Тип солей кисневих кислот 1 страница

До цього типу належать переважна більшість відомих мінералів земної кори, які в залежності від кислот, за рахунок яких вони утворюються, поділяються на наступні класи:

1) Клас силікатів: острівні – олівін, гранати (піроп, альмандин, гросуляр), циркон, сфен, топаз, епідот; кільцеві – берил, турмалін; ланцюжкові піроксени (авгіт, сподумен), амфіболи (тремоліт – актиноліт, рогова обманка), шаруваті – каолініт, серпентин, тальк, слюди (мусковіт, біотит), хлорит, монтморилоніт; каркасні: польові шпати (Na-Ca-плагіоклази, К-Na-мікроклін, ортоклаз), фельдшпатоїди (ніфелін), цеоліти (натроліт);

2) Клас боратів-борацит;

3) Клас фосфатів-апатит, бірюза;

4) Клас карбонатів-кальцит, магнезит, арагоніт, доломіт, малахіт;

5) Клас вольфраматів-шеєліт, вольфраміт;

6) Клас сульфатів-ангідрит, барит, полігаліт, гіпс;

7) Клас нітратів-натрієва селітра, калієва селітра.

Олівін – (Mg, Fe)₂[SiO₄]. Кристалізується в ромбічній сингонії. Індивіди представлені короткопризматичними, іноді біпірамідальними кристалами; агрегати зернисті, масивні. Густина 3,25, твердість 6-7, спайність відсутня, злам мушлевидний, крихкий, колір оливково-зелений, риса світло-зелена, блиск скляний. Як плодотворний мінерал, олівін входить до складу ультраосновних і основних магматичних порід. Прозора золотисто-зелена різновидність – хризоліт - використовується в ювелірній промисловості як дорогоцінний камінь.

Гранати – R₃²⁺R₂³⁺[SiO₄]₃, де R²⁺ - Mg²⁺, Fe²⁺, Mn²⁺ і Ca²⁺, а R³⁺ - Al³⁺, Fe³⁺, Cr³⁺, Mn³⁺. Із гранатів найбільш поширеними є піроп – Mg₃Al₂[SiO₄]₃, альмандин – Fe₃Al₂[SiO₄]₃ і гросуляр – Ca₃Al₂[SiO₄]₃. Всі гранати кристалізуються в кубічній сингонії. Індивіди представлені в основному кристалами ромбодооктаедричного і тригонтриоктаедричного вигляду; агрегати – зернисті. Густина від 3,55 до 4,0, твердість 6,5-7,5, спайність відсутня, злам нерівний, мушлевидний, крихкі, колір змінюється від вишнево-чорного (у піропа) до зеленого (гросуляр), риса відповідно від вишневої до зеленуватої, блиск скляний. Родовища: Україна (Український кристалічний масив), Росія, США (Пенсільванія), Південна Африка (Трансвааль). Використовується в абразивній та ювелірній промисловостях.

Циркон – Zr[SiO₄]. Кристалізується в тетрагональній сингонії. Індивіди представлені видовжено- і короткопризматичними, іноді біпірамідальними кристалами; агрегати зернисті. Густина 4,68-4,79, твердість 7-8, спайність середня по тетрагональній призмі, крихкий, злам нерівний, колір бурий, риса світло-бура, блиск алмазний, часто радіоактивний. Родовища: Україна (Приазов’я), Росія (Урал, Кольський півострів), США (Флорида), Індія (Раджхастан) та ін. Використовується як основна руда на цирконій; прозорі різновидності (гіацинт) – як дорогоцінне каміння в ювелірній промисловості.

Сфен – CaTiO[SiO₄]. Кристалізується в моноклінній сингонії. Індивіди представлені призматичними клиновидними кристалами; агрегати зернисті. Густина 3,3-3,6, твердість 5-6, спайність відсутня, крихкий, забарвлений в жовтий і бурий кольори, риса світло-бура, блиск алмазний. Родовища: Росія (Урал), Швейцарія (Сен-Готард), Італія (П’ємонт). В комплексі з іншими мінералами використовується як руда на титан.

