Читайте также: |
|
Корпоративна мережа банку є окремим випадком корпоративної мережі великої компанії. Очевидно, що специфіка банківської діяльності пред'являє жорсткі вимоги до систем захисту інформації в комп'ютерних мережах банку. Не менш важливу роль при побудові корпоративної мережі відіграє необхідність забезпечення безвідмовної і безперебійної роботи, оскільки навіть короткочасний збій у ії роботі може привести до гігантських збитків. І, нарешті, потрібно забезпечити швидку і надійне передавання великого обсягу даних, оскільки багато прикладних банківських програм повинні працювати в режимі реального часу.
Можна виділити такі основні вимоги до корпоративної мережі банку: мережа повинна об'єднувати в структуровану і керовану замкнуту систему всі належні компанії інформаційні пристрої: окремі комп'ютери і локальні обчислювальні мережі, хост-сервери, робочі станції, телефони, факси, офісні АТС, мережі банкоматів, он-лай-нові термінали;
повинні забезпечуватися надійність функціонування мережі і потужні системи захисту інформації, тобто, повинна гарантуватися безвідмовна робота системи як при помилках персоналу, так і у випадку спроби несанкціонованого доступу;
22*
Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф. ^лЗ>Л
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ t§S|E
• повинна існувати налагоджена система зв'язку між банківськими відділеннями різного рівня (як із міськими відділеннями, так і позаміськими філіями);
• виходячи із сучасних тенденцій розвитку банківських послуг (обслуговування телефоном, цілодобовий доступ до банкоматів і он-лайнових терміналів, розвиток мереж платіжних терміналів у торгових точках, цілодобові операції з акціями клієнтів), з'являється потреба у специфічних для банків телекомунікаційних рішеннях. Істотну роль повинна відігравати організація оперативного, надійного та безпечного доступу віддаленого клієнта до сучасних банківських послуг.
Торкаючись питання кращої архітектури банківської мережі, можна відзначити, що найбільш поширеною в європейських країнах і актуальною на сьогодні для українських банків є топологія «зірка», проста або багаторівнева, із головним офісом у центрі, сполученим із регіональними відділеннями. Переваги цієї топології визначається такими чинниками:
• самою структурою банківських організацій (наявністю регіональних відділень та обсягом інформації);
• вартістю оренди каналів зв'язку (потрібно мати на увазі, що, як правило, при організації зв'язку з віддаленими відділеннями практично не використовуються комутовані телефонні канали; тут потрібні швидкісні та надійні лінії зв'язку);
• у країнах Східної Європи і СНД на користь застосування топології «зірка» є додатковий чинник — недостатньо розвинута інфраструктура телекомунікацій і зв'язані з цим труднощі в одержанні банком великої кількості каналів зв'язку; в цих умовах особливо важливим стає впровадження економічних рішень, які існують на світовому ринкові, а іноді і спеціально доопрацьованих до умов країн, що розвиваються.
В загальному випадку, в разі виникнення потреби у зв'язуванні регіональних офісів один із одним, набуває актуальності топологія «кожний із кожним». За своєю суттю ця топологія відрізняється підвищеною надійністю і відсутністю перевантажень. Практично можуть бути
/%&,
Розділ 10 БАНКІВСЬКІ КОМП'ЮТЕРНІ МЕРЕЖІ
реалізованими чисельні змішані варіанти топологій, як у випадку «децентралізованого головного офісу», коли різноманітні відділи центрального офісу банку — розрахунковий, кредитний, аналітичний, технічний чи інший — знаходяться в різних будівлях.
У деяких європейських країнах існують загальнонаціональні конфігурації, коли корпоративні мережі окремих банків утворюють «су-перзірку» із міжбанківським розрахунковим центром як вершиною телекомунікаційної банківської ієрархії.
Основна сучасна тенденція розвитку банківських мереж у Європі, як і корпоративних мереж взагалі, — перехід до інтегрованого передавання як даних, так і голосу, коли дані, голос (телефонні розмови), факси і відеоінформація передаються одним і тим же каналом; це забезпечує багаторазове зниження витрат на оренду каналів або їх прокладання.
Технічно це здійснюється шляхом мультиплексування, інтегрованого передавання і наступного демультиплексування окремих інформаційних потоків. Різноманітні класи мультиплексорів дозволяють інтегрувати інформаційні потоки різного розміру, що надходять як від малих віддалених відділень, так і від значних регіональних офісів.
У конкретних випадках можливе застосування додатково вмонтованих у мультиплексори механізмів, які підвищують ефективність використання смуги пропускання каналу зв'язку.
