Я.Грімм. Закон Раска-Грімма.

Якоб Грімм та його брат Вільгельм Грімм відомі всім як збирачі та видавці фольклору. Казки братів Грімм користуються великою популярністю у багатьох народів світу. Проте Я. Грімм відомий також і як автор чотиритомної праці «Німецька граматика» та праці «Історія німецької мови». Я. Грімм розпочав і укладання академічного словника німецької мови з наміром охопити, зареєструвати словниковий запас німецької мови від Мартіна Лютера до Йоганна Гете. Перший том «Німецької граматики» Я. Грімма вийшов 1819 р.— це перший опис цілої групи діалектів (германських), починаючи від найдавніших засвідчених пам'ятками форм, опис, що став правити за зразок для всіх наступних розвідок про інші діалекти, які були засвідчені стародавніми пам'ятками.

Іще Р.Раск 1814 р. формулює поняття регулярних звукових відповідностей, зокрема явищ «пересування приголосних» у германських мовах. Незалежно від Р.Раска Я.Грімм у виданні першого тому своєї «Німецької граматики» також розповідає про виявлене ним «пересування звуків», що одержало пізніше назву «закону Грімма».

Сутність цього закону, який справедливіше було б назвати «законом Раска — Грімма» полягає в тому, що система проривних приголосних всіх германських мов пересунулась на один ступінь, а саме:

а) індоєвропейським глухим проривним р, t, k у германських мовах відповідають глухі щілинні f, р, h.

б) індоєвропейським дзвінким придиховим bh, dh, gh у германських мовах відповідають дзвінкі проривні придихові.

в) індоєвропейським дзвінким проривним b, d, g у германських мовах відповідають глухі проривні р, t, k.

Цей закон встановлює відповідності між германськими та іншими індоєвропейськими мовами. Р.Раск та Я.Грімм встановили і друге пересування приголосних, що пов'язане з виявленням фонетичних відмінностей між верхньонімецькими і нижньонімецькими діалектами, між німецькою мовою та іншими германськими мовами. Фонетичні закони Раска — Грімма, обсяг, характер, хронологія яких будуть неодноразово ще уточнюватися, витлумачуватися, є першим прикладом і першим взірцем фонетичних законів, на пізнанні яких великою мірою ґрунтується і сучасне мовознавство; вони були результатом тривалого і точного спостереження, старанного вивчення діалектів і виявлення своєрідних рис будови кожної мови. Також у своїх дослідженнях Я. Грімм ставить питання про характер, ступінь спорідненості германських мов з іншими індоєвропейськими мовами. На його думку, германські мови найближче споріднені з литовською (балтійськими) і слов'янською (слов'янськими) мовами. Однією з незаперечних наукових заслуг Я. Грімма є і створення першої наукової періодизації історії німецької мови. В основу своєї періодизації Я. Грімм поклав історико-фонетичний принцип (характер вокалізму та консонантизму, різноманітні фонетичні зміни і пов'язані з ними морфологічні явища).

Дата добавления: 2015-11-14