Біологічне різноманіття та заповідні території

Проблему біорізноманіття доцільно розглядати у двох аспектах: збереження біорізноманіття рівнів організації живих організмів та збереження структурно-функціональної організації і стійкості екосистем як необхідної умови існування біоти.

Для забезпечення стабільності ландшафтів при веденні лісового господарства необхідно оперувати макроструктурою лісу в ландшафті, тобто розподілом у ньому лісових насаджень за двома факторами – за породами-домінантами та за типами лісу.

Сприятливі кліматичні умови, поєднання різних рослинних угрупувань, наявність численних водних об’єктів, а також джерел мінеральних вод визначають роль Київської області як важливого рекреаційного району.

До рекреаційних ресурсів Київської області відносять мінеральні води. За даними Державного науково-виробничого підприємства „Державний інформаційний геологічний фонд Мінприроди України „Геоінформ” затверджені балансові запаси мінеральних вод становлять 2,3 тис. м³/добу. Переважають радонові мінеральні води: Білоцерківське і Миронівське родовища з відповідними запасами 1485 і 423 м³/добу. Крім того, є родовище вод без специфічних компонентів і властивостей (Броварське) із запасами 384 м³/добу. У 2003 році добуто 2,3 тис. м³ води, причому 94 % використано для зовнішнього лікування.

Велике значення для оздоровлення та відпочинку населення мають рекреаційні ліси, до яких належать лісопаркові частини приміських зелених зон, лісові насадження навколо санаторно-курортних закладів, лісопарки, рекреаційні зони природних національних парків. Загальна площа земель лісового фонду області становить 648,8 тис. га, у тому числі 417,8 тис. га належать Держкомлісгоспу України: ліси, що виконують санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції, займають близько 40 % території.

До рекреаційного потенціалу області можна віднести об’єкти природо-заповідного фонду, що мають науковий та пізнавальний інтерес. В області налічується 140 об’єктів природно-заповідного фонду, загальною фактичною площею 31,1 тис. га, що становить 1,1 % територій області, у тому числі 20 загальнодержавного значення (14,7 тис. га). До них належать 59 заказників, 41 пам’ятка природи, парк «Олександрія» (м. Біла Церква), 12 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, регіональний ландшафтний парк, 16 заповідних урочищ.

Слід зазначити, що значна частина лісового та водного фонду Київської області внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС упродовж багатьох років виключена з рекреаційного використання і може розглядатися як рекреаційно перспективна або як полігон для наукових досліджень.

Необхідно ширше використовувати потенціал лісових, водних ресурсів через обладнання відповідної території як для короткочасного, так і тривалого відпочинку. Для цього необхідно доскональне вивчення берегової смуги водних ресурсів, що включає аналіз екологічного стану пляжів, транспортну доступність, інфраструктурну забезпеченість цієї території та санітарно-гігієнічні показники водних ресурсів.

Охорона та відтворення природних комплексів, збереження біорізноманіття області повинна базуватись на формуванні еколого-економічної системи природно-паркових комплексів, розвиток яких відповідає пріоритетним напрямам:

1. екологічний аспект включає охорону цінних природних комплексів шляхом створення мереж, природоохоронних об’єктів, поліпшення екологічної безпеки людей, впровадження протиерозійних заходів, охорону земельних ресурсів, переробку промислових відходів, рекультивацію кар’єрів та відвалів, екологічний моніторинг, екологічне навчання населення, рекламу тощо;

2. рекреаційний – формування інфраструктури рекреаційного бізнесу на ринкових засадах з використанням бальнеологічних, кліматичних, туристичних ресурсів та об’єктів; створення мережі закладів стаціонарної та короткочасової рекреації в межах Національних природних парків;

3. агропромисловий – формування сільськогосподарських об’єднань по вирощенню екологічно чистих продуктів харчування, лікарських трав, квітів та інших товарів для забезпечення туристів і місцевого населення з впровадженням заходів захисту землі від забруднення;

4. лісогосподарський – підвищення лісистості, якості та стійкості лісів, впровадження біологічних методів боротьби з шкідниками, благоустрій шляхів, облаштування місць відпочинку, створення малих підприємств для випуску сувенірів та іншої продукції, поетапне закріплення лісів Державного лісового фонду та інших користувачів (насамперед природно-заповідних об’єктів); у постійне користування Національних природних парків;

5. промисловий – освоєння нових технологій, які не забруднюють навколишнє середовище, випуск продуктів та товарів для туристів і місцевого населення;

6. соціальний – повний розвиток мережі закладів соціальної сфери, матеріально-технічне оснащення закладів охорони здоров’я, освіти торгівлі, розвиток інженерної інфраструктури.

Для досягнення вищезазначеного необхідно забезпечити:

· завершення розробки проектів організації території нових об’єктів природно-заповідного фонду;

· включення до екологічної мережі захисних, рекреаційних площ та екологічних коридорів;

· виніс в натуру меж існуючих об’єктів місцевого значення;

· локалізація та часткова ліквідація наслідків забруднення підземних і поверхневих вод та ґрунтів на території дендропарку “Олександрія”, м. Біла Церква;

· створення системи моніторингу технологічного забруднення на території дендропарку “Олександрія”, м. Біла Церква;

· сприяння розвитку екологічного туризму, розширення бази платних послуг, що надаються об’єктами природно-заповідного фонду за рахунок рекреаційної складової, розробка комплексу організаційних заходів з розширення джерел фінансування заповідної справи.

Дата добавления: 2015-07-19