В результаті використання інтегрованого передавання відчутна суттєва економія найдорожчого ресурсу мережі — каналів зв'язку.
Додаткові вигоди дає одночасне з інтеграцією ущільнення інформації розмови. Наприклад, одна сучасна технологія компресії голосу MP-MLQ, вперше реалізована в мультиплексорах компанії RAD Data Communications, дозволяє практично без втрати якості звучання одночасно передавати до 13 телефонних розмов одним стандартним каналом 64 Кбіт/с.
Застосування інтегрованого передавання інформаційних потоків Дозволяє забезпечити кожне робоче місце повним комплектом інформаційних послуг при виправданих витратах на їхню підтримку. Крім того, телефонні розмови між регіональними відділеннями перетворюються у внутрішньофірмові, що забезпечує кращий контроль і безпеку.
Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ Щ^Ш
Чинники, що впливають на вибір технології передавання інформації, носять економічний, географічний і політичний характер і зв'язані, в першу чергу, із політикою національних телекомунікаційних компаній. Наприклад, у Німеччині та Австрії, де оператори мереж зв'язку послідовно вкладали кошти в розвиток послуг ISDN, банківські мережі побудовані з використанням цієї технології. У латиноамериканських країнах та в Іспанії і Португалії, які тягнуться до американського ринку, банківські мережі побудовані на цифрових лініях та устаткуванні Х.25 із поступовим переходом до технології Frame Relay. Більш близький приклад — розвиток корпоративних банківських мереж в Україні. Узагальнюючи досвід декількох українських банків (Національного Банку України, ПромІнвестБанку, УкрСоцБанку, ПРИВАТБАНКу), відзначимо, що ці мережі побудовані на аналогових лініях із модемним зв'язком і використанням протоколу Х.25. Передбачається модернізація банківських телекомунікаційних систем шляхом переходу до супутникових приватних каналів зв'язку на базі технології Frame Relay з інтегрованим передаванням розмови і даних. Характерна риса банківських комунікацій в Україні — широке використання стандарту Х.400 для електронної системи міжбанківських платежів із електронним підписом і шифруванням електронного документа.
У загальному випадку корпоративна мережа може бути побудованою на різноманітних каналах зв'язку — від виділених ліній (аналогових і цифрових) до комутованих цифрових Е1 і Fractional El, в тому числі, і на оптоволоконних, супутникових, радіо- і мікрохвильових каналах, а також на основі різноманітних протоколів і технологій ISDN, Х.25, Frame Relay і ATM.
Досить вигідним є використання так званої віртуальної приватної мережі, побудованої частково або цілком на основі оренди послуг мереж загального користування.
Ще більше переваг у концепції накладених мереж. Певним чином сконфігуроване телекомунікаційне устаткування (наприклад, мультиплексори) дає можливість у рамках приватної корпоративної мережі одержувати, наприклад, послуги ISDN навіть аналоговими орендованими лініями. Або ж можна зв'язати банкомати накладеною мережею Х.25,
K
Розділ 10 БАНКІВСЬКІ КОМП'ЮТЕРНІ МЕРЕЖІ
не будуючи власну загальнонаціональну мережу стандарту X.25. Ця концепція особливо актуальна на східноєвропейському та українському ринкові, оскільки вона надає користувачам доступ до новітніх технологій зв'язку в умовах елементарної недостачі як низькошвидкісних, так і магістральних каналів зв'язку.
В умовах підвищених вимог до надійності, безпеки і швидкості передавання даних у банківських корпоративних мережах використовується найсучасніше телекомунікаційне устаткування і передові технології.
Сучасне телекомунікаційне устаткування, будучи багатофункціональним і «прозорим» для різних протоколів, дозволяє будувати банківську мережу, використовуючи всі переваги цих протоколів.
В Україні та інших країнах СНД на жаль системи національних те-лекомунікацій розвинуті слабо. В основному використовується морально застаріле обладнання. Тому банкам доводиться вкладати кошти в побудову власних систем зв'язку.
10.3. Спеціалізовані системи «банк-клієнт»
Банкомата були першою спробою банків обійти обмеження на здійснення розрахунків у неробочі години і зниження витрат на утримання відділень. Потім з'явилися послуги телефоном. Близько півтора року тому виник новий підхід до взаємодії банку з клієнтом — багато банків розпочали надавати банківські послуги вдома за допомогою спеціалізованих систем «банк-юпєнт». Спочатку такі послуги надаватися тільки закритими каналах. Зараз ситуація змінюється у зв'язку з використання Internet. Сьогодні найбільш популярні змішані рішення.
