|
Читайте также: |
Сутність конвертерного отримання сталі, запропонованого Бесемером в 1856 p., полягає в продуванні стисненим повітрям під тиском 0,2—0,25 МПа розплавленого чавуну, що знаходиться в спеціальній грушовидній посудині (конвертері). Була отримана сталь, але дуже низької якості тому, що кисла футеровка конвертера з динасової цегли виключала використання флюсів для вилучення фосфору і сірки.
В 1878 р. Сідней Томас застосував конвертер з основною (доломітовою) — футеровкою. Це дозволило використати флюси, але і тут не виключалось насичення сталі азотом. Цей спосіб отримав застосування при переробці високофосфористих чавунів.
На зміну цим конвертерам в 1933 р. прийшли кисневі конвертери.
Конвертер має форму груші (рис. 2.3.3). Зсередини він футерований вогнетривким матеріалом 2, іззовні окутий сталевим кожухом 1 і за допомогою роликів може повертатись навколо горизонтальної осі на 180°.
Верхня частина конвертера має горловину 3 для завантаження шихти, заливання чавуну, випускання шлаку, подачі кисню під тиском 0,9—1,4 МПа через фурми 5, Збоку конвертера є льотка 4, для виливання сталі 6.
Рис. 2.3.3. Схема кисневого конвертера
Для завантаження шихти конвертер нахиляють, завантажують скрап, заливають розплавлений чавун, засипають флюси і повертають у вертикальне (робоче) положення. Вставляють фурми (у великих агрегатах понад 4) і продувають конвертер киснем, досипають флюси та залізну руду. Час продування до 25 хв. Подачу кисню припиняють при появі бурого забарвлення полум'я, що свідчить про закінчення горіння домішок і початок горіння заліза. Подання кисню припиняють. Сталь готова.
Після закінчення плавки фурми витягують, конвертер повертають у горизонтальне положення, виконують хімічний аналіз проб металу та шлаку. Сталь через льотку випускають у ківш, а шлак через горловину — у шлаковози. Плавка триває до 50 хв.
Розкислюють сталь у ковші під час випуску. Легують частково в печі, частково в ковші.
У кисневих конвертерах отримують більшість вуглецевих сталей і частину малолегованих.
Продуктивність одного 250-тонного конвертера — 1200 тис. т сталі на рік, а 900-тонної мартенівської печі близько 1000 тис. т.
Капітальні витрати на будівництво і витрати на обслуговування кисневих конвертерів значно менші, ніж для мартенівських печей.
Перспективним є киснево-конвертерний процес з донним дуттям, при якому збільшується вихід якісного металу, зменшується вигорання заліза, є можливість збільшення вмісту скрапу у шихті.
Дата добавления: 2015-11-16; просмотров: 68 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Конструкція і принцип роботи доменної печі | | | Мартенівське отримання сталі |