Автором пропонується принцип раціоналізму, в якому наголошується вагомість та компетентність розуму та логічного ходу міркувань у пошуках істини.

Варіант 2

1. За своїм змістом світогляд є тотожним природознавству. Ні

2. Вихідною особливістю античної філософії було те, що вона набула статусу автономного напряму інтелектуальної діяльності. Так

3. Філософія - це вчення про мораль та гідні вчинки людини. Ні

4. Єдино виправданим видом пізнання постає наука. Так

5. Онтологія вивчає загальні закони, форми і правила мислення. Ні

6. Філософія перестає бути наукою всіх наук в епоху: в) Нового часу.

7. Проблема визначення єдиного начала всього існуючого вперше постала: б) в античній філософії;

8. Твір, в якому подаються ідеї Аристотеля щодо світобудови, носить назву: б) Метафізика;

9. Найбільш впливовим напрямом релігійної філософії XX ст. був:

а) неотомізм;

10. Завдяки оперування гранично широкими орієнтирами щодо дійсності філософія: в) виконує сенсо-утворюючу функцію.

ТЕСТИ В. 1. Філософія історично виправдовує своє існування в соціальній культурі людства перш за все та переважно тому, що:

А) люди від природи є істотами розумними і допитливими, їм дуже хочеться знати відповіді на найперші питання життя, тому вони винайшли численні науки та філософію.

2. При переході від античності до європейського середньовіччя зміну основних світоглядних орієнтирів можна позначити так:

А) античність була космоцентричною, політеїстичною, вважала богів ] уособленням сил природи, а їх І завдання - прикрашати космос; метою людського життя вважався подвиг в ім'я полісу або держави. Середньовіччя ж постало теоцентричним, монотеїстичним, розуміючи Бога творцем світу із нічого; головне для людини - \ спасіння душі.

Уважно прочитавши текст, спробуйте дати виправдані відповіді на наступні питання: "Філософія вчить нас все відшукувати в свідомому людському Я.

А) Основною ідеєю даного фрагменту є показати людині що її Я є індивідуальне і неповторне, що тільки через нього людина здатна пізнати себе і свою мету. Автор хоче показати нам що людина- це не спостерігаючий розум, вона сама творить собі житя і встановлює правила. Все навкруги, проходить через людину, а не мимо неї, її Я стає її світоглядом.

Б) У даному фрагменті автор намагається висвітлити, почуття людини її душу та внутрішнє Я. Він розглядає людину з двох сторін: як спостерігаючий розум, та практично- діючу людину, яка сама будує своє життя, а не пливе за течією. На мою думку основними відмінностями між цими двома сторонами є те що людина, яка живе за принципом спостерігаючого розуму не намагається змінити щось в своєму житті, вона спостерігає за всім навколо і впевнена в тому що це так має бути, а людина практично-діюча робить все для того, щоб її життя було прожите за її правилами, як каже автор там де проходить вона пробуджується природа.

В) Найпершим і найважливішим початком людини автор вважає занурення у свою свідомість, своє я, де людина знаходить гармонію та спокій, вирізняється серед одноманітної, несформованої маси. Автор це аргументує тим, що «лише через людину все поширюється навколо неї, та до границь її спостереження, панування правил, які вона сама створює». початок у нашому Я, аргументає що все вперше проходить через нього.

Г)???? На мою думку цей фрагмент можна віднести до Філософії Просвітництва, адже саме в ній людина постає як неповторна індивідуальність та особистісь. Філософські ідеї цього періоду відображали бачення людини в добу Нового часу. саме філософія Нового часу розвиваючись у діалозі з наукою приділили значну увагу дослідженням пізнання, а в цьому фрагменті, найяскравіше представлене пізнання людини, через призму його особистого Я.

