Інвестиційний клімат

Суб’єкти інвестиційної діяльності.

До суб’єктів інвестиційної діяльності віднесено інвесторів та учасників інвестиційної діяльності, які забезпечують здійснення інвестицій. Суб’єктом інвестиційної діяльності є інвестор, який приймає рішення про вкладення власних, позикових або залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об’єкти інвестування. Суб’єктами інвестиційної діяльності (інвесторами та учасниками) можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних країн, а також держави в особі урядів. Учасники інвестиційної діяльності – громадяни та юридичні особи України, інших держав, які забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або на підставі доручення інвестора. Інвестор визначає мету, спрямованість та обсяги інвестицій і залучає для їх реалізації на договірних засадах будь-яких учасників інвестиційної діяльності, в тому числі й шляхом організації конкурсів і торгів.

Напрямки та об’єкти інвестиційної діяльності.

Інвестиц. діяльність- сукупність практичних дій громадян юр ос та держави спрямованих на реалізацію інвест.програм з метою отримання доходу або прибутку.
Обєкти інвестиц. діяльності- будь-яке майно, в тому числі основні фонди та оборотні кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.
Напрямки:
- нове будівництво
- розміщення виробництва
- реконструкція
- модернізація
тех.переоснащення
Інвестування з боку підпр має вигяд:
удосконалення продукції
-оновлення основних фондів
- вдосконалення технологій
- вилучені інвест

Інвестиційний клімат

Інвестиційний клімат. -сукупність політ, соц.- ек, фін, соц.- культурних, організаційно- правових та географ факторів, які притаманні певній країні і визн. привабливість для іноземних інвесторів. Цей показник включає в себе значну кількість факторів ризику, що складаються під впливом зовнішніх та внутрішніх умов, ситуацій та перспектив розвитку.
На інвестиційний клімат держави суттєвий вплив мають:
• приховане безробіття;
• неможливість виконання державою своїх обов'язків щодо соціального
захисту громадян;
• відсутність ефективних процедур банкрутства, захисту прав власників;
• високий рівень злочинності;
• слабка дисципліна виконання законодавчих актів.

• приховане безробіття;
• неможливість виконання державою своїх обов'язків щодо соціальногозахисту громадян;

• відсутність ефективних процедур банкрутства, захисту прав власників;
• високий рівень злочинності;
• слабка дисципліна виконання законодавчих актів.
Причинами погіршення інвестиційного клімату в Україні є:
1) заполітизованість економіки;
2) негативні наслідки
приватизації, до яких призвело збочення та заміна такої основної мети
приватизації, як сприяння розвитку виробництва, на отримання прибутку в
короткий термін
Чинники, що формують інвестиційний клімат держави:
1) рівень розвитку продуктивних сил та стан ринку інвестицій;
2) правове поле держави (законодавча база);
3) політична воля усіх гілок влади;
4) стан фінансово-кредитної системи;
5) статус іноземного інвестора;
6) інвестиційна активність населення.

Характеристика фінансових інвестицій. Фінансові інвестиції — це вкладення коштів у фінансові інструменти, серед яких перевалюють цінні папери, із метою одержання доходу (прибутку) у майбутньому.
Фінансові інвестиції групують за такими стратегічними напрямами:
–інвестиційні операції з традиційними фінансовими інструментами;
–придбання похідних цінних паперів (деривативів);
–депозитні операції;
–пайова участь у спільних підприємствах.
Фінансові інструменти поділяють на:
фінансові зобов'язання — включають фінансові зобов'язання, призначені для перепродажу та інші фінансові зобов'язання;
• інструменти власного капіталу — це прості акції, частки та інші види власного капіталу;
• похідні фінансові інструменти — ф'ючерсні контракти, форвардні контракти та інші похідні цінні папери.
Основою фінансових інструментів є цінні папери — це грошові документи, що засвідчують право володіння, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником.
види цінних паперів: акції;
облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик; ощадні сертифікати;
інвестиційні сертифікати;
векселі.

Ринок цінних паперів та його учасники. Ринок цінних паперів зазвичай розглядають як складову фінансового ринку. Як економічна категорія фінансовий ринок відбиває економічні відносини між суб’єктами економіки з приводу реалізації вартості та споживчої вартості, що визначається фінансовими активами. Фінансовий ринок, поряд з великою кількістю інших ринків, що взаємодіють між собою, є складовою загального ринкового простору.
Уча́сники ри́нку ці́нних папе́рів — емітенти, інвестори та особи, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів.
Ринок цінних паперів є особливою формою торгівлі фінансовими ресурсами, сутність якої полягає у випуску та обігу цінних паперів. Ринок цінних паперів складається з двох частин — фондового ринку та сфери обігу цінних паперів у вигляді купівлі-продажу короткотермінових (до одного року) документів
Ринок капіталів акумулює фінансові інструменти з терміном обігу понад рік, які можуть бути як борговими, так і інвестиційними.
До завдань ринку цінних паперів належать:
мобілізація тимчасово вільних фінансових ресурсів з метою здійснення конкретних інвестицій;
зменшення інвестиційного ризику;
формування портфельних стратегій;
розвиток ціноутворення;
прогнозування перспективних напрямів розвитку
формування ринкової інфраструктури, що відповідає світовим стандартам;
розвиток вторинного ринку;
активізація маркетингових досліджень;
До найважливіших функцій ринку цінних паперів належать: 1) функція перерозподілу грошових коштів; 2) функція перерозподілу ризиків; 3) облікова; 4) контрольна; 5) збалансування попиту і пропозиції; 6) стимулювальна; 7) регулювальна.

Дата добавления: 2015-11-14