Топаз – Al(F,OH)₂[SiO]₄. Кристалізується в ромбічній сингонії. Кристалічні індивіди представлені добре утвореними призматичними кристалами, іноді вагою до декількох кілограм. Густина 3,5, твердість 7, спайність досконала по пінакоїду, злам мушлевидний, іноді сходинковий, крихкий, забарвлений у різні кольори – в водяно-прозорий, блакитний, солом’яно-жовтий, червонуватий, риса біла, блиск скляний. Родовища: Україна (Житомирська обл.), Росія (Урал), Бразилія (Мінас-Жераїс) та ін.

Епідот – Ca₂(Al,Fe)₃(OH)O[SiO₄][Si₂O₇]. Кристалізується в моноклінній сингонії. Індивіди представлені видовжено-призматичними, списовидними, голчастими кристалами; агрегати – масивні, зернисті. Густина 3.35-3.38, твердість 6.5, спайність досконала по пінакоїду, злам сходинковий, крихкий, колір фісташково-зелений до темно-зеленого, риса біла, прозорий, блиск скляний, часто радіоактивний. Родовища: як складова частина більшості магматичних порід зустрічається в Україні (Український кристалічний масив), Росії (Урал), Франції (Ельзас) та ін. Добре утворені прозорі кристали іноді використовуються в ювелірній промисловості як дорогоцінне каміння.

Берил – Al₂Be₃[Si₆O₁₈]. Кристалізується в гексагональній сингонії. Кристалічні індивіди представлені добре утвореними призматичними і видовжено-призматичними кристалами іноді вагою до кілограмів і десятків кілограмів; агрегати – зернисті. Густина 2,63-2,84, твердість 7-8, спайність відсутня, злам мушлевидний, крихкий, забарвлення різне – водяно-прозоре, жовте (геліадор), зелене (смарагд), блакитне (аквамарин), блідо-рожеве (ростеріг), блиск скляний, риса біла. Родовища: Україна (Житомирська обл.), Колумбія (Мусо), Південна Африка (Трансвааль), Індія (Раджхастан), США (Олбані) та ін. Використовується як руда на берил; прозорі різновидності – в ювелірній промисловості.

Турмалін – Na(Mg, Fe, Mn, Li)₃Al₆[O₃]₃[Si₆O₁₈](OH, F)₄. Кристалізується в тригональній сингонії. Індивіди представлені видовжено призматичними, списовидними, голчастими кристалами; агрегати – зернисті, сноповидні. Густина – 2,90-3,25, твердість 7-7,5, спайність відсутня, крихкий, має п`єзо– і піроелектричні властивості, забарвлення змінюється від безкольорового (альбіт) до жовто-бурого (дравід), рожевого (рубеліт), зеленого (верделіт), темно-синього (індиголіт) і чорного (шерл), риса біла, блиск скляний. Родовища: Україна (Волинь, Приазов`я), Росія (Урал, Забайкалля), США (Пала), Бразилія (Мінес Жераїс) та ін. Використовується в радіотехніці і в ювелірній справі.

Піроксени. До піроксенів належить велика група мінералів, серед яких за сингоніями виділяють: ромбічні піроксени – енстатит Mg₂{SiO₃} і гіперстен Fe₂{SiO₃} і моноклінні піроксени – діопсид Ca,Mg{SiO₆}, еденбергіт Ca(Mg, Fe, Ti, Al) (Si, Al)₂O_6, егірин Na, Fe{SiO₆} і сподумен Na, Al{Si₂ O₆}. Кристалічні індивіди піроксенів представлені видовжено-призматичними, списовидними, голчастими аж до волокнистих кристалами; агрегати- спутано-волокнисті, зернисті. Густина від 3,1 до 3,6, твердість 5-6, мають середню спайність по ромбічній призмі, злам нерівний, часто сходинковий, забарвлення від попелясто-сірого (у сподумена) до темно-зеленого (у авгіта), риса біла, блиск скляний. Як головні породоутворюючі мінерали, входять до складу більшості магматичних порід; сподумен використовується як руда на літій. Його родовища відомі в Росії (Кольський півострів), США (Південна Дакота) та ін.

