Принципи і методи дослідження соціальної роботи з реабілітації чоловіків, які перебувають у пенітенціарних закладах

Принцип – основне вихідне положення теорії, вчення, науки, світогляду; центральне поняття, визначальна ідея, що поширюється на всі явища знань у галузі, де цей принцип абстрагований. Виражаючи найсуттєвіші її положення, принцип відрізняється значущістю, імперативністю та універсальністю. Для нього характерна властивість абстрактного відображення закономірностей соціального буття, що зумовлює його важливу роль у структурі широкого кола явищ [28, с. 142].

Принцип об’єктивності дозволив розглянути проблему у всій сукупності, уникаючи перебільшень, досягти відповідності наукових узагальнень із реальними процесами, що відбувалися в дійсності.

Принципи розвитку та історизму забезпечили вивчення явища ресоціалізації засуджених з погляду того, як його розглядали різні дослідники, чим воно стало в цей час та чим буде в майбутньому.

Принципи системності та комплексності дали змогу розглянути явище ресоціалізації засуджених як елемент інших систем, пов’язати нові знання з набутими раніше, що, в свою чергу, забезпечує безперервність його розвитку, а також означає використання знань з інших наук, їх взаємодія.

Термінологічний принцип допоміг встановити місця визначень в понятійному апараті, уточнити їх зміст та обсяг.

Метод – спосіб пізнання, дослідження явищ природи і суспільного життя. Це також сукупність прийомів чи операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності, підпорядкованих вивченню конкретного завдання [35].

З метою досягнення поставленої мети, вирішення завдань та перевірки гіпотези використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів. Серед загальнонаукових увага приділялась історичному методу, що було обумовлено необхідністю використання пенологічних знань, опублікованих як у радянський час, так і в період після здобуття Україною незалежності. Також, у межах даної роботи у процесі дослідження авторкою використовувалися такі загальнонаукові методи, як аналіз і синтез, що дозволили розібрати досліджувану тему на функціональні частини і об’єднати їх в ціле. Метод конкретизації дозволив дослідити обрану тему у її різнобічності, у якісній багатосторонності реального існування. Системний аналіз допоміг створити основу для логічного і послідовного підходу до вирішення проблеми, поставленої в даній роботі.

Своє відображення знайшли і спеціальні методи, такі як контент-аналіз, який допоміг при вивченні національних і міжнародних документів і нормативно-правових актів. Статистичний метод застосовувався при аналізі статистичних даних щодо злочинності в Україні, кількісних і якісних показників соціальної групи засуджених та ув’язнених.

Метод обробки даних допоміг виокремити потрібне для дослідження питання.

Таким чином, окреслені принципи та методи допомогли в роботі над заданою темою, забезпечили об’єктивний та різносторонній розгляд матеріалу, уникання упередженості, дозволили розглянути дане питання таким, яким воно є, побачити елементи ресоціалізації засуджених окремо та картину в цілому, проаналізувати різноманітні статистичні дані тощо.

Перший розділ присвячено стану дослідження даної теми, огляду основних понять необхідних в її дослідженні, загальному стану теоретичної розробки проблеми, обґрунтування теоретичних та методологічних основ досліджуваної теми, а також зазначенню основних принципів та методів, які використовувалися в процесі роботи.

В першому підрозділі «Стан дослідження проблеми ресоціалізації чоловіків, які перебувають у пенітенціарних закладах» проаналізовано стан і основні напрямки наукового вивчення теми. Було встановлено, що проблема ресоціалізації ув’язнених вивчалася з різних позицій – кримінального та кримінально-виконавчого права, психології, пенітенціарної педагогіки та у працях науковців, однак досі не існує єдиної точки зору щодо цього поняття. Зроблено висновок про те, що, не дивлячись на все багатоманіття матеріалів та доробок з окресленої теми, питання ресоціалізації потребує подальшого опрацювання.

У другому підрозділі «Характеристика головних понять: «технології соціальної роботи», «ресоціалізація», «пенітенціарна система», «засуджений» робиться спроба визначити понятійно-категоріальний апарат дослідження проблеми ресоціалізації засуджених. В Кримінально-виконавчому кодексі України ресоціалізацію визначено як «свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві», тобто акцентується увага на тому, що необхідно повернути колишніх ув’язнених до «нормального життя». Проте, існують й інші погляди науковців на визначення даного поняття. Ресоціалізацію визначають і як напрямок державної соціальної політики, спрямований на надання комплексу соціальних послуг засудженим, і як процес виправлення засудженого, формування в нього право слухняної поведінки, і також як організований соціально-психолого-педагогічний процес відновлення соціального статусу, втрачених або несформованих соціальних навичок у засуджених та ін. Пенітенціарну систему держави можна визначити як сукупність органів державної влади і громадських інституцій, що об'єднані на інтегрально-функціональних засадах навколо центрального органу пенітенціарного управління, на який покладена реалізація єдиної державної політики у сфері виконання кримінальних покарань. У цій системі органи і інституції взаємодіють у напрямку забезпечення соціальної безпеки шляхом ресоціалізації осіб, які відбувають і відбули кримінальні покарання. Засуджений в рамках Кримінально-виконавчого кодексу розглядається обвинувачений, обвинувачувальний вирок суду щодо якого набрав законної сили. В той же час, Конституція України додає, що засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду.

У третьому підрозділі «Методи і принципи дослідження соціальної роботи з реабілітації чоловіків, які перебувають у пенітенціарних закладах» визначені основні принципи та методи, якими авторка користувалася в процесі роботи над темою. Зазначені принципи та методи забезпечили розгляд матеріалу в усій його різнобічності, уникаючи упередженості, побачити елементи ресоціалізації засуджених окремо та картину в цілому, проаналізувати різноманітні статистичні дані тощо.

Дата добавления: 2015-11-14