|
Читайте также: |
А. Венеру.
Б. Юнону.
В. Дідону.
Г. Лавинію.
88. Кого в «Енеїді» І.Котляревського описано з допомогою епітетів «моторний», «проворний»?
А. Меркурія.
Б. Енея.
В. Еола.
Г. Нептуна.
89. Хто в «Енеїді» І.Котляревського спалює себе через розлуку з Енеєм?
А. Сивілла.
Б. Анхіз.
В. Лавинія.
Г. Дідона.
90. Про кого йдеться:
…був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятійший од всіх бурлак?
А. Енея.
Б. Меркурія.
В. Еола.
Г. Нептуна.
91. Хто про кого сказав:
…Ти знаєш, він який суціга,
Паливода і горлоріз;
По світу як іще побіга,
Чиїхсь багацько виллє сліз?
А. Венера про Енея.
Б. Венера про Евріала.
В. Юнона про Низа.
Г. Юнона про Енея.
92. Хто про кого сказав:
…Поганий, мерзький, скверний, бридкий,
Нікчемний, ланець, кателик!
Гульвіса, пакосний, престидкий,
Негідний, злодій, єретик?
А. Венера про Енея.
Б. Юнона про Евріала.
В. Сивілла про Низа.
Г. Дідона про Енея.
93. Хто про кого сказав:
… Прямий, як сосна, величавий.
Бувалий, здатний, тертий, жвавий?
А. Венера про Енея.
Б. Юнона про Евріала.
В. Сивілла про Низа.
Г. Автор про Енея.
94. Хто напророчив Енеєві:
Енею годі вже журитись,
Од його має розплодитись
Великий і завзятий рід;
Всім світом буде управляти,
По всіх усюдах воювати,
Підверне всіх собі під спід?
А.Зевс.
Б. Юнона.
В. Чаклунський горщик.
Г. Анхіз.
95. Про кого йдеться:
І Римськії поставить стіни,
В них буде жити, як в раю;
Великі зробить переміни
Во всім окружнім там краю?
А. Про Низа.
Б. Про Евріала.
В. Про Турна.
Г. Про Енея.
96. Хто про кого сказав:
Він божої,‒ сказала,‒ крові
І по Венериній любові,
Де схоче, буде там і жить?
А. Венера про Енея.
Б. Юнона про Евріала.
В. Сивілла про Анхіза.
Г. Дідона про Енея.
97. Яка цариця перетворювала людей на звірів?
А. Венера.
Б. Юнона.
В. Амата.
Г. Цирцея.
98. Про кого йдеться в наступних рядках:
…злая на людей;
Які лиш не остережуться,
А їй на острів попадуться,
Тих переверне на звірей?
А. Венеру.
Б. Юнону.
В. Цирцею.
Г. Амату.
99. Хто із персонажів «Енеїди» І.Котляревського про себе розповідає:
Ввесь знає світ, що я не злобна,
Людей губити не люблю;
Но річ така богоугодна,
Коли Енея погублю?
А. Дідона.
Б. Юнона.
В. Цирцея.
Г. Амата.
100. Про кого йдеться в наступних рядках:
Хоть молоді були, та гожі
І кріпкі, храбрі, як харциз.
В них кров текла хоть не троянська,
Якась чужая-бусурманська,
Та в службі вірні козаки?
А. Про Низа й Евріала.
Б. Про Евріала й Енея.
В. Про Низа й Енея.
Г. Про Енея й Турна.
101. Про кого йдеться в наступних рядках:
Для бою їх спіткав прасунок;
Пішли к Енею на вербунок;
Були ж обидва земляки?..
А. Про Низа й Евріала.
Б. Про Евріала й Меркурія.
В. Про Низа й Меркурія.
Г. Про Латина й Турна.
102. Про кого йдеться в наступних рядках:
…був молоденький,
Так годів з дев’ятнадцять мав,
Де усу буть, пушок м’якенький
Біленьку шкуру пробивав;
Та був одвага і завзятий,
Силач, козак лицарковатий ?..
А. Про Низа.
Б. Про Евріала.
В. Про Турна.
Г. Про Енея.
103. Хто кому сказав:
Від тебе не одстану зроду,
З тобою рад в огонь і в воду.
На сто смертей піду з тобой?
