Читайте также: |
|
1. Глазьев С. Ю. Теория долгосрочного технико-экономического развития. — М: ВлаДар, 1993. — 310 с.
2. Новицкий П.Т. Население и трудовые ресурсы. — М.: Мысль, 1996. —
350 с.
3. Розміщення продуктивних сил: Посібник / Тарангул Л. Л., Горлен-ко I. О., Евтушенко Г. I. — К., 2000 — 264 с.
4. Руденко В. П. Природно-ресурсний потенціал України. — К.: Либідь,
1994.—150 с.
ЗЛ. Загальна характеристика економічного потенціалу та його структура
Потенціал (від лат. potencia — сила) у широкому значенні — це наявні засоби, запаси, джерела, які можуть бути мобілізовані, приведені в дію, використані для досягнення певної мети, здійснення плану, вирішення яко-го-небудь завдання. Потенціал соціально-економічної системи — поняття відносне і вимірюється для країни за динамічним критерієм, який інтегрує природно-ресурсні, економічні, соціальні, політичні та інші чинники, має суб'єктно-об'єктне вираження та конкретні цілі.
Глава 3. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
Економічний потенціал країни — сукупна здатність економіки країни, її галузей, підприємств, господарств здійснювати виробничо-економічну діяльність, випускати продукцію, товари, послуги, задовольняти суспільні потреби, забезпечувати розвиток виробництва і споживання.
Економічний потенціал країни може бути представлений у вигляді комплексу взаємопов'язаних потенціалів як складових структури національної економіки. Найчастіше в якості критеріїв класифікації потенціалів використовують види економічних ресурсів, сфери діяльності, напрями використання (див. рис. 3.1).
Рис. 3.1. Способи класифікації видів економічного потенціалу національної економіки
Природно-ресурсний потенціал характеризує природні багатства національної економіки, уже залучені в господарський оборот, а також доступні для освоєння при даних технологіях і соціально-економічних відносинах.
Виробничо-технологічний потенціал — сукупність засобів виробництва (будинків, споруджень, обладнання та устаткування), а також існу-
НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК
ючих технологічних способів (технологій) їх використання в економічній діяльності.
Трудовий потенціал — трудові ресурси країни, включаючи підприємницькі спроможності. Його обсяг і якість визначаються чисельністю активного працездатного населення та його освітнім і професійно-кваліфікаційним рівнем.
Науково-технічний потенціал — потенціал, який є в розпорядженні країни у галузі науково-дослідницьких та дослідно-конструкторських розробок (НДДКР). Це — досягнення фундаментальної та прикладної науки, нові технології, дослідно-експериментальна база, а також науково-технічні та конструкторські кадри високої кваліфікації.
Впутрішньоекономічний потенціал — частина загального економічного потенціалу національної економіки, орієнтована на задоволення внутрішніх потреб національного виробництва та соціальної сфери.
Експортний потенціал — здатність національної економіки виробляти продукцію, конкурентоспроможну на світових ринках, експортувати її в достатніх обсягах за світовими цінами.
Також економічний потенціал національної економіки може бути визначений сукупністю галузей народного господарства, підприємств, установ, які виробляють промислову, сільськогосподарську, будівельну продукцію, надають різні послуги виробничого й невиробничого призначення тощо. Цей принцип покладений в основу класифікації економічного потенціалу країни за ознакою сфери діяльності.
Економічний потенціал конкретної національної економіки може характеризуватися з точки зору досягнутих результатів від використання наявних економічних ресурсів. Тобто економічний потенціал може розглядатися як узагальнена конкретно-історична характеристика рівня розвитку економіки.
Економічні результати відображаються в обсязі, структурі, якості та техніко-технологічному рівні вироблених товарів і послуг. Узагальненою характеристикою економічних результатів є ВВП, національний дохід, їхня структура та динаміка. Окрім того, в якості показників економічних результатів можуть виступати фізичні обсяги виробництва окремих видів товарів, визнаних на даному історичному етапі найважливішими, рівень життя населення тощо (див. табл. 3.1).