Амфіболи. До цієї групи мінералів належать тремоліт Ca₂ Mg₅ (OH)₂{Si₈ O₂₂}, актиноліт Ca₂ Fe(OH)₂ {Si₈O₂₂} і рогова обманка Na Ca₂ (Fe, Mg)₄ (Fe, Al) (OH,F){Al₂ Si₆ O₂₂ }. Всі вони кристалізуються в моноклінній сингонії. Кристалічні індивіди представлені видовжено призматичними, списовидними, голчастими та рідше волокнистими кристалами; агрегати – зернисті масивні, паралельно-волокнисті (азбестовидні різновидності), як породоутворюючі мінерали входять до складу більшості гірських порід. Волокнисті різновидності (амфібол, азбест) використовуються в космічній промисловості.

Каолініт – Al₄(OH)₈[Si₄O₁₀]. Кристалізується в моноклінній сингонії. Індивіди – псевдогексагональні, пластинчасті, мікроскопічні кристали; агрегати – зернисті, землисті, часто клиноподібні. Густина 2,58-2,63, твердість 2-3, спайність цілком досконала по пінакоїду, крихкий, на дотик жирний, забарвлений в білий колір, риса біла, блиск скляний, суцільних мас – матовий. Родовища: Україна (Житомирська обл..), Росія (Урал, Східний Сибір), Казахстан (Коунрад), Чехія (Карлові Вари), Китай (Каолінг) та ін. Використовується в керамічній і паперовій промисловостях.

Серпентин – Mg₆(OH)₈[Si₄O₁₀]. Кристалізується в моноклінній сингонії. Індивіди мають форму лусок, пластинок, голчастих і волокнистих кристалів, агрегати пластинчастозернисті (антигорит), спутано- і паралельно-волокнисті (хризотил, азбест). Густина 2,2-2,7, твердість 2,5-3,0, спайність досконала по пінакоїду, забарвлення – від білого до темно-зеленого, риса біла, блиск скляний, вогнетривкий. Родовища: (Побужжя), Росія (Урал), Індія (Анантапур) та ін. Хризотил – азбест використовується для виготовлення вогнетривких тканин.

Тальк – Mg₃(OH)₂[SiO₁₀]. Кристалізується в моноклінній сингонії. Індивіди представлені дрібними лусочками; агрегати – тонколускуваті, суцільні маси. Густина 2,7-2,82, твердість 1, спайність досконала по пінакоїду, луски гнучкі, жирний на дотик, колір білий, зеленуватий (благородний тальк), риса біла, блиск скляний, вогнетривкий. Родовища: Росія (Урал), Індія (Джабальпур), Канада (Медок), США (Грін Рівер) та ін. Використовується в металургії, хімічній, гумовій і паперовій промисловостях, в медицині.

Слюди. До цієї групи належать мусковіт K Аl₂ (OH)₂ {Al Si₃ O₁₀} флогопіт K Mg₃ (OH,F)₂ {Al Si₃ O₁₀}, біотит K(Mg, Fe)₃ (OH,F)₂ {Al Si₃ O₁₀} і лепідоліт K, Li _1,5 Al_1,5 (OH,F) {Al Si₃O₁₀ }. Всі вони кристалізуються в моноклінній сингонії. Індивіди представлені псевдогексагональними пластинчатими кристалами. Густина змінюється від 2,76 (у мусковіта) до 3,12 (у біотита), твердість 2-3, спайність, цілком досконала по пінакоїду, злам скалковидний, гачкуватий, колір водяно-прозорий (мусковіт), зелений (флогопіт), буро-чорний (біотит) і фіолетовий (лепідоліт), риса біла, блиск скляний. Слюди є важливішою частиною гірських порід. Родовища: Україна (Волинь), Росія (Урал, Східний Сибір), Індія (Бенгальський і Мадраський райони), США (Меріленд) та ін. Використовується в радіотехніці (мусковіт і флогопіт) і як руда на літій (лепідоліт).

