Природно-сільськогосподарське районування території

Основою для розробки різних видів галузевих і спеціалізованих районувань є природно-сільськогосподарське районування.

На основі всебічного вивчення території країни і окремих її районів визначено комплекс природних умов і відібрані найважливіші показники, які покладені в основу природно-сільськогосподарського районування.

Існують два основних рівні (види) природно-сільськогосподарського районування – загальнодержавне і за адміністративними одиницями (поділом).

Першим передбачено виділення в країні природно-сільськогосподарських зон, провінцій, округів, гірських областей.

Другий рівень передбачає поділ областей на природно-сільськогосподарські райони.

Всього в Україні виділено 197 природно-сільськогосподарських районів, які відрізняються за агрокліматичними, геоморфологічними і ґрунтовими показниками.

Зміни адміністративного поділу, меж земельних сільськогосподарських підприємств, а також екологічної ситуації, особливо в районах зрошуваного землеробства, вимагає подальшого вдосконалення й уточнення природно-сільськогосподарського районування. Таке уточнення передбачає внесення необхідних змін у межі природно-сільськогосподарських районів, виділених у процесі природно-сільськогосподарського районування в області.

Межі природно-сільськогосподарських районів співпадають з межами територій сільських рад або сільськогосподарських підприємств за станом на момент виконання робіт. У випадку розділу (об`єднання) землеволодінь, землекористувань, розміщених на межі природно-сільськогосподарських районів, межі уточнюються з урахуванням характеру ґрунтового покриву новостворених сільськогосподарських підприємств.

Уточнення природно-сільськогосподарського районування проводиться з метою дотримання загальних вимог бонітування ґрунтів і оцінки земель – виділення території з однорідними природно-сільськогосподарськими умовами.

Основна одиниця районування – природно-сільськогосподарська зона. Вона характеризується певним балансом тепла і вологи за вегетаційний період, особливостями ґрунтоутворення і живлення рослин. Це відповідає конкретним типам або підтипам ґрунтів, рослинності, співвідношенням структури сільськогосподарських угідь, тій чи іншій структурі агротехнічних і меліоративних заходів. Комплексом природних умов визначаються зональний тип спеціалізації та системи ведення сільського господарства.

У межах зон виділяють природно-сільськогосподарські провінції, які характеризуються специфічними особливостями ґрунтового покриву, пов’язаними з мікрокліматом і річним ходом змін його елементів. Провінції розділяються змінами таких агрокліматичних показників:

- коефіцієнта континентальності клімату;

- суми температур повітря вище 10 ^оС;

- коефіцієнта річного атмосферного зволоження (відношення опадів до випаровування);

- кліматичного індексу біологічної продуктивності (в балах) відносно середньої продуктивності;

- суворості та сніжності зими;

- тепло- і вологозабезпеченості вегетаційного періоду.

Наприклад, зона Полісся включає три провінції: Західне Полісся, Правобережне і Лівобережне Полісся.

Провінції поділяють на природно-сільськогосподарські округи, які характеризуються добре вираженими геоморфологічними і гідрологічними особливостями, складом ґрунтоутворюючих порід, переважаючим типом ґрунтоутворення, а також макро- і мікрокліматом.

Виділення округів проводиться на основі врахування узагальнених типів рельєфу, головних типів і підтипів ґрунтів, їх механічного складу і дренованості території.

Так, наприклад, Західне Полісся складається з двох округів: прип’ятсько-поліського і західно-поліського.

На гірській території виділяють природно-сільськогосподарські гірські області.

Гірська (природнича) область – територія з подібними поясними типами висотної зональності.

В Україні є дві такі області: Карпатська гірська область і Кримська гірська область.

Карпатська гірська область включає три природничі провінції: Прикарпаття, Карпати і Закарпаття.

У свою чергу Прикарпатська провінція складається з двох округів: Верхнє-Дністровського і Черемошо-Сіретського.

Значні території природно-сільськогосподарських зон, провінцій і округів потребують більш детального районування з виділенням природно-сільськогосподарських агроґрунтових районів.

Дата добавления: 2015-07-19