Читайте также:
|
Змістовий модуль 1 «Предмет та завдання аналітичної хімії. Якісний хімічний аналіз неорганічних забруднювачів довкілля.»
Тема 1. “ Предмет, завдання і значення аналітичної хімії. Основні поняття аналітичної хімії. Класифікація забруднень та забруднювачів довкілля. Якісні реакції на катіони та аніони.” (38 год.)
Предмет і завдання аналітичної хімії.
Способи виконання аналітичних реакцій («мокрий», «сухий»). Макро-, напівмікро-, мікро- і ультрамікроаналіз. Аналітичні реакції (зовнішній ефект). Аналітичні реактиви: вибіркові, загальні і групові. Хід виконання якісного аналізу (систематичний, дробний). Розподіл катіонів і аніонів на аналітичні групи за сульфідною і кислотно-лужною класифікацією. Характеристики чутливості аналітичних реакцій: граничне розведення, гранична концентрація, мінімальний об’єм гранично розведеного розчину, межа виявлення (мінімум, що відкривається), показник чутливості. Групові, загальні та вибіркові реагенти на катіони І-VІ аналітичних груп та аніони І-ІІІ аналітичних груп.
Типи забруднень навколишнього середовища. Класифікація забруднювачів довкілля.
Тема 2. Аналіз солей. (16 год.)
Основні етапи якісного аналізу неорганічних речовин різних класів. Схеми аналізу індивідуальних неорганічних речовин (солей). Переведення зразків у розчин. Схеми визначення компонентів солей, основ та кислот.
Тема 3. Кількісні характеристики рівноважних процесів. Способи вираження концентрації речовин. - (20 год.)
Головні етапи кількісного хімічного аналізу. Аналітичний сигнал. Методи аналізу: хімічні, фізико-хімічні і фізичні. Характеристика методів, приклади їх застосування в дослідженнях об’єктів навколишнього середовища. Точність (правильність і відтворюваність) аналізу. Типи хімічних реакцій, які покладено в основу хімічних методів аналізу.
Способи вираження концентрації розчинів речовин (процентна, молярна, нормальна, титр).
Гомогенна, гетерогенна системи. Хімічна рівновага. Закон діючих мас. Термодинамічна і концентраційна константи рівноваги.
Тема 4. Гомогенні системи. Протолітичні рівноваги у розчині. Кислотно-основне титрування. – (34 год.)
Сучасні уявлення про кислотно-основні рівноваги. Теорія електролітичної дисоціації Ареніуса. Протолітична теорія Бренстеда-Лоурі (поняття про кислоти та основи, супряжена пара). Іонізація і дисоціація. Іонний добуток води. Константи кислотності й основності. Водневий показник розчинів. Обчислення рН розчинів протолітів: кислот, основ, солей і буферних систем.
Загальні положення титриметричного методу. Точка еквівалентності (ТЕ). Точка кінця титрування. Вимоги до реакцій у титриметрії. Розрахункові формули. Стандартні (робочі) розчини. Первинні, вторинні стандарти, вимоги до них.
Кислотно-основне титрування. Хімічний еквівалент в кислотно-основних реакціях. Способи встановлення ТЕ. Інтервал переходу забарвлення індикатора.
Тема 5. Окисно-відновні рівноваги. Окисно-відновне титрування. - (18 год.)
Реакції окиснення-відновлення, їх використання в аналізі. Гальванічний елемент. Стандартний водневий електрод. Узгодження знаків.
Хімічний потенціал. Ряд напруг. Рівняння Нернста. Стандартний окисно-відновний потенціал. Фактори, які впливають на величину окисно-відновного потенціалу. Напрямок реакцій окиснення-відновлення. Хімічний еквівалент в реакціях окиснення-відновлення. Каталітичні та індуктивні реакції окиснення-відновлення.
Методи окисно-відновного титрування: перманганатометрія, йодометрія, біхроматометрія. Обчислення потенціалу в ТЕ. Способи встановлення ТЕ.
Тема 6. Реакції комплексоутворення. Трилонометрія. – (14 год.)
Комплексні сполуки. Загальні положення. Ступінчасте утворення комплексних сполук. Константи стійкості комплексних сполук. Комплексні сполуки з неорганічними лігандами. Застосування комплексних сполук в аналізі, приклади використання комплексних сполук для маскування і демаскування,
Застосування органічних реагентів в аналізі. Поняття про функціональні та хіміко-аналітичні групи. Правило Чугаєва. Основні напрямки використання органічних реагентів в хімічному аналізі.
Комплексонометрія. Основні напрямки використання комплексонів в якісному та кількісному аналізі. Комплексонометричне визначення жорсткості води.
Тема 7. Рівноваги у гетерогенних системах. Методи Мора та Фольгарда. – (20 год.)
Рівновага між твердою та рідкою фазами. Добуток розчинності і добуток активності. Використання правила добутку розчинності в аналітичній хімії. Умови утворення і розчинення осадів. Розчинність осадів. Повнота осадження, фактори, що впливають на зсув гетерогенної рівноваги: рН, комплексоутворення, іонна сила розчину, температура, зміна розчинника. Об’ємні методи осадження.
Тема 8. Спектроскопічні методи аналізу: спектрофотометрія, хроматографія, атомно-абсорбційна та атомно-емісійна спектроскопія. Статистична обробка результатів аналізу. – (36 год.)
Спектроскопічні методи аналізу. Основні принципи і поняття.
Спектр поглинання і випромінювання. Оптична густина. Молярний коефіцієнт поглинання. Закон Бугера-Ламберта-Бера. Відхилення від нього. Способи вимірювання світлопоглинання: візуальний, інструментальний. Точність СФМ. Основна відмінність фотоелектроколориметра і спектрофотометра. Методи вимірювання концентрації речовини: метод градуювального графіка, метод добавок. Визначення іонів феруму (ІІІ) спектрофотометричним методом.
Хроматографічні методи аналізу. Принцип методу. Нерухома та рухома фази. Класифікація хроматографічних методів. Газова, рідинна хроматографія. Класична та високоефективна хроматографія. Площинна хроматографія. Визначення насичених вуглеводнів методом газової хроматографії.
Принцип атомно-емісійної і атомно-абсорбційної спектроскопії. Блок-схема приладів. Елементи, які можна визначати цими методами. Визначення купруму у модельному розчині методом атомно-абсорбційної спектроскопії.Визначення калію і натрію у модельній суміші методом фотометрії полум’я.
Статистична обробка результатів аналізу. Середнє значення. Стандартне відхилення. Довірчий інтервал.
Дата добавления: 2015-11-16; просмотров: 50 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Секции конференции | | | ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1 |