Варіант 4

1. Представники європейського Просвітництва наполягали на тому, що знання законів природи ма* вирішальне значення для людини. Так

2. Позитивізм вважав, що філософія повинна стати науковою і вивчати логіку і мову конкретних Так

3. Сократ вважав, що усі речі складаються з атомів і порожнечі. Ні

4. Середньовічна філософія розвивалась в активному діалозі із іншими науками. Ні

5. У філософії XX ст. спостерігалась тенденція до утворення єдиної філософії. Так Ні

6. За Р.Декартом теза "Мислю, отже існую" повинна бути прийнятою у філософії як: в) вихідний пункт для моральної поведінки людини.

7. До характерних рис філософського мислення слід віднести: а)гранично широкий рівень узагальнення, аргументований, систематичний характер побудови свого змісту, самоусвідомлення думки;

8. Етика А.Шопенгауера носить переважно: в) песимістичний характер.

9. Із наведених нижче означень характеристиками міфологічного світогляду постають: в) переповідання, що стосуються начал світу, богів та героїв.

10. Вчення про категоричний імператив, розроблене І.Кантом, стосується: в) всезагального закону моральної людської поведінки.

ТЕСТИ В. 1.Філософія у період панування в Європі християнського релігійного світобачення (епоха середньовіччя) не втратила статусу важливої сфери знань тому, що: А) вона розробляла та переконливо формулювала основні догмати релігії, впо­рядковувала тексти Святого Письма, доводила першість релігії і церкви щодо повноважень світської влади.

2. Г.Гегель зміг розробити цілісне філософське вчення про розвиток усіх основних сфер буття та людської суспільної історії завдяки тому, що: А) він поклав у засади буття самочинний рух абсолютної ідеї, яка завдяки внутрішнім суперечностям проходила послідовно стадії тотож­ності, відмінності та синте­зу, розгортаючи і демонст­руючи усе багатство можли­вих визначень буття; тому усе вчення Регеля було змістовно єдиним та предметно різноманітним.

Тести Г) Завдання з опрацювання філософських текстів

„Ми в усьому обмежені, і положення між двох крайнощів визначило

А) До антропологічного, тому що автор змальовує становище людини у світі, її обмеженості в крайнощах оточення. Завжди щось залишається недосяжним для розуміння. Людина не може осягнути та відчути нічого надмірного. б) Основною думкою фрагмента є суперечність між бажанням людини до чогось сталого, стабільного та її природною долею, в якій немає нічого непорушного. Розуміння людини, що все «занадто» мале чи велике, старе чи мале, далеке чи близьке є дорогою у безвихідь.

В) На мою думку, якщо людина прийме дані міркування як свою життєву позицію, життєві завдання в неї полягатимуть в спокої та керуванні своїми бажаннями та гонитвою за якоюсь впевненістю та стабільністю. Потрібно розуміти, що ніщо не є досяжним, та кінцеве не буде мати якоїсь міцної основи. Людина наче обмежена в максимумах і мінімумах життя. Людина наче не існує для них, вони не існують для людини. Недосяжні, невідомі, неіснуючі.

г)Агностицизм, за якого не можливо вибудувати істинну всеосяжну систему знань. Людина не може досягнути того, що є для неї надто…Воно вислизає від нас, ми – від нього…

Варіант 3

1. Поняття світогляду є ширшим від поняття філософії. Так

2. Філософія Гегеля являє собою першу докладно розроблену теорію діалектики. Ні

3. Некласична філософія характеризується механістичним світобаченням. Ні

4. Л.Фейєрбах вважав, що релігію божественного об'явлення слід замінити релігією всезагальної людської любові. Так

5. Парменід вважав першоосновою речей воду. Ні

6. До суттєвих ознак середньовічної філософії слід віднести: в)креаціонізм та теоцентризм.

7. Якщо порівняти вихідні положення Платона та Аристотеля, то можна зробити висновок: б) вони відрізняються типом світоосмислення;

8. Загальна світоглядна атмосфера європейського Відродження була зумовлена: б) вірністю християнству, проте суттєвою зміною в його світоглядних твердженнях;

9. Німецька класична філософія: б) збагатила науку принципами активності розвитку, системності та рефлексії;

10. Століття Просвітництва в історії Європи - це: б) XVIII ст.

