СЦЕНА 1. Форміон (до Гети)

ДІЯ III

Форміон (до Гети). Де старий той? План вже маю

в голові обдуманий!

Гета. Що ти зробиш?

Форміон. Все, що треба, щоб лишилась Фанія,

И Антіфонта щоб звільнив я, й діда гнів на себе взяв.

Гета. Молодець ти, друже, справді! Лиш один я маю страх,

Форміоне, щоб відвага не перетягла струни.

Форміон. Ні! Я справу добре знаю, вихід теж обдуманий.

Скільки я людей, гадаєш, аж до смерті бичував, [398]

Громадян та чужоземців? І що далі, то частіш.

А чував ти, щоб на мене скаргу хтось подав у суд?

Гета. Як же так?

Форміон. Сильця не ставлю я на коршаків, шулік,

Що нам шкодять, ні; ловлю я нешкідливих лиш пташок.

З Цих якийсь прибуток маю, з тих - то був би марний труд,.

Скрізь чигає небезпека, де хто може, там скубе,

Я ж убогий. Скажеш: «Винен» - поведуть у дім рабам.

Та ж не стануть ненажери годувати - й слушно це„

За провини не захочуть добродійствами платить!

Гета. Він віддячитись не годен за таке добро тобі.

Форміон. Ні, звичайно, багачеві важко відплатитися.

Йдеш туди без подарунків, вмитий і намащений,

І спокійний, а господар журиться витратами.

Тут тобі дають, що хочеш, в нього лють - у тебе сміх.

Перший п'єш, займаєш місце на сумнівній учті цій...

Гета. Що це значить?

Форміон. Бо не знаєш, за що братись найскоріш.

А подумаєш, що все це і солодке й дороге,

То й гадаєш, чи не можна богом уважать його?

Гета. Йде старий! - Ану, тримайся! Перший бій - найважчий бій!

Дата добавления: 2015-07-16