Читайте также:
|
|
Якісна еволюція діяльності банків, їх зростаючі вимоги і фінансові можливості змінюють підходи до автоматизації банківських технологій. Властивості банківських систем виативають із можливостей базового (системного) і прикладного (спеціального) забезпечення. Базові засоби використовуються для забезпечення експлуатації автоматизованих банківських систем, для створення прикладної частини програмних засобів. До базових належать операційні системи, СУБД та інші програмні засоби системного призначення. В їх оточенні, під їх впливом функціонують прикладні програми.
Потенціальні можливості автоматизованих банківських систем залежать від експлуатаційних можливостей базових програмних засобів; на основі яких вони створюються. Банк, як об'єкт, що розвивається, породжує як кількісні зміни інформаційного середовища — збільшення об'ємів даних, що опрацьовується, кількості послуг, що надаються, кількості користувачів тощо, — так і якісні — розширення функціонального спектру задач, що розв'язуються, зміни їх характеру. Адекватно побудована автоматизована банківська система повинна на протязі деякого часу забезпечити розвиток без проведення радикальних модифікацій. Підтримка продуктивності системи в умовах зростаючого і ускладнюючого навантаження приводить до необхідності мати не тільки резерв у потенціалі базових засобів, а й можливість переходу до більш потужних апаратних засобів. Для цього базові програмні засоби повинні забезпечити перенесення прикладної частини системи на нові апаратні платформи без будь-яких змін прикладного програмного забезпечення.
Розділ 7 БАНКІВСЬКІ ПРОЦЕСИ І ТЕХНОЛОГІЇ
Розглянемо найважливіші вимоги до програмного забезпечення автоматизованих банківських систем, які диктуються специфікою та особливостями банківської діяльності.
Характерною рисою функціонування автоматизованої банківської системи є необхідність опрацювання великих об'ємів даних в стислі терміни. При цьому основний тягар лягає на операції введення, читання, записування та передавання даних. Це висуває досить жорсткі вимоги до продуктивності операційних систем, СУБД і засобів передавання даних. Крім того, значні об'єми інформації повинні бути доступними в оперативному режимі для забезпечення можливостей аналізу, прогнозування, контролю тощо. Тому базові засоби повинні бути в стані підтримувати доступ до великих і постійно зростаючих об'ємів даних без втрати продуктивності.
Наявність у спектрові базових засобів мережевих функцій є обов'язковим атрибутом сучасних автоматизованих банківських систем. Мережеві функції надають системі багаторівневості і багатоланцюго-вості, а також забезпечують можливість об'єднання різних програмних платформ і, як наслідок, можливість гнучкого розширення і нарощування системи — доповнення її новими робочими місцями, новими серверами різних класів.
Телекомунікаційні можливості базових засобів дозволяють перевести технологію міжбанківських розрахунків на принципово інший рівень за рахунок зменшення часу передавання документів. Це значно розширює можливості банку.
Проблема гарантування безпеки даних включає декілька аспектів.
По-перше, — це гнучка, багаторівнева і надійна регламентація повноважень користувачів. Цінність банківської інформації пред'являє особливі вимоги до захисту даних від несанкціонованого доступу, зокрема до управління процесами, які змінюють стан даних.
По-друге, — це наявність засобів підтримки цілісності і несупереч-ливості даних. Подібні засоби дають можливість здійснювати контроль вхідних даних, підтримувати і контролювати зв'язки між даними, а також здійснювати введення і модифікацію даних в режимі транзакції — набору операцій, які забезпечують підтримку узгодженості даних.
Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ ИИ
По-третє, — це наявність у системі багатофункціональних процедур архівації, поновлення та контролю даних, що забезпечують їх збереження при програмних і апаратних збоях.
Банківській системі потрібно мати режими багатозадачного і ба-гатокористувацького доступу до даних, а також одночасного доступу до даних і одночасного виконання дій над ними. Крім того, базові програмні засоби повинні мати можливість завантаження автономних, фонових процесів, відокремлених від робочого місця оператора. Фонові процеси можуть виконувати завдання з попереднього опрацювання даних (документів), які поступають телеканалами, формування звітів, виконання проводок для опрацьованих документів. Подібний режим дозволяє перекласти на систему не тільки виконання значної кількості стереотипних, рутинних операцій, а й забезпечити автоматизований контроль цілісності опрацювання вхідних даних. Це підвищує ефективність і надійність функціонування банківських систем. Фонові процеси дозволяють забезпечити виконання складних операцій, які потребують паралельних, продовжених у часі і взаємозалежних дій. Такі можливості надають системі нову технологічну якість.