Хлорит – Fe₂Al(OH)₄[Al₃(SiO₄)₂O_{2 .} Кристалізується в моноклінній сингонії. Індивіди представлені сплюснуто-призматичними і лускуватими кристалами; агрегати – лускувато-зернисті. Густина 3,4-3,8, твердість 5-6, спайність досконала по пінакоїду, злам скалковидний, крихкий, колір від жовтувато-зеленого до зелено-чорного, риса сіра, блиск скляний, прозорий. Як породоутворюючий мінерал, входить до складу більшості гірських порід.

Монтморилоніт – CaNa(Mg, Al, Fe)₂(OH)₂[(SiAl)₄O₁₀]. Кристалізуються в моноклінній сингонії. Індивіди встановлюються лише за допомогою електронного мікроскопа і мають вигляд лусок з нечіткими контурами; агрегати – тонко дисперсні, приховано кристалічні, іноді щільні (хризокола) з натічною формою виділень. Густина 2,2-2,9, твердість 1,5-2,5, спайність не встановлена, колір білий, сіруватий, буруватий, зеленуватий, хризокола-блакитна, вбираючи воду – збільшується в об`ємі в три рази. Вигляд монтморилоніту клиноподібний. Входячи до складу більшості глин, утворює ряд родовищ в Україні (Черкаси, Крим, Закарпаття), Казахстані (Актюбінська обл.), Грузії (Нальчик), США (Флорида, Джорджія) та ін. Використовується в текстильній, нафтовій, миловарній, гумовій і паперовій промисловостях.

Польові шпати. Є головними породоутворюючими мінералами більшості гірських порід. На їх долю припадає біля 50% маси земної кори. Серед польових шпатів виділяють: Na-Ca (плагіоклази) і K-Na (лужні польові шпати).

Плагіоклази – до складу плагіоклазів належать мінерали змінного складу, крайніми членами яких є альбіт Na{Al Si₃ O₃} і анортит Ca{Al₂Si₃O₈}. Вони кристалізуються в моноклінній сингонії. Мінеральні індивіди представлені призматичними і таблитчастими кристалами; агрегати – зернисті. Густина 2,62-2,75, твердість 6,0-6,5, спайність досконала по пінакоїду, крихкі, злам сходинковий, колір в більшості білий (альбіт), сірий (анортит), синювато-білий (місячний камінь), з золотистою смужкою (сонячний камінь), часто з іризацією (лабрадор), риса біла, блиск скляний. Родовища: Україна (Житомирська обл.), Росія (Урал), Австралія (Газау) та ін. Використовують як облицювальний камінь (лабрадорит), а також в будівельній справі.

Лужні польові шпати. Ці мінерали за своїм хімічним складом є ізоморфними сумішами K[Al Si₃O₈] і Na[Al Si₃O₈]. Однак на відміну від плагіоклазів, змішуваність в них обмежена. Як ізоморфно-однорідні, вони можуть існувати лише при температурі понад 900⁰c. При пониженні температури вони розпадаються на R{Al Si₃ O₈} (ортоклаз і мікроклін) і Na{Al Si₃ O₈} (альбіт). Серед лужних польових шпатів виділяють моноклінний ряд (санідин і ортоклаз). Мінеральні індивіди представлені короткопризматичними і таблитчастими кристалами; агрегати зернисті, у вигляді друз, паралельних зростків, двійників зростання і проростання. Густина 2,55-2,58, твердість 6, спайність досконала по ромбічних призмах, злам сходинковий; крихкі, колір переважно сірих відтінків. Ортоклаз з домішками Fe набуває рожевого кольору; мікроклін з домішками Rb- зеленого (амазоніт), блиск скляний, риса біла, прозорі, напівпрозорі. Добре утворені кристали відомі на родовищах України (Житомирщина), Росії (Кольський півострів), США (Монтана) та ін. Як основна складова частина більшості магматичних порід використовуються в будівельній справі; монокристали – в керамічній промисловості для виготовлення фаянсу і фарфору.

