Блок контролю та самоконтролю

Уважно прочитайте питання та відповіді на них і підкресліть найбільш повні, на вашу думку, і правильні.

1. Методи виховання – це...

а/ інструмент доторкання до особистості вихованця;

б/ засоби взаємопов’язаної діяльності, спрямовані на розв’язання виховних завдань;

в/ сукупність специфічних способів і прийомів виховної роботи, спрямованих на формування особистості;

2. Засоби виховання – це...

а/ те саме, що й методи виховання;

б/ конкретні заходи, форми, види діяльності, що використовуються в процесі реалізації того чи іншого методу;

в/ способи впливу на виховання;

г/ способи прояву вимог до вихованця з боку вчителя.

3. Назвіть основні групи методів:

а/ методи формування свідомості особистості;

б/ методи організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки;

в/ методи стимулювання поведінки та діяльності;

г/ метод вправ;

д/ методи контролю, самоконтролю та самооцінки у вихованні;

е/ метод позитивного прикладу.

4. Які основні засоби складають групу методів формування свідомості особистості?

а/ методи позитивного прикладу;

б/ переконання;

в/ педагогічна вимога;

г/ змагання;

д/ громадська думка колективу.

5. Які існують форми прояву методу створення виховних ситуацій?

а/ подорож;

б/ екскурсія;

в/ тематичний вечір;

г/ наказ;

д/ індивідуальна бесіда;

е/ спостереження.

6. Перерахуйте основні форми прояву методу контролю, самоконтролю та самооцінки діяльності.

а/ прохання;

б/ індивідуальна бесіда;

в/ тести;

г/ подорож;

д/ похвала;

е/ вказівка;

є/ анкетування;

к/ спостереження.

7. Які прийоми називають творчими?

а/ ті, що допомагають виправити негативну поведінку, викликати позитивні почуття у вихованця;

б/ непомітні для вихованців, які не викликають яскраво виражених позитивних або негативних відчуттів;

в/ ті, що сприяють покращенню поведінки на основі позитивних почуттів.

8. Які з перерахованих далі прийомів можна назвати прийомами з прихованим впливом?

а/ наказ;

б/ паралельна педагогічна дія;

в/ натяк;

г/ уявна байдужість;

д/ іронія.

9. Для методу “вибуху” характерним є...

а/ швидка і докорінна перебудова особистості;

б/ вплив сильних, неочікуваних обставин;

в/ створення нових обставин;

г/ поява нових, перспективних інтересів.

3.2.4. БЛОК ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНИХ УМІНЬ

(Самооцінка педагогічних умінь здійснюється за п’ятибальною шкалою оцінювання, див. с. 29)

ГНОСТИЧНІ ВМІННЯ

1. Аналізувати сутність педагогічних понять “засоби виховання”, “методи виховання”, “прийоми виховання”.

2. Аналізувати педагогічну літературу, різні підходи до проблеми класифікації методів та засобів виховання.

3. Оцінювати результати застосування різноманітних методів виховання у конкретних педагогічних ситуаціях.

4. Аналізувати ефективність застосування методів виховання у педагогічному процесі залежно від вікових особливостей учнів.

ПРОЕКТУВАЛЬНІ ВМІННЯ

1. Моделювати застосування системи методів та засобів вихованя у педагогічному процесі.

2. Формулювати мету виховання і відбирати методи, що сприяють її досягненню.

3. Проектувати методи виховання відповідно до програми розвитку учнівського колективу і особистості кожного вихованця.

4. Передбачати наслідки застосування системи методів виховання у власній виховній діяльності.

КОНСТРУКТИВНІ ВМІННЯ

1. Відбирати методи і прийоми педагогічної взаємодії відповідно до індивідуальних та вікових особливостей кожного учня.

2. Знаходити оптимальні засоби, методи виховання для ефективного вирішення педагогічної ситуації у навчально-виховному процесі.

3. Виділяти головні методи виховання на кожному етапі виховної діяльності.

4. Конструювати виховуючі ситуації у педагогічному процесі.

КОМУНІКАТИВНІ ВМІННЯ

1. Встановлювати доцільні стосунки з учнями різного віку у педагогічному процесі за допомогою відповідних методів виховання.

2. Стимулювати або гальмувати дії учнів залежно від конкретних умов, спираючись на систему різноманітних методів, прийомів виховання.

3. Орієнтуватися у педагогічних ситуаціях, знаходити гуманні способи, методи, прийоми їх розв’язування.

