ой!
Деміфонт. Що!
Форміон. Мав на Лемні іншу...
Xремет. Я пропав.
Форміон. Дочку
Мав з нею. І виховує таємно.
Xремет. Я в труні!
Форміон. Іду до неї й розкажу все це.
Хремент. Молю.
Цього ти не роби. [403]
Форміон. Не той став?
Деміфонт. Глумиться!
Хремет. Відпустимо тебе.
Форміон. Байки!
Хремет. Що хочеш ще?
Ті гроші, що дістав, даруємо.
Форміон. Еге ж!
Чому ж, до чорта, водите мене за ніс,
Жартуєте зі мною по-хлоп'ячому
«Не хочу - хочу - ні, не хочу; на - віддай!
Що сказано - не сказано; раз - так, раз - ні».
Хремет (до Деміфонта). Та як і звідки він дізнавсь?
Деміфонт. Не знаю я;
Лиш знаю те, що я нікому не казав.
Хремет. Боги, простіть! Це ж просто диво.
Форміон. Ще й яке!
Деміфонт. Як! Стільки грошей він від нас набравсь і от
У вічі ще сміється? Ні, вже краще вмру!
Будь мужнім, покажи, що ти при розумі!
Ти ж бачиш: те, що сталося, відоме всім,
І перед жінкою його вже не втаїш.
Хремете, легше ублагать її, коли
їй скажем ми, аніж почує від людей.
Тоді цього нікчему зможем покарать,
Як схочемо.
Форміон (про себе). Мені тут непереливки:
Ці гладіатори на мене сміло йдуть.
Хремет. Боюсь, що не вблагаємо її.
Деміфонт. Кріпись,
Надіюся, Хремете, помирити вас,
Скажу: дочки твоєї мати вмерла вже.
Форміон. Так?! Проти мене всі ці ваші хитрощі (Деміфонтові, показуючи на Хремета),
На мене напад йому не дасть користі!
От ти тепер уже позбувся пристрастей
За домом, не злякавшись жінки першої,
Зневаги знов їй завдаєш великої.
Ти за гріхи прийшов перепросить її?
O ні! Я запалю такий вогонь у ній,
Що не погасять сльози світу цілого.
Деміфонт. Нікчему знищать хай богині всі й боги!
Нахаби не стрічав ніхто такого ще!
Чи суд цього нікчему не зашле звідціль
На острови безлюдні!
Хремет. Сам не знаю вже
Направду, що зробити з ним.
Деміфонт. Та знаю я:
Ходімо в суд!
Форміон. У суд? (Показуючи на дім Хремета). Як хочете, сюди! (Йде до дому Хремета). [404]
Хремет (до Деміфонта). Тримай же, не пускай! Рабів покличу я. (Біжить до свого дому).
Деміфонт (тримає Формівна). Не можу. Поможи! (Б'є Формівна).
Форміон (до Деміфонта). Я в суд тебе позву.
Деміфонт. Дій по закону.
Форміон (до Хремета). І тебе також, Хремете!
Хремет (до одного з рабів, що вже прибігли). Тягни його!
Форміон (якого вхопив раб). Ви так? Тепер кричатиму (кричить).
Гей, Навсікрато! Вийди!
Хремет. Рот стули йому!
Дивись, негідник! Дужий!
Форміон (кричить ще голосніше). Навсікрато, гей!
Деміфонт. Мовчи!
Форміон. Мовчать?
Деміфонт (до раба). Не йде, то кулаком в живіт!
Форміон (бачить, що Навсікрата виходить з хати).
Хоч око виколи! Я знаю, як помщусь!
Дата добавления: 2015-07-16; просмотров: 37 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| СЦЕНА 7 | | | СЦЕНА 10 |