Основою властивістю автоматизованих банківських систем із точки зору прикладних користувацьких властивостей є достатня широта функціонального набору.
Аналіз автоматизованих банківських систем різних виробників показує, що не дивлячись на різноманіття функціональних можливостей, їх діапазони достатньо близькі. Одна з основних відмінностей в цьому розумінні полягає у наявності модулів внутрішньої бухгалтерії, цінних паперів і міжбанківського обміну. Деякі функціональні відмінності серед основних банківських систем мають нестабільний характер. Зараз основні вітчизняні автоматизовані банківські системи відносно однорідні за функціональним набором: відрізняються програмно-технічним рішенням. Західні системи (адаптовані до вітчизняної практики) мають значно ширший діапазон функцій. Значна частина функціональних можливостей західних автоматизованих банківських систем є надлишковою для середніх і невеликих банків і може бути потрібною лише великим банкам. Перелік функцій, які реалізуються банківською системою, можна
S
Розділ 7 БАНКІВСЬКІ ПРОЦЕСИ І ТЕХНОЛОГІЇ
поділити на дві частини: обов'язкові функції і додаткові. До першої належать ті напрямки діяльності, які, як правило, мають місце в будь-якому банкові, вибір інших залежить від спеціалізації банку.
Прикладні характеристики автоматизованих банківських систем, крім функціональних властивостей, повинні відповідати також вимогам інтегрованості, конфігурованості, відкритості і налаштуванні системи.
Повністю інтегрована автоматизована банківська система, яка об'єднує всі банківські процеси, підвищує рівень керованості банку. Тільки така система адекватно відображує всі функціональні та інформаційні зв'язки, які існують в банкові, дозволяє сформувати повну, багато аспектну картину стану банку. Подібна система забезпечує доступ до даних будь-якого рівня. Тим самим надає не тільки всю потрібну інформацію, а й дає можливість контролювати роботу банку з потрібною мірою деталізації. Повномасштабне відображення банківських процесів дозволяє наблизити автоматизацію інформаційних технологій до проблем прийняття оптимальних рішень на середньому і верхньому ланцюгові управління, поставити процес управління на базу моделювання та прогнозування економічних ситуацій.
Конфігурованість банківської системи означає можливість придбання різних конфігурацій систем (мінімальної з наступним розширенням шляхом введення додаткових модулів). При цьому важливо враховувати такі характеристики системи, як набір модулів і функції, які ними реалізуються, міру автономності модулів, наявність міжмодульної взаємодії і форми її реалізації (пошта між модулями, пересилання управляючих повідомлень тощо), можливі конфігурації системи, її мінімальний склад, незалежно функціонуючі частини, варіанти розширення.
Відкритість системи передбачає наявність в ній засобів для розвитку і модифікації. Сучасна технологія та інструментальні програмні засоби надають таку можливість. Вони одержали назву CASE-засобів і дозволяють автоматизувати створення та супроводження програмного забезпечення.
Важливе місце в розвитку автоматизованих банківських систем відводиться мовам програмування четвертого покоління. Вони застосовуються для прив'язування процедур генерації запитів, а також ряду
Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГ!) У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ
інших -процедур, в тому числі, зовнішніх, написаних користувачем системи. Потреба внесення змін в банківську інформаційну систему виникає достатньо часто, а залучення фірми-розробника для здійснення модифікацій системи не завжди виявляється можливою. Перепонами можуть бути терміновість внесення змін, фінансові обмеження, міркування комерційної таємниці (при відображенні в системі нових елементів банківських технологій), географічна віддаленість від розробника тощо. В таких умовах тільки відкритість здатна забезпечити розвиток системи власними силами і підтримку відповідності автоматизованої банківської системи умовам, які змінюються.
Налаштованість потрібна для адаптації системи до технології конкретного банку. Потреба в налаштуванні, як правило, виникає при встановленні автоматизованої банківської системи у банкові, але може бути і наслідком технологічних змін в операціях банку. Тоді налаштованість безпосередньо межує з відкритістю. Налаштованість передбачає можливість процедурного налаштування системи: регламентацію прав користувачів, конфігурування робочих місць, визначення набору процедур при відкриванні та закриванні операційного дня тощо.