А. Низ Евріалу.
Б. Евріал Енею.
В. Низ Енею.
Г. Евріал Низу.
104. Кому належать наступні слова:
Де общеє добро в упадку,
Забудь отця, забудь і матку,
Лети повинность ісправлять?
А. Евріалу.
Б. Енею.
В. Турну.
Г. Низу.
105. До кого звернені слова Низа:
Ти з лицарства глузд потеряв.
У тебе мати єсть старая,
Без сил і в бідності, слабая,
То і повинен жить для ней,
Одна оставшись без приюту,
Яку протерпить муку люту,
Таскавшись між чужих людей?
А. Евріала.
Б. Енея.
В. Турна.
Г. Меркурія.
106. Хто про себе сказав:
От я, nак чисто сиротина,
Росту, як при шляху горох;
Без нені, без отця дитина,
Еней - отець, а неня - бог.
А. Евріал.
Б. Низ.
В. Турн.
Г. Меркурій.
107. Кого описано в наступних рядках:
…вийшла бабище старая,
Крива, горбатая, сухая,
Запліснявіла, вся в шрамах;
Сіда, ряба, беззуба, коса,
Розхристана, простоволоса,
І, як в намисті, вся в жовнах?
А. Дідона.
Б. Сивілла.
В. Юнона.
Г. Латинія.
108. Хто про себе говорить:
Давно живу на світі я!
При Шведчині я дівовала,
А татарва як набігала,
То вже я замужем була?
А. Сивілла.
Б. Дідона.
В. Юнона.
Г. Латинія.
109. Хто про себе говорить:
На світі всячину я знаю,
Хоть нікуди і не ходжу,
І людям в нужді помагаю,
І їм на звіздах ворожу:
Кому чи трясцю одігнати,
Од заушниць чи пошептати,
Або і волос ізігнать;
Шепчу ‒ уроки проганяю,
Переполохи виливаю,
Гадюк умію замовлять?
А. Юнона.
Б. Дідона.
В. Сивілла.
Г. Латинія.
110. Хто провів Енея в пекло?
А. Венера.
Б. Дідона.
В. Юнона.
Г. Сивілла.
111. Про кого І.Котляревський сказав:
Розумненький був чоловік,
Нехай не вадить, як не чує,
Та в давній дуже жив він вік.
Не так тепер і в пеклі стало,
Як в старину колись бувало
І як покійник написав?
А. Про Анхіза.
Б. Про Вергілія.
В. Про Сократа.
Г. Про Діогена.
112. Про кого І.Котляревський написав:
…Їх там мордовали
І жарили зо всіх боків,
Що людям льготи не давали
І ставили їх за скотів.
За те вони дрова возили,
В болотах очерет косили,
Носили в пекло на підпал?
А. Про ледарів.
Б. Про панів.
В. Про канцеляристів.
Г. Про військових.
113. Кому в пеклі « вливали розтопленеє срібло в рот »?
А. Ледарям.
Б. Брехунам.
В. Багатим.
Г. Підлабузникам.
114. Кого в пеклі заставляли лизати гарячі сковороди?
А. Панів.
Б. Кухарів.
В. Юристів.
Г. Брехунів.
115. Яка кара в пеклі батькам, які « синів своїх не били, а гладили по головам »?
А. Били дрючками.
Б. Бігали навколо казанів зі смолою.
В. Повзали по розпечених вуглинах.
Г. Кипіли в нафті в казанах.
116. Про кого сказано:
Старий скупиндя ‒ скурвасинська,
Дрижав, як Каїн, за алтин?
А. Про Низа.
Б. Про Евріала.
В. Про царя Латина.
Г. Про Енея.
117. Хто в «Енеїді» І.Котляревського « не кланявся нікому низько, Для його все була бридня »?
А. Низ.
Б. Евріал.
В. Латин.
Г. Еней.
118. Скільки доньок мав цар Латин?
А. Одну.
Б. Дві.
В. Три.
Г. Жодної.
119. У якому царстві правив цар Латин?
А. Римському.
Б. Троянському.
В. Латинському.
Г. Грецькому.
120. Із скількох частин складається «Енеїда» І.Котляревського?
А. Трьох.
Б. Чотирьох.
В. П’яти.
Г. Шести.