ТЕСТИ В. 1. Порівнюючи філософію та міфологію, можна стверджувати, що: Б) предмети зацікавлення у філософії та міфології частково збігаються, проте міфологія постає анонімною та фантастичною формою їх осмислення, а філософія постає авторською формою їх раціонального аналізу.

2.? В) до І.Канта вважали, що людина пізнає дійсність тому, що вона діє на її органи чуттів, тобто подавали пізнання як отримання та опрацювання чуттєвих вражень, а І.Кант почав стверджувати, що людина пізнає лише тоді, коли вона діє активно, формулює питання й гіпотези і змушує природу на них відповідати..

Г) Завдання з опрацювання філософських текстів

"Першопредок Пань-гу, що народився дивним чином

А- основною ідеєю даного фрагменту є представити в образно-міфологічній формі найфундаментальніші складники давньо- китайського світобачення. Люди завжди прагнули розкрити таємницю виникнення життя і Всесвіту. Наведена нижче китайська версія оповідає про створення світу Паньгу. Б- Особливості подання цієї ідеї в даному уривку полягають у тому, що ідея Паньгу нагадує античне зіставлення Всесвіту з людиною-мікрокосмом. «Його плоть перетворилася на землю, кров - в річки і озера. Його дихання стало вітром, краплі поту - дощем, волосся стали рослинами, ліве око - Сонцем, а праве око - Місяцем. Голос Паньгу звернувся в грім. Комахи ж, які повзали по його тілу, стали людськими істотами різних рас.» Подібне зіставлення має глибокий філософський зміст. Область життя постає як сверхорганізм, жива істота, а не механічна система, якою вона нерідко виглядає в наукових моделях. На основі певних особливостей в даному уривку наведені тексти можна віднести до культурно-історичного регіону Стародавнього Китаю. В- Стародавні міфи Китаю описують історію давньої цивілізації Китаю з моменту народження Всесвіту. Можна було б сказати, що з моменту Великого вибуху, але це частина сучасної наукової міфології, а в стародавніх міфах Китаю Всесвіт описується як якась подоба яйця, яке розбили зсередини. Можливо, якби в той момент існував зовнішній спостерігач, для нього це виглядало б як вибух. Адже яйце було наповнене Хаосом.з цього Хаосу за допомогою сил Всесвіту Інь і Ян народився Паньгу. Ця частина стародавніх міфів Китаю цілком поєднується з сучасним науковим міфом про те, як з хаосу хімічних елементів на Землі випадково вийшла молекула ДНК. Отже, відповідно до прийнятої в стародавній китайській цивілізації теорії про походження життя, почалося все з першопредка Паньгу, який розбив яйце. Китайські мислителі, і особливо даоські філософи, визнають, що вселенський принцип інь-ян існував завжди. І цей принцип не тільки лежить в основі всієї китайської філософії, науки і медицини, а й пронизує всю громадську особисте життя китайців.Однак, хоча легенда про Паньгу і може викликати певний інтерес у китайського селянства, вона, звичайно ж, ніколи не сприймалася серйозно китайськими мудрецями. Даоси не уподібнюйся людей богам і, тим більше, богів людям, а всі вірування такого роду вважали наївними чи навіть надмірно претензійними. Вони ніколи не дотримувалися погляду на Всесвіт як на світ, керований якимсь божеством, наділеним людськими якостями. Вони вважають, що природа сама себе створює, сама себе упорядковує і має своє власне духовне начало. Г- У наведеному вище фрагменті фігурують такі терміни як: інь та ян, які активно використовуються у філософії. Адже Інь і ян— основні поняття давньокитайської натурфілософії, космічні полярні сили, що постійно переходять одна в одну (жіноче — чоловіче, темне — світле, пасивне — активне).Вчення про сили «Інь-ян» представлене в «Книзі змін», яку приписують Конфуцію. Взаємодія інь і ян підтримує рівновагу і гармонію світу, вона присутня в усьому, породжує п'ять стихій (першоелементів) - воду, вогонь, дерево, метал і землю, з яких виникає все різноманіття матеріального світу - «десять тисяч речей» - включаючи людину. П'ять стихій перебувають у постійному русі і гармонії, взаємне породженні (вода породжує дерево, дерево - вогонь, вогонь - землю, земля - ​​метал, а метал - воду) і взаємне подоланні (вода гасить вогонь, вогонь плавить метал, метал руйнує дерево, дерево - землю, а земля засинає воду