Порівняльна оцінка банківських систем внаслідок їх різнорідності є складним процесом. Вона охоплює архітектуру систем, базових програмних засобів, функціональних можливостей. До факторів, які формують шкалу оцінки, потрібно віднести також вартість системи, кількість впроваджень, міру довіри до фірми-виробника, значимість банку, що використовує автоматизовану банківську систему тощо.
Розділ 8
АВТОМАТИЗОВАНА ТЕХНОЛОГІЯ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ «ОПЕРАЦІЙНИЙ ДЕНЬ БАНКУ»
Програмно-технологічний комплекс «ОПЕРАЦІЙНИЙ ДЕНЬ БАНКУ» (ОДБ) автоматизує найбільш трудомісткі операції банківського обліку, що дозволяє істотно підвищити продуктивність праці в бухгалтерській службі банку, оперативність обслуговування клієнтів, а також зменшити ймовірність помилок у банківському обліку і при підведенні балансу банку за певний період роботи.
В основі концепції побудови технології знаходяться принципи інтеграції гривневої і валютної частин документообігу, суворої послідовності введення та опрацювання інформації, запам'ятовування необхідних контрольних параметрів і проміжних (обчислювальних) величин. Система дозволяє стежити, аби всі операції на особових рахунках клієнтів здійснюватися за введеними платіжними документами (платіжним дорученням, меморіатьним ордером, прибутковим і видатковим ордерами, чеками і т. п.), а витяги з особового рахунка супроводжувалися створенням електронного документа для кожної проводки. Це досягається первинним контролем на правильністю введених реквізитів, наявністю кореспондуючих рахунків, можливістю проведення операцій для батан-сових рахунків на основі введених правил, причому такий контроль виконується на етапі реєстрації платіжних документів. На основі введених платіжних документів значна частина операцій (внутрішні проводки, касові операції) може здійснюватися в реальному часі, без закривання попередніх фінансових днів (наприклад, через не рознесений кореспондентський рахунок). Характерним є і те, що в основі опрацювання
Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГІЇ (У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ
платіжного документообігу знаходиться поняття фактичного і планового руху коштів на рахунках. Так, документи, на основі яких виконуються проводки і обчислюється фактичний залишок коштів на особових рахунках, а потім формується баланс, складають фактичний рух коштів на рахунках. У той же час зареєстровані, але ще не оформлені проводками документи, приймаються системою як запланований рух коштів на особових рахунках, на підставі яких складаються планові (тіньові) обіги. Можливість реєстрації з гривневих операцій документів із певною датою проводки в майбутньому дозволяє резервувати частину коштів на рахунках клієнтів під майбутні платежі. Внаслідок цього, у кредитного управління банка з'являється, наприклад, можливість попередньої підготовки документів на списання з розрахункового рахунку клієнта сум на погашення кредитів відповідно договорам або кредитним лініям.
Автоматизована система надає наочні екранні форми з меню, забезпечуючи тим самим «дружній» режим роботи з користувачем. Сформовані в процесі роботи системи документи за бажанням користувача можна відобразити на екрані, надрукувати, записати на жорсткий диск.
8.1. Особливості документообігу у банку при використанні системи «Операційний день банку»
Перед тим, як приступити до розгляду функціонування програмно-технологічних комплексів, розкриємо значення використовуваних при описі понять і термінів.
Під клієнтом розуміється організація, що має один або декілька рахунків у банку, яка уклала з банком договір на обслуговування системою електронних платежів «клієнт-банк» і яка придбала для цього програмний продукт «клієнт».
Під користувачем, або оператором, розуміється той, хто безпосередньо працює з програмно-технологічним комплексом.
Програмний комплекс створений із дотриманням загальноприйнятих стандартів діалогу з користувачем. Для управління використовуються клавіші, комбінації клавіш та мишка. На екрані курсор вказує місце
Розділ 8 АВТОМАТИЗОВАНА ТЕХНОЛОГІЯ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ «ОПЕРАЦІЙНИЙ ДЕНЬ БАНКУ-:
введення інформації, поточне поле або поточний пункт меню. Переміщення полями здійснюється клавішами управління курсором, причому «активним», або «поточним», називається поле, в яке в даний момент вводиться інформація.
