Типи проектного фінансування

1) без регреса на позичальника;
2) з частковим регресом на позичальника;
3) з повним регресом на позичальника;
4) на консорційних засадах.
Регрес — це право кредитора висувати фінансові вимоги до позичальника. Право регресу регламентує відносини між суб’єктами інвестиційного процесу.
Фінансування без регресу на позичальника застосовується дуже рідко. Банк бере на себе інвестиційні ризики тільки по достатньо високоефективних проектах та встановлює при цьому дуже високі відсоткові ставки. Укладанню кредитного договору передує велика аналітична робота щодо техніко-економічного обґрунтування проекту.
Фінансування з частковим регресом на позичальника зумовлює паритетний розподіл ризиків між учасниками проекту. Всі учасники беруть на себе відповідальність за ризики, які виникають у результаті їх діяльності: замовники — за виділення ділянки під будівництво, вчасне надання проектно-кошторисної документації, деяких видів обладнання та матеріалів; підрядники — за своєчасне введення об’єкта в експлуатацію з відповідною якістю та дотриманням кошторису; постачальники обладнання — за своєчасність, якість та комплектність поставок; кредитори — за вчасність надання фінансових ресурсів, дотримання платіжної та розрахункової дисципліни.Вартість такого типу фінансування відносно невелика, що можна пояснити його достатнім поширенням.
Фінансування з повним регресом на позичальника дозволяє оформити фінансування у найкоротші строки. Цей тип фінансування застосовується для проектів, які мають державне значення, здійснюються під гарантію уряду або за його підтримкою. До цих проектів належать проекти розвитку пріоритетних галузей, регіонів, виробничої та соціальної інфраструктури тощо. Сьогодні міжнародні фінансово-кредитні інституції віддають перевагу саме цьому виду фінансування.
Фінансування на консорційних засадах здійснюється за схемою: “створюй — володій — експлуатуй”. Така схема припускає згоду між учасниками проекту щодо створення (будівництва) підприємства, його акціонування або корпоратизації та експлуатації власниками на пайових умовах.

Джерела інформації для складання бізнес-плану

- опубліковані наук. джерела (енциклопедії, довідники, статист. збірники)
- ЗМІ
- Статут підприємства, установчий договір
- дані маркет. досліджень відділу збуту
- схеми виробн. потоків
- паспорт виробів
- уклдені договори про постачання ресурсів
- відомості про технологіч. обладнання
- кошторис витрат на вир-во
- організац. схема управління підпр.
- план розстановки кадрів

Структура бізнес-плану інвестиційного проекту

1. Резюме: Повна назва, адреса підпр., засновники, статус, мета рпректу, його вартість, потреба в фінансах
2.аналіз галузі, де реалізов. проект: поточ. ситуація і тенденції розвитку в галузі, напрями і завдання діяльн. проекту
3. Характеристика продукції: види прод-ї, якісні характеристики, ліцензії, патенти
4. Аналіз ринку: потенц. споживачі прод-ї, конкуренти, розмір ринку і його зрост-ня, оціночна частка ринку
5. Розміщення об*єкту? повна адреса об*єкта
5. План-ня обсягів і структури вир-ва: загал. обсяги вир-ва, прогнозов. річні обсяги вир-ва, структура вир-ва, вплив на довкілля
6. Управління реалізацією інвестиційного проекту: власність і організац.-правова фрпма підпр., відомість про партенрів, власників підпр., керівний скалад, чисельність пресоналу
7. Забезпеченість вир-ва осн. ресурсами: наявність сировини і матеріалів постачальників, наявність енергетич. ресурсів, машин, облпаднання
8. Стратегія маркетингу: ціни на прод-ю, цінова політика, реклама, прогноз-ня збуту нової прод-ї

Дата добавления: 2015-11-14