Необхідність виду, та особливості космічного страхування.

Космічне страхування як вид є одним із наймолодших у світі і з кожним роком відіграє все більшу роль у забезпеченні економічного захисту космічної діяльності держав при реалізації космічних проектів, що здійснюються за участю як українських, так і закордонних інвесторів. Щорічно страхується більше як 15 космічних проектів.

В освоєнні космічного простору роль страхування важко переоцінити, особливо в галузі страхування телекомунікаційних супутників. Спеціалісти в цій галузі стверджують, що ряд космічних проектів не було б здійснено, якщо б світовий страхо-вий ринок не прийняв на себе ризик невдачі. Це стосується, на-самперед програми "Аріан", американського космічного корабля “ Space Shuttle”(3acTpaxoBaHoro на 250 млн дол.), а також європейської лабораторії “ Spacelab” (вартість страховки - 1 млрд дол.).

Як супутники так і ракети-носії з моменту їхнього виготов-лення і до експлуатації на орбіті піддаються небезпеці, яка може призвести до повного знищення об”єкта або порушення окремих окремих його функцій. Виділяють чотири основні стадії виник-нення ризиків:

• стадія виробництва;

• пе’едпускова стадія, яка включає в себе транспортування обєкта, його на стартовому майданчику, завантаження ра-кети і підготовку до пуску;

• стадію запуску, яка включає вихід супутника на орбіту і пе-ревірку справності всіх систем;

• стадію експлуатації.

Ризики, що виникають при реалізації космічних проектів, можна розділити на 4 види: технічні; відповідальності перед третіми особами; контрактні та фінансові; політичні та форс-мажорні.

Відповідно існують чотири види страхування:

1. страхування ризиків пов’язаних із установленням і скла-данням(включає монтаж і наступні випробування ракет-носіїв, супутників і їх частин);

2. передпускове страхування (включає всі ризики під час тра-нспортування з приміщень виробника на стартовий майда-нчик, а також під час установлення, складання і підготовки до запуску);

3. страхування пуску (включає всі ризики з моменту запуску до виходу супутника на задану орбіту);

4. страхування на орбіті (включає покриття від усіх ризиків при загальній і частковій загибелі об’єкта на стадії експлуатації).

Страхувальниками в кожному космічному проекті є кілька юридичних осіб, серед яких: замовник проекту; головний розроб-ник—виготовлювач космічного апарата; головна компанія з на-дання носія виведення космічного апарата на задану орбіту («пу-скове агентство»); експлуатуюча організація, що володіє назем-ною космічною інфраструктурою.

Тому страхування може бути проведено принципово двома різними способами: 1) або кожен учасник проекту страхує свої ризики самостійно; 2) або учасники консолідуються й страхують свої ризики сумісно. Звичайно, найбільш оптимальним із техніч-ного й економічного погляду є принцип консолідації, тому що для кожного космічного проекту спеціально розробляється кон-солідована програма управління ризиками. Така програма є од-ним з необхідних елементів страхового обслуговування косміч-них ризиків і передує укладанню договору страхування. Програ-ма узгоджується з усіма учасниками космічного проекту.

Необхідність космічного стр-ня полягає в тому, що стр-ню пілягають дуже дорогі та унікальні апарати, які в разі знищення або пошкодження потребують значних сум для відновлення або ремонту.

Особливості:

? об?єкт стр-ня — високотехнічна наукоємка продукція, для оцінки страх ризиків і страх тарифів при якій,. Відсутні загальноприйняті методи.

? Вир-во космічної техніки одиничне та дрібносерійне й це призводить до того, що кожен наступний виріб значно змінений

? Зібрана інформація швидко старіє і вимагає збору нових даних

? Незначна кількість страхуємих об?єктів і разом з тим великі розміри страх сум викликають необхідність об?єднання страховиків.

371.Страховий захист особистої власності громадян: необхідність, види страхування.

Страхування майна громадян є необхідним елементом соціально-економічної системи суспільства й посідає в ній певне місце. Воно гарантує відновлення порушених майнових інтересів внаслідок настання непередбачуваних подій.