Варіант 5

1. "Природничий матеріалізм" як напрям філософії був розроблений

К.Марксом. Ні

2. Найпершою заслугою шкіл пізньої античної філософії можна вважати відкриття автономії людського розуму щодо обставин життя. Так

3. Ф.Бекон був засновником раціоналізму в філософії Нового часу.Ні

4. За Б.Спінозою субстанція і Бог - це тотожні поняття. Так

5.Перші ідеї атомістичної будови речовини були сформульовані в епоху Відродження.Ні

6. Знання, за І.Кантом, постає: б) синтезом матеріалу чуттів та форм розсудку.

7. Позиція "імморалізму" була обґрунтована: в) Ф.Ніцше, який вважав, що життя не підлягає моральним оцінкам.

8. Вислів "Людина — це мислячий очерет" належить: в) Б.Паскалю.

9. Згідно Аристотелю всі речі складаються із: в) форми і матерії.

10. Логічний позитивізм (неопозитивізм) у перший третині XX ст. розробляв процедуру: б) верифікації, тобто перевірки наукових положень на істинність;

ТЕСТИ В. 1. Філософія екзистенціалізму намагалась довести в своїх міркуваннях те, що: А) людина не може пізнава­ти себе засобами науки, а лише способом внутрішньо­го переживання власного життя, в процесі якого їй відкриваються власна свобо­да, неузасадненість, закинутість у цей світ, що супро­воджуються відчуттями ту­ги, страху, відчаю.

2. Підкреслюючи роль освіти, науки та знань у людському житті, представники європейського Просвітництва доводили, що: В) людину можна покращи­ти лише шляхом освіти, при' тому серед усіх знань для неї найбільш корисними та потрібними постають знан­ня моральних норм та доб- рочесностей; філософія повинна сприяти людському самовдосконаленню.

Тести Г) Завдання з опрацювання філософських текстів

„Єство, що лише мислить і при тому мислить абстрактно, не має ніякого уявлення про буття, про існування, а) Міркування автора даного фрагмента розгортаються у полеміці з позицією, що буття – це загальне поняття, яке можна відокремити від речей. Автор відстоює позицію єдності буття із тим, що існує; те, що складає сутність, і є буття. Цікавою є думка, що лише там, де знаходиться твоє серце, там ти існуєш

Б) Автор пояснює сутність буття як границю мислення, адже єство, як тільки мислить, не має уявлення про саме буття, існування чи про дійсність Буття є тим, що існує, те що є, його не можливо уявити. Уявлення буття є лише його вигадкою, чимось поза самою сутністю буття. Тому випливає з міркувань автора, що буття дорівнює сукупності речей, і його не можна розглядати у багатоманітності сутностей. І якщо забрати з буття всі важливі якості речей, то буття буде лише уявленням про нього, а не самим буттям.

В) Автор фрагмента виділяє ситуацію людини з – поміж інших явищ дійсності у її відношення до буття думкою про те, що лише в людському житті буття і сутність можуть бути відокремлені. Наприклад, серце людини знаходиться там, де вона сама. Її буття, існування певним чином відокремлене від неї.

