Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Геодезична основа

Обчислення прямокутних координат вершин рамок трапеції масштабу 1: 5 000 з номенклатурою | Рельєф та гідрографія | Загальна характеристика й основні параметри запроектованого полігонометричного ходу | Розрахунок точності лінійних вимірювань у полігонометричному ході | Розрахунок точності кутових вимірювань у полігонометричному ході. | Розрахунок точності визначення висот пунктів полігонометричного ходу | Методика та організація робіт на об'єкті |


Читайте также:
  1. Glossary: глоссарий (толковый словарь) строительных терминов, применяемых строителями и проектировщиками при возведении фундаментов и оснований зданий, подземных сооружений
  2. I. ЗЛОДЕЙСКОЕ УБИЙСТВО С.М.КИРОВА. НЕОБОСНОВАННЫЕ РЕПРЕССИИ ПРОТИВ БЫВШИХ ЗИНОВЬЕВЦЕВ И ТРОЦКИСТОВ
  3. IV. НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ
  4. IV. НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ
  5. IV. НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ
  6. IV. НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ
  7. IV. НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ

 

Геодезичною основою для великомасштабних знімань можуть бути:

а) державні геодезичні мережі (тріангуляція й полігонометрія 1,2,3 класів), нівелювання I, II, III, IV класів;

б) геодезичні мережі згущення: тріангуляція (аналітичні мережі 1 і 2 розрядів), полігонометрія 4 класу, 1 і 2 розрядів, технічне нівелювання;

в) геодезична знімальна основа (планові, висотні й планово-висотні знімальні мережі або окремі пункти).

Середня густота державної мережі 1 – 3 класів для знімання в масштабі 1: 5 000 згідно з інструкцією становить 1 пункт тріангуляції або полігонометрії на 20 – 30 км² і один репер на 10 – 15 км². Густота пунктів мереж згущення на забудованій місцевості доводиться до 4-ох на 1 км², на незабудованій території до одного на 1 км². Знімальна основа доводиться до густоти, що забезпечує виконання знімання.

2.2. Проектування планово-висотних опознаків

Аерофотознімання місцевості на об´єкті для створення масштабу

1: 5 000 виконуємо в масштабі 1: 8400.Зробимо розрахунки для аерознімальних робіт:

а) Відстані між осями маршрутів у метрах визначимо за формулою:

 

 

де - поперечне перекриття знімків сусідніх маршрутів, l – розмір сторони знімка(l = 0,18 м), - знаменник масштабу зальоту ( = 8400).

 

997,92 м;(4 см на карті)

 

Висновок: Відстань між маршрутами становить 998 м.

 

б) Базис фотографування -це відстань на місцевості між центральними точками сусідніх знімків. Він обчислюється за формулою:

 

 

де - поздовжнє перекриття сусідніх знімків уздовж маршруту.

 

453,6 м; (1,8 см на карті)

 

 

Висновок: Відстань між центральними точками аерознімків у маршруті 453,6 м.

 

Переведемо розміри рамки трапеції масштабу 1: 10 000 заданої номенклатури. Для цього розміри рамки трапеції масштабу 1: 10 000 переводять у розміри карти масштабу 1: 25 000, тобто помножимо на 100 м та поділимо на 250 м. Отже, розміри карти масштабу 1: 10 000 заданої номенклатури у сантиметрах на карті масштабу 1: 25 000 такі:

 

см; 17,81см;

 

18,54 см; 25,71 см.

 

 

в) Кількість маршрутів С на ділянці робіт визначаємо за формулою:

(маршрутів),

 

де: D – відстань у метрах між північною і південною сторонами рамки трапеції масштабу 1: 10 000.

4636 м.

 

маршрутів.

 

Висновок: Необхідно виконати 6 маршрутів.

 

г) Кількість знімків в одному маршруті визначаєм за такою формулою:

 

(знімків),

 

де L - довжина маршруту на ділянці робіт у метрах. Для обчислення довжини беруть довжину південної сторони трапеції масштабу 1: 10 000.

 

4452,5м.

 

знімків.

 

 

 

Висновок: Для кожного маршруту необхідно 13 знімків.

 

д) Кількість знімків на всю трапецію обчислюємо з формулою

 

 

знімків.

 

Висновок: Для виконання аерознімальних робіт необхідно 78 знімків.

 

е) Для нанесення на карту зон поперечного перекриття між сусідніми маршрутами необхідно відкласти по західній та східній сторонах рамки трапеції від осі маршруту відрізок , який дорівнює половині розміру знімка у масштабі карти ( відкладаєм від осі верхнього маршруту вниз, а від нижнього маршруту – вгору).

 

 

Рис. 2. Схема зони поперечного перекриття двох суміжних маршрутів та осі суміжних маршрутів з центральними точками знімків Довжина відрізка в сантиметрах обчислюють за формулою

 

 

де - розмір сторони знімка; m - знаменник масштабу фотографування; М – знаменник масштабу карти.

У нашому випадку = 18, m=8400, М= 25 000.

 

3 см.

 

 

 

У запроектованих зонах поперечного перекриття аерознімків вибираємо та позначаємо планово-висотні опознаки (ОПВ).Опознаки вибираємо вздовж знімальних маршрутів.Для масштабу 1: 5 000 із перерізом рельєфу через 1 м і масштабу зальоту 1: 7500 опознаки розміщуємо через 4-5 базисів фотографування опознаками можуть бути чіткі, легко розпізнавані контури (роздоріжжя, ріг сільськогосподарських угідь, окреме дерево та інші елементи ситуації).

Якщо в зонах перекриття немає однозначно розпізнаваних контурів,то опознаки намічують у потрібних місьцях, вважаючи, що перед зальтом вони будуть маркуватися.

Список опознаків:

ОПВ- 6,9,12,15 – роздоріжжя;

ОПВ- 7 – перехрестя доріг;

ОПВ- 3,5 – маркується на місцевості;

OПВ- 4,8 – кути огорожі;

OПВ- 2,14 – кути будинків;

ОПВ- 1,5,13 – висотні пункти на вершинах;

ОПВ- 10 – міст через річку.

 


Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 49 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Економічна характеристика району| Проектування ходу світловіддалемірної полігонометрії

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.01 сек.)