Читайте также:
|
|
МЕТА: Виявити спрямованність дії ферментів при проростанні насіння і вплив зовнішніх умов на активність ферментів.
ЛІТЕРАТУРА; Викторов Д.П., робота 48
Лебедєв С.І., С. 31 – 42.
Мусієнко М.М., С. 33 – 36.
Проценко Д.П., С. 16 – 25, 30 – 32, 96 – 146.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:
І. Що собою являють ферменти?
2. Дати класифікацію ферментів.
3. Роль ферментів у рослинному організмі.
4. Вплив зовнішніх та внутрішніх умов на активність ферментів.
5. Спрямованість дії ферментів в онтогенезі рослин.
Завдання 1. Визначення наявність ферменту амілази у проростаючому насінні.
Ферменти (ензими) - спеціалізовані каталізатори рослин, за допомогою яких відбувається більшість біохімичних реакцій. Ферменти не витрачаються під час перетворення речовин. В клітині одночасно ідуть процеси синтезу і гідролізу. Ферменти, які за участю води розчиняють складні органічні речовини на більш прості, об'єднуються в групу гідролаз. До гідролаз відноситься амілаза (діастаза), яка розчиняє крохмаль на декстрини і мальтозу. При проростанні насіння синтезується амілаза.
Об’єкт: проросле насіння гороху, квасолі, пшениці, сухе насіння гороху, квасолі, пшениці.
Матеріали та обладнання: агар-крохмальні пластинки в чашках Петрі або густий крохмальний клейстер, залитий в чашки Петрі шаром близько 5 мм завтовшки, і охолоджений, свіжий розчин І в КІ, препарувальне скло, ланцети або леза, препарувальні голки, пінцети.
Хід роботи:
Пророщене насіння, як і сухе насіння, розрізають вздовж, змочують водою. Розрізаною поверхнею щільно кладуть на агар-крохмальну пластнику (на крохмальний клейстер) у чашку Петрі. Через 30-40 хвилин пінцетом знімають насіння, а пластинку заливають слабким розчином І в КІ. Ті місця,де лежало проросле насіння, не фарбується. Результати досліду замалювати.
Висновки: |
Завдання 2. Одержати шкалу гідролізу крохмалю.
Крохмаль відноситься до поліцукрів, він не розчиняється у гарячій воді. Під дією фермента амілази крохмаль гідролізується до глюкози та фруктози через ряд проміжних продуктів – декстринів, які фарбуються йодом у різний колір: крохмаль у синій, амілодекстрин у фіолетовий, еритродекстрин у оранжевий, глюкоза та мальтоза йодом не фарбується.
Об'єкт: проросле насіння ячменю (солодовий витяг).
Матеріали та обладнання: солодовий витяг, розчин І в КІ, розчин крохмалю (1%), пробірки та штативи до них, вимірювальні циліндри на 10 мл, скляні вимірювальні піпетки з позначками (3 шт.), спиртівки, сірники, затискачі для пробірок (пробіркотримачі), водяна баня, нагріта до 60ºС.
Хід роботи:
У штатив ставлять 3 рядки по 8 пробірок з одинаковою кількістю води, куди додають по 3-4 краплини розчину І в КІ та перемішують.
У вільні три пробірки наливають по 2 мл солоду (настій підсушеного пророслого насіння ячменю).
У першу і другу пробірки додають по 5 мл розчину крохмалю, перемішують і залишають: першу при кімнатній температурі; другу на водяній бані при t 60°С. Третю пробірку (із солодом) кип'ятять на спиртівці, охолоджують, додають крохмаль і ставлять на водяну баню при t 60°С.
Через певний інтервал часу (що вказаний в таблиці) скляними піпетками відбирають проби з кожної пробірки з сумішшю крохмалю та солоду і вносять їх у відповідні пробірки з розчином І в КІ. Відзначають колір суміші, фіксують результат. Гідроліз крохмалю вважається завершеним, коли при черговому додаванні крохмалю в розчин І в КІ колір суміші не змінюється.
Результати досліду занести в таблицю.
Умовні позначки: "+++" - слабий гідроліз; '++" - середній гідроліз; "+" сильний гідроліз; " - " - гідроліз закінчено.
Умови досліду | Інтервал відбору проб, хв | Час гідролізу крохмалю, хв | |||||||
Кімнатна температура | |||||||||
Температура 60°С | |||||||||
Температура 100 °С |
Висновки: |
ЗАНЯТТЯ 2.
