Херсонес – визначна грецька пам’ятка Північного Причорномор’я.

Херсонес був заснований в V столітті до нашої ери малоазіатськими греками, але територія його була заселена задовго до цього. Археологічні розкопки останніх років з великою переконливістю доводять, що найбільш древніми жителями на місці Херсонеса були таври, які населяли Гераклейский півострів з бронзового століття і початку заліза. Про це свідчать кам’яні знаряддя і кераміка, які знайдені в глибоких шарах розкопок. Ці знаряддя відносяться до початку першого тисячоліття до нашої ери. Сліди поселень таврів відкриті і в околицях Херсонеса.

У перший період свого існування Херсонес був рабовласницькою державою. Він займав площу в 44 гектари і був обнесений потужної оборонною стіною. Численні матеріали розкопок на кладовищі Херсонеса і знайденв в розкопках міських кварталів велика кількість ліпного таврського, скіфського та сарматського посуду І- IV століть нашої ери показують, що таври і скіфи, а потім сармати і алани становили значний відсоток населення міста.

З I століття до нашої ери Херсонес неодноразово втрачає свою політичну самостійність. Він потрапляє а залежність то від Понтійського царства, то від Боспорокого царства, то від Римської імперії, а після її падіння – від Візантії. У місті поступово складаються феодальні відносини, експлуатація рабів змінюється експлуатацією закріпачених селян, рибалок, робітників соляних промислів.

Місто мало велике економічне значення для всього Причорномор’я. З ним пов’язаний великий шлях «з варяг у греки». У складі населення все більше місце займали слов’яни, про що свідчать численні знахідки новгородських гривень, київських бронзових хрестів, посуду та інших предметів слов’янського походження.

У IX -XI століттях Чорне море називають Руським морем. Російські мореплавці панують на чорноморських берегах і диктують свої умови Херсонесу. У першій половині IX століття Херсонес, який іменується в російських літописах Корсунем, займається військами новгородського князя Бравліна. У X столітті дружини Київської Русі неодноразово з’являються під стінами Корсуня: спочатку з князем Святославом, а потім у 988-989 році – з князем Володимиром.

Князь Володимир після довгої облоги оволодів містом. Допомогла йому в цьому слов’янська частина населення Корсуня – Херсонеса.

У XIII столітті, у зв’язку із завоюванням Константинополя хрестоносцями, центр торгівлі переноситься в Сурож (Судак). Херсонес починає занепадати. В кінці XIII століття Херсонес руйнують татари, а наприкінці XV століття він був остаточно спалений турками.

Розкопки Херсонеса тривають 125 років. Особливо активно вони ведуться в радянський час. Матеріалів розкопок Херсонеса принесли додаткові дані про те, що землі Криму здавна належали предкам російського народу.

Багато найцінніші предмети, знайдені під час розкопок у Херсонесі, зберігаються в державному Ермітажі. Велика частина знахідок зберігається в самому Херсонесі, де створено музей.

Дата добавления: 2015-07-16