4. Управляти власними емоціями, поведінкою в процесі взаємодії з учнями.

5. Зберігати почуття гумору в різних педагогічних ситуаціях.

6. Стимулювати й розвивати в учнів інтерес до саморозвитку, самовиховання за допомогою системи методів виховання.

ОРГАНІЗАТОРСЬКІ ВМІННЯ

1. Застосовувати методи виховання, що сприяють згуртовуванню учнівського колективу.

2. Створювати сприятливі умови для розвитку особистості кожного учня, використовуючи систему методів і засобів виховання.

3. Вдосконалювати власну методичну майстерність у виховному процесі.

4. Вчити учнів оволодівати методами та засобами самовиховання.

3.2.5. БЛОК ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНИХ РИС

У процесі засвоєння даної теми майбутні вчителі розвивають такі риси: педагогічну спрямованість, інтерес до виховної діяльності, потребу виховувати і вчити вихованців, цілеспрямованість, здатність прогнозувати, регулювати, організовувати виховний процес, педагогічне мислення, винахідливість, гнучкість мислення, уважність, спостережливість та ін.

3.3. ОРГАНІЗАЦІЙНО - ПЕДАГОГІЧНА РОБОТА КЛАСНОГО

КЕРІВНИКА

Мета: ознайомити студентів із значенням інституту класного керівництва у сучасних умовах; сприяти осмисленню ними завдань, функцій, провідних напрямів роботи класного керівника, основних вимог до його особистості та діяльності; стимулювати розвиток педагогічних умінь у майбутніх вчителів, зокрема умінь аналізувати, моделювати, конструювати, регулювати, організовувати виховний процес.

Обладнання: логічна опорна схема заняття, матеріали про передовий досвід роботи класного керівника.

Ключові поняття: класний керівник; професіограма особистості та діяльності класного керівника; функції та обов’язки; зміст та форми виховної роботи; методичне об’єднання класних керівників.

План заняття

І. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних положень з теми заняття.

1. З історії питання.

2. Роль інституту класного керівництва в сучасних умовах.

3. Професіограма особистості і діяльності класного керівника.

4. Основні завдання та функціональні обов'язки класного керівника.

5. Зміст і форми виховної роботи класного керівника.

6. Завдання та зміст роботи методоб'єднань класних керівників.

ІІ. Практична частина:

1. Виконання студентами практичних завдань.

2. За допомогою практичних та тестових завдань перевірити рівень засвоєння студентами основних понять теми.

ІІІ. Підведення підсумків заняття.

Рекомендована література

1. Болдирєв М.І. Класний керівник. – К., 1982.

2. Болдырев Н.И. Методика работы классного руководителя. – М., 1984. – Гл. 1.

3. Державна національна програма “Освіта: Україна ХХІ століття”. – К.: Райдуга, 1994.

4. Дружинин И.А. Заботы и радости класного руководителя. – М., 1982.

5. Жерносек І.П. Організація методичної роботи в школі. – К.: ІСДО, 1995. – 107 с.

6. Закон України "Про освіту" //Освіта, 1991.- 25 червня.- С.1-3.

7. Иванов И.П. Педагогика коллективных творческих дел: Пособие для учителя. – К.: Освіта, 1991.

8. Классному руководителю: Учеб.- метод. пособие /Под ред. М.И.Рожкова. – М.: Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 1999.– 280с.

9. Макаренко А.С. Методика организации воспитательного процесса. – Пед. соч. в 8 т. – Т. 1. – С. 291-292.

10. Методика воспитательной работы: Учеб. пособие для студентов пед. институтов /Ю.К.Азаров, Л.М.Белозерцев и др. /Под ред. Л.И.Рувинского. – М.: Просвещение, 1989.

11. Основи національного виховання /За ред. В.Г.Кузя.- К.,1993.

12. Основні напрямки діяльності класного керівника //Інформаційний збірник МО України. - К., 1992. - №23. - С.10-18.

13. Педагогика /Под ред. Ю.К. Бабанского. – М., 1988.

14. Педагогіка /За ред. М.Д.Ярмаченка. – К.,1986.

15. Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: Учебник для студ. пед. вузов: В 2кн. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999.- Кн.2: Процесс воспитания. - 256с.

16. Харламов И.Ф. Педагогика: Учеб. пособ. – М.: Гардарики, 1999. - 519с.

17. Чесных Ю.Н. Открыть человека. – М., 1991.

18. Щуркова Н.Е. Вы стали классным руководителем. – М., 1986.

Дата добавления: 2015-11-14