Нефелін – KNa₃[AlSi)O₄]. Кристалізується в гексагональній сингонії. Індивіди короткопризматичні, іноді діжкоподібні кристали; агрегати – зернисті, масивні. Густина 2,6 твердість 5-6, спайність відсутня, крихкий, колір в більшості сірий, червонуватий, іноді з зеленуватими відтінками, риса біла, блиск скляний до жирного, напівпрозорий. Родовища: Україна (Приазов`я), Росія (Урал, Хібіни), Італія (Везувій) та ін. В останні роки використовується як руда на алюміній, а також для виготовлення високоякісного цементу, соди та ін.

Цеоліти. Це каркасні алюмосилікати Na і Ca, які в своєму складі вміщують великі кількості молекулярної води. Серед них найбільш поширеним є натроліт – Na₂{Al₂ Si₃O₁₀}2H₂O. Він кристалізується в ромбічній сингонії. Індивіди – призматичні, списовидні і іноді голчасті і волокнисті кристали; агрегати зернисті, часто у вигляді друз, жеод і сферолітів. Густина 2,2-2,5, твердість 5-6, спайність середня по ромбічній призмі, злам мушлевидний, крихкий, колір водяно-прозорий, білий, жовтуватий, риса біла, блиск скляний. Родовища: Україна (Крим, Закарпаття), Росія (Урал, Кольський півострів), Норвегія (Крагірбе), Канада (Квебек) та ін. Як катіонообмінник використовується для очистки води, в нафтовій промисловості – як каталізатор.

Борацит – Mg₃OCl[B₃B₄O₁₂]. Кристалізується в ромбічній сингонії. Індивіди мають ізометричний, псевдоромбоедричний і кубоподібний облік; агрегати зернисті. Густина 2,96, твердість 7, спайність відсутня, крихкий, злам мушлевидний, колір білий, часто з сіруватим і буроватим відтінками, риса біла, блиск скляний, прозорий. Родовища: Казахстан (Індер), Німеччина (Штасфург). Основна руда на бор.

Апатит – Ca₅[PO₄]₃(OH, F, Cl). Кристалізується в гексагональній сингонії. Індивіди представлені призматичними, іноді таблитчастими кристалами; агрегати – зернисті, масивні, часто у вигляді конкрецій (фосфорити). Густина 3,18-3,22, твердість 5, спайність відсутня, крихкий, злам нерівний, іноді мушлевидний, колір від білого до блакитного, зеленого і фіолетово-бурого, риса біла, блиск скляний, прозорий і напівпрозорий. Родовища: Україна (Придністров`я, Придніпров`я), Казахстан (Каратау) та ін. Використовується як руда для одержання фосфору та мінеральних добрив.

Бірюза – Cu(Al, Fe)₆(OH)₈{PO₄}₄4H₂O. Кристалізується в триклінній сингонії. Індивіди – рідкісні, короткопризматичні, агрегати – щільні прихованокристалічні маси ниркоподібної форми. Густина 2,60-3,20, твердість 5-6, спайність досконала по пінакоїду, злам мушлевидний, колір блакитний, яблучно-зелений, риса біла, блиск скляний, напівпрозора. Родовища: Узбекистан, Казахстан, Іран, Австралія. Використовується в ювелірній промисловості.

Кальцит – Cа{CO₃}. Кристалізується в тригональній сингонії. Індивіди представлені ромбоедричними, призматичними, іноді таблитчастими і голчастими кристалами; агрегати – друзи, сталактити, сталагміти. Густина 2,6-2,8, твердість 3, спайність досконала по ромбоедру, злам сходинковий, крихкий, колір водяно-прозорий (ісландський шпат), білий, жовтуватий, бурий, риса біла, блиск скляний, має високе подвійне заломлення світла. Родовища: Україна, Росія, США та ін. Є головною складовою частиною вапняків. Використовується для виготовлення вапна, як побутовий камінь, в оптичній промисловості та ін.

