Вивезення деревинної сировини

У виробничому процесі лісозаготівель вирішальною ланкою є транспортування деревинної сировини.

Всі заготовлені на лісосіках лісоматеріали повинні бути своєчасно вивезені на нижній склад (цехи переробки або ж споживачам).

Деревину від місць заготівлі переміщують різноманітними способами і шляхами – по суші (сухопутний транспорт) – по воді (водний транспорт).

В Україні найбільш розвиненим видом транспортування стала автомобільна вивозка, яка складає 85%.

Найбільш ефективно працюють ті держлісгоспи, які мають добре розвинену сітку лісовозних доріг і технічно підготовлені транспортні засоби.

Сухопутний транспорт має вирішальну роль в освоєнні лісових масивів. Лісовозні дороги служать для вивозки деревини, перевезення лісогосподарських і інших вантажів. Цей вид транспорту тісно пов’язаний з іншими цехами лісозаготівельного та лісогосподарськими виробництвами. Несвоєчасна вивозка заготовленої деревини порушує режим лісосічних робіт, викликає затримку в постачанні лісоматеріалів з нижніх складів споживачам. До сухопутного транспорту відносять дороги, тяговий та причіпний склад.

Правильне розміщення доріг в лісовому масиві повинно відповідати мінімуму сумарних витрат на перевезення вантажів, на їх будівництво та експлуатацію.

В зв’язку із специфічними умовами лісозаготівельного виробництва лісовозні дороги мають деякі особливості:

1. Лісовозні дороги носять тимчасовий характер. Це, як правило, визначається періодом освоєння деяких лісосік, частин лісового масиву і навіть періодом вирощування насаджень.

2. Лісовозні дороги носять збиральний характер вантажопотоку. Це залежить від наявності розрізнених лісосік (відвантажних пунктів) які розміщені в декількох точках лісового масиву, де ведеться заготівля деревини. Все це викликає необхідність будівництва в межах лісосировинної бази густої сітки шляхів з різноманітним терміном дії.

3. Лісовозні дороги носять направлений характер вантажопотоку. Всі вантажі з лісосік перевозять в одному напрямку, на нижній склад. В зворотному напрямку перевозять паливо, трактори, запасні частини, робочих лісозаготівельних підприємств, деякі будівельні матеріали і т. ін.

4. Лісовозні дороги мають нерівномірний характер роботи по терміну дії. Сезонність роботи багатьох участків: сітки лісовозних доріг, а часто і самої дороги, викликається труднощами у весняний та осінній періоди, коли тане сніг навесні і випадає велика кількість дощів восени. Щоб зберегти дорогу в належному стані, в ці періоди, в залежності від стану дороги, вивозку деревинної сировини призупиняють. Сезонність роботи доріг або окремих їх участків залежить також і від рельєфу місцевості, ґрунтів, наявності боліт і т. ін. Так, із важкодоступних заболочених масивів, вивозка деревини проводиться тільки в зимовий період.

Участок дороги, який будується на весь період роботи підприємства, по якому проходить весь вантажопотік, називається – магістраль. Звичайно магістраль прокладають від нижнього складу до центру лісового масиву. Вона є основним направленням дороги. Від магістралі відгалужуються вітки, по яким освоюють окремі, достатньо великі частини лісових масивів. Вітки експлуатують звичайно менше по терміну, ніж магістраль. Вимоги до їх конструкції не такі жорсткі як до магістралей. Для освоєння окремих лісосік влаштовують лісовозні вуси. Лісовозний вус – це участок дороги, яка проходить безпосередньо по лісосіці. Вона діє в термін розробки самої лісосіки, в потім втрачає своє значення. Лісовозні вуси звичайно діють на протязі одного року.

Правильне розміщення лісовозної сітки в лісосировинній базі повинно відповідати мінімуму сумарних витрат на перевезення вантажів, на будівництво і експлуатацію доріг.