Глава 3. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
Таблиця 3.1 Окремі соціально-економічні показники розвитку економіки України
Валовий внутрішній продукт (у фактичних цінах), млн грн, | |||||||
у розрахунку на одну особу, грн. | |||||||
Доходи населення, млн грн. | |||||||
Індекс споживчих цін (до грудня попереднього року), відсотків | 125,8 | 106,1 | 99,4 | 108,2 | 112,3 | 110,3 | 111,6 |
Обсяг реалізованої продукції промисловості (у фактичних цінах), млрд. грн. | 182,7 | 210,8 | 229,6 | 289,1 | 400,8 | 486,6 | 551,7 |
Природний приріст, скорочення (-) населення, тис. | -373,0 | -369,5 | -364,2 | -356,8 | -334,0 | -355,9 | -297,7 |
Вищеназвані показники економічного потенціалу широко застосовуються у практиці міжнародних співставлень. Найчастіше динаміку розвитку окремих країн аналізують за допомогою співставлення рівнів зростання їхнього валового внутрішнього продукту (див. табл. 3.2).
Однією із основних проблем економічної теорії є ефективність використання економічного потенціалу. Суть її полягає у визначенні шляхів і способів досягнення найбільшого задоволення суспільних потреб в умовах дефіциту та обмеженості ресурсів. Проблема ефективності суспільного виробництва має два аспекти — цільовий (задоволення потреб) і ресурсний (використання обмежених ресурсів).
Цільова ефективність являє собою якісну характеристику суспільного виробництва з т очки зору рівня розвитку і ступеня задоволення потреб суспільства.
Ресурсна ефективність відображає раціональність організації суспільного виробництва, комбінації факторів виробництва, застосування наявних ресурсів.
НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК
Таблиця 3.2 Рівень зростання ВВП (у постійних цінах та ПКС 2000 p.; відсотків до попереднього року)
11995 \2000 |200І |2002 \2003\2004\2005 (2006 | ||||||||
Країни СНД | ||||||||
Азербайджан | -11,8 | 11,1 | 9,9 | 10,6 | 11,2 | 10,2 | 26,4 | 34,5 |
Білорусь | -10,4 | 5,8 | 4,7 | 5,0 | 7,0 | 11,4 | 9,4 | 9,9 |
Вірменія | 6,9 | 5,9 | 9,6 | 13,2 | 14,0 | 10,5 | 14,0 | 13,4 |
Грузія | 2,6 | 1,8 | 4,8 | 5,5 | 11,1 | 5,9 | 9,6 | 8,6і |
Казахстан | -8,2 | 9,8 | 13,5 | 9,8 | 9,3 | 9,6 | 9,7 | 10,6і |
Киргизстан | -5,4 | 5,4 | 5,3 | 0,0 | 7,0 | 7,0 | -0,2 | 2,7 |
Молдова | -1,4 | 2,1 | 6,1 | 7,8 | 6,6 | 7,4 | 7,5 | 4,6і |
Російська Федерація | -4,1 | 10,0 | 5,1 | 4,7 | 7,3 | 7,2 | 6,4 | 6,7 |
Таджикистан | -6,0 | 8,3 | 9,6 | 10,8 | 11,0 | 10,3 | 6,7 | 7,0 |
Туркменістан | -7,2 | 5,5 | 4,3 | 0,3 | 3,3 | 4,5 | 9,6 | |
Узбекистан | -0,9 | 4,0 | 4,2 | 4,0 | 4,4 | 7,7 | 7,0 | 7,3' |
Україна | -12,2 | 5,9 | %2 | 5,2 | 9,6 | 12,1 | 2,7 | 7,1 |
Інші країни світу | ||||||||
Австрія | 1,9 | 3,4 | 0,8 | 0,9 | 1,1 | 2,4 | 2,0 | 3,1 |