МЕТА: Виявити наявність оксидаз і порівняти активність їх у різних рослинних об'єктах і органах рослин.
ЛІТЕРАТУРА: Векірчик К.М., роботи 97, 99.
Лебедєв С.І., С. 42 – 46.
Мусієнко М.М., С. 33 – 36.
Третьяков Н.Н., робота 51.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:
1. Який механізм дії оксидоредуктаз в рослинній клітині?.
2. Від чого залежить швидкість і напрямок ферментативних реакцій?
3. Яка роль фермента каталази в клітині?
4. Яка роль фермента пероксидази в клітині?
Завдання 1. Визначити активність каталази в різних рослинних об'єктах:
а) за допомогою мікроскопа;
б) за допомогою каталазника.
Оксидоредуктази – це ферменти, які каталізують окисно-відновні реакції. До них відносяться реакції, які супроводжуються відняттям водню від речовин. Такі реакції каталізують анаеробні дегідрогенази (НАД, НАДФ), флавінові ферменти. До оксидоредуктаз відносяться: поліфенолоксидаза, пероксидаза, каталаза. Каталаза розщеплює перекис водню.
Каталаза – двокомпонентний фермент, який складається з білка і простатичної групи, що містить залізо.
Об'єкт: елодея, бульби картоплі, листя пеларгонії, цибулина.
Матеріали та обладнання: мікроскоп, предметне скло, ступка з товкачиком, сірники, спиртівки, 3% розчин Н2О2, каталазники.
Хід роботи
На предметне скло наносять краплю перекису водню, сюди кладуть лист елодеї і спостерігають під мікроскопом. Перекис водню проникає в клітиниелодеї і розщеплюється в них каталазою, що видно по виділенню пухирців кисню. Швидкість цього процесу на верхівці листка та в його основі відрізняються. На предметне скло у каплю води занурюють листок елодеї і кип'ятять його над пальником. Листок остужують і наносять на нього краплю Н2О2. Виділення пухирців газу не помічають.
Результати досліду відобразити у вигляді малюнків.
Висновки: |
Визначення активності каталази можна проводити і шляхом визначення виділеного об'єму кисню за допомогою приладу –каталазника. Для цього зважують 5 г бульби картоплі або якогось іншого об'єкту (цибуля), розтирають в ступці, додають 0,5 г СаСО3, доливають 20 мл води, перемішують, виливають у колбу на 500 мл. Великим пінцетом у колбу ставлять маленький стаканчик з 5 мл, 3% розчину перекису водню. Колбу герметично закупорюють пробкою з трубкою, шо поєднується з приладом. У бюретках встановити одинаковий рівень води. Вміст колби перемішують так, шоб упав маленький стаканчик з Н2О2 і перекинувся. Протягом 3 хвилин колбу стряхують. По зниженню рівня води у бюретці каталазника визначають об'єм кисню, що виділився.
Каталазник намалювати. Результати досліду записати в таблицю.
Об’єкт дослідження | Об’єм виділеного О2 за 3 хв на 5 г об’єкту |
Висновки: |
Завдання 2. Виявлення пероксидази в соці цибулини цибулі.
Пероксидаза – фермент, що активує кисень перекисей (перекис водню). Виявлення наявності пероксидази зосновано на зміні кольору при окислені поліфенолів до хінонів.
Об'єкт: цибулина цибулі.
Матеріали та обладнання: тертка, марля, 10 мл колба, піпетки, лійки, пробірки, 1% розчин гідрохінону, 3% розчин Н2О2.
Хід роботи:
Натирають на тертці цибулину цибулі, віджимають сік через марлю у колбочку. Готують три пробірки. У першу вносять 5 мл 1% розчину гідрохінону та 1 мл 3%розчину Н2О2, 1 мл соку цибулі. У другу пробірку – 5 мл розчину гідрохінону і 1мл соку цибулі. У третю пробірку – 5 мл розчину гідрохінону і 1 мл-3% розчину Н2О2.
Відзначити, в якій пробірці відбулася реакція, що про це свідчить. Написати рівняння реакції, що відбулася, намалювати пробірки, зробити підписи до малюнку.
Зробити висновок.
Висновки: |
Дата захисту_____________ Підпис викладача __________________________
Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 74 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Тема. Визначення дихального коефіцієнту (ДК) у різних рослин . | | | Тема: Зони росту кореня і стебла. |