г)Автор фрагмента абстрактному мисленню протиставляє невизначеність буття, у якому не можна нічого розрізняти та мислити. Ірраціоналізм припускає існування певних областей світобачення, які недоступні розуму і що їх можна досягнути через інтуїцію, почуття та віру, тому можна зробити висновок із думок автора про те, що буття має ірраціональний характер.

Варіант 6.

1. А.Шопенгауер вважав, що розуміння сутності людини дозволяє сприймати життя оптимістично. Ні

2. Гуманізм обгрунтував думку про найпершу цінність земного життя та земних вчинків людини.*"Так

3. Середньовічна філософія розглядала теологію як прислужйицю філософії Ні

4. За допомогою тези "Мислю, отже існую" Р.Декарт зміг подати людину у визначенні суб'єкта пізнання і діяльності. Так

5.Марксизм наполягав на тому, що філософія повинна стати науковою. Ні

6. Теза „Людина повинна бути найпершим предметом філософії, але її не можна досліджувати методами науки, а лише через внутрішнє переживання" належить: а) С.К'єркегору;

7. Хто з філософів Нового часу розробив вчення про ідоли, що заважають пізнанню? б) Ф.Бекон;

8. Погляд на світ як невпинний рух та потік змін запровадив: а)Геракліт Ефеський;.

9. Ф.Аквінський зміг синтезувати християнське світобачення із філософією: в) Аристотеля.

10. Принцип розвитку був докладно опрацьований та введений в науковий обіг: б) німецькою класичною філософією;

ТЕСТИ В. Оберіть варіант правильного завершення положення та обведіть колом літеру, що його позначає.

1. Тезу „Немає нічого в інтелекті, чого би не було у відчуттях" слід розуміти так: А) людський розум від на­родження нагадує чисту дошку, тобто не містить в собі ніяких ідей, ніякого по­переднього знання, тому все, що він може вибудову­вати та опрацьовувати, він отримує через відчуття.

2. Міфологічний світогляд, що панував тисячоліттями, почина\ розкладатичь та зникати внаслідок таких основних причин А) філософія почала прояв­ляти себе як найбільш вип­равдана та ефективна форма і світогляду та пізнавальної діяльності; саме вона поча­ла боротися із міфологією та І витісняти її із сфери і духовної культури.

Г) Завдання з опрацювання філософських текстів

„...Значно краще ніколи не думати про розшуки істини будь-якої речі, аніж робити це без методу:

А) Основною ідеєю даного фрагмента можна вважати метод пізнання істини та його значення. Позиція автора полягає у методі пізнання, який базується на певних правилах, суворо дотримуючись яких людина не сплутає істини з хибним, а буде примножувати знання, щоб пізнати те, що вона здатна пізнати.

Б) Основні кроки пізнавальної діяльності полягає у розташуванні тих речей, на які потрібно звернути увагу, щоб дійти до певної істини. Потрібно важчі положення зводити до більш простих, і тоді пізнавати їх. Таким чином можна пізнати й усі інші. Такі кроки мають сучасне значення. Бо будь-яке важке завдання справді можна звести до декількох малих, і подолавши їх в комплексі отримати вирішення даного завдання.

В) У даному фрагменті метод пізнання зводиться до певних правил, яких людина повинна дотримуватись, щоб пізнати істину. У сучасному світі, на мою думку, має місце таке визначення, адже, щоб дійти до істини, справді зручно розбити сутність пошуку на певні фрагменти, і подолавши їх, можна вийти на істину.

Г) На мою думку, автор фрагменту так високо підносить значення методу для пізнання, бо вбачає в цьому єдиний шлях для отримання пізнання та більш достовірних та, як наслідок, ширших здібностей людського розуму.

Автором пропонується принцип раціоналізму, в якому наголошується вагомість та компетентність розуму та логічного ходу міркувань у пошуках істини.

