Пам’ятки Київської Русі в Чернігові.

Найкраще архітектура XI—XIII століття збереглася у «стольному граді» Сіверської землі — Чернігові, мальовничо розташованому на березі Десни. У головному Спасо-Преображенському соборі можна побачити риси, близькі до західноєвропейського романського стилю: масивність об'єму, вузькі вікна, кругла сходова вежа.

Борисоглiбський собор - зразок чернiгiвської школи кам'яного зодчества часiв феодальної роздрiбненостi Русi. Його конструктивне та архiтектурно-художнг вирiшення вiдбило новий етап розвитку давньоруської художньої культури, архiтектури, коли поряд з посиленням впливу романської архiтектури спостерiгався сплеск бiльш древнiх - дохристiанських художнiх традицiй. У ХVII ст. собор був значно перероблений пiд час пристосування пiд домiнiканський костел i пiд час вiдновлення його як православного храму у ХIХ - на початку ХХ ст.

Єлецький Успенський монастир

Заснований в 11ст. чернігівським князем Святославом Ярославовичем (1027-76гг.). В 1239г. спалений монголо-татарами. Відбудований 1445-95рр

Архітектура українського бароко. Пам’ятки бароко в Києві.

Украї́нське баро́ко або Коза́цьке баро́ко — назва мистецького стилю, що був поширений в українських землях Війська Запорозького у XVII–XVIII ст. Виник унаслідок поєднання місцевих архітектурних традицій та європейського бароко.

Перші подихи бароко в архітектурі з’являються майже рівночасно в
початках XVII ст. у Львові (костьоли бернардинів 1600, єзуїтів 1613 — 70
рр.) та Києві (перебудова Успенського собору італійцем С. Брачі в 1613
р.).
Але самостійна творчість українських митців розпочинається в другій половиш XVII ст. та досягає найбільшого розцвіту в добу Мазепи. Новий
характер української архітектури складається головно під впливом двох
чинників — старої традиції мурованого будівництва, започаткованої в
княжу добу, й дерев’яного народного будівництва. Перший тип будов постав
зі сполуки тринавної церкви — віддавна пристосованої до літургічних
потреб східної обрядовості — із західним і базилічним типом бароко, що,
до речі, близько стояв до візантійсько-української базиліки. До таких
оздоб належать великі церкви в Бережанах, Троїцька церква в Чернігові
1679 р., собор Мгарського монастиря коло Лубен, розпочатий гетьманом
Самойловичем у 1682 р., та дві будови гетьмана Мазепи в Києві —
Михайлівський собор (1690 — 94) і Братська церква Академії (1695).
Іншим типом є будови, що в плані й просторовому об’ємі
йдуть за давньою традицією українського дерев’яного будівництва —
тридільного та п’ятидільного (хрещатого) заложення із трьома й п’ятьма
банями.
До трибанних церков із тридільним заложенням
належать знаменитий Покровський собор у Харкові 1680 р. з незвичайно
стрункими й високими банями, далі дві церкви Києво-Печерської лаври,
собор у Ромнах і менші будови в Сумах, Богодухові, Слов’янському та ін.
Найвищого мистецького вислову й чистоти форм досягають п’ятибанні церкви
на хрещатому заложенні. Генеза (постання) їх у нас ще в належній мірі не
з’ясована. До найстарших належать згадана вже Сутківська твердиня,
церква Адама Киселя в Нискиничах на Волині (1653) та перебудова Спаса на
Берестові в Києві за часів Петра Могили в 1638 — 43 рр.

Пам’ятки бароко в Києві.

До розвиненої барокової доби належать прекрасні будови Київської лаври —
Усіх Святих (1696 — 98), Андріївська церква, Маріїнський палац, Георгівська церква, Троїцька церква.

Українське бароко розвивалось під впливом норм естетики, з одного боку — європейського бароко, з другого — народної. Разом з тим воно є ланкою в розвитку загальноєвропейської культури, становлячи одну з національних шкіл цього великого художнього стилю

Архітектурні стилі в другій половині 19 – на початку 20 століття

В останні десятиліття 19 — на початку 20 ст. в архітектурі утвердився новий стиль — модерн. До ознак модерну відносять декоративність, використання елементів різних стилів-попередників, збереження національного колориту, традицій народного мистецтва. Українські архітектори-модер-ністи, сповідуючи еклектизм, прагнули поєднувати новітні технології з.народними традиціями. Утвердженім модерну збіглося з добою індустріалізації, відтак масштабним стає будівництво приміщень індустріального і громадського призначення — банків, бірж, театрів, народних будинків, клубів, пасажів, ринків, прибуткових будинків. У спорудах широко застосовують метал, скло, залізобетонні конструкції.

Яскравими зразками українського архітектурного модерну в Києві є «Будинок з химерами» архітектора В. Городецького та будівля Державного банку, споруджена в 1902—1905 pp. за проектом архітекторів О. Кобелєва та О. Вербицького. До най-зидатніших.споруд палацової архітектури в Україні належать царський палац у Лівадії, збудований з 1910—1911 pp. у неоренесансному стилі архітектором М. Красновым. До кращих зразків архітектури модерну з неоренесансиими рисами належить «Ластівчине гніздо», збудоване архітектором О. Шервудом у 1912 р.

Збереження національного стилю в архітектурі українського модерну засвідчене в будинку Полтавського земства, збудованому за проектом Василя Кричевського в 1903—1908 pp. (нині Полтавський краєзнавчий музей). Взірцем так званого раціоналістичного модерну став Бессарабський ринок у Києві, збудований архітектором Г. Гаєм -у І908--1912 pp. Це був перший критий ринок в Україні. У цій споруді поєднувалися модерні, раціоналістичні форми з національними мотивами. На західноукраїнських землях поєднання елементів модерну та народної архітектури втілено в будівлі банку «Дністер» у Львові, збудованої у 1905—1906 pp. архітектором І. Левинським.

Менше ніж десять років (до початку революції 1917 р.) існував в Україні неокласицизм. У відродженні інтересу до класицизму відігра-ли роль претензії панівних верств на державну велич та пошуки пана-цеї від різностилля та декоративізму.. Неокласицизм все ж таки дав оригінальні зразкиї високого стилю і допоміг завершити низку ансамблів минулого. Важли-ву роль у його становленні відіграв видатний архітектор Павло Федотович Альошин (1881—1961). За його проектом було споруджено Педаго-гічний музей (нині Будинок вчителя у Києві), будинок Ольгинської жіночої гімназії (сучасне приміщення НАН України). До зразків неокласицизму належить корпус Центральної наукової бібліотеки та бібліотеки Київського університету (архітектор В. Осьмак), будівниц-тво яких було розпочате у 1913 р.

Неокласицизм відіграв важливу роль у забудові не лише Києва, а інших міст України. Йому віддають належне архітектори О. Бекетов оформленні сільськогосподарського інституту у Харкові (1912—1914) О. Красносельський в ампірних формах дитячого пансіону (1914—1915) у Катеринославі та ін.

Дата добавления: 2015-07-16