Є три моделі надання банківських послуг вдома, кожна з яких вимагає різну відповідальність фінансового закладу, який пропонує дану послугу:
банк надає користувальний інтерфейс, мережу і наповнення. При цьому може використовуватися система «банк-клієнт», розроблена банком чи спеціалізованою фірмою-виробником програмного забезпечення;
Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГИ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ
посередник або провайдер послуг бере на себе відповідальність за користувацький інтерфейс і за мережу, у той час, як банк відповідає за наповнення;
надання послуг вдома за допомогою Internet. В даному випадку інтерфейс є програмою переглядання Web, мережею виступає Internet, а наповнення залежить від банку. Взагалі кажучи, за допомогою вузла Web фінансові інститути можуть запропонувати широкий спектр послуг. Таких, наприклад, як надання оперативної інформації про фінансові новини, можливість управління рахунками, електронну пошту ї віддалений доступ до персональної фінансової інформації.
Схема використання системи «банк-клієнт» така: банк купує (або розробляє) систему і потім продає або безкоштовно надає доступ до неї своїм клієнтам.
З точки зору реалізації фінансових послуг для банків система «банк-клієнт» не є принципово новою, основні зміни стосуються організаційної сфери діяльності. Система «банк-клієнт» дозволяє лише виключити з технологічного ланцюжка опрацювання фінансового документа процедуру передавання паперового оригіналу з рук клієнта в руки операціоніста і перекладання його в електронну форму. При цьому операції ідентифікації та аутентифікації документу теж виконуються автоматично. Надалі документ в електронному вигляді проходить усі етапи опрацювання, передбачені існуючою банківською технологією, як і паперовий документ. Для клієнта банку підключення до системи «банк-клієнт» найчастіше докорінно змінює весь стиль його взаємовідносин із цим фінансовим інститутом. Перерахуємо основні переваги системи «банк-клієнт» перед традиційними засобами обслуговування:
• у банку з'являється можливість працювати з клієнтом практично цілодобово і при цьому істотно скоротити витрати на утримання своїх відділень;
клієнт може здійснювати платежі не виходячи з офісу. З урахуванням транспортних проблем у сучасних містах це істотно спрощує процес платежу. Більше того, в широкому розумінні це приводить до того, що клієнт перестає бути територіально прив'язаним до
Розділ 10 БАНКІВСЬКІ КОМП'ЮТЕРНІ МЕРЕЖІ
обслуговуючого банку. В нього з'являється можливість вибрати банк, який влаштовує його за якістю наданих послуг, а не за територіальною близькістю. В результаті посилюється конкуренція між банками, від якої в кінцевому рахунку виграють всі — і банк, і його клієнти; • для клієнта надзвичайно важливим наслідком використання системи «банк-клієнт» є поява суворої і надійної системи реалізації та обліку його зовнішнього документообігу. Якісна система «банк-клієнт» дозволяє автоматизувати практично весь документообіг між банком і його клієнтами. Часто ця система для підприємства є першим сучасним інструментом, а для деяких, і першим засобом внутрішньої автоматизації.
Виявляється, що майже весь спектр банківських послуг може бути автоматизованим і реалізованим у вигляді електронного документообігу банку зі своїми клієнтами. Обмеження обумовлені лише готовністю банку довірити виконання фінансових операцій автоматизованій системі.
Взагалі кажучи, існує множина систем телекомунікації, придатних для використання в системі «банк-клієнт». Для взаємодії в режимі online можуть застосовуватися: BBS (Bulletin Board System) — електронні дошки оголошень, World Wide Web (WWW) — Всесвітня павутина і ряд систем електронної пошти. Проте в кожній із них є свої недоліки та обмеження, які утруднюють їх використання.
Питання вибору режиму роботи системи також далеко не просте. Системи, які працюють в режимі on-line, досить зручні при організації розподіленого доступу до інформації. Проте, при відсутності надійних і стійких каналів зв'язку (що, на жаль, характерно для нашої країни) накладні витрати на підтримку працездатності розподіленої системи зростають настільки, що їхнє використання стає недоцільним. Крім того, неважливо, що для експлуатації on-line системи потрібно в 5-10 разів більше фізичних або віртуальних каналів, ніж у off-line системах. При цьому необхідно, аби їхня роздільна здатність була вищою, ніж у випадку використання off-line систем.
Серед систем електронної пошти слід зазначити дві, для яких існують чіткі міжнародні стандарти: SMTP (пошта мережі Internet) і
Зацерютний М, М., Мельников О. Ф.
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ «и!!!!?
