Читайте также: |
|
Тестові завдання
Визначте правильні, на Ваш погляд, варіанти відповідей
1. Цілісність виховного впливу забезпечується дотриманням при плануванні...:
а) принципу народності;
б) виховання особистості в колективі;
в) принципу комплексності;
2. Причиною низької результативності плану виховної роботи може бути...:
а) перенасиченість плану;
б) цілеспрямованість плану;
в) дублювання виховних дій, заходів.
3. Виховні задачі при плануванні виховної роботи у класі на конкретний період визначаються як...:
а) діяльність учнів на певний період;
б) певні досягнення в розвитку і вихованості дітей;
в) зміст роботи учителя.
4. Визначити правильну послідовність етапів технології планування виховної роботи:
а) структурно змістовий;
б) прогностичний;
в) контрольно-оцінний;
г) діагностичний;
д) орієнтаційно-пошуковий;
е) конструктивний.
Виділіть та аргументуйте правильні твердження.
5. Планування виховної роботи...
а) не впливає на результативність процесу виховання, оскільки неможливо передбачити, які заходи необхідно буде проводити;
б) систематизує, цілеспрямовує роботу класного керівника, дає змогу прогнозувати конкретні результати;
в) необхідне лише при проведенні окремих виховних заходів у вигляді їх сценаріїв.
6. При плануванні роботи у дитячому колективі "стартова бесіда" проводиться з метою...
а) повідомлення класним керівником плану роботи на чверть, півріччя;
б) вибору об’єктів та груп розвідки цікавих та корисних справ;
в) вибору активу класу.
7. Відтворіть правильний план проведення колективної творчої справи:
а) колективне підведення підсумків;
б) колективне планування;
в) попередня робота педагога;
г) колективна підготовка справи, свята;
д) передбачення найближчих наслідків;
е) колективне проведення справи, свята.
3.5.4. БЛОК ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНИХ УМІНЬ
(Самооцінка педагогічних умінь здійснюється за п'ятибальною шкалою оцінювання, див. с. 29)
Оцініть рівень сформованості Ваших умінь виконувати такі операції
I. Діагностичний етап:
1) збір інформації про цілі виховання, дослідження зовнішніх і внутрішніх факторів, які визначають закономірності протікання виховного процесу;
2) вибір системи методів вивчення школяра й учнівського колективу;
3) проведення діагностичних досліджень;
4) систематизація отриманої інформації, аналіз виховної роботи за попередній період;
5) інтерпретація й прогнозування наявної виховної ситуації.
II. Прогностичний етап:
1) визначення перспективних цілей виховання;
2) формулювання виховних задач на заданий період проектування;
3) передбачення очікуваних виховних результатів;
4) розроблення виховних таксономій, конкретизація й уточнення виховних задач;
5) прогнозування реальності досягнення результатів.
III. Орієнтаційно-пошуковий етап:
1) побудова інформаційної моделі циклу майбутнього виховного процесу;
2) дослідження відповідності ідеї діяльності основним принципам виховання;
3) виділення головних напрямків виховної роботи;
4) визначення виховної спрямованості провідних видів діяльності;
5) пошук системоутворюючих зв'язків і відношень між ланками виховного процесу.
IV. Структурно-змістовий етап:
1) планування змісту виховної роботи;
2) визначення структури виховної діяльності;
3) розробка системи послідовних виховних справ;
4) вибір найбільш доцільних комплексних форм, методів і засобів виховної взаємодії.
5) розподіл роботи у просторі й часі.
V. Конструктивний етап:
1) попередня робота вихователя;
2) колективне планування разом із дітьми виховних справ;
3) колективна підготовка справи;
4) операційно-інструментальна розробка засобів діяльності;
5) підведення підсумків, визначення подальших перспектив.
