Виникнення філософії та його передумови. 5 страница

75. Висловіть свою позицію стосовно заяви Вадима Ємеліна: «Якщо Інтернет стає привілейованим відображенням реальності, то можна не помітити, що дзеркало це криве, так само, як криві відображені у ньому люди і тексти, а ми самі починаємо втрачати критичні можливості і власну суб’єктивність».З чим у даній заяві Ви не згодні/згодні? Аргументуйте Вашу відповідь.

Інтернет як засіб маніпуляції свідомістю сьогодні посідає актуальне місце, в якому формуються нові форми соціального спілкування.
Сьогодні Інтернет стрімко ввійшов у життя сучасного суспільства і так само стрімко почав змінювати реальність людини. Саме ця стрімкість та
масштабність змін, що внесли в наше суспільство сучасні інформаційні технології, є предметом занепокоєння багатьох філософів.
Деякі люди думають, що вони вільні від маніпуляційних технологій, оскільки не мають прямого доступу до нових технологій, але не треба
забувати, що ці люди отримують ще більш опосередковану та оброблену інформацію, тим самим не маючи змоги протистояти цьому, що вельми
суттєво і для освітянської сфери.
Сучасні інформаційні технології є саме технологіями, що розробляються для забезпечення ймовірності у досягненні запланованого результату. Це не випадковий, а системний процес, націлений безумовно впливати на аудиторію. Вони застосовуються у соціально значущих сферах:
ідеологія, іміджмейкінг, передвиборчі кампанії, publik relations, реклама, соціально-культурне проектування тощо.
Теорія інформаційного управління базується на маніпуляції свідомістю, введенням у свідомість людей цілеспрямованої достовірної чи недостовірної
інформації, кінцевим результатом чого є бажана поведінка об’єкта управління.

76. Чи поділяєте Ви позицію «заборони на певний вид знання»? У даному річищі охарактеризуйте специфіку «морального розуму» в епістемології Сергія Кримського. Висловіть власну позицію з приводу означеної проблематики

Моральний розум, тобто розум, що є настояним на совісті, стає найважливішим стратегічним ресурсом людства. А це визначає духовність нового тисячоліття як заклик до людей стати громадянами ноосфери.

Справді існує знання, небезпечне не тільки для людства, а і для окремої людини. Є навіть така модель суїциду: людина вкорочує собі віку, отримавши певне знання, тому що жити з ним вона не може. Тобто є речі, заборонені для людини, є уявлення, за рамки яких не можна виходити. І справді, цікаво, що в історії пізнання ставилася проблема не тільки відкритості й доступності знання, тобто просвіти, але і його закритості. Певні види знання традиційно приховувалися. Навіть якщо взяти Сковороду, у нього ж за життя жодна праця не опублікована. Він забороняв їх друкувати, бо вважав, що це знання тільки для втаємничених.«Завжди май мужність послуговуватися знанням». інколи людина лякається істини й прагне не істини, а ілюзії. Проте раціональність вимагає мати мужність, мужність приймати всі наслідки з одержаних положень

Виникнення філософії та його передумови.

1. Соціально-економічні, тобто такі, що характеризуються відповідним рівнем розвитку продуктивних сил і соціальних відносин стародавнього суспільства. Внаслідок таких процесів відбувається остаточний розподіл праці на фізичну та розумову, до якої відноситься і праця (ремесло) філософа. Рівнобіжно з цим здійснювалися: а) централізація міст; б)розвиток торгівлі, в тому числі із сусідніми країнами, що сприяло запозиченню знань і досвіду. Все це забезпечувало для певної частини громадян можливість постановки питань і пошуку відповідей щодо сутності світу і людини.

2. Духовно-культурні: а)вироблена певним народом, а також запозичена в інших народів сукупність знань, відповідний рівень загальної культури, в тому числі культури діалогу, обміну думками; б)завершення формування писемності і на основі цього в)наявність розвинутої літератури (поезія, драма, трагедія), насиченої оповідями та сюжетами, дійовими особами яких є боги, природні стихії, герої тощо; г)порушені та розв’язанні художньо-образними та символічними засобами світоглядні (смисложиттєві) проблеми.

3. Зумовлене попередніми чинниками виділення кількісно незначної верстви людей, одна частина яких потребує відповідей на питання про те, „що є світ?” і „як правильно жити?”, а інша – робить пошуки відповідей на них своїм ремеслом, професією, що дістає назву „любов до мудрості”, або „філософія’”. Ці люди здебільшого не належали до політичної чи військової аристократії, а були від народження (або ставали) „аристократами духу”, тобто безкорисливими шукачами істини, мисливцями за істиною, мислителями.

4. Джерелами філософії були також наявні міфологічні оповіді та первісні релігійні вірування, в надрах яких уже порушувалися й розв’язувалися у відповідний спосіб зазначені питання щодо сутності світу і людини та смислу життя. Міфологічно-релігійні оповіді, сюжети й образи, а також події, учасником яких оповідач більшою чи меншою мірою себе відчував, мали попередньо стати предметом роздумів та логічного аналізу й саме так постати перед мудрецем у формі думки. Отже, завданням перших філософів було переведення смисложиттєвих проблем і настанов з їх чуттєво-образного, життєво-практичного та міфологічно-релігійного рівня на рівень раціонально-теоретичний, тобто розумовий, поняттєвий.

Дата добавления: 2015-11-14