Особливості співвідношення систем права

Говорячи про співвідношення норм міжнародного й національного права, необхідно зауважити, що з практичної точки зору дві системи права не конфліктують одна з одною, оскільки вони діють у різних сферах і кожна має найвищу силу в рамках власної системи (I. Brownlie, Principles of Public International Law, Oxford University Press, 6^th ed., 2003, P. 33.). Дотримання положень внутрішнього права й дотримання норм міжнародного права – це різні питання. Те, що є порушенням міжнародного права, може бути законним у внутрішньому законодавстві й, vice versa, те, що протиправне у внутрішньому законодавстві, може бути законним у міжнародному праві. Як зазначив Міжнародний Суд ООН у справі ELSI, факт того, що дія державної влади могла бути протиправною за внутрішнім законодавством, не обов’язково означає, що така дія була протиправною за міжнародним правом. Проте між національним і міжнародним правом може існувати конфлікт зобов’язань, зокрема щодо порушення або недотримання державою мінімальних стандартів поводження з інвесторами в результаті протиріччя між положеннями національного законодавства й нормами міжнародного права. Оскільки, з точки зору міжнародного права, внутрішнє законодавство висловлює волю й становить діяльність держави таким же чином, як і юридичні рішення й адміністративні заходи, у випадку невідповідності внутрішнього права нормам міжнародного права держава може нести міжнародну відповідальність.

Виходячи з викладеного вище, міжнародне право підлягає застосуванню до інвестиційних контрактів в тій мірі, у якій воно встановлює так звані мінімальні стандарти поводження з іноземними інвесторами. І незважаючи на право, якому сторони підпорядкували контракт або яке підлягає застосуванню відповідно до колізійних норм, у зв’язку з тим, що однією із сторін контракту є держава, до інвестиційного контракту має застосовуватися й міжнародне право як імперативна норма, яка не залежить від застосування будь-яких колізійних норм.

Таким чином, сторони інвестиційного контракту можуть обрати право, яке має застосовуватися до інвестиційного контракту. Коли сторони не визначили застосовуване право, інвестиційний контракт підпорядковується внутрішньому законодавству приймаючої держави з додатковим застосуванням міжнародного права як системи права, яка доповнює прогалини в правовому регулюванні внутрішнього законодавства й застосовується при протиріччі між положеннями внутрішнього законодавства й нормами міжнародного права.

Дата добавления: 2015-11-14