Виробництво гіпсу складається з подрібнення, помолу і термальної обробки (дегідратації) гіпсового каменя.

Є кілька технологічних схем виробництва гіпсового в'яжучого:

• помел передує випалюванню;

• помел відбувається після обпалювання;

• помел і випалювання відбуваються разом в одному апараті.

Останній спосіб дістав назву випалювання гіпсу в зваженому стані. Термальну обробку гіпсового каменя здійснюють у варочних котлах, сушильних барабанах, шахтних або інших млинах.

Найбільш розповсюджена схема виробництва гіпсового в'яжучого із застосуванням варочних котлів (рис. 1). Гіпсовий камінь, що надходить на завод у великих шматках, спочатку дроблять, після цього мелять у млині, водночас підсушуючи його. В порошкоподібному стані камінь спрямовують до варочного котла періодичної або безперервної дії. Останній має в 2...З рази вищу продуктивність.

Барочний котел періодичної дії — це обмурований цеглою сталевий котел зі сферичним днищем, повернутим опуклою стороною всередину циліндра. Для перемішування гіпсу в котлі є мішалка, що приводиться в рух електродвигуном. Розпечені топочні гази обігрівають днище і стінки котла, а також проходять через жарові труби всередині котла і в охолодженому стані виділяються по димовій трубі. Тривалість варки 90..180 хв. При варці в котлі гіпс не торкається топкових газів, що дає можливість одержувати чисту продукцію, не забруднену попелом палива.

Гіпсове в'яжуче в сушильних барабанах одержують шляхом випалу гіпсового каменя у вигляді щебеню розміром до 20 мм.

Застосовується гіпсове в'яжуче для виробництва гіпсових і гіпсобетонних будівельних виробів для внутрішніх частин будинків (перегородок, панелей, сухої штукатурки, приготування гіпсових і змішаних розчинів, виробництва декоративних і оздоблювальних матеріалів, наприклад, штучного мармуру), а також для виробництва гіпсоцементно-пуцоланових в'яжучих.

Високоміцний гіпс є різновидністю напівводного гіпсу. Цей напівводний гіпс?-модифікації має більші кристали, що зумовлюють меншу водопотребу гіпсу (40...45 % води), дозволяє одержувати гіпсовий камінь з більшою щільністю і міцністю. Одержують його шляхом нагрівання природного гіпсу паром під тиском 0,2...0,3 МПа з наступною сушкою при температурі 160...180 °С. Міцність його за 7 діб досягає 15...40 МПа. Високоміцний гіпс випускають у невеликій кількості і застосовують в основному в металургійній промисловості для виготовлення литтєвих форм. Однак він успішно може замінити звичайне гіпсове в'яжуче, забезпечивши виробам високу міцність.

Рис. 1. Технологічна схема виробництва будівельного гіпсу із застосуванням варочних котлів:

5 — стрічкові транспортери; 6 — бункер гіпсового щебеню; 7— тарільчатий поживлювач; 8 — шахтний млин; 9 — подвоєний циклон; 10 — батарея циклонів; 11 — вентилятор; 12— рукавні фільтри; 13 — пилоосаджувальна камера; 14— шнеки; 15— бункер сирого молотого гіпсу; 16 — камера томлення; 17— гіпсоварочний котел; 18— елеватор; 19— бункер готового гіпсу; 20 — скребковий транспортер

Формувальний гіпс складається в основному з кристалів β-мо-дифікації і незначної кількості домішок. Він має підвищену водопотребу, а затвердівши, має високу пористість. Цю властивість формувального гіпсу успішно використовуть у керамічній і фарфоро-фаянсовій промисловості для виготовлення форм.

Дата добавления: 2015-11-16