Арагоніт – Ca{CO₃}. Кристалізується в ромбічній сингонії. Індивіди представлені ромбоедричними, призматичними іноді таблитчастими і голчастими кристалами; агрегати – зернисті маси, друзи, ооліти. Густина 2,9-3,0. Твердість 3-4, злам нерівний, крихкий, колір білий, риса біла, блиск скляний. Родовища: Україна, Росія, Чехія та ін. Іноді використовується для виготовлення художніх виробів.

Магнезит – Mg{CO₃}. Кристалізується в тригональній сингонії. Індивіди представлені ромбоедричними кристалами; агрегати – масивні, зернисті, іноді натічні. Густина 2,9-3,1, твердість 3-4, спайність досконала по ромбоедру, злам сходинковий, крихкий, колір білий з сіруватим відтінком, риса біла, напівпрозорий, блиск скляний. Родовища: Україна, Росія, Канада, США, Австралія та ін.

Доломіт – Ca, Mg{CO₃}₂. Кристалізується в тригональній сингонії. Індивіди – ромбоедричні, часто сідловидні кристали; агрегати – зернисті, масивні, мармуровидні. Густина 2,8-2,9, твердість 3-4, спайність досконала по ромбоедру, крихкий, злам нерівний, сходинковий, колір сіруватий з буроватими відтінками, риса біла, блиск скляний. Родовища: Україна, Росія, США, Англія та ін. Використовується для виготовлення вогнетривких виробів, а також у будівельній справі.

Малахіт – Cu₂(OH)₂{CO₃} Кристалізується в моноклінній сингонії. Індивіди зустрічаються рідко і представлені призматичними, голчастими і волокнистими кристалами. В основному це ниркоподібні пластичні агрегати, іноді землисті маси, примазки, нальоти. Густина 3,9-4,1, твердість 3-4, спайність досконала по ромбічній призмі, пластичний (ріжеться, шліфується), злам мушлевидний, колір змінюється від білого до яскраво зеленого, риса біла, блиск скляний, напівпрозорий. Родовища: Росія (Урал). Використовується як дорогоцінний виробний камінь в ювелірній промисловості.

Шеєліт – Ca[WO₄]. Кристалізується в тетрагональній сингонії. Індивіди – біпірамідальні кристали; агрегати – зернисті або вкрапленики в породу. Густина 5,8-6,2, твердість 4-5, крихкий, спайність досконала по тетрагональній піраміді, забарвлення біле, буре до червоного, риса біла, блиск алмазний. Родовища: Росія (Кузнецьке Алатау), Англія (Корнуел), Чехія (Циновець), Швейцарія (Оберленд), США (Невада) та ін. Використовується як руда на вольфрам.

Вольфраміт – (Fe, Mn)[WO₄]. Кристалізується в моноклінній сингонії. Густина 6,7-7,5, твердість 4,5-5,5, спайність досконала по пінакоїду, крихкий, злам нерівний, сходинковий, колір від бурого до чорного, риса бура, блиск алмазний. Родовища: Україна (Український кристалічний щит), Росія (Урал, Забайкалля), Узбекистан (Кальшакір), Болівія (Яльяльягуа) та ін. Є важливою рудою на вольфрам.

Ангідрит – Ca[SO₄]. Кристалізуються в ромбічній сингонії. Індивіди – товстостовпчасті кристали, агрегати – масивні зернисті. Густина 2,8-3,0, твердість 3,0-3,5, спайність досконала по ромбічних призмах, злам сходинковий, крихкий, колір білий, сірий, іноді блакитний і червонуватий, риса біла, блиск скляний. Добре шліфується. Родовища: Україна (Придністров’я, Донбас), Росія (Поволжя), Німеччина (Страсфурт) та ін. Використовується для виготовлення цементу і як виробний камінь.

Барит – Ba[SO₄]. Кристалізується в ромбічній сингонії. Індивіди – призматичні, таблитчасті, пластинчасті кристали; агрегати – зернисті, друзи. Родовища: Україна (Придністров’я, Закарпаття, Донбас), Росія (Урал), Узбекистан (Хайдараканськ), Казахстан (Акмолінська обл.), Франція (Верхня Савойя), США (Оклахома) та ін. Використовується для виготовлення білих фарб, в буровій справі – для приготування бурових розчинів та ін.