Виділений відмітним кольором і/або обмежений рамкою фрагмент екрана, що містить запит або повідомлення програми чи меню, називається вікном. Текстове повідомлення користувачу, що потребує відповіді (введення інформації в поле або вибору пункту меню), має назву запит.
Автоматизована система ОДБ працює в інтерактивному режимі. Це означає, що відбувається постійний діалог користувача із системою. Ініціатором діалогу завжди є користувач, він завантажує задачу.
У процесі діалогу користувача із системою більш активну роль відіграє система. Вона видає на екран запити і повідомлення, адресовані користувачу, вимагаючи від нього відповідей і підказуючи, а в ряді випадків, і виправляючи його дії. Це не применшує ролі людини в спілкуванні з комп'ютером, адже не варто забувати, що за повідомленнями і запитами системи також знаходиться людина — автор системи. Найчастіше це колектив, що складається зі спеціалістів у даній предметній області, системних аналітиків і програмістів, які, як правило, володіють значним досвідом і високою кваліфікацією.
Розглянемо види реакцій системи і правила відповідей на них користувача. Можна виділити такі види реакцій системи: повідомлення, запит, меню і панель. Цей розподіл дещо умовний. Різні види часто можуть сполучитися один із одним.
Повідомлення — це поля, які з'являються на екрані, виділені кольором на загальному фоні екрана і містять інформацію, найчастіше текстову, що доводиться до відома користувача. Можуть бути повідомлення, які не потребують відповіді. Найчастіше вони застосовуються, аби повідомити користувачу про необхідність дочекатися кінця якогось процесу (розрахунку, завантаження і т. п.) По закінченні процесу ці повідомлення самі зникають із екрана. Такі повідомлення можуть супроводжуватися вказівкою на частину виконаної роботи, або роботи, що залишилася.
Більш об'ємні повідомлення, найчастіше попереджуючі про невірні дії користувача або про помилку, що виникла в системі, супроводжуються
Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ/ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ
паузою в роботі системи. Для продовження роботи в цьому випадку рекомендується натиснути будь-яку клавішу.
У повідомленні може міститися вказівка користувачу про виконання якоїсь дії для продовження роботи, або можуть зазначатися функціональні клавіші, натискання яких необхідне для виконання тих чи інших дій.
Найпростішим видом запиту є запит на введення значення якогось типу даних: числа, тексту, дати і т. п. В цьому випадку в поле запиту, крім пояснюючих текстів, обов'язково розміщується поле для введення інформації, як правило, виділене кольором. Воно може бути порожнім, а може містити деяке значення, яке називається значенням за умовчуванням, або базовим значенням.
Якщо запит містить у собі декілька полів одночасно, то тільки одне з них у кожний момент часу є активним. На ньому встановлений курсор (воно виділене кольором), у ньому знаходиться маркер і тільки в нього в даний момент можливе введення.
Меню — це особливий вид запиту, що дозволяє користувачу вибрати одну з декількох можливостей (опцій, або пунктів меню). Це можуть бути деякі дії, різні значення якогось параметра, можливі відповіді на одне й те ж запитання і т. п. Як правило, меню складається з пояснюючих текстів і декількох пунктів вибору (підміню), у загальному випадку довільно розташованих у полі запиту на екрані, а також курсору, що може переміщатися пунктами меню.
В окремому випадку пункти меню розташовуються вертикально (меню — стовпчик) або горизонтально (меню — рядок). При незмінній кількості та змісті пунктів під час роботи меню називається статичним. Якщо число і вміст пунктів меню змінюються під час роботи, наприклад, шляхом введення або вилучення деяких пунктів меню, то меню називається динамічним.
Вибір пунктів (опцій) меню незалежно від їхнього типу здійснюється однаково — за допомогою клавіш переміщення курсору, або мишки.
Зауважимо, що при роботі з меню (частіше з динамічним) число пунктів у ньому може бути більшим, ніж розміщується у вікні, відведеному для них на екрані. У цьому випадку клавішами переміщення
Розділ 8 АВТОМАТИЗОВАНА ТЕХНОЛОГІЯ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ -ОПЕРАЦІЙНИЙ ДЕНЬ БАНКУ»
курсору викликається переміщення пунктів меню, приводячи до появи у вікні пунктів меню, раніше прихованих від користувача.