121. Де відбуваються події І частини «Енеїди» Котляревського?
А. Карфаген.
Б. Сицилія.
В. Кумська земля.
Г. Пекло.
122. Де відбуваються події ІІ частини «Енеїди» Котляревського?
А. Сицилія.
Б. Латинська земля.
В. Кумська земля.
Г. Пекло.
123. Де відбуваються події ІІІ частини «Енеїди» Котляревського?
А. Латинська земля.
Б. Кумська земля.
В. Сицилія.
Г. Карфаген.
124. Де відбуваються події ІV частини «Енеїди» Котляревського?
А. Латинська земля.
Б. Сицилія.
В. Кумська земля.
Г. Пекло.
125. Через яку дівчину Еней став на двобій з Турном?
А. Лавинію.
Б. Дідону.
В. Мінерву.
Г. Юнону.
126. Назвіть богиню, яка впродовж усього твору створює перешкоди Енеєві?
А. Лавинія.
Б. Дідона.
В. Сивілла.
Г. Юнона.
127. Хто здійняв бурю на морі, щоб потопити троянців?
А. Юнона.
Б. Еол.
В. Нептун.
Г. Зевс.
128. Хто нагадує Енеєві про його призначення (за наказом Зевса)?
А. Юнона.
Б. Еол.
В. Нептун.
Г. Меркурій.
129. Хто вирізає вночі рутульців («Енеїда» І.Котляревський)?
А. Юнона й Венера.
Б. Турн і Лавинія.
В. Низ й Евріал.
Г. Анхіз й Ацест.
130. Про кого йдеться в наступних рядках:
…зальотна птиця
Червона, свіжа, як кислиця,
І все ходила павичом.
Дородна, росла і красива,
Приступна, добра, не спесива,
Гнучка, юрлива, молода;
Хоть хто на неї ненароком
Закине молодецьким оком,
То так її і вподоба.
Таке дівча ‒ кусочок ласий,
Заслинишся, як глянеш раз?
А. Про Венеру.
Б. Про Юнону.
В. Про Дідону.
Г. Про Лавинію.
131. Про кого йдеться в рядках:
…царьок нешпетний
З Латином у сусідстві жив,
Дочці і матері прикметний,
І батько дуже з ним дружив.
Не в шутку молодець був жвавий,
Товстий, високий, кучерявий,
Обточений, як огірок;
І війська мав свого чимало,
І грошиків таки бряжчало?
А. Низ.
Б. Евріал.
В. Латин.
Г. Турн.
132. Встановіть відповідність між ілюстрацією й епізодом із твору:
| Ілюстрація | Епізод | ||
| А | Еней від них не одступався, Тройчаткою всіх приганяв; І хто хоть трохи ліновався, Тому субітки і давав. За тиждень так латину взнали, Що вже з Енеєм розмовляли І говорили все на ус… | |
| Б | Нептун іздавна був дряпічка, Почув Енеїв голосок; Шатнувся зараз із запічка, Півкопи для його кусок!.. І миттю осідлавши рака, Схвативсь на його, мов бурлака, І вирнув з моря, як карась. | |
| В | Зевес тогді кружав сивуху І оселедцем заїдав; Він, сьому випивши восьмуху, Послідки з кварти виливав. Прийшла Венера, іскривившись, Заплакавши і завіскрившись, І стала хлипать перед ним | |
| Г | Три голови мав пес сей мурий, Він на Енея загарчав. Загавкав грізно в три язики, Уже був кинувсь і кусать, Еней підняв тут крик великий, Хотів чимдуж назад втікать. Аж баба хліб бровку шпурнула І горло глевтяком заткнула, То він за кормом і погнавсь… | |
| Д | Енея очі запалали, Уста од гніву задрижали, Ввесь зашарівсь, мов жар в печі. І вмиг, вхопивши за чуприну, Шкереберть Турна повернув, Насів коліном злу личину І басом громовим гукнув… | |
|
133. Встановіть відповідність між подіями «Енеїди» та частиною, в якій вони відбуваються.
| Подія | Частина твору | ||
| Гостювання у Дідони | А | ІV | |
| Поминки за Анхізом | Б | ІІІ | |
| Зустріч Енея з Сивіллою | В | ІІ | |
| Підготовка до війни з рутульцями | Г | V | |
| Д | І |
134. Встановіть відповідність між подіями «Енеїди» та частиною, в якій вони відбуваються.
| Подія | Частина твору | ||
| Буря на морі | А | ІІ | |
| Пожежа на троянському флоті | Б | І | |
| Зустріч з Анхізом | В | VІ | |
| Поєдинок Енея з Турном | Г | ІІІ | |
| Д | V |
135. В «Енеїді» І.Котляревського не порушено проблеми:
А. Захист рідної землі від ворогів.
