Основні властивості та особливості використання гальмівних рідин і їх асортимент

Від якості гальмівної рідини залежать не лише довговічність та надійність гідроприводу гальм, а й безпека експлуатації машин. Ці речовини мають бути здатними під впливом зусилля, що докладає водій машини, прокачуватися зі швидкістю, яка забезпечує гальмування за кілька секунд, а в екстрених умо-
вах – частки секунди.

Важливою експлуатаційною характеристикою, що визначає граничнодопустиму робочу температуру гідроприводу гальм, є температури кипіння гальмівної рідини й утворення в ній парових пробок. Згідно з вимогами міжнародних стандартів температура кипіння гальмівної рідини повинна бути не менш 205°С для автомобілів, які експлуатуються в умовах підвищених швидкостей або з частими й інтенсивними гальмуваннями. Зниження температури кипіння зумовлює утворення парових пробок та закипання в гальмівній системі, що недопустимо, бо при цьому порушується головна умова надійної роботи приводу – забезпечення нестисливості гальмівної рідини. Крім того, гальмівні рідини повинні характеризуватись високими протикорозійними властивостями щодо чорних та кольорових металів, бути інертними до гумових та інших ущільнювальних матеріалів деталей гідроприводу гальмівної системи.

Гальмівні рідини, наприклад БСК (ТУ-6-101533-75), одержують на базі рослинних олій (найчастіше – рицинової) з добавкою одного із жирних спиртів, як правило, бутанолу, та загущувально-в’язкісних присадок. Сучасні гальмівні рідини виготовляють на основі гліколей (двоатомних спиртів).

Рідина гальмівна «Нева» (ТУ 6-01-1163-78) – складна композиція на гліколевій основі (етилкарбітол) з загущувальною й антикорозійною присадками. Призначена для гідравлічної системи приводу гальм та зчеплення вантажних і легкових автомобілів (крім ГАЗ-24 випуску до 1985 р. через несумісність з гумовими ущільнювачами гідроприводу гальм).

Рідина гальмівна «Томь» (ТУ 6-01-1276-82) – складна суміш з етилкарбітолу, ефірів борної кислоти з в'язкісною та антикорозійною присадками. Має кращі експлуатаційні властивості, ніж «Нева». Сумісна з «Невою» при змішуванні в будь-яких співвідношеннях.

Рідина гальмівна «Роса» (ТУ 6-05-221-569-84) – високотемпературна композиція на основі сполук, що містять бор, з антиокиснювальною й антикорозійною присадками. Призначена для гальмівних гідравлічних систем різних автомобілів, працездатна в інтервалі температур навколишнього середовища від -50°С до +50 °С.

Рідина «Нева», «Томь» і «Роса» сумісні, змішування їх між собою можливе в будь-яких співвідношеннях. Змішування вказаних рідин з БСК недопустиме, бо призведе до розшарування суміші.

Властивості гальмівних рідин на основі полігліколей регламентується різними міжнародними специфікаціями (SАЕ 1703 JАМ 80, ДОТ-3, ДОТ-4, ДОТ-5, ISO 4925). Усі специфікації аналогічні одна одній і розрізняються лише значеннями низькотемпературної в'язкості, мінімальної температури кипіння чистої гальмівної рідини та температури кипіння після зволоження.

Зарубіжними аналогами рідин «Нева» і «Томь» є рідини, що відповідають класифікації ДОТ-3, а для рідини «Роса» – ДОТ-4.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Які вимоги ставляться до гальмівних рідин? [1, с. 180, 181]; [8, с. 54].

2. Вкажіть марки гальмівних рідин та дайте їм характеристику [1, с. 182]; [2, с. 308].

3. З чого виготовляють гальмівні рідини? [1, с. 181].

4. Які гальмівні рідини можна змішувати між собою? [1, с. 182].

5. Які функції виконують гальмівні рідини та в яких умовах вони працюють? [1, с. 180; [4, с. 150, 151].

4.2. Умови роботи та властивості рідин для амортизаторів

Під час роботи амортизатора олива під тиском 8-12 МПа надходить через вузькі канали від камери навантаження до компенсаційної камери. При цьому залежно від атмосферних умов, навантаження, температура оливи зростає до 60-100°С, а в деяких випадках – до 150°С. З іншого боку, амортизаторні рідини повинні забезпечувати працездатність амортизаторів при низьких температурах навколишнього повітря, що вимагає застосування малов'язких олив з добрими низькотемпературними властивостями й високим індексом в'язкості.

Крім того, рідини повинні мати добрі змащувальні властивості, бути хімічно стабільними й не утворювати парових пробок.

Високі робочі температури зумовлюють необхідність застосування в амортизаторних рідинах антиокиснювальних присадок. Для запобігання шкідливому впливу вологи, що потрапляє через пошкоджені ущільнення, в оливи додають антипінні й антикорозійні присадки. Для зниження спрацьовування використовують також протиспрацьовувальні та антифрикційні присадки.

Найбільше розповсюдження в амортизаторах автомобілів одержали рідини АЖ-12 Т, МГП-10 та МГП-12. Рідина амортизаторна АЖ-12 Т (ГОСТ 23008–78) – суміш малов'язкої мінеральної оливи глибокої селективної очистки з сірчистої сировини й поліетилсилоксанової рідини з протиспрацьовувальними та антиокиснювальними присадками. Працездатна при підвищених (до 90°С) температурі й тиску; має добру термічну й механічну стабільність.

Рідина амортизаторна МГП-10 (ОСТ 38154–74) – суміш малов'язкої низькозастигаючої нафтової оливи й поліетилсилоксанової рідини з додаванням каталогового жиру, полімерної депресорної, антиокиснювальної та антипінної присадок. Для телескопічних стояків передньопривідних автомобілів розроблено нову рідину МГП-12.

У виробничих умовах допускається виготовлення амортизаторної рідини змішуванням однакової кількості трансформаторної та турбінної олив.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Які функції виконують амортизаторні рідини та в яких умовах працюють? [1, с. 183]; [4, с. 151].

2. Вкажіть марки амортизаторних рідин та дайте їм характеристику [1, с. 184]; [4, с. 152].

3. З яких компонентів виготовляють амортизаторні рідини? [1, с. 183, 184]; [2, с. 310].

Дата добавления: 2015-11-14