Основними показниками, що характеризують транспортну роботу даної лісовозної дороги, є вантажообіг дороги, вантажна робота, середня виважена відстань вивозки, експлуатаційна довжина дороги, коефіцієнт обігу лісних вантажів по дорозі і інтенсивність руху.

Вантажообігом лісовозної дороги або ж окремого її участку називається загальна кількість лісоматеріалів (м³), що перевозять за визначений проміжок часу (рік, місяць, день).

Якщо річний вантажообіг дороги позначити через Q (м³), а вантажообіги окремих її участків q₁, q₂,q₃ , то річний загальний вантажообіг дороги складає:

де: q₁, q₂....q_n – кількість лісоматеріалів, що відвантажують з кожної лісосіки (відвантажного пункту або з верхнього складу).

Вантажною роботою дороги R (м³/км) називають суму добутків об’ємів лісоматеріалів, які відвантажують з кожної лісосіки (відвантажного пункту), на відстань вивозки l від цієї лісосіки (пункту) до нижнього складу:

де: l₁, l₂....l_n – відстань вивозки від відповідних лісосік (відвантажних пунктів) до нижнього складу, км.

Середньовиважену відстань – L_cp (км) вивозки деревинної сировини визначають по формулі:

Від розмірів вантажообігу, вантажної роботи, залежить потреба необхідної кількості рухомого складу (автомобілів, причіпів), паливно-мастильних матеріалів, робочих і т. ін.

Кількість трелювальних засобів, яка необхідна для виконання річного завдання лісозаготівельного підприємства, залежить від продуктивності машин.

Змінну продуктивність (м³) тягової машини (автомобіля) можливо визначити по формулі:

де: Т – тривалість зміни, хв.;

t_n.з. – підготовчо-заключний час, хв..;

k – коефіцієнт використання тягової одиниці на протязі зміни (приймається 0,8-0,9);

Q_p – рейсове навантаження, м³ (залежить від типу тягової одиниці);

L_cp – середня відстань вивезення, км;

t₁ – час руху 1 км дороги в обох напрямках, хв.;

t₂ – час на навантаження автомобіля, хв. складається: t₂ = t_у. + t × Q_p

t_у – час на установку автомобіля під навантаження (в середньому приймається 2 хв на рейс);

t – час на навантаження 1 м³ деревини (приймається 1,5хв. при навантаженні 1 м³ щелепними навантажувачами);

t₃ – час пербування автомобіля на нижньому складі в хв.; складається з часу для установки автомобілю під розвантаження (приймається 2хв. на рейс), та часу самого розвантаження (в середньому 9хв.).

Необхідну кількість автомобілів (тягових машин) для виконання річного завдання визначають по формулі:

де: Q – річне завдання держлісгоспу, що дорівнює річному вантажообігу в кубометрах(тис. м³/рік);

К – коефіцієнт, що враховує нерівномірну роботу дороги, який приймають 1,1, при однозмінній роботі та 1,2 при двозмінній;

n – число змін;

Д – число робочих днів на рік на вивезенні деревини;

П_зм – продуктивність автопотяга за зміну, м³.

Спискову кількість тягових машин визначають по формулі:

де N_р – число машин в роботі (шт);

К_т – коефіцієнт технічної готовності (приймають 0,8-0,85);

0,17 – коефіцієнт, що враховує кількість тягових машин, що повинні знаходитись в резерві.

Основними елементами дороги є: земляне полотно, верхня будова дороги, штучні дороги і споруди.

Земляне полотно, або нижня будова дороги є основою дороги. Воно складається із насипів, нольових місць (тобто участків, де висота полотна дороги дорівнює поверхні землі) і вийомок, що спрямовують нерівності земляної поверхні.

