Лабораторна робота №4

Випробування повітронагрівача центрального кондиціонера КТЦ 2А-10

Мета роботи - ознайомлення з методикою експериментального дослідження повітронагрівачів, тобто визначення їх теплотехнічних та аеродинамічних характеристик: коефіцієнта теплопередачі й аеродинамічного опору.

Теоретичні основи

Теплова продуктивність повітронагрівача, Вт, як теплообмінника визначається за формулою теплопередачі

Q= к F Dt,

де к - коефіцієнт теплопередачі повітронагрівача, Вт/м² х град;

F - площа поверхні нагріву, м²;

Dt - середній температурний перепад між теплоносієм та повітрям, ^оС.

де t_ж1,t_ж2 - початкова і кінцева температура теплоносія,^оС;

t_пп,t_пк - початкова та кінцева температура повітря, ^оС.

Коефіцієнт теплопередачі повітронагрівача залежить від цілого ряду факторів: конструктивної форми повітронагрівача, виду, площі й товщини оребрення, виду металу, масової швидкості руху повітря у фронтальному перерізі повітронагрівача nr, кг/см², швидкості руху теплоносія у трубках w, м/с, виду теплоносія.

Аеродинамічний опір залежить від глибини і кількості трубок за ходом повітря, масової швидкості повітря.

Коефіцієнт теплопередачі та аеродинамічний опір повітронагрівача не можуть бути визначені аналітичним шляхом, тому коефіцієнти теплопередачі й аеродинамічний опір повітронагрівачів визначається експериментальним шляхом у лабораторних умовах. У результаті експерименту отримують залежності виду для коефіцієнта теплопередачі

для аеродинамічного опору

де А,Б,n, p, к - емпіричні коефіцієнти.

Конструктивні характеристики повітронагрівачів кондиціонера КТЦ 2А-10 за даними заводу наведені у табл. 1.1.

Дата добавления: 2015-11-14