Фінансові функції в MS Excel. Приклад використання

Excel містить обширний список стандартних функцій, покликаних полегшити виконання простих і складних обчислень.

Наприклад, функція ДОХІД використовується для обчислення доходу по облігаціях, який складає періодичні процентні виплати. Всі функції мають однаковий формат запису, який включає ім'я функції і перелік аргументів. Аргументи розташовуються в послідовності, визначуваній синтаксисом функції, і розділяються комі.

Запис функції починається з вказівки її імені, потім слідує дужка, що відкривається, аргументи і закриваюча дужка. Функція може не мати аргументів. Вона може вводитися у вічко аркуша як частину формули. Функція дозволяє виконати обчислення на листах книги і на листах макросів.

Функції, що є аргументом іншої функції, називаються вкладеними. У формулах Excel можна використовувати до семи рівнів вкладення функцій. При неправильному записі формули на екрані може з'явитися повідомлення про циклічне заслання. Імена функцій можна набирати рядковими буквами. Вони будуть перетворені в прописні після натиснення клавіші Enter.

Для вставки функції натискуйте кнопку Вставка функції (Insert Function), На екрані відображуватиметься панель формул (Formula Toolbar) (мал. 16.1). Панель формул з'являється також при натисненні кнопки Вставка функції (Insert Function) на панелі інструментів Стандартна.

З Excel 2003 поставляються наступні стандартні функції:

Фінансові.

Дата і часу.

Математичні.

Статистичні.

Заслання і масиви.

Робота з базою даних.

Текстові.

Логічні.

Перевірка властивостей і значень

Аби виконати розрахунок, використовуючи стандартну функцію, виконаєте наступні дії:

1. Виділите вічко, в яке треба вставити функцію, введіть «=»,а потім в списку Функції, що розкривається, в рядку формул виберіть потрібну із списку (див. мал. 16.1). На екрані відображуватиметься діалогове вікно Аргументи функції (Function Arguments) (мал. 16.6). Якщо в списку, що розкривається, вибрати Інші функції (More functions) то відкриється діалогове вікно Майстер функцій — крок 1 з 2 (Insert Function) (мал. 16.5).

Інші способи відображення діалогового вікна Майстер функцій — крок 1 з 2 (Insert Function):

натискуйте кнопку Вставку функції (Insert Function) у рядку формул;

виберіть команду Функція (Function) у меню Вставка (Insert);

натискуйте клавіші Shift+F3.

2. У діалоговому вікні Майстер функцій — крок 1 з 2 (Insert Function) (мал. 16.5) у полі Пошук функції (Search for а function) введіть опис дії, яку ви хотіли б виконати. Наприклад, аби знайти функції, пов'язані з логарифмами чисел, введіть log. Якщо ви не знаєте, до якої категорії відноситься ваша функція, то в списку, що розкривається, або категорія (Or select а category) виберіть рядок Повний алфавітний перелік (АН) і проглянете список всіх функцій в алфавітному порядку. Смуга прокрутки дозволяє проглянути невидимі в даний

момент елементи списку. У нижній частині вікна дається визначення виділеної функції і її аргументів. Аби отримати опис функції, виберіть функцію в списку і клацніть заслання Довідка по цій функції (Help on this function). Виділите потрібний рядок в списку Виберіть функцію (Select а function) і натискуйте кнопку (Жили клавішу Enter. 3. На екрані відображуватиметься діалогове вікно Аргументи функції (Function Arguments) (мал. 16.6). У верхній частині вікна розміщуються поля, призначені для введення аргументів, в нижній частині — довідкова інформація: ім'я вибраної функції, всі її аргументи, призначення функції і кожного аргументу, поточний результат функції і всієї формули. У тих випадках, коли аргумент приведений напівжирним шрифтом, він є обов'язковим, якщо звичайним шрифтом, то його можна пропустити. Аби панель формул не закривала діапазон вічок з даними, її можна перемістити, утримуючи такою, що натискує кнопку миші. Аби ввести як аргумент заслання на вічко, клацніть значок розташований біля правої межі поля. ^™*

Висота діалогового вікна зменшитися. Вибравши вічка, клацніть значок, що дозволяє повернути діалоговому вікну первинний розмір. Якщо діалогове вікно Аргументи функції (Function Arguments) дозволяє ввести декілька аргументів, то перехід від одного поля аргументу до іншого можна виконувати клавішею Tab. Після введення аргументів буде виведений поточний результат.

Дата добавления: 2015-11-14