Варіант №7

1. Антична філософія розпочинається с діяльності давньогрецьких софістів. Так

2. Згідно О.Конту наука має досліджувати лише позитивне, тобто спостережуване, просте і корисне. Так

3. Д.Бруно був представником філософії європейського Просвітництва. Ні

4. Персоналізм вважає особистість тим, що робить людину людиною. Так

5. В Стародавній Індії філософія вперше набула статусу автономного напряму інтелектуальної діяльності. Ні

6. "Коперніканський переворот" І.Канта - це: б) концепція, згідно якої людина пізнає світ тою мірою, якою вона є активною;

7. Середньовічна філософія розвивалась переважно у формах: в) схоластики і містики.

8. У вченні Б.Спінози субстанція розглядалась як: б) як причина самої себе у єдності із атрибутами та модусами;

9. Видатними представниками німецької класичної філософії були: б) І.Кант, І.Фіхте, Л.Фейєрбах;

10. Філософську концепцію Ф.Ніцше називають "філософією життя" тому, що вона: а) спиралася на новітні дані еволюційної теорії;

ТЕСТИ В. 1. Відмінності між античною та давньосхідною філософіями можна подати так:В) антична та давньосхідна філософії виникають приблизно в той же самий час, проте східна філософія була тісно пов'язана із міфами та релігією, а антична філософія відокремилась від інших напрямів духовної діяль­ності та набула автономного статусу.

2. До суттєвих особливостей сучасної некласичної філософії слід віднести Б) те, що сучасна некла- сична філософія радикально відмежувалась від класич­ної, протиставивши її вихід­ним ідеям позицію ірраціо­налізму, позитивізму, заперечивши провідну роль розуму у людській діяльнос­ті та в суспільній організації життя.

Г) Завдання з опрацювання філософських текстів

„...Цілком можливо, що існує дещо єдине, через що усі блага постають благими.

А)Автор тексту хоче довести, що Існує найбільше благо, яке «породжує» інші блага.тому існує одне найбільше і найповніше благо, тобто – найвище у відношенні до всього існуючого.через цю його властивість це благо є ще більшим благом, і тому воно виходить через себе самого.тому те, що існує через себе, є найбільшим від усього.

Б) у міркуваннях автора переважає доведення, тому що він поступово доказує нам свою думку, що найбільше благо – породження самого себе. «якщо немає сумніву що усі блага у рівній або нерівній суть блага, то всі вони постають благими через дещо, що мислиться як те саме у різних благах...Тоді оскільки всі існуюче існує через одне,немає сумніву, що це існує через себе. Тому те, що існує через себе, є найбільшим від усього» - цими цитатами автор доводить свою думку про найбільше благо.

В) думки даного тексту характерні для доби Нового часу, де розвивала проблеми пізнання, в осмисленні субстанції як вихідної підоснови дійсності. Проблему субстанції чітко охарактеризував Спіноза, який покладався на геометричний метод(тому без сумніву можна сказати що автор тексту послідовно доводив свої думки)

Г) субстанція – те, що існує через себе, пронизує собою усі форми та явища дійсності, є першопочатком всього. Важливо довести таке існування, тому що субстанція не може мати іншої якоїсь причини, бо тоді вона перестане бути основою для всього.

Варіант 8

1. Сократ був учнем і послідовником софістів. Ні

2. Дао є вихідним поняттям конфуціанства і позначає в ньому шляхетну людину. Так

3. Християнська апологетика була заключним, вищим етапом розвитку патристики. Ні

4. Філософська антропологія виникла в епоху Відродження. Ні

5.Платон розділив дійсність на світ ідей та світ речей, радикально протиставивши їх між собою. Ні

6. Гасло „Факти є живлення науки" відповідає позиції: а) емпіризму;

7. Пізня антична філософія найбільше прагнула: б) захистити індивіда та звільнити його від страхів життя;

8. Згідно І.Канта людина пізнає: а) явища;

9. За переконанням філософів-екзистенціалістів людина постає: б) неузасадненою, закинутою в світ;

10. Проголошення. симфонії розуму та віри у філософії XX ст. характеризує позицію: В

ТЕСТИ В. 1. Теза Р.Декарта „Я мислю, отже я існую" постала результатом: А) проведення принципу методичного сумніву з ме­тою піддати критичному перегляду усі знання та здобути незаперечний відправний пункт для здійснення процедур дедуктивного виведення всіх можливих істин із очевидних та незаперечних положень (засновків).

