Читайте также:
|
|
Все життя людини постійно пов'язане з отриманням, накопиченням і опрацюванням різноманітних відомостей і даних. Відомості є об'єктом інтелектуальної діяльності, продуктом цієї діяльності. Інформація для людини - це знання, які вона отримує з різних джерел. Все, що знає конкретна людина, вона колись дізналася від батьків, вчителів, із книг, особистого практичного досвіду і зберегла у своїй пам'яті. У свою чергу, все, що написано у книгах, журналах, газетах, відображає знання авторів цих текстів.
Людині доводиться брати участь у процесі передавання даних. Передавання може відбуватися під час безпосередньої розмови між людьми, через листування, за допомогою технічних засобів зв'язку: телефону, радіо, телебачення. Такі засоби зв'язку називаються каналами передавання даних.
Процес передавання повідомлення завжди двосторонній: є джерело та є приймач повідомлення. Джерело передає (відправляє) дані, а приймач їх отримує (сприймає). Читаючи книгу або слухаючи викладача, студент приймає дані; працюючи над твором із літератури або відповідаючи на заняттях - передає повідомлення. Кожна людина постійно переходить від ролі приймача до ролі джерела даних.
Людина завжди прагнула у доступний їй спосіб зафіксувати відомості про те, що більш за все її хвилювало. Наші давні предки залишили нам відомості про себе у вигляді розписів на скелях у печерах, де вони мешкали.
Люди знаходили можливість зробити сховища різноманітних повідомлень більш компактними, що дозволяло б робити необхідні повідомлення транспортабельними, більш зручними для передавання, зберігання, а також обмежували доступ до них небажаних осіб. Тому і з'явилися носії даних, придатні для транспортування (глиняні таблиці, дощечки, папірус, пергамент, папір, магнітні носії, лазерні носії тощо).
Зі зміною носіїв повідомлень і даних змінилися й методи нанесення повідомлень і даних безпосередньо на носії, що спричинило необхідність винаходу відповідних технічних засобів для опрацювання повідомлень і даних: випалення глини - глиняні таблиці, папір - книгодрукування, магнітні носії - комп'ютер.
Засоби зберігання даних можна розділити на:
- рукописні і друкарські;
- машинні;
- спеціальні: кіно, відео, фотографія тощо.
Повідомлення і дані передають через канали зв'язку. Каналом зв'язку може слугувати радіо, телефонна, оптико-волокон-на, супутникова або інша лінія зв'язку.
Носіями повідомлень і даних можуть бути:
- будь-який матеріальний предмет (папір, камінь, дерево, стіл, класна дошка, зоряний пил тощо);
- хвилі різної природи: акустична (звук), електромагнітна (світло, радіохвиля), гравітаційна (тиск, тяжіння) тощо;
- речовина в різному стані: концентрація молекул у рідинному розчині, температура і тиск газу тощо;
- машинні носії даних: перфострічки, перфокарти, магнітні стрічки, магнітні диски, оптичні диски тощо.
Дані у ПК подають за допомогою електричних сигналів. Використовують два фізичні способи подання даних:
- цифровий (за допомогою дискретних сигналів);
- аналоговий (за допомогою неперервних сигналів).
При першому способі дані кодуються, як правило, за допомогою нулів та одиниць. Коду 1 може відповідати, наприклад, наявність електричного імпульсу, а коду 0 - його відсутність. Прикладами аналогових сигналів є звуковий і відповідний йому електричний сигнал в електричному колі мікрофона, телефону тощо. Цифровий спосіб забезпечує значно кращу якість відтворення переданих даних.
Процеси, пов'язані з отриманням, зберіганням, передаванням, поданням повідомлень називають інформаційними процесами. Для обміну повідомленнями людство створило мови. До останнього часу основним засобом зберігання повідомлень були книги. З кінця XIX століття для передавання повідомлень на далекі відстані стали широко використовувати телеграф і телефон. У сучасному інформаційному суспільстві на перший план висуваються інформаційні процеси, пов'язані з використанням комп'ютерних технологій і електронних носіїв повідомлень і даних.
Основні інформаційні процеси - пошук, збирання, опрацювання, зберігання, подання, передавання повідомлень і даних.
Пошук даних у масивах повідомлень і даних - це процес пошуку таких записів, що відповідають ознакам, зазначеним в інформаційному запиті. Сьогодні існує багато пошукових систем різноманітного рівня і призначення: від довідкових систем у прикладних програмах до пошукових служб в Інтернеті.
Опрацювання даних - цілеспрямована послідовність операцій над даними. Автоматизоване опрацювання даних виконується за допомогою різноманітних пристроїв, зокрема комп'ютерів. При опрацюванні даних слід враховувати три інформаційні характеристики даних: обсяг, кількість і цінність. Визначення обсягу даних зводиться в основному до підрахування кількості символів, рядків тощо і не викликає труднощів.
Цінність даних може характеризуватися актуальністю і вчасністю даних, вірогідністю і повнотою даних. Попередньо цінність даних можна визначити за ступенем того, наскільки їх надання наближає до розв'язку задачі.
Рекомендована література (див. «Список використаної та рекомендованої літератури»): Основна: 1, 2, 3, 4. Додаткова: 5, 6, 8, 11, 12, 13, 27.
Дата добавления: 2015-11-13; просмотров: 82 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Інформаційні технології управління та інформаційної діяльності | | | Практичні завдання |