Верхня будова дороги сприймає на себе дію транспортних засобів, що рухаються і передає її на земляне полотно. На автомобільних дорогах до верхньої будови відносять дорожнє покриття (гравійне, щебенисте, лижневе, ґрунтове покращене, залізобетонне та ін.); на залізних дорогах – баласт (насип), шпали, рейки, кріплення.

Штучні дорожні споруди – служать для пропуску води з одного боку дороги на інший в залежності від напрямку стоку. До них відносять мости, труби, лотки, фільтруючі насипи.

При будівництві лісовозних доріг велике значення мають подовжені та поперечні профілі доріг.

Подовжений профіль дороги являє собою проекцію конструкції дороги на паралельну їй вертикальну площину. Він складається із ряду нахилених та горизонтальних участків дороги. Співвідношення ухилів різних знаків (спусків та підйомів, підйомів та спусків, горизонтальних участків та спусків або підйомів) у вертикальній площині надають за допомогою кривих, що забезпечують нормальний рух лісовозного транспорту по зламам цього профілю.

Подовжній профіль дороги викреслюють на міліметровому папері, приводять всі необхідні дані щодо проектованої дороги, до яких відносяться:

- проектна лінія дороги яку будують;

- позначки поверхні землі (горні позначки) і проектні позначки (червоні);

- умовні зображення напрямку нахилів проектної лінії, де вказують величини і протяжність участків з одноманітними нахилом.

Поперечний профіль дороги являє собою графічне в масштабі 1:100....1:200 поперечного січення дороги у вертикальній площині (Рис. 3).

Рис. 3. Поперечний профіль і основні елементи дорожньої конструкції: 1-дорожнє покриття; 2-земляне покриття; 3-кювет, 4-резерв.

Поперечні профілі різноманітні для різних місць дороги, але при одному й тому-ж типі доріг і характері земляного полотна вони можуть бути однаковими, типовими для даного виду і класу доріг.

Одна із головних характеристик автомобільних лісовозних доріг – тип дорожнього покриття, який складається з одного або декількох шарів різноманітних матеріалів і слугує для створення рівної і міцної поверхні. На автомобільних лісовозних дорогах застосовуються такі типи покриття: гравійні, щебеневі, грунто-щебеневі, колійні гравійні, колійні залізобетонні, лежневі, грунтові покращені і просто грунтові. Лісовозні вуси та вітки, це, як правило, звичайні грунтові дороги. Магістралі можливо будувати із застосуванням природних кам’яних матеріалів – грунтові покращені із добавкою скельних матеріалів (гравій, щебінь, пісок і т. ін.).

В регіонах зі стійкою зимою будують (влаштовують) зимові лісовозні дороги. Ці дороги, як правило, носять сезонний характер. Висока заболоченість лісових площ потребує розмежування лісосировинних баз підприємств на зони літнього і зимового освоєння.

Грунтово-гідрологічні і кліматичні умови обумовлюють будівництво широкої сітки більш дешевих тимчасових зимових лісовозних доріг. Ці дороги особливо виправдовують себе при розробці віддалених лісових масивів. В якості покриття на зимових лісовозних дорогах використовують сніг або кригу. Розрізняють снігові, сніжно-крижані та крижані лісовозні дороги.

Для нормальної (ритмічної) роботи лісовозного транспорту лісовозні дороги слід постійно підтримувати в належному стані.

Утримання автомобільних доріг в належному стані полягає у виконанні наступних сезонних робіт:

- влітку – в забезпеченні рівномірності покриття систематичним плануванням поверхні (виконують після дощів), забезпечення рівномірності зношення покриття шляхом заборони їзди водіям по одному й тому ж сліду;

- восени – в забезпеченні водовідведення з усунення вибоїн та нерівностей, колій де може затримуватись вода;

- взимку – усунення снігових наносів, ожеледиці, посипання піском, тирсою;

- навесні – в забезпеченні справної роботи водовідводу для швидкого просихання дороги, плануванню (вирівнюванню) проїжджої частини до початку літньої вивозки. Чітка робота дороги залежить від стану проїжджої частини, технічного стану (справності) тягового та причіпного складу лісовозного транспорту.

