Тема 9. Співвідношення метафізики і реліґії.

Системи, які твердили, що метафізика та реліґія є частково (Томізм) чи повністю (ґносіс, традиціоналізм – F. R. Lamennais) ідентичними. Дійсне співвідношення: відмінність "коренів" метафізики та реліґії у людському дусі, відмінність їхніх інтенціональних об'єктів при тотожності реального об'єкта – Абсолюту. Метафізика та реліґія як паралельні шляхи. Три типи пізнавального контаку з цінністю (D. v. Hildebrand). Відсутність у метафізиці реліґійних актів, через шо вона може осягнути лише теоретичний контакт з Абсолютним Єством, на відміну від живого безпосереднього контакту – пережиття Бога в реліґії.

Рекомендована література:

1. Max Scheler, Vom Ewigen im Menschen, Leipzig: Der Neue Geist-Verlag/Dr. Peter Reinhold, 1923, Band I, Halbband II, S. 39-97.

2. Dietrich von Hildebrand, Die Idee der sittlichen Handlung.

3. Брайєн Дейвіс, Вступ до філософії реліґії. “Основи”, Київ, 1996, стор. 10-27, (124-237).

4. Эмерих Корет, Основы метафизики, Тандем, Киев, 1998, стор. 219-224.

Тема 10. Внутрішня гармонія між православною вірою та філософією. [1]

Істина є єдиною, незалежно від того, чи вона відкрита силами розуму, чи дана у Божому Одкровенні. Через те православна віра та філософія не можуть суперечити одна одній. Православна віра витворює певну атмосферу, у якій можуть бути поставлені певні філософські проблеми та дані (суто філософські) відповіді, немислимі у язичеському світі (наприклад, онтолоґічний арґумент св. Ансельма Кентерберійського, філософія особи, яка бере свій поштовх з тринітарної проблематики I-го Нікейського Собору, чи ствердження однакової гідності чоловіка і жінки, базоване на факті, що Христос помер за всіх, та відкупив усіх людей без огляду на стать). В свою чергу, філософія може допомогти православній вірі критикувати єресі, бо якщо єресь протирічить об'явленій Правді, то вона (оскільки істина є одна) протирічить також і розумові.

Рекомендована література:

1. Josef Seifert, Innere Harmonie zwischen katholischem Glauben und Philosophie, cтаття в: Schweizerische katholische Wochenzeitung, № 45, 8.11.1996.

2. Кир Йосиф Сліпий, Віра і наука // Твори Кир Йосифа, Верховного Архиєпископа і Кардинала, том II, Рим, УКУ ім. св. Климента папи 1969.

3. Іван Павло ІІ, Енцикліка «Віра і розум».

Загальна тривалість курсу – 44 години, з них – 38 год. лекційних, 4 год. – семінарські заняття, 2 год. – контрольна робота.

Форми контролю знань: контрольна робота, семінари.

Самостійна праця судентів: самостійне опрацювання літератури, підготовка до семінарів.

Форма підсумкового іспиту: усний.

[1] Йдеться про православну віру, яку зберігає Свята Католицька Церква.

---

Дата добавления: 2015-11-14