Х.400. Мережа Internet призначена в першу чергу для передавання не-комерційної інформації, тому тільки Х.400 повною мірою відповідає вимогам систем розподіленого документообігу. Проте, не варто забувати про існування приватних поштових систем. Стандарти описують види сервісу, які надаються клієнтам, і протоколи взаємодії різноманітних підсистем. А приватна реалізація може використовувати лише деякі необхідні види сервісу і при цьому цілком задовольняти потреби конкретної прикладної системи.
Для досягнення необхідної надійності доставки повідомлень у групі стандартів Х.400 є спеціальний документ, який описує правила обміну інформацією між абонентами поштової системи. Він називається «Електронним обміном даними» і має позначення Х.435. Його функція — забезпечення надійного транспортування електронних документів від однієї прикладної системи до іншої, із дотриманням їхньої цілісності і конфіденційності.
Не можна не відзначити також можливості використання Internet як середовища передавання даних для систем «банк-клієнт».
Може здаватися, що банку, який має велику кількість користувачів системи «банк-клієнт», вигідно експлуатувати власну телекомунікаційну систему. Насправді це не так. Краще скористатися послугами спеціалізованої фірми — провайдера. Причини цього такі:
• зростання кількості клієнтів потребує постійного збільшення
кількості та якості ліній зв'язку. Вважається, що для забезпечення
задовільного часу з'єднання навантаження на одну- телефонну лі
нію не повинна перевищувати ЗО абонентів. Провайдер може за
безпечити рівно стільки ліній зв'язку, скільки необхідно в даний
момент;
обслуговування віддалених клієнтів потребує підключення до мереж X. 25;
• система пред'являє жорсткі вимоги до надійності всіх її компо
нент. У випадку побудови власної телекомунікаційної системи, як
правило, потрібно резервувати всі елементи системи: телефонні
лінії, комп'ютери, і телекомунікаційне устаткування, що природ
но підвищує її вартість.
Розділ 10 БАНКІВСЬКІ КОМП'ЮТЕРНІ МЕРЕЖІ
Отже, для функціонування системи «банк-клієнт» бажано мати провайдера, тобто незалежну фірму, яка надає сервіс електронного документообігу. В результаті банк уникає потреби у створенні власного телекомунікаційного підрозділу. Крім того, обидві сторони одержують незалежного суддю для розв'язування спірних питань, що стосуються транспортування документів телекомунікаційною системою. При цьому провайдер забезпечує достатню кількість якісних каналів зв'язку, надає персонал для установки устаткування і програмного забезпечення в клієнтів і забезпечує технічну підтримку в процесі експлуатації.
Ідеальною є ситуація, коли провайдер тісно взаємодіє із розроблю-вачем використовуваної системи «банк-клієнт», або сам ним є.
Ось типовий набір послуг, які надаються провайдером:
• організація доступу до систем телекомунікацій різноманітними каналами зв'язку і протоколами — телефонні лінії, мережі комутації пакетів Х.25, ІР-мережі;
• наявність послуг електронної пошти, підтримка систем «банк-клієнт»;
• технічна підтримка і супроводження (допомога при встановленні програмного забезпечення, консультацій- тощо).
Зараз відбувається впровадження систем електронного документообігу в різні підприємства всіх рівнів. Відповідно до цього очікується, що система «банк-клієнт» у найближчому майбутньому передасть частину своїх сьогоднішніх функцій внутрішнім засобам автоматизації підприємства. Як наслідок істотно спроститься екранний інтерфейс. Одночасно різко зросте кількість типів документів, які опрацьовується системою, і кількість різноманітних зовнішніх систем, із якими вона повинна взаємодіяти. Фактично система перетвориться в універсальну станцію зовнішнього документообігу. її основними функціями стануть:
• взаємодія з різноманітними внутрішніми і зовнішніми автоматизованими системами;
• опрацювання документів різного типу;
маршрутизація документів між користувачами і застосуваннями, використання відповідних засобів аутентифікації і криптозахисту; взаємодія з різноманітними транспортними системами телекомунікацій.
Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ІТЕХНОЛОПІУ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ
Система «банк-клієнт» зараз перетворюється в необхідний вид сервісу, який кожний солідний банк повинен надати своїм клієнтам. В умовах переходу від паперового до електронного документообігу, наявність такої системи найчастіше визначає вибір клієнтом того чи іншого банку. Крім того, при вдалій реалізації система «банк-клієнт» може використовуватися банком для організації документообігу з усіма своїми партнерами — будь-якими фізичними і юридичними особами.
Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 97 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Основні вимоги до банківських комп'ютерних мереж | | | Мережа Internet в банківській діяльності |