Електронна пошта та програми для роботи з нею

Однією з перших служб, розроблених для Інтернету та найбільш використовуваних на сьогодні, є електронна пошта (інша назва E-mail, від англ. electronic – електронна, mail – пошта). Вона забезпечує отримання та пересилання повідомлень користувачів за допомогою комп'ютерної мережі (рис. 8.8).

Для використання електронної пошти достатньо послуг поштового сервера, на якому знаходиться програмне забезпечення для роботи з листами. Це програмне забезпечення виконане у вигляді Веб-сторінки, або сайту. Кожен поштовий сервер має своє програмне забезпечення, до якого необхідно призвичаюватись, хоча всі вони мають багато спільного.

Роботу електронної пошти можна порівняти із звичайною поштою: вона призначена для передавання листів-повідомлень з одного пункту в інший, але електронні листи потрапляють до адресата значно швидше, ніж звичайні.

Сьогодні існує досить багато поштових серверів Інтернет, які надають послуги пошти, у тому числі – безкоштовні.

Рис.8.8 Форми входу до деяких поштових систем, популярних в Україні

Кожний користувач електронної пошти має власну "поштову скриньку", у якій зберігаються повідомлення, що надходять на його ім'я. Запис, який визначає шлях до цієї скриньки, називають електронною адресою. Вона складається з двох частин, розділених знаком @ ("ет"), в яких міститься:

ім'я_поштової_скриньки_користувача@поштової служби

Електронну адресу визначає сервер, який обслуговує комп'ютер користувача. Для визначення певної поштової скриньки ліва частина її імені (до знаку @) має бути оригінальною в межах почтового сервера, наприклад, комбінація імені та прізвища користувача.

Адреса комп'ютера користувача може містити відокремлені між собою крапкою такі назви: організацій, де знаходиться комп'ютер, міст чи регіонів, де знаходиться організація, країн. Адреси країн в мережі чітко визначені. Інші частини адреси добираються довільно, але допускається використання тільки літер латинського алфавіту, цифр, знаків "-" " _".

Наприклад: ua –Україна, uk – Великобританія, jp – Японія, са – Канада, us – США, de – Німеччина, fr – Франція.

Загальноприйняті назви організацій в Інтернет-адресах: com – комерційні фірми, gov – урядові установи, edu – освітні заклади; mil – військові організації; org – некомерційні організації. Наприклад в електронній адресі [e-mail] ua – назва країни, kom.kiev.ua – адреса сервера, де зберігаються повідомлення, velichko – ім'я власника поштової скриньки. Наприклад: [e-mail], [e-mail], [e-mail].

Користувач може мати кілька електронних адрес та знайомитися з листами і відповідати на них у зручний для нього час. За допомогою електронної пошти зручно отримувати щоденну доставку до "поштової скриньки" відомостей з певної теми, наприклад, спортивні та економічні новини, мистецтво, відомості про погоду тощо.

Електронний лист може містити текст, графічні зображення, звукові повідомлення. Створюють їх за допомогою текстового чи графічного редактора. В такому випадку лист створюється у формі HTML-документа.

До листа можна додати (англ.: to add files), які були раніше створені (наприклад, фотографії), але вони повинні мати певні розміри. Обмеження на розмір приєднаних файлів для більшості поштових сервісів становить 20 МБ, але ці обмеження поступово зникають, тобто розмір файлів, які можна приєднати до листа, збільшується.

Поштові програми, тобто програми, призначені для користування електронною поштою, зберігання і опрацювання повідомлень встановлюються на комп’ютері-сервері, а виконуються як на комп’ютері-сервері, так і на комп’ютері-клієнті. Не зважаючи на те, що таких програм досить багато, освоїти роботу з ними нескладно, тому що кожна поштова програма містить Адресну книгу, розділи для зберігання листів (Отриманих, Надісланих, Чернеток).

Більшість сучасних поштових програм мають вбудовані засоби боротьби вірусами та небажаними листами. Небажані листи, які містять рекламний характер, прийнято називати спамом. Такі листи більшість програм пересилає у спеціальне сховище, доступне користувачеві. Його слід іноді переглядати, оскільки досить часто в нього можуть потрапляти і потрібні листи, зокрема від кореспондентів, адреси який відсутні у адресній книзі.

Поштова програма зажди містить вбудований текстовий редактор, серед його послуг: введення текстів з клавіатури, використання шаблонів для оформлення листів, приєднання до електронного повідомлення файлів довільного формату, друкування листів тощо.

8.1.6. Використання електронної пошти. Програми – поштові клієнти

Для того, щоб використовувати однаковий інтерфейс роботи з електронною поштою, незалежний від того, з використанням якого поштового сервера відбувається пересилання електронних листів, застосовують програми – поштові клієнти.

Робота електронної пошти підтримується роботою та взаємодією двох програм. Програма "поштовий сервер" встановлюється на сервері і забезпечує роботу служби з мережі Інтернет. Програма "поштовий клієнт" знаходиться на комп'ютері користувача, з її допомогою здійснюється взаємодія з поштовим сервером.

До таких програм належать: Internet Mail, Outlook Express, Exchange Mail, Eudora, The Bat! та інші. З їх допомогою можна створювати електронні листи, відправляти підготовлені повідомлення, приймати кореспонденцію тощо.

Програма і сервер взаємодіють за правилами, які визначаються протоколами електронної пошти, тому для використання будь якої поштової програми необхідно мати деякі дані поштового сервера та поштової скриньки.

Спільним для них є необхідність попереднього налагодження і зберігання листів на комп’ютері користувача, тобто можливість працювати з листами не завантажуючи канал зв’язку. Це було дуже корисно тоді, коли переважно використовувались повільні з’єднання з мережею (dial up), оскільки можна було прийняти всі повідомлення, а потім їх переглядати, писати відповіді, створювати нові листи.

Дата добавления: 2015-11-14