Б. Утвердження людських чеснот.
В. Осуд людських вад.
Г. Вірність у коханні панівної верхівки.
136. До земних героїв «Енеїди» І.Котляревського не належать:
А. Низ, Евріал.
Б. Амата, Латин.
В. Турн, Еней.
Г. Цербер, Меркурій.
137. Турн був царем:
А. Рутульців.
Б. Троянців.
В. Латинців.
Г. Козаків.
138. Яку мову вчили Еней з троянцями?
А. Українську.
Б. Грецьку.
В. Латинську.
Г. Німецьку.
139. З ким побратався Еней, щоб перемогти військо Турна?
А. Німцями.
Б. Венеційцями.
В. Греками.
Г. Аркадянами.
140. Царя аркадян звали:
А. Евріал.
Б. Латин.
В. Турн.
Г. Евандр.
141. Кого Венера просить зробити Енеєві зброю?
А. Евандра.
Б. Палланта.
В. Зевса.
Г. Вулкана.
142. Встановіть відповідність між частиною композиції й епізодом із твору («Наталка Полтавка» І.Котляревський)
| Частина композиції | Епізод | ||
| Зав’язка | А | Наталка подає рушники возному. | |
| Розвиток дії | Б | Горпина Терпилиха благословляє Наталку й Петра. | |
| Кульмінація | В | Намір возного одружитися з Наталкою і бажання виборного допомогти Тетерваковському. | |
| Розв’язка | Г | Знайомство з Наталкою і її родиною, виборним і возним. | |
| Д | Наталка відмовляється вийти заміж за возного. |
143. Хто кому сказав: « Знайся кінь з конем, а віл з волом »?
А. Виборний возному.
Б. Терпилиха Петру.
В. Терпилиха возному.
Г. Наталка возному.
144. Хто сказав: « Лучче живий хорунжий, ніж мертвий сотник »?
А. Виборний.
Б. Возний.
В. Петро.
Г. Микола.
145. Хто сказав: « Лучче синиця в жмені, як журавель в небі »?
А. Виборний.
Б. Возний.
В. Петро.
Г. Микола.
146. Хто сказав: « Жаловався дуже [пан Щипавка], що всьому земству урвалася тепер нитка, та так, що не тілько засідателям, но самому комісарові уже не те, як давно було... Така, каже, халепа, що притьмом накладно служити. Бо, каже, що перше дурницею доставалося, то тепер або випросити треба, або купити »?
А. Петро.
Б. Возний.
В. Виборний.
Г. Микола.
147. Хто сказав: « Ох! правда, правда; даже і в повітовом суді, і во всіх присутственних містах униніе воспослідовало; малійшая проволочка ілі прижимочка просителю, як водилось перше, почитається за уголовноє преступленіє; а взяточок, сиріч - винуждений подарочок, весьма-очень іскусно у істця ілі отвітчика треба виканючити »?
А. Виборний.
Б. Микола.
В. Петро.
Г. Возний.
148. Хто сказав: «… простому народові, добре, коли старшина, богобоязлива і справедлива, не допуска письменним п’явкам кров із нас смоктати »?
А. Возний.
Б. Виборний.
В. Петро.
Г. Микола.
149. Кому належать слова: « Хто тепер - теє-то як його - не брешеть і хто не обманиваєть? Повір мні: ежелі б здесь собралося много народу і зненацька ангел з неба з огненною різкою злетів і воскликнул: «Брехуни і обманщики!.. ховайтесь, а то я поражу вас!..» - єй-єй, всі присіли би к землі совісті ради »?
А. Виборному.
Б. Возному.
В. Петру.
Г. Миколі.
150. У якому місті Петро був у театрі?
А. Київ.
Б. Полтава.
В. Харків.
Г. Конотоп.