VI. Контрольно-оцінний етап:
1) вибір чи розробка методики оцінки й контролю ходу й результатів виховної діяльності;
2) встановлення критеріїв вихованості й розвитку школярів;
3) визначення ліній зворотного зв'язку й корекції виховного процесу;
4) прогнозування подальших виховних перспектив і задач;
5) оцінка й корекція розробленого проекту технології виховної діяльності.
3.5.5. БЛОК ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНИХ РИС
Високий рівень планування виховної роботи передбачає розвиток у педагога аналітичних, прогностичних, комунікативних та організаторських здібностей, ініціативність, педагогічний оптимізм, цілеспрямованість, ерудованість, інтерес до виховної діяльності, потребу вчити й виховувати, творчий підхід до вирішення педагогічних задач, гнучкість мислення, критичність, спостережливість.
3.6. ФОРМУВАННЯ НАУКОВОГО СВІТОГЛЯДУ ШКОЛЯРІВ
Мета: розкрити суть та основні структурні елементи наукового світогляду, визначити та відповідно обґрунтувати основні шляхи та засоби формування наукового світорозуміння школярів, обґрунтувати необхідність світського виховання учнів у сучасній загальноосвітній школі суверенної України.
Ключові поняття: світогляд; структура світогляду; науковий світогляд; наукові знання; погляди, переконання, ідеали; моральні якості особистості; психологічні умови формування наукового світогляду; трудова та суспільно-корисна діяльність школяра; науковий світогляд і релігія; світський характер виховання.
План заняття
І. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних положень з теми заняття.
1. Суть та основні структурні елементи наукового світогляду.
2. Основні шляхи та засоби формування наукового світогляду учнів.
3. Активна трудова і суспільно-корисна діяльність – важливі складові у формуванні наукового світорозуміння особистості учня.
4. Науковий світогляд і релігія. Світський характер виховання у сучасній школі.
ІІ. Виконання практичних завдань.
ІІІ. Розв’язування педагогічних задач.
Рекомендована література
1. Закон України “Про освіту” //Голос України. – 1996. – 25 квітня.
2. Закон України “Про загальну середню освіту” //Голос України. – 1999. – 23 червня.
3. Державна національна програма “Освіта” (“Україна ХХІ століття”) //Освіта. – 1993. – 18 вересня.
4. Концепція середньої загальноосвітньої школи України //Інформаційний збірник Міністерства освіти України - №1-2. – К., 1992.
5. Концепція 12-річної загальноосвітньої школи: Проект //Пед. Газета. -= 2000. - №9. – С.4-7.
6. Концепція національного виховання //Освіта. – 1994. – 26 жовтня.
7. Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти. – К., 1996.
8. Сухомлинський В.О. Народження громадянина //Вибр. тв. в п’ти томах. – Т.3. – К.: Рад. шк., 1977. – С.283-658.
9. Сухомлинський В.О. Павлиська середня школа //Вибр. тв. в п’ти томах. – Т.4. – К.: Рад. шк., 1977. – С.206-300.
10. Учитель і світогляд: особливості становлення – Житомир, 1998.
Як наголошується у Законі України “Про загальну середню освіту”, завданням загальної середньої освіти у сучасній суверенній Українській державі є насамперед виховання громадянина України, формування особистості школяра, розвиток здібностей і обдарувань, формування наукового світогляду. Тому у процесі вивчення із студентами визначеної теми надзвичайно важливо не тільки домогтися глибокого усвідомлення останніми самої сутності категорійних ознак наукового світогляду, його структури та дидактичних умов і психологічних особливостей формування, а й особливостей його найтіснішого зв’язку з народним, національним світоглядом. Студенти повинні зрозумінти, що саме науковий національний світогляд найбільш повно вбирає в себе кращі зразки ідеї народовладдя, гуманізму, народної моралі та естетики, які глибоко відображені у народній міфології, фольклорі, календарно-сімейній обрядовості тощо.
Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 71 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
ПРАКТИЧНИЙ БЛОК | | | ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК |