Напрямки та перспективи розвитку металургійного комплексу України

За сучасної економічної ситуації металургійний комплекс є одним з найважливіших чинників подальшого розвитку народного господарства.

У зв'язку з тим, що проникнення продукції нашої металургії в країни Західної Європи, США, Канаду (в них має місце надвиробництво сталі) ускладнюється, основна увага у пошуках ринків збуту повинна приділятися країнам Південно-Східної Азії, які розвиваються (Таїланд, Сінгапур, Філіппіни, Індонезія та ін.) і більш близько розташованим країнам — Ізраїлю, Єгипту, Ірану та країнам СНД.

Стратегічним напрямом розвитку металургійного комплексу України є системна реструктуризація галузі з орієнтацією на кон'юнктуру внутрішнього та зовнішнього ринків. Передбачається продовжити будівництво об'єктів металургійного комплексу, спроможних збільшити експортний потенціал галузі. Поряд з цим очікується закриття нерентабельних виробництв, а також вилучення з експлуатації морально застарілого та фізично спрацьованого обладнання.

На зміну інтенсивному нарощуванню обсягів виробництва і введенню потужних (часом гігантських — таких як домни та мартени) агрегатів, характерних для кінця XX ст., дедалі більшого розвитку набуває застосування міні-заводів. Це пояснюється низькими питомими капіталовкладеннями, коротким будівельним циклом, простою і ефективною технологією отримання металургійної продукції, максимальним використанням регіональної вторинної сировини (металевого скрапу), скороченим спеціалізованим сортаментом продукції, орієнтованим на конкретного споживача, а також високою в таких умовах продуктивністю праці та низькими витратами цих виробництв.

Розроблені проекти організації міні-виробництв для Артемівського заводу обробки кольорових металів та дослідного заводу Державного трубного інституту імені Я. Осади. Є також пропозиції щодо створення спеціалізованого міні- виробництва для трубоелектрозварювального цеху Нікопольського Південно-трубного заводу з переробки насамперед кольорового металу, у прецизійні труби та інші види продукції, а також для організації міні-виробництв спеціальних видів трубної продукції та виробів з них. Становить практичний інтерес те, що для їх реалізації необхідні відносно незначні інвестиції, малі строки реалізації (від 6 до 18 місяців) і окупності (в різних випадках від 1 до 2,5 року). При цьому очікується значний економічний ефект.

Перспективи розвитку металургійного комплексу України тісно пов'язані з підвищенням конкурентоспроможності продукції.

Для підвищення конкурентоспроможності продукції шляхом зменшення її енерго - та матеріаломісткості, трудових затрат та вдосконалення інфраструктури, впровадження досягнень науково-технічного прогресу необхідно здійснити:

• у доменному виробництві: впровадження устаткування і технологій використання пиловугільного палива;

• у сталеплавильному виробництві: виведення з експлуатації мартенівських печей, максимальне використання конвертерного та електросталеплавильного виробництва, впровадження устаткування та технологій безперервного лиття сталі;

• у прокатному виробництві: розширення профільного та марочного сортаменту продукції, реконструкцію ряду діючих прокатних станів.

З урахуванням експортної спрямованості металургійної промисловості, першочерговими заходами є захист українських товаровиробників та експортерів металургійної продукції на зовнішніх ринках шляхом координації дій підприємств щодо експортної діяльності: освоєння нових ринків збуту: попередження застосування антидемпінгових процедур до вітчизняних виробників; запобігання перенасиченості ринків металопродукції та падінню цін на неї на основі аналізу балансу попиту і пропозиції металопродукції. Необхідні значні зміни у структурі експорту з обмеженням вивезення продукції сировинного напряму (чавуну, сортової заготовки і слябів) та переорієнтацію на експорт кінцевої продукції (труб, металевих виробів, листового та сортового прокату).

Контрольні запитання

1. Визначення металургії та її місце в економіці України та світу.

2. Види продукції металургії.

3. Метали. Визначення, види, властивості та використання.

4. Сплави. Визначення, види, властивості та використання.

5. Способи отримання металів та сплавів.

6. Сучасний склад і стан металургійного комплексу України.

7. Розміщення металургійного комплексу України.

8. Сировинне забезпечення металургійної промисловості України.

9. Розміщення сировинної бази України.

10. Які напрями та перспективи розвитку металургійного комплексу України?

Література

1. Дичковська О.В. Системи технологій галузей народного господарства: Навч. посіб. - К.: ІСДО, 1995.- 312 с.

2. Долгоруков Ю., Гончаров Ю. Стан і основні напрями структурної перебудови металургійного комплексу України // Економіка України. — 1994. - № 9. - С. 28-35.

3. Збіжна О.М. Основи технології: Навч. посібник. — Тернопіль: Карт-бланш, 2002. - 364 с.

4. Некрасов З.І. Розвиток металургії в Українській РСР. — К.: Техніка, 1989. - 959 с.

5. Розміщення продуктивних сил України: Навч.-метод, посібник для самост. вивч. / С.І. Дорогунцов, Ю.І. Пітюренко, Я.Б. Олійник та ін. — К.: КНЕУ, 2000. - 364с.

6. Стасовський Ю. Економічні основи організації та функціонування міні-заводів у металургії // Економіка України. — 2001. — № 9. — С. 34.

ЛЕКЦІЯ 13

Дата добавления: 2015-11-16