2. До вихідних тез філософії Ф. Ніцше слід віднести наступні: В) все, із чим стикається людина, постає лише різновидами життя, тому в світі панують закони виживання і боротьби за існування, де повинні перемагати сильніші; заклик підтримувати слабких знесилює та послаблює життя.

Г) Завдання з опрацювання філософських текстів

“... Благородна істина про страждання: народження – страждання,

А) Істина про страждання чітко дає нам зрозуміти, що страждання є невід*ємною частиною нашого життя і воно дане для того, щоб ми цінували радість і щастя, щоб ми боролися, мислили і ставали кращими та сильнішими. Щодо походження страждання, то воно вказує нам на жагу (нестримне бажання, надмірність). Саме воно рухає нас щось робити, здобувати, досягати… І під час цього ми наштовхуємося на перешкоди, які в більшій чи меншій степені змушують нас страждати (фізично чи душевно). Знищення жаги життя означатиме знищення бажання рости, розвиватися, ставати кращим, але це в жодному разі не означає самогубство (яке в деякій мірі можна охарактеризувати жагою смерті). Життя, позбавлене природніх властивостей жаги буде спокійним, але водночас і нудним, бо все буде без надмірностей, в якихось певних межах. Людина привикне до цього і життя поступово втрачатиме інтерес.

Б) Якщо взяти за основу поняття «існування» унікальну особистісну сутність людини, що втілює в собі неповторність особи, то знищення жаги існування призведе до повного знищення будь-яких проявів особистості: її почуття, емоції, переживання, бажання, прагнення, потребу в самореалізації, власної точки зору. Навіть при максимальному пригніченні особистості (тобто знищення основних її особистісних проявів) вона все ж на підсвідомому рівні буде зберігати свою особистісну сутність (хай навіть частково). Саме тому повне знищення жаги існування практично неможливе. І якщо б це трапилося, життя такої особи теж буде частковим, тобто позбавленим кольорів, радості та щастя. Це була б особа без особистості. В) У даному тексті домінує раціонально-логічний тип мислення, тому що викладені в тексті ідеї пов*язані між собою, описані точно, послідовно, без протиріччя, кожна частина тексту логічно зв*язана з наступною частиною і загалом всі частини утворюють єдину систему.

Г) В даному тексті сутність людського буття ототожнюють стражданню. Але насправді наше життя є таким, яким ми його робимо і бачимо самі. Нам просто потрібно навчитись цінувати і знаходити ті прекрасні та веселі миті, які заставляють жити дальше. Тому у цьому тексті нас наштовхують на правильне бачення світу(сприйняття світу таким, яким він є), на правильну думку (без осуду), на правильну мову (без брехні, образ та брудних слів), правильну дію (без вчинення зла іншим), правильне життя (допомога іншим), правильне зусилля (тратити зусилля на те, що дійсно варте цього) тощо. Саме завдяки цьому, світ не здаватиметься таким сірим і жорстоким.

Варіант 9

1. Філософія найчастіше визначається як теоретична форма світоглядуТак

2. Найпершим об’єктом натурфілософії поставала природа, а першою проблемою – проблема начала буття.Так

3. Креаціонізм як суттєва риса християнської філософії означає віру в наперед визначення долі. Ні

4. В епоху Відродження у поглядах на світобудову були поширеними пантеїзм та пасихізм. Так

5. Століттям просвітництва в Європі називають ХVIII ст.. Так

6) Категоричний імператив це В) всезагальний закон моральної поведінки.

