Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Тенденції розвитку літературної мови ознаки літ. Мов.

Документ основ вид ділового мовлення | Реквізити та вимого до доручення та розписки . | ДОПОВІДНА ЗАПИСКА |


Читайте также:
  1. V.Тенденції еволюції організаційних структур.
  2. Авторське словотворення як рефлексія на світ інтелектуальної та процес розвитку мови
  3. Альтернативні теорії розвитку міжнародної торгівлі
  4. Болісний шлях розвитку програмування
  5. Вади розвитку та пухлини скелету.
  6. Види транспорту,перспективи його розвитку в Україні.
  7. Визначеня складу правопорушення. Елементи складу правопорушення. Поняття та ознаки юридичної відповідальності. Види юридичної відповідальності.

Літературна мова - це унормована, регламентована, відшліфована форма існування загальнонародної мови, що обслуговує найрізноманітніші сфери суспільної діяльності людей: державні та громадські установи, пресу, художню літературу, науку, театр, освіту й побут людей. Вона вважається найвищою формою існування мови. Літературна мова характеризується такими ознаками:^ унормованістю;^ уніфікованістю (стандартністю);^ наддіалекгністю;^ поліфункціональністю;^ стилістичною диференціацією (розвиненою системою стилів).Найістотнішою ознакою літературної мови є її унормованість, тобто наявність усталених мовних норм,- найбільш поширених, уніфікованих зразків репрезентації мовної системи. Наддіалектність полягає в тому, що літературна мова, на відміну від територіальних діалектів, функціонує без будь-яких обмежень на всій території України. Наддіалектність літературної мови допускає її регіональне варіювання. Літературна мова характеризується розгалуженою системою стильових різновидів, що взаємодіють між собою і сприяють розвиткові мовновиражальних засобів. Літературна мова реалізується в усній і писемній формах. Писемна форма літературної мови функціонує у сфері державної, політичної, господарської, наукової і культурної діяльності. Усна форма літературної мови обслуговує безпосереднє спілкування людей, побутові й виробничо-професійні потреби суспільства.

Українська літературна мова постійно розвивається і збагачується. Цей процес супроводжується усталенням, шліфуванням обов'язкових для всіх літературних норм.

Сучасна літературна мова та її норми.

Літературна мова - це унормована, регламентована, відшліфована форма існування загальнонародної мови, що обслуговує найрізноманітніші сфери суспільної діяльності людей: державні та громадські установи, пресу, художню літературу, науку, театр, освіту й побут людей. Мовна норма – це сукупність правил реалізації мовної системи, прийнятих на певному етапі розвитку суспільства як взірець.

Норми літературної мови:

1. Орфоепічні – це вимови звуків звукосполучень.

2. Акцентуаційні – наголошування слів

3. Орфографічні – написання слів

4. Лексичні – вживання слів у властивих їм значеннях, правельне поєднання слів

5. Граматичні – творення слів уживання форм слів, побудови слів і речень

6. Стилістичні – використання мовних засобів, властивих певному стилю.

7. Пунктуаційні – вживання розділових знаків

 


Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 65 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Роль і значення мови в суспільному житті,функції| Роль невербальних засобів спілкування у професійному мовленні

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)