Полігаліт – K₂Ca₂Mg[SO₄]₄. Кристалізується в триклінній сингонії. Індивіди – призматичні, пластинчасті і списовидні; агрегати – щільні і волокнисті. Густина 2,72-2,78, твердість 2-3, спайність досконала по пінакоїду, крихкий, злам мушлевидний, іноді сходинковий, колір білий з сіруватим і жовтувато-бурим відтінками, риса біла, блиск скляний, прозорий. Родовища: Україна (Прикарпаття), Росія (Поволжя), Німеччина (Стасфурт), США (Техас) та ін. Використовується для виготовлення мінеральних добрив.

Гіпс – Ca[SO₄]2H₂O. Кристалізується в моноклінній сингонії. Індивіди представлені призматичними, пластичними, стовпчастими, голчастими та волокнистими кристалами; агрегати – суцільні зернисті маси (алебастр), друзи паралельно-волокнисті (селеніт). Густина 2,3, твердість - 2, спайність цілком досконала по ромбічній призмі, злам сходинковий, скалкоподібний, іноді мушлевидний, крихкий, колір водяно-прозорий, білий, сірувато-коричневих відтінків, риса біла, блиск скляний. Родовища: Україна (Придніпров’я, Придністров’я), Росія (Західний схил Уралу) та ін. Використовується в будівельній справі і як виробничий камінь.

Натрієва селітра – Na[NO₃]. Кристалізується в ромбічній сингонії. Індивіди – видовжено-призматичні, біпірамідальні і голчасті кристали, агрегати – зернисті, сипкі маси, нальоти, вицвіти, кірочки. Густина 1,99, твердість 2, спайність досконала по ромбічній призмі, злам сходинковий, мушлевидний, колір білий, водяно-прозорий, риса біла, блиск скляний. Родовища: Україна (Крим), Росія (Дагестан), Індія (вздовж Гангу), США (Генесі). Використовується як мінеральне добриво, а також для виготовлення азотної кислоти.

3.4 Тип галоїдів

До цього типу належать солі галоїдних кислот HF, HCl, HB, HI, водень в яких заміщується лужними або лужноземельними металами, а також Cu, Pb, Ag, Hg i Mn. З кристалохімічної точки зору це типові іонні сполуки більшості з координаційним типом зв’язку. В даному типі виділяють два класи:

- клас фторидів: флюорит;

- клас хлоридів: галіт, сильвін.

Флюорит – CаF₂. Кристалізується в кубічній сингонії. Індивіди – гексаедричні, октаедричні і кубооктаедричні кристали; агрегати – зернисті масивні, землисті (ратовкід), друзи. Густина 3,18, твердість 4, спайність досконала по октаедру, злам сходинковий до мушлевидного, крихкий, забарвлення – від водяно-прозорого до зеленого, фіолетового, жовтого, риса біла, блиск скляний, іноді радіоактивний. Родовища: Україна, Росія, Англія, США та ін. Використовується для виготовлення фтористої кислоти, як флюс – в металургійній промисловості, прозорі кристали – в оптичній промисловості.

Галіт – NaCl. Кристалізується в кубічній сингонії. Індивіди: гексаедричні і октаедричні кристали; агрегати – зернисті, мармуроподібні. Густина 2,1-2,2, твердість 2, спайність цілком досконала по кубу, крихкий, злам сходинковий до мушлевидного, колір білий, жовтуватий, буруватий, риса біла, блиск скляний, гігроскопічний, солений на смак. Родовища: Україна, Росія, США, Німеччина, Польща та ін. Використовується в харчовій і хімічній промисловостях.