151. Про що розповів Петро: « Туда ввечері з’їжджаються пани і сходяться всякі люди, хто заплатити може, і дивляться на комедію »?
А. Ярмарок.
Б. Міська ратуша.
В. Театр.
Г. Аптека.
152. Кому належать слова: « На комедії одні виходять - поговорять, поговорять та й підуть; другі вийдуть - те ж роблять; деколи під музику співають, сміються, плачуть, лаються, б’ються, стріляються, колються і умирають »?
А. Виборному.
Б. Возному.
В. Петру.
Г. Миколі.
153. Якого українського гетьмана згадано у розмові про театр («Наталка Полтавка» І.Котляревський)?
А. Б. Хмельницького.
Б. І. Мазепу.
В. П. Брюховецького.
Г. П. Скоропадського.
154. Яку п’єсу дивився Петро у театрі?
А. Трагедію.
Б. Комедію.
В. Драму.
Г. Трагікомедію.
155. Персонаж якого твору зображено на малюнку?
| А | «Енеїда» І.Котляревський | 
|
| Б | «Наталка Полтавка» І.Котляревський | |
| В | «DE LIBERTATE» Г.Сковорода | |
| Г | «Бджола і Шершень» Г.Сковорода | |
| Д | Літописна оповідь «Про напад хозарів» | |
156. Персонаж якого твору зображено на малюнку?
| А | Літописна оповідь «Про напад хозарів» | 
|
| Б | «DE LIBERTATE» Г.Сковорода | |
| В | «Наталка Полтавка» І.Котляревський | |
| Г | «Бджола і Шершень» Г.Сковорода | |
| Д | «Енеїда» І.Котляревський | |
157. Хто був автором п’єси, яку дивився Петро у театрі?
А. Москаль.
Б. Єврей.
В. Німець.
Г. Француз.
158. Кому належать наступні слова: « От то тілько нечепурне, що москаль взявся по-нашому і про нас писати, не бачивши зроду ні краю і не знавши обичаїв і повір’я нашого »?
А. Виборному.
Б. Возному.
В. Петру.
Г. Миколі.
159. Хто про кого сказав: « Золото - не дівка! Кромі того, що красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна, - яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою; шанує всіх старших себе; яка трудяща, яка рукодільниця; себе і матір свою на світі держить »?
А. Виборний про Горпину Терпилиху.
Б. Возний про Горпину Терпилиху.
В. Виборний про Наталку.
Г. Возний про Наталку.
160. Хто із персонажів «Наталки Полтавки» І.Котляревського сказав про себе: « Нема у мене ні кола, ні двора… »?
А. Виборний.
Б. Возний.
В. Петро.
Г. Микола.
161. Хто про кого сказав: « …Хлопець... славний, гарний, добрий, проворний і роботящий… »?
А. Виборний про Миколу.
Б. Возний про Петра.
В. Виборний про Петра.
Г. Возний про Миколу.
162. Хто про кого сказав: « …він не лежень, трудящий, з ним обідніти до злиднів не можна…… »?
А. Виборний про Петра.
Б. Возний про Петра.
В. Терпилиха про Петра.
Г. Терпилиха про Миколу.
163. Хто із персонажів «Наталки Полтавки» І.Котляревського сказав про себе: « Один собі живу на світі, як билинка на полі; сирота - без роду, без племені, без талану і без приюту. Що робить - і сам не знаю. Був у городі, шукав міста, но скрізь опізнився »?
А. Виборний.
Б. Возний.
В. Петро.
Г. Микола.
164. Хто із персонажів «Наталки Полтавки» збирається йти на Тамань пристати до чорноморців?
А. Виборний.
Б. Микола.
В. Петро.
Г. Возний.
165. Хто із персонажів «Наталки Полтавки» І.Котляревського любить козаків за їх звичаї?
А. Виборний.
Б. Возний.
В. Петро.
Г. Микола.
166. Хто про кого сказав: « …чоловiчок i добрий був би, так бiда - хитрий, як лисиця; де не посiй, там i уродиться, i уже де i чорт не зможе, то пошли його, зараз докаже »? (Микола про виборного)
А. Виборний про Тетерваковського.
Б. Возний про Макогоненка.
В. Петро про Тетерваковського.
Г. Микола про Макогоненка.
