Читайте также:
|
У 1802 р. О. Востоков починає працювати над укладанням етимологічного словника старослов'янської мови. В той же час О. Востоков чітко розрізнює слова «першокласні» і слова «другокласні». Першу групу складають слова, найнеобхідніші в повсякденному мовному вжитку людей; вони дуже рідко запозичаються. До другої групи належать здебільшого запозичені.
1843 р. О. Востоков видає Остромирове Євангеліє, додаючи до нього граматичні пояснення і словник; бере активну участь в укладанні «Словаря церковнославянского и руського языка», виданого Російською Академією 1847 p. Багато часу і уваги приділив О. Востоков описові старовинних рукописних пам'яток. З його ім'ям пов'язані численні видання окремих пам'яток, а то й цілих збірок пам'яток. Старанно, сумлінно досліджуючи палеографічні особливості пам'яток, О. Востоков прагнув точно визначити їхню етнічну приналежність і хронологію. Саме з такого методу вивчення стародавніх рукописів і виросла славнозвісна праця 1820 р. О. Востокова «Рассуждение о славянском языке, служащее введением к грамматике сего языка, составленной по древнейши моного письменным памятникам». У розвідці О. Востокова було чимало нових, цілком оригінальних спостережень і висновків із фонетики та морфології старослов'янської мови. У цій праці О. Востоков вже впевнено розповідає про редуковані голосні «ъ» та «ь», про занепад їх або ж заміну голосними о та е в певних позиціях у давньоруській мові. У стародавніх слов'янських пам'ятках вживалися колись знаки, так звані юси. До появи праці О. Востокова ці знаки вважалися загадковими. Востоков встановив, що юс великий вимовляється як «о», юс малий – як «е». О.Востоков встановлює, що старослов'янська мова після задньоязичних г, к, х не могла мати голосних переднього ряду, а після ж, ш, ч, ц, щ не трапляються в ній голосні заднього ряду. Але згодом такий стан змінився. Так відкриваються перспективи для вивчення палаталізації задньоязичних приголосних г, к, х, установлення їх відносності абсолютної хронології. На матеріалі старослов'янської та інших слов'янських мов О. Востоков показав, що являють собою і такі звукові відповідності, як-от доля звукосполучень tj, dj, як витворилися повні прикметники з коротких унаслідок приєднання до них форм анафоричного займенника И, йотоване Є, йотоване А. Встановлюючи, обґрунтовуючи тезу про близьку спорідненість між собою слов'янських мов, О. Востоков дійшов висновку, що, чим глибше в старовину йдуть письмові пам'ятки різних слов'янських діалектів, тим більшу подібність вони мають.
Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 82 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Я.Грімм. Закон Раска-Грімма. | | | У чому полягає сутність прийомів „мозгового штурму" та „експертних оцінок"? |