Вивозка деревини по автомобільним лісовозним дорогам проводиться спеціальними автомобілями та автомобілями загального призначення.

Вивезення стовбурів (хлистів) дерев з кроною, проводиться автопотягами які складаються з автомобіля-тягача і причіпа (розпуску). Для підвищення рейсового навантаження і при відсутності на трасі великих підйомів у вантажному напрямі використовують автопотяги які мають сідлоподібний пристрій для з'єднання тягача з напівпричіпом і розпуском або автопотяг, який складається із тягача з розпуском і причіпом.

Фото. Вивезення деревини стовбурами (хлистами)

Для вивезення сортиментів можуть бути використані наступні схеми: автомобіль оснащений площадкою (кузовом) з кониками; автопотяг який складається із тягача і розпуску та має коротке дишло; автопотяг який має сідлоподібний пристрій і напівпричіп. При відсутності в місцях навантаження і розвантаження спеціальних навантажувально-розвантажувальних пристроїв, автомобілі облаштовують гідроманіпуляторами або-ж пристроями для само навантаження з канатно-блочною оснасткою.

Фото. Вивезення деревини сортиментами

Для перевезення технологічної тріски застосовують спеціальні контейнерні тріско вози які складаються з тягача і напівпричіпу.

Основними видами лісовозних автомобілів (автопотягів) є: Легкі, вантажопідйомністю 8-11 т, на базі автомашин ЗіЛ-157, ЗіЛ-130, ЗіЛ-131 без причепів або-ж з двовісним розпуском ТМЗ-802; Середні – вантажопідйомністю 15-17 т МАЗ-509, МАЗ-509А, Урал-375, Урал-376, Урал-4320, Камаз-4310, Камаз-53212, Камаз-5320, Камаз-5410, Камаз-54212, МАЗ-54112, МАЗ-53371; Важкі – вантажопідйомністю 25 т, на базі КрАЗ-255Л з розпуском ГКБ-9383, КрАЗ-260Л, КрАЗ-222.

Спеціалізований завод "Велмаш" м.Великі Луки (Росія), пропонує нову техніку для вивезення деревини. Сортиментовіз ТМ-39 (база Урал-4320), з причіпом ГКБ-9362 (ГКБ-9383); сортиментовіз ТМ-78 (база Урал-4320-1921-30) з базовим причіпом СЗАП-8357; сортиментовіз ТМ-79 (база МАЗ-36330-40) з базовим причіпом МАЗ-83781.

Легкі автомобілі (автопотяги) бажано застосовувати при невеликих вантажообігах (до 50 тис. м³ в рік) тому, що в таких випадках відпадає потреба на вкладення великих капіталовкладень на дорожнє будівництво і навантажувальні машини та пристрої великої вантажопідйомності. Легкі автомашини мають знижений тиск в шинах, що дає можливість значно полегшити конструкцію проїжджої частини дороги.

Лісовозні автопотяги середнього і важкого типів доцільно застосовувати при великих вантажообігах доріг, які мають більш досконалий тип дорожнього покриття при більших відстанях вивозки.

При вивезенні деревини, велику роль відіграє розподіл навантаження по вісям причіпа і тягача. Це досягається за рахунок зміни відстані між причіпом (розпуском) і автомобілем, регулюванням довжини дишла яке визначається зі схеми розташування вантажу на авто потязі (Рис. 4).

Рис. 4. Схема автопотяга з причепом-розпуском

При вивезенні сортиментів:

При вивезенні стовбурів і дерев:

де: Q_ап – вантажопідйомність автопотягу, т;

Q_р – вантажопідйомність причіпу-розпуску, т.

При встановленні коника на тягачі а=1 м, на рамі півпричіпу – а=2,5м.

Дата добавления: 2015-07-16