Панель — це сполучення різноманітних повідомлень, запитів і меню на одному екрані. Активним у кожний момент є один із елементів панелі. Активізація такого елемента проводиться натисканням клавіші <ТаЬ>.
У системі ОДБ реалізоване автоматизоване опрацювання електронного документообігу, для чого різним типам документів визначений порядок їхнього руху службами банку. Зокрема, для роботи з платіжними дорученнями реалізована схема руху, яка включає декілька етапів. Розглянемо їх.
Перший етап — первинне введення необхідних параметрів документа, здійснюване операціоністом на основі платіжних доручень. При цьому в систему вводяться особовий рахунок клієнта-платника, рахунок розрахунково-касового центру (РКЦ), рахунки банку і клі-єнта-одержувача. На цьому етапі документ проходить первинний контроль: виявляється наявність рахунку платника і стан особового рахунку. Оскільки реєстрація документа допускається лише при відкритому рахунку, встановлюється чи відкритий, закритий, заарештований або блокований рахунок. Перевіряється також наявність коштів на рахунку клієнта з урахуванням уже зареєстрованих, але ще не проведених документів на списання, правильність заповнення полів рахунку-одержу-вача. Після проходження всіх ступенів контролю документ реєструється в системі, а в електронному документі автоматично проставляється код операціоніста, що зареєстрував його. Система дозволяє операціоністу працювати зі своїми документами, тобто в разі потреби виправляти або вилучати інформацію. Така можливість дається йому тільки до моменту, поки документ не надійде на опрацювання в наступну службу. Надалі документ для операціоніста недоступний.
На другому етапі опрацювання документ проходить операції наступного контролю. Можливе суміщення операціоністом цього етапу із першим етапом, але при цьому зростає ймовірність помилки і затримка при обслуговуванні клієнтів. Тому рекомендується ці етапи розділяти. Після надходження паперових документів у відповідну службу відбувається їхнє повторне введення в систему, тепер вже в повному вигляді,
Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф. цГлЭ у
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ ШЩШ
тобто із вказівкою призначення платежу і т. п. При збігу параметрів із введеними на першому етапі документ вважається таким, що пройшов наступний контроль. При розбіжності контрольних параметрів виявляється, коли була допущена помилка, і вносяться відповідні корективи. У випадку помилки на першому етапі служба наступного контролю анулює невірний документ і вводить на основі паперового документу полагоджений варіант. Код відповідального виконавця при цьому залишається в електронному документі.
На основі всіх введених у систему документів формується їхнє описування (зведене платіжне доручення) і файл для відправлення в РКЦ. Після одержання витягу з РКЦ в електронному вигляді і її автоматизованого опрацювання документи, що пройшли через кореспондуючий рахунок, розносяться на рахунки. Важливий при цьому той факт, що кожний зареєстрований документ ще до рознесення змінює планові обіги на особових рахунках. Це дозволяє при правильній роботі з програмою, яка забезпечує реєстрацію первинних документів відразу при їх прийманні, не допускати утворення дебетового сальдо на розрахункових рахунках клієнтів. Аналогічний контроль здійснюється і для всіх пасивних особових рахунків, незалежно від того, чи розрахунковий це рахунок клієнта, чи просто внутрішньобанківський рахунок. Тому роботі з усіма особовими рахунками приділяється особлива увага.
Рух касових документів має свої істотні особливості, головною з яких є зв'язок каси з іншими службами банку. Після викликання касиром документа і підтвердження ним факту проведення операції може виконуватися рознесення на рахунки, при цьому змінюються не планові обіги рахунків, а безпосередньо сальдо. Ця ж особливість технології характерна і для внутрішніх проводок.