Бельгія | 2,4 | 3,7 | 0,8 | 1,5 | 1,0 | 3,0 | 1,1 | 3,1 |
Болгарія | 3,3 | 5,9 | 4,5 | 5,4 | 5,0 | 6,6 | 6,2 | 6,1 |
Великобританія | 2,9 | 3,8 | 2,4 | 2,1 | 2,7 | 3,3 | 1,9 | 2,8 |
Греція | 2,1 | 4,5 | 5,1 | 3,8 | 4,8 | 4,7 | 3,7 | 3,8 |
Данія | 3,1 | 3,5 | 0,7 | 0,5 | 0,4 | 2,1 | 3,1 | 3,2 |
Естонія | 4,5 | 7,9 | 7,7 | 8,0 | 7,1 | 8,1 | 10,5 | 10,9 |
Іспанія | 2,8 | 5,0 | 3,6 | 2,7 | 3,0 | 3,2 | 3,5 | 3,8 |
Італія | 2,8 | 3,6 | 1,8 | 0,3 | 0,0 | 1,1 | 0,0 | 1,7 |
Латвія | -0,9 | 8,4 | 8,0 | 6,5 | 7,2 | 8,6 | 10,2 | 11,0 |
Литва | 5,2 | 4,1 | 6,6 | 6,9 | 10,3 | 7,3 | 7,6 | 7,8 |
Німеччина | 1,9 | 3,2 | 1,2 | 0,0 | -0,2 | 1,2 | 0,9 | 2,7 |
Польща | 7,0 | 4,2 | 1,1 | 1,4 | 3,8 | 5,3 | 3,5 | 5,2 |
Португалія | 4,3 | 3,9 | 2,0 | 0,8 | -1,1 | 1,2 | 0,4 | 1,2 |
Румунія | 7,2 | 2,2 | 5,8 | 5,2 | 5,3 | 8,4 | 4,1 | 7,2 |
Словаччина | 5,8 | 2,0 | 3,2 | 4,1 | 4,2 | 5,4 | 6,0 | |
Словенія | 4,1 | 2,7 | 3,5 | 2,6 | 4,4 | 4,0 | 5,2 | |
США | 2,5 | 3,7 | 0,8 | 1,6 | 2,5 | 3,9 | 3,2 | 3,3 |
Угорщина | 1,5 | 5,2 | 4,1 | 4,3 | 4,1 | 4,9 | 4,2 | 3,9 |
Фінляндія | 3,4 | 5,0 | 2,6 | 1,6 | 1,8 | 3,7 | 2,9 | 5,5 |
Франція | 2,2 | 4,0 | 1,9 | 1,0 | 1,1 | 2,3 | 1,2 | 2,2 |
Хорватія | 6,8 | 2,9 | 4,4 | 5,6 | 5,3 | 4,3 | 4,3 | 4,8 |
1 Січснь-всресень.
Глава 3. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
Цільовий і ресурсний аспекти ефективності тісно взаємопов'язані. Цільова ефективність змінюється прямо пропорційно ресурсній, а також обсягу і якості використовуваних ресурсів. При підвищенні цільової ефективності на основі зростання ефективності використання кожної одиниці наявних ресурсів говорять про інтенсивну форму функціонування економічного потенціалу суспільства. Підвищення цільової ефективності за рахунок залучення в суспільне виробництво додаткових ресурсів називають екстенсивною формою функціонування потенціалу.
Для кількісної оцінки ефективності використання економічного потенціалу суспільства застосовується система показників, що складається із двох підсистем: підсистеми показників цільової ефективності й підсистеми показників ресурсної ефективності (див. рис. 3.2).
До першої підсистеми відносяться показники економічних результатів суспільного виробництва у співставленні з чисельністю населення: ВВП, ВИД на душу населення, а також показники обсягу накопичених матеріальних цінностей на душу населення. У підсистему показників ресурсної ефективності входять співвідношення між величиною отриманих результатів і масою ресурсів (продуктивність праці, фондовіддача тощо).
НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК
Дата добавления: 2015-07-16; просмотров: 59 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Основні терміни та поняття | | | Економіки |