Суть і принципи організації безготівкових розрахунків

Безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.

Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Організаторами і виконавцями безготівкових розрахунків є банки, які здійснюють касово-розрахункове обслуговування своїх клієнтів на підставі договорів і нормативних правил проведення розрахунків.

Розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.

Якщо платіжні вимоги на примусове списання коштів надійшли до банку протягом операційного часу, але на час надходження на рахунку платника немає коштів або їх недостатньо, то банк виконує ці платіжні вимоги з урахуванням сум, що надійдуть на рахунок платника протягом операційного часу (поточні надходження). Якщо для виконання цих платіжних вимог недостатньо коштів (з урахуванням поточних надходжень), то вони виконуються частково.

Якщо на рахунку платника коштів немає і протягом операційного часу кошти на його рахунок не надходили, то після закінчення операційного часу ці платіжні вимоги повертаються без виконання.

Банк виконує розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку коштів на рахунку клієнта, якщо інше не встановлено договором між банком і клієнтом.

Принципи здійснення безготівкових розрахунків:

1. правовий режим здійснення розрахунків і платежів;

2. обов’язкове зберігання коштів на рахунках банків, за винятком, залишки готівки в касах підприємницьких структур в межах встановленого ліміту каси;

3. здійснення розрахунків через установи банків і під їх контролем;

4. кошти з рахунків клієнтів банків списуються у терміни, визначені законодавством і лише за дорученням (акцептом) власників цих рахунків (в межах залишків коштів на рахунку або на умовах кредитних договорів між банком та платником у разі недостатності коштів – овердрафт), а у разі примусового списання коштів – на підставі платіжних вимог стягувачів;

Акцепт – згода на оплату або гарантування оплати документів.

5. розрахункові документи приймаються банком без обмеження їх максимальної чи мінімальної суми;

6. платіжні вимоги на примусове списання коштів з рахунків платників банки приймають незалежно від наявності достатнього залишку коштів і виконуються в межах залишку коштів, не здійснюючи облік заборгованості платника, яка не сплачена в строк;

7. банки не мають права визначати і контролювати напрями використання коштів клієнта;

8. самостійність клієнта при виборі банка та платіжних інструментів при здійсненні розрахунків;

9. відповідальність за достовірність змісту розрахункового документа, за повноту і своєчасність сплати коштів несе платник;

10. банк проводить зупинення видаткових операцій за рахунок клієнта в разі повного або часткового накладання арешту на кошти клієнта відповідно до законодавства України.

Порядок списання коштів з рахунків платниківхарактеризує с посіб платежу. Застосовуються два основні способи платежу:

1) перерахування коштів з рахунка платника на рахунок одержувача коштів шляхом відповідних записів за ними;

2) залік взаємних вимог, при якому взаємні вимоги господарських суб’єктів зараховуються і тільки різниця перераховується шляхом записів за рахунками.

Для здійснення розрахункових операцій використовуються платіжні інструменти, до яких відносять документи на переказ та спеціальні платіжні засоби.

Платіжні інструменти - засіб певної форми на паперовому, електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ коштів з відповідного рахунку платника.

Дата добавления: 2015-11-14