Для максимально повного використання можливостей електронного документообігу потрібне дотримання деяких формальних вимог:
• повинний бути створеним спеціальний план рахунків і призначений відповідальний за його ведення;
• крім каталогу особових рахунків банку повинний вестися каталог клієнтів (у системі це реалізовано у вигляді додаткового
Розділ 8 АВТОМАТИЗОВАНА ТЕХНОЛОПЯ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ -ОПЕРАЦІЙНИЙ ДЕНЬ БАНКУ»
каталогу). Його коректне ведення дозволяє встановити, чи не відкриті клієнту інші особові рахунки, і відслідкувати фінансову діяльність клієнта на всіх його рахунках (розрахунковому, позичковому, депозитному, пайовому тощо);
• рахунки в системі повинні відкриватися відразу після реєстрації юристом;
• дії операціоністів системи, по можливості, повинні відслідковуватися на рівні кожного документа, оскільки в усіх документах коди реєструються і на етапі приймання даних і при рознесенні на рахунки.
При поділі дій із документами може вводитися режим рознесення частини документів у реальному часі, що дає більш повну картину для особових рахунків і прискорює процес закривання операційного дня. Крім того, це дозволяє видавати клієнту оперативну інформацію з рахунків із обмовкою про те, що можливі додаткові операції для незакритого дня.
8.2. Склад задач, які розв'язуються за допомогою автоматизованої системи «Операційний день банку»
Основні задачі, виконувані системою відповідно до її функціонального призначення, можна поділити на чотири групи. Це задачі:
1) що носять інформаційно-довідковий характер;
2) що забезпечують введення в бази даних відомостей про клієнтів і проведені операції;
3) що проводять опрацювання інформації баз даних і видачу звітної і контрольної документації;
4) що здійснюють сервісні функції при роботі із системою.
Розв'язування задач першої групи допускає виконання робіт, зв'я
заних із пошуком і відображенням на екрані дисплея вибраного особово
го рахунка клієнта за номером чи іменем, а також пошук і відображення
на екрані дисплея, магнітному чи паперовому носії наявних у системі ві
домостей про клієнта.
Зацеркляний М. М., Мельникове Ф.
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГ!) У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ
Друга група задач передбачає введення в пам'ять системи відомостей про нового клієнта банку і відповідної інформації про нього, коригування такої інформації; обліку щоденних операцій банку в гривнях із інтегрованим накопиченням результатів проводок платіжних документів в універсальній базі даних; нарахування відсотків клієнтам банку за збереження коштів на їхніх розрахункових рахунках; нарахування відсотків у прибуток банку за банківське і касове обслуговування, за кредит; формування авізо; обліку позабалансових рахунків; проведення заключних обігів.
До третьої групи задач належать роботи з підведення балансу банку, в тому числі балансу банку для рахунків першого порядку, і балансу для розділів за будь-який період (день, місяць і т. д.); з підготовки видачі витягів із особових рахунків клієнтів за будь-який період; з підготовки і видачі витягів із особових рахунків клієнтів, що здійснювали операції в поточний день. Крім того, до цієї групи належать аналіз операцій банку для заданого балансового рахунку з виведенням обігових відомостей, контроль виконання банком нормативних коефіцієнтів (обов'язкових і оцінних), формування залишків на балансових рахунках клієнтів за станом на будь-яку дату. Сформовані в процесі виконання задач третьої групи документи за бажанням користувача можуть бути надрукованими, виведеними або записаними на диск.
Четверта група задач охоплює операції, які забезпечують копіювання бази даних для збереження в архіві; роботи зі зміни атрибутів банку, використовуваних у вихідних документах і при автоматизованому контролі; багаторівневий парольний захист доступу в систему; автоматичний контроль за відповідністю між обігами з дебету і кредиту при розрахунку балансу банку; автоматичний контроль за відповідністю між сальдо та обігами з вибраного балансового рахунку, одержуваними при розрахунку балансу банку і при розрахунку обігової відомості для кожного балансового рахунку, за вказаний період часу; одержання підказування («Help») про можливі дії системи; друкування робочої бази даних, сформованої для проведених банківських операцій клієнтів; виправлення помилкових проводок, введених операціоністом банку, наприклад вилучення проводок останніх днів і багато чого іншого.
Розділ 8 АВТОМАТИЗОВАНА ТЕХНОЛОГІЯ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ -ОПЕРАЦІЙНИЙ ДЕНЬ БАНКУ»
Мережевий варіант програми дає можливість реалізації всіх описаних вище функцій у комп'ютерній мережі, що дозволяє організувати декілька автоматизованих робочих місць операторів.
Дещо інше групування задач використовується у функціональній структурі ОДБ (табл. 8.1).
