Концепт як базове поняття когнітивної лінгвістики

Термін «концепт» походить від латинського conceptus, що в перекладі означає «думка, уявлення, поняття» і первинно застосовувалося як термін логіки та філософії. За версією В. Колесова, під концептом розуміється «не conceptus (умовно передається терміном «поняття») а conceptum («зародок», «зернятко»), з якого й виростають у процесі комунікації всі змістові форми його втілення в дійсності» [5; 81]. На нашу думку, слушними є обидві версії походження терміна, хоча друга точніше відбиває суть когнітивної лінгвістики.

У праці Р. Карнапа «Значение и необходимость», де чи не вперше зустрічаємо аналізований термін із таким поясненням: «Термін «концепт» уживатиметься тут як загальне позначення для властивостей, відношень і тому подібних об’єктів. Для цього терміна особливо важливо підкреслити ту обставину, що він не має розумітися у психологічному смислі, тобто як такий, що має причетність до процесу уявлення, мислення, розуміння і т. ін., він швидше має розумітися як термін, який стосується чогось об’єктивного, що існує в природі і виражається в мові десигнатором, який не має форми речення... Ці зауваження слід розуміти лише як неформальні термінологічні роз’яснення. Їх ні в якому разі не варто розглядати як спробу розв’язання старої спірної проблеми універсалій» [4; 55-56]. Суттєвим є зауваження автора стосовно «неформальних термінологічних роз’яснень», що свідчить не лише про відсутність на той час визначеного формулювання терміна, але й про незвичність його вживання. Звернемо увагу також на примітку до вказаного видання 1959 року, редакційна колегія якого зазначає: «Англійський термін «concept» зазвичай перекладається словом «поняття». Однак у тих випадках, коли термін «concept» належить до значення якогось важливого у даній книзі спеціального терміна в метамові, який стосується семантичної системи, перекладаючи, аби підкреслити цю обставину, ми вживали термін «концепт» [4; 362]. Можемо припустити, що в радянській мовознавчій науці визначений термін як лінгвістична категорія з’явився внаслідок полісемії співзвучного англійського терміна для позначення одного зі значень вітчизняного терміна «поняття», що виділилося в окремий термін семантики.

На сучасному етапі розвитку лінгвістики термін набуває поширення та теоретичного обґрунтування. Так, серед його дослідників відомі Ю.Степанов, Н. Арутюнова, Н. Рябцева, Б. Борухов, Р. Розіна, О.Кубрякова, С. Нікітіна, Т. Радзієвська, А.Вежбицька, В.Телія та інші.

Існує думка, що «концепти не тільки мисляться, вони переживаються. Вони – предмет емоцій, симпатій і антипатій, а іноді і зіткнень. Концепт – основний осередок культури в ментальному світі людини». [10; 43]. До основних ознак концепту відносять «образні асоціації, існування протягом тривалого історичного періоду, відсутність жорстко детермінованого зв’язку з реальною дійсністю та непокорою законам логіки» [4; 66].

На сучасному етапі розвитку когнітивної лінгвістики поняття «концепт» можемо зустріти у такому розумінні: «Поняття (концепт) – явище того ж порядку, що і значення слова, але розглядається в дещо іншій системі зв’язків; значення – у системі мови, поняття – у системі логічних відношень і форм, що досліджуються як у мовознавстві, так і в логіці» [13; 383]. Тобто різниця між значенням і концептом убачається у пов’язаності першого зі знаком, одиницею мови. Концепт може бути представлений знаковою формою, але використовується посередництвом вербалізованих компонентів. Ширше визначення концепту, на нашу думку, подають автори видання «Краткий словарь когнитивных терминов», де концепт – «це термін, що служить для пояснення одиниць ментальних або психічних ресурсів нашої свідомості та тієї інформаційної структури, яка відбиває знання і досвід людини: оперативно-змістова одиниця пам’яті, ментального лексикону, концептуальної системи та мови мозку, всієї картини світу, відбитої в людській психіці» [6; 90].