Для цілей страхування майно громадян поділяють на кілька груп:

== нерухоме майно (будинки, споруди, квартири)

== домашнє майно

== тварини

== автотранспортні засоби.

Кожна з цих груп страхується окремо й лише на добровільних засадах.

ВІдповідно до видів страхування майна громадян належать:

1) страхування будівель;

2) страхування квартир;

3) страхування домашнього майна;

4) страхування тварин;

5) страхування транспортних засобів.

До характерних ознак страхування майна належать такі:

--- компенсаційна спрямованість

--- комплексність

--- короткостроковість стр-ння

--- визначення СС на основі страхової вартості (оцінки)

--- наявність повного або часткового страхування

--- використання двох систем страхового забезпечення (пропорційної та першого ризику)

--- добровільність страхування

Отже, страхування майна громадян – це комплексне поняття, яке обєднує добровільні види майнового страхування, умови й порядок здійснення яких передбачають повне або часткове відшкодування збитків, завданих страхувальникам-громадянам внаслідок настання страхового випадку із застрахованим майном.

372.Страхування будівель громадян.

Страхування будівель, що належать громадянам є одним з найпоширеніших видів страхування майна громадян.

Суб’єкти страхування.

Страховик – організація (фін установа), яка згідно з отриманою ліцензією бере на себе зобов’язання виплатити страхове відшкодування страхувальникові у разі настання страхового випадку, передбаченого договором страхування.

Страхувальник. Договір страхування укладається з особою, яка є власником будівель; повнолітніми членами родини, які мешкають разом з власником будівель і ведуть з ним спільне господарство; особи, які тимчасово користуються або розпоряджаються будівлями на законних підставах.

Вигодонабувач. Юр або фіз. особа, яка може зазнати збитків унаслідок страхового випадку, призначається для отримання страхового відшкодування.

Об’єкти страхування:

А) житлові й дачні будинки, господарські (сараї, погреби, гаражі) та зовнішні споруди (огорожі, ворота).

Б) обладнання будівель, квартир (системи електро- газо та водо постачання, опалення та каналізації, водо електро та газолічильники)

В) внутрішнє оздоблення приміщень;

Г) відповідальність страхувальника та членів його родини за шкоду, заподіяну під час користування застрахованими будівлями, третіми особами.

Не можуть бути застрахованими будівлі і споруди, що перебувають в аварійному стані та квартири, які знаходяться в аварійних будинках або пошкоджені й не відремонтовані.

Страхові ризики. Страхування будівель здійснюється на випадок їх знищення або пошкодження внаслідок таких подій:

n дії вогню (пожежі, удару блискавки, вибуху)

n падіння пілотованих літальних об’єктів та їх уламків;

n стихійних явищ;

n аварії водопровідних, каналізаційних, опалювальних систем;

n проникнення рідини із сусідніх приміщень;

n наїзду на будівлі наземних транспортних засобів;

n протиправних дій третіх осіб;

n биття скла.

Перелік ризиків може включати один, кілька або всі перелічені події.

Строк страхування: договір страхування укладається терміном на 1 рік або кілька місяців.

Страхова сума. Встановлюється в межах дійсної вартості будівлі. Проте може відповідати ПВ, якщо це передбачено умовами договору страхування.

ПВ – це вартість нової будівлі, обчислена згідно з існуючими в цьому регіоні оцінними нормами. ДВ= ПВ-знос. Для визначення вартості будівель страховики користуються послугам експертів або відповідними оцінними документами бюро технічної інвентаризації, органів комунального госп-ва, що їх має кожний власник будівель. В оцінних документах зазначається ПВ і ДВ. Під час дії договору страхування страхувальник за згодою страховика може збільшити розмір СС.

Франшиза. Може передбачатися франшиза, зазвичай безумовна, розмір якої встановлюється за домовленістю між страхувальником та страховиком.

Дата добавления: 2015-11-14