Перелік функціональних задач і процедур відображає багаторівневу структуру модулів програмно-технологічного комплексу ОДБ. Фрагмент кожного такого переліку з'являється на екрані ПЕОМ у вигляді меню того чи іншого рівня.
Таблиця 8.1
Функціональна структура системи ОДБ
[Ьловне меню (меню 1 рівня) | Меню 11 рівня | Меню III рівня |
Введення інформації з операцій банку | Введення нових і редагування параметрів існуючих рахунків клієнтів Введення інформації для проведення банківських операцій і рознесення на рахунки | Інформація з платежів, що проходить через коррахунок в центральному банку Інформація з платежів, що проходять через касу банка Внутрішні проводки банку |
Стан банку | Формування і виведення балансу за потрібний період | Формування і виведення витягів із особових рахунків клієнтів Формування звітних документів по касі Формування довідок для податкової інспекції |
Аналіз рахунків клієнтів банку | Формування обігової відомості за будь-яким балансовим рахунком і витягів з нього Одержання інформації з позабалансових рахунків | Контроль виконання банком зобов'язань оцінних нормативних коефіцієнтів |
Зацеркляний М. М., Мельников О. ф.
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ
Продовження табл. 8.1
Головне меню (меню 1 рівня) | Меню 11 рівня | Меню III рівня |
Нарахування відсотків | Нарахування відсотків по | |
у прибуток клієнтів | мінімальній сумі, що знаходиться | |
за збереження коштів | на рахунку клієнтів | |
на розрахункових | Нарахування відсотків | |
рахунках | інтегровано по всіх залишках | |
Нарахування відсотків у прибуток | Стягування відсотків щодня | |
банку за операції | Стягування відсотків за | |
/ | з готівкою (касове | довільний проміжок часу |
обслуговування | Включення конкретної | |
клієнтів) | операції до складу тих, по яких | |
Нарахування відсотків | нараховуються відсотки на | |
у прибуток банку за | дебітора | |
проведення операцій | Вилучення конкретної | |
(дебетових або | операції зі складу тих, по яких | |
кредитових) | нараховуються відсотки | |
Відсотки | Нарахування | Вилучення чекових операцій |
(нарахування і | відсотків за кредит | із складу операцій, по яких |
сплата) | (кредитна лінія), | нараховуються відсотки |
списання договірних сум за банківське | Нарахування відсотків по | |
обслуговування | дебетових і кредитових клієнтських рахунках при внутрішніх проводках Включення конкретної операції по нарахуванню відсотків Розрахунок відсотків за кредит по всіх позичкових рахунках Розрахунок відсотків за кредит для індивідуальних рахунків Проводки для формування доходів банку Нараховані, але не стягнені суми Доходи майбутніх періодів |
Розділ 8 АВТОМАТИЗОВАНА ТЕХНОЛОПЯ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ -ОПЕРАЦІЙНИЙ ДЕНЬ БАНКУ»
Продовження табл. 8.1
Головне меню (меню 1 рівня) | Меню II рівня | Меню III рівня |
Підготовка документів банку | Підготовка інформації банкам-кореспондентам для формування авізо Формування зведених дебетових і кредитових авізо з кореспондентських рахунків | |
Оцінка кредитних ресурсів | Одержання таблиць розшифровки рахунків балансу за строками залучення та направлення коштів на довільну дату Розрахунок залишків на позичкових і депозитних рахунках для кожної функціональної групи на довільну дату Одержання таблиці прострочених позичок і депозитів Одержання таблиці наступних повернень кредитів або депозитів на заданий термін повернення | Визначення групи клієнтів для їх об'єднання за функціональною ознакою Розшифровка рахунків за строками Залишки на позичкових рахунках Контроль прострочки для позичкових рахунків Очікувані повернення кредитів Залишки на депозитних рахунках Контроль прострочки депозитних рахунків Наступні повернення депозитів Округлення депозитних рахунків Визначення міжбанківських рахунків |
Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГИ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ
Закінчення табл. 8.1
Головне меню (меню 1 рівня) | Меню II рівня | Меню III рівня |
Утиліти (доступні лише адміністратору системи) | Сервісні засоби для виправлення помилкових дій операціоністів Сервісні засоби вилучення непотрібної інформації (очищення диску) | Вилучення особових рахунків, проводок до вказаної дати Корегування баз даних Вилучення проводок і заключні обіги |
Редагування параметрів (доступне лише адміністратору системи) | Редагування паролів Редагування атрибутів банку Редагування балансових рахунків Редагування додаткових рахунків Розподіл за відповідальними виконавцями | Налаштування прізвищ директора, бухгалтера Структура нормативних показників Витяги з коррахунків і каси Нарахування відсотків і коефіцієнтів за банківське обслуговування Корегуючі операції |
Копіювання | Копіювання, поновлення, повернення |
Перед тим, як приступити до розгляду технології розв'язування задач і виконання процедур опрацювання банківської інформації, звернемо увагу на особливості нумерації рахунків і методиці початку роботи (входові в систему).
