Читайте также:
|
|
За допомогою двох аспіраційних психрометрів проводять вимірювання температур повітря по “сухому” і “мокрому” термометру на виході з утеплених повітропроводів та в приміщенні поблизу кондиціонера. За показаннями цих термометрів за І-d діаграмою знаходять відносну вологість, ентальпію та вологоємність повітря. Визначають можливість конденсації водяних парів.
Вимірявши діаметри повітровипускних отворів, визначають їх площу (FO). Після цього проводять вимірювання рухомості повітряного потоку за допомогою чашкового анемометра. Визначивши кількість поділок за хвилину, за тарирувальною характеристикою знаходять швидкість повітряного потоку (VO) на виході з обох повітровипускних отворів кондиціонера.
Витрати повітря (L) знаходять за формулою , м3/год.
Кількість “тепла” та “холоду”, що виробляється кондиціонером, розраховують за формулами, Вт,
;
,
де LT, LX – витрати нагрітого й охолодженого повітря, м3/год; rТ, rХ – густина відповідно нагрітого та охолодженого повітря, кг/м3; tB, tT – температура повітря в приміщенні і підігрітого повітря, ОС; іB, ³Õ – åíòàëüï³ÿ âíóòð³øíüîãî é îõîëîäæåíîãî ïîâ³òðÿ, êÄæ/êã.
Якщо процес конденсації на поверхні випарювача не відбувається, кількість “холоду” знаходять за спрощеною формулою
,
де tÕ – температура охолодженого повітря, ОС.
Коефіцієнт корисної дії кондиціонера з “холоду” визначають із рівності
ККДХ ,
де W – загальна потужність, що споживається компресором і вентилятором кондиціонера, Вт.
Коефіцієнт корисної дії кондиціонера з “тепла” одержують так:
ККДТ .
Загальний тепловий баланс кондиціонера визначається за формулою
.
Перевірка точності проведених вимірювань виконується на основі загального теплового баланса і не повинна перевищувати 10 %
.
Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 36 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Обробка експериментальних даних | | | Порядок проведення роботи |