7) Тезу «Я знаю, що я нічого не знаю» слід завершити словами: В) але інші люди незнають навіть і того

8. Сперечання номіналізму та реалізму розгорнулось: В) в середньовічній філософії

9. Філософська позиція, що вважає що Бог створив світ та надав йому імпульсу дії, називається: В) деїзм

10. Плюралізм як філософський погляд на начала світу передбачає визнання: Б) існування множинних субстанцій

ТЕСТИ В. 1. До відмінностей між античним та середньовічним світоглядами слід віднести: Б) креаціонізм, провіденціалізм, екзегенетичність та віросповідальнний характер середньовічного світобачення та космоцентризм, політеїзм та замкнений рух історії в античному світобаченні.

2. Розрізняння первинних і вторинних якостей речей у філософії Новго часу продилось на таких підставах. А) оскільки лише матема­тичні та геометричні харак­теристики речей підлягають точному обчисленню, то їх як первинні якості слід приймати до уваги у пізнан­ні, а вторинні якості - те, як проявляються речі у відчу- тях - слід вважати лише І суб'єктивними враженнями.

Г) Завдання з опрацювання філософських текстів

г "...Освіта звільняє людину від дикості та варварства... Наука

А) Основна ідея цього фрагменту - не «закидати» себе у яму, бути особистістю на землі і не загубити свій дар подарований нам Спасителем. Людина повинна удосконалюватись. Цьому сприяє наука, освіта і віру у щось вище на землі – віра у Спасителя. Саме це сприяє до пізнання самого себе, до вдосконалення себе та світу. І саме це допоможе знайти сенс свого життя.

Б) Автор у даному фрагменті протиставляє між собою освічену і неосвічену людину. Неосвічена людина, за його словами, вишукує у собі якусь позитивну якість, і вихваляється нею, не задумуючись над тим, що її можна розвивати. А освічена – перебуває у постійному русі та розвитку. Вона шукає позитивні якості та розвиває їх. Щодо покладання надій у справі покращення людини, то автор покладає їх на віру у Спасителя, в освіту і в науку. Ці три фактори взаємопов’язані. Адже вони вдосконалюють доброчесність і не дозволяють впасти у заблудження, допомагають виправляти свої помилки і спонукають до самовдосконалення. Вони змушують повернутись до розмірковувань про божественну всемогутність і заставляють нас розвивати себе.

В)Освіта і наука – все те, що розвиває розум людини. На думку автора неосвічена людина не знає, що таке заглиблюватись у себе і оцінювати себе. Для того, щоб ми не впали у заблудження, знали своє місце на землі і прославляли Божественну велич, автор даного тексту закликає нас звернутись до основних двох джерел, які дав нам Спаситель - це книга Писання та книга природи. На його думку, вони є одні з основних джерел, які заставляють нас задуматись про життя, про Божественну могутність і все ж таки про самого себе.

Г) На думку автора освіта робить людину особистістю – «звільняє людину від дикості і варварства». Неосвічена людина не знає всіх радостів життя, вона «не бачить», що з кожним днем воно стає краще. Я згідна з автором, адже освіта є важливим критерієм у нашому житті. Усе життя ми вчимось і вчитись ніколи не пізно. Це удосконалює нас, нашу свідомість. Це допомагає нам долати буденні труднощі. Перевагою науки є те, що вона спрямовує розум на те, що він постійно спонукав себе до дії і прагнув до вдосконалення. Наука спонукає нас звеличувати і прославляти божественну велич. Як на мене наука і людина повинні завжди стояти поруч. Без науки людина не вдосконалювалась би, вона б деградувала. Без неї людина замкнулась у собі, картаючи себе своїми ж недоліками. Завдяки науки розум людини вдосконалюється.

Варіант 10

Дата добавления: 2015-11-14