Структура номера особового рахунка, що використовується програмно-технологічним комплексом ОДБ включає вісім позицій: перші чотири позиції виділені під номер балансового рахунка, другі чотири позиції — номер статті або індивідуальний номер клієнта в даному балансовому рахунку.
/Z&
Розділ 8 АВТОМАТИЗОВАНА ТЕХНОЛОГІЯ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ «ОПЕРАЦІЙНИЙ ДЕНЬ БАНКУ»
Перша позиція в номері балансового рахунку застосовується для позначення субрахунків в рамках балансового рахунку. Номер балансового рахунку записується в позиціях 2, 3, 4.
Якщо в номері балансового рахунку на першій позиції знаходиться цифра 9, то система сприймає даний рахунок як позабалансовий. Отже, кількість балансових субрахунків не може перевищувати 8.
Аналітичний облік для балансового рахунку здійснюється за номером статті або номером клієнта.
Присвоювання номерів клієнтам (статтям) здійснюється таким чином, що кожний клієнт банку (фізична чи юридична особа) повинний мати свій унікальний номер, за яким він реєструється для всіх використовуваних ним у даному банку балансових рахунків.
Наприклад, якщо юридичній особі присвоюється індивідуальний номер 5189, тоді пайовий внесок даної особи в банку реєструється під номером 105189; розрахунковий рахунок, якщо ця особа є державним підприємством, — 3455189; позичковий рахунок в аналізованому прикладі в клієнта буде — 3555189. При цьому з клієнтом може бути укладено декілька кредитних договорів, які відрізняються своїми характеристиками, розрахунки для кожного з яких можуть здійснюватися за відповідним позичковим субрахунком 13555189; 23555189; 33555189...; максимальна кількість субрахунків для одного клієнта — вісім, тобто останнім може бути субрахунок 83555189; отже, загальна кількість позичкових рахунків в одного клієнта — дев'ять. Аналогічна схема передбачена для рахунків простроченої заборгованості: наприклад, при короткострокових позичках: 6205189, 16205189,26205189... 86205189; особовий рахунок внесків і депозитів клієнта реєструється під номером 7135189, а лімітована чекова книжка — 7225189 і т. д.
Використання індивідуального номера клієнта дозволяє одержати повну інформацію з усіх особових рахунків клієнта в банку, істотно спростити облік кредитної роботи банку, виключити використання «ключа» у структурі особового рахунка. Це дозволяє також максимально використати можливості автоматизованого опрацювання бухгалтерського обліку в комплексі програм АСУ БАНК.
Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ ИМШІ
При друкуванні інформації з особових рахунків (витяги, відомості залишків і т. п.) у балансовому номері рахунку друкуються тільки значущі цифри.
Наприклад, номер особового рахунка пайового внеску клієнта 5189 друкується як 105189, а не 00105189. Номер статті (клієнта) в особовому рахунку друкується із вказівкою всіх цифр, або, у випадку якщо на позиціях 5, 6, 7 номера знаходиться 0, то замість нього може вказуватися прогалина.
Початок роботи зв'язаний з інсталяцією (завантаженням) системи і проводиться за допомогою ініціалізуючих програм. На екран видається заставка з проханням ввести пароль для входу в систему. Після введення користувачем індивідуального пароля одного з чотирьох рівнів доступу відповідно до прийнятої чотирьохрівневої системи класифікації користувачів на екран виводиться «головне меню».
Далі користувач вибирає необхідний і доступний йому пункт меню для виконання вибраних режимів.
Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 69 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Інформаційне забезпечення автоматизованих інформаційних систем у банках | | | Технологія роботи з системою |