167. Хто просить благословити до шлюбу Наталку з Петром («Наталка Полтавка» І.Котляревський)?
А. Виборний.
Б. Возний.
В. Петро.
Г. Микола.
168. Упродовж скількох днів відбуваються події в «Наталці Полтавці» І.Котляревського?
А. Двох.
Б. Десяти.
В. Одного.
Г. Шести.
169. Хто з персонажів «Наталки Полтавки» І.Котляревського пропонує всі свої гроші засватаній дівчині, щоб нелюб не докоряв їй своїм багатством?
А. Виборний.
Б. Возний.
В. Микола.
Г. Петро.
Григорій Квітка-Основ’яненко
(засновник нової української прози / повісті, представник сентименталізму)
(1778‒1843)
Григорій Федорович Квітка народився 29 листопада 1778 р. в слободі Основа поблизу Харкова в дворянській родині (від назви слободи й походить його псевдонім ‒ Основ’яненко; ще один псевдонім – Фалалей Повинухін). Спочатку навчався вдома, а потім у Курязькій монастирській школі. «Коли був ще дитиною, няня необачно зірвала на оці ячмінь, і його обсіла золотуха. Хворобу вилікували, та зору врятувати не змогли. Хлопчик осліп... Одного разу Гриць поїхав із матір’ю в Куряж поклонитися відомій на всю Слобожанщину іконі Озернянської Богоматері, про яку йшла слава як про чудотворну. Під час молитви зір повернувся, тому майбутній письменник дав обіцянку, що піде у монастир.
«Одного разу Гриць поїхав із матір'ю в Куряж поклонитися відомій на всю Слобожанщину іконі Озернянської Богоматері, про яку йшла слава як про чудотворну.
Того пам'ятного дня в церкві Гриць несподівано відчув, що з очей спадає поволока. Спочатку замиготіли мінливі зеленувато-бурі плями, потім пішли кругами рожеві й жовтаві хвилі, і нараз у голубому тумані загойдалися людські постаті й ошатне вбрання церкви. Туман поволі розвіявся, погляд ковзнув по оздобленій золотом іконі.
Грицеві стало моторошно: а раптом це видиво зникне і знову все поглине темрява? Він боязко сіпнув матір за рукав і прошепотів:
— Мамо, хто це?
— Де, сину? Про кого ти?
— Хто це? Хто це? — залепетав хлопчик, показуючи рукою на ікону.
— Пресвята Богородиця... А ти що, бачиш? — сплеснула руками, аж озирнулися передні.
Синові ж карі, чисті й допитливі, як і раніше, очі були осяяні якимось вогнем і вже не смутні, не мертві, а живі, грайливі.
— Прозрів! Прозрів!
Мати впала на коліна і в нестямі простягла руки до ікони:
— Воістину чудотворна, воістину! Зглянулася на наше безталання...» («Григорій Квітка-Основ'яненко» І. Ільєнко)
Це цікаво!
* Предки Г. Квітки обіймали високі старшинські посади в українських козацьких полках Слобожанщини. Батько служив харківським городничим, був у дружніх стосунках із кошовим отаманом Чорноморського козацького війська Антоном Головатим (на фото). У родині Федора Квітки любив бувати Григорій Сковорода. За спогадами Г. Квітки-Основ'яненка, він із старшим братом Андрієм (у майбутньому генерал-губернатором) і сестрами вивчали напам'ять твори філософа, виконували їх під час різних урочистих подій.
* Ще змалку Гриць полюбив народні пісні, захоплювався музикою. Майбутній письменник став членом «Товариства наук» при Харківському університеті, предводителем дворянства, совісним суддею, головою харківської палати карного суду, ініціатором багатьох важливих починань. Був активним учасником майже всіх важливих культурно-освітніх заходів Харківщини. Йому навіть було надане звання члена Королівського товариства антикваріїв Півночі (Копенгаген) за фольклорну та етнографічну роботу. Сучасники відзначали Григорія Квітку як людину енергійну, дотепну, веселу, повну нових ідей, яка володіє майстерністю оповідача. Культурно-просвітницька діяльність, художня творчість стали головною справою його життя.
Дата добавления: 2015-07-16; просмотров: 308 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Розмова про театр 1 страница | | | Розмова про театр 3 страница |