Сильвін – KCl. Кристалізується в кубічній сингонії. Індивіди – гексаедричні кристали; агрегати – зернисті. Густина 1,97-1,99, твердість 1-2, спайність цілком досконала по кубу, злам сходинковий, крихкий, колір водяно-прозорий, білий, часто має ділянки з синім забарвленням, риса біла, блиск скляний, має гірко-солений смак. Родовища: Україна, Росія, США, Німеччина та ін. Використовується для одержання калійних добрив.

3.5 Тип вуглеводневих (органічних) мінералів

До цього типу належать солі різних органічних кислот, бітуми і смоли. З кристалохімічної точки зору це молекулярні сполуки з залишковим (вандерваальським) типом зв’язку. В даному типі виділяють наступні класи:

1) клас твердих вуглеводнів: парафін;

2) клас ліптобіолітів (викопних смол): бурштин.

Парафін – C_nH_2n+2. Кристалізується в моноклінній сингонії. Індивіди – тонко пластинчасті кристали, агрегати – скритокристалічні, воскоподібні. Густина 0,865-0,940, твердість менше 1, пластичний, плавиться при температурі 40-65^оС, колір білий, прозорий, жирний на дотик, блиск матовий, горить жовтим полум’ям з виділенням чорної копоті. Різновидність з різноманітними механічними домішками, а також домішками сирої нафти та інших бітумів носить назву озокериту. Родовища: Україна, Туркменістан, Узбекистан, США та ін.

Бурштин – C₄₀H₆₄O₄. Аморфний мінерал, який утворився при затвердінні смоли хвойних дерев древніх віків. Часто вміщає різноманітні комахи, рослинні рештки і газові включення. Утворює натічні форми у вигляді коржів (суцкініт), крапель і сталактитоподібних і безформних мас. Густина 1,05-1,10, твердість 2-3, в’язкий, злам мушлевидний, колір жовтий різних відтінків, аж до чорного, риса біла, блиск матовий, має піроелектричні властивості. Родовища: Україна, Росія, Швеція та ін. Використовується для одержання янтарної кислоти, в електротехніці, а також в ювелірній промисловості – як ювелірний камінь.

4 Необхідні лабораторні приладдя, реактиви та прилади

При виконанні даної лабораторної роботи необхідні наступні приладдя, прилади та реактиви:

1) колекція мінералів, включаючи мінерали згідно списку приведених в таблиці 1 і з найбільш характерними їх різновидностями і морфологічними типами;

2) шкала Мооса для визначення відносної твердості мінералів;

3) молоток і ковадло для подрібнення мінералів, відбиття окремих шматків випробування на ковкість, крихкість та ін.;

4) фарфорова і агатова ступки з пестиками для розтирання мінералів до порошкоподібного стану;

5) пінцет для піднесення в полум’я пальника шматочків мінералу;

6) фарфорова і фаянсова неглазуровані пластинки або лодочки для визначення кольору риси мінералів, твердість яких нижча твердості пластини;

7) пробірки для визначення розчинності;

8) металічний шпатель шириною 0,5-1 см і скальпель для внесення порошку мінералу у пробірку та ін.;

9) крапельниця для нанесення рідких реактивів на поверхню мінералу при випробуванні його на розкладання;

10) предметне скло для дослідження мінералів під бінокулярною лупою;

11) дерев’яний молоток для приладдя та реактивів;

12) магніт для випробування мінералів на магнітність;

13) бінокулярна лупа з метою дослідження мінералів при відносно невеликих збільшеннях;

14) радіометр для дослідження мінералів на радіоактивність;

15) дистильована вода для визначення ступеню і швидкості розчинення мінералів;

16) хімічні реактиви: соляна кислота (10%), азотна кислота (концентрована), сірчана кислота (концентрована), хлороформ, бензин, бензол для визначення ступеню розчинення і розкладання окремих мінералів.

5 Звіт по лабораторній роботі

Після проведення лабораторної роботи складається звіт, який складається із наступного:

1. Титульного листка.

2. Вступу, де вказується основна мета проведення лабораторних досліджень та методики їх виконання.

3. Опис порядку проведення лабораторних досліджень та отриманих результатів.

Дата добавления: 2015-11-14