Говорячи про структуру концепту, вважаємо слушним скористатися запропонованою Г. В. Ваніною [1] структурною інтерпретацією концепта PR у якості ілюстративного матеріалу. Беручи до уваги фреймову модель концепту PR, можемо зазначити, що вона містить знання про істотне, типове та можливе для цього концепту. Як структуровану одиницю знань фрейм іноді визначають як сукупність термінальних вузлів та відносин, що представлені слотами. Термінальні вузли - інваріантні параметри ситуації, що представляють дані, постійні для даної ситуації; а слоти - їх варіативна реалізація, що заповнюються з конкретної практичної ситуації і часто представляються як підфрейми або вкладені фрейми. У слотах можуть бути присутні як національно-культурні компоненти, у яких закріплені особливості тієї чи іншої лінгвокультури, так і універсальні. Таким чином, характер слотів певного концепту більшою мірою визначається специфікою концептосфери, у якій розвивається концепт, що підлягає аналізу. Ієрархічну впорядкованість концепту PR представлено за допомогою вершинних вузлів, що є постійними для даної ситуації, та за допомогою слотів, які виділяються при актуалізації певної ситуації в дискурсі. [7; 5]

Визначення вершинних вузлів здійснено на основі компонентів PR-діяльності, які притаманні їй, як і будь-якому комунікативному акту: відправник (комунікатор) (sender), мета (aim), повідомлення (massage), спосіб передачі (посередник), одержувач (receiver) [1; 361]. Слоти та термінали визначено з первинних понятійних ознак концепту PR, які виявлені за допомогою аналізу тлумачень PR-діяльності та виділення структурно-семантичних компонентів концепту PR (див. Таблиця 1) [1;364].

Таблиця 1. Структурно-семантичні компоненти концепту PR

ФРЕЙМОВА СТРУКТУРА КОНЦЕПТУ PR

Відправник (sender)	Мета (aim)
Уряд	Створення необх. сусп. думки
Політики	Двостороння комунікація
Комерційні ор-ції	Інформування
Громадські ор-ції	Вплив і керування
Окремі особи
Інші країни

Спосіб передачі (посередник) (medium)	Одержувач (receiver)
Посередники (Особи, Організації)	Суспільна група
Методи керування інформацією	Окрема особа
Спосіб комунікації	Власні працівники організації

Схема 1. Універсальна фреймова модель концепту PR

ХТОСЬ: СУБ’ЄКТ PR: ОСОБА, ОРГАНІЗАЦІЇ

Є/ ДІЄ ТАМ

на ЩОСЬ/ХТОСЬ, ОБ’ЄКТА PR:

ОСОБА/ОСОБИ, ОРГАНІЗАЦІЯ

За допомогою ЩОСЬ: ІНМТРУМЕНТА:

Технічні засоби передачі, стратегії, особи

Задля МЕТИ: ВПЛИВ

РЕЗУЛЬТАТ: ЗМІНИ

зовнішні психологічні

Що стосується внутрішньої організації концепту, то він має складну структуру. За словами Н. Рябцевої, «це не хаотичне нагромадження уявлень, значень або смислів і навіть не їхня кон’юнкція, а логічна структура. В основі концепту лежить вихідна, прототипічна модель основного значення слова. Основне значення є базою для формування похідних значень. У структурі концепту це відбивається в тому, що в ній є центральна й периферійна зони. Причому остання здатна до дивергенції, тобто зумовлює «віддаленість» нових похідних значень від центрального» [8; 73].

Думка, що концепти відбивають цілісну картину світу, яка існує поза мовним простором, і лише вербалізується в ньому, знаходить підтвердження у багатьох дослідників. Так, Н. Арутюнова відзначає, що «онтологія дійсності моделюється у вигляді системи концептів, які реконструюються за даними мови». В свою чергу, Ю.Степанов бачить концепт «ніби згусток культури у свідомості людини; те, у вигляді чого культура входить у ментальний світ людини. І, з другого боку, концепт – це те, посередництвом чого людина – пересічна, звичайна людина, не «творець культурних цінностей» – сама входить у культуру, а в деяких випадках і впливає на неї. Концепт – основна чарунка культури в ментальному світі людини» [9; 40-41]. В. Телія визначає концепт як «усе те, що ми знаємо про об’єкт, у всій екстенсії цього знання» [10; 97].

Отже, під мовним концептом ми розуміємо семантичну категорію, що діє в системі логічних відношень і являє собою вербалізоване вираження певного культурного контексту з усім розмаїттям супровідних значень, уявлень й асоціацій, який є, у свою чергу, елементом концептуальної картини світу як окремої людини, так і людської спільноти. Концепт має динамічну сутність, він здатний поповнюватися, змінюватися та відбивати людський досвід. Уважаємо, що поряд із поняттям загальномовний концепт мають право на існування дещо вужчі поняття – концепти фольклорний, побутовий, релігійний, міфологічний, загально-поетичний, індивідуально-авторський, а також різні їх комбінації. Кожен із таких концептів має особливі умови виникнення, сферу функціонування і, відбиваючись у мовній картині світу, реалізується через характерні засоби, що передають його специфіку.

Дата добавления: 2015-11-14