Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Вплив якості енергоресурсів, робочих параметрів енергоагрегатів, втрат у лініях електропередач (ЛΕΠ) та інших факторів на прибутковість електроенергетичних підприємств

ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЙ ВИРОБНИЦТВА БАЗОВИХ ГАЛУЗЕЙ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ | Основні процеси гірничого виробництва | Технології підземного та відкритого видобування вугілля | Видобування нафти | Для буріння свердловин застосовують ударний і обертальний способи. | Видобування природного газу | Видобування торфу | Технології виробництва коксопродуктів | Загальна характеристика виробництва електроенергії, енергія в технологічних процесах | Основи технологій виробництва електроенергії ТЕС, ГЕС, АЕС |


Читайте также:
  1. A. Ні один з указаних факторів
  2. I. Прогнозування попиту на продукцію підприємства
  3. III. Провести порівняльний аналіз підприємства за наступними параметрами.
  4. III. Провести порівняльний аналіз підприємства за наступними параметрами.
  5. Q4 Чи можуть наступні події впливати на зобов'язання, що визнаються у фінансовій звітності? Вибрати відповідь, де вірні обидва твердження.
  6. Resources (які використовуються підприємствами як запроваджені фактори виробництва) as inputs to produce goods and services (називаються) factors of production.
  7. Resources (які використовуються підприємствами) as inputs to produce goods and services are called (факторами виробництва).

Прибутковість електроенергетичних підприємств залежить від багатьох факторів, серед яких визначальними є вартість палива, характеристики робочих параметрів енергоагрегатів та їх коефіцієнти корисної дії, втрати в лініях електропередач (ЛЕП); точність засобів обліку виробництва, споживання та втрат енергії; відстань транспортування, досконалість енергосистем, можливість регулювати виробництва та споживання електроенергії в часі, використання сучасних технологій електроенергетики та енергозбереження та багато іншого.

Найважливіша тенденція в розвитку електроенергетики — об'єднання електростанцій в енергосистеми, які здійснюють виробництво, транспортування і розподіл електроенергії між споживачами. Створення енергосистем зумовлюється потребою ритмічного забезпечення споживачів електроенергією, виробництво і споживання якої має не тільки сезонні, а й добові коливання. Енергосистеми дають можливість маневрувати виробництвом електроенергії як у часі, так і в просторі. Незбігання пікових навантажень в окремих ланках енергосистем уможливлює в разі потреби перекидання електроенергії в зустрічних напрямках із заходу на схід і з півночі на південь. При транспортуванні електроенергії на значну відстань її втрати неминучі, і вони збільшуються при зростанні відстаней, проте можуть зменшуватися при підвищенні напруги передачі. Отже, будівництво і реконструкція високовольтних ліній — питання дуже актуальне.

В Україні досить розгалужена об'єднана енергосистема, до якої належать усі великі електростанції.

Об'єднана енергосистема України пов'язана з енергосистемою "Мир", а також з енергосистемами сусідніх з Україною держав.

Втрати електроенергії в лініях електропередач прямо пропорційні відстані передачі електроенергії, силі електричного струму, активному електричному опору проводів чи кабелів та ін. і обернено пропорційні електричній напрузі в лініях електропередач.

Важливою народногосподарською проблемою в паливно-енергетичному комплексі є подолання нестачі так званих регуляційних потужностей, що призводить у години "пік" до вилучення з електроспоживання ряду підприємств, а отже, до значних втрат, що стало характерним для осінньо-зимового періоду. Щоб запобігти цьому, необхідно нарощувати потужності базових теплових електростанцій.

Нерентабельність виробництва електроенергії в Україні (тобто відношення собівартості електроенергії, виробленої з цього енергоджерела в Україні, до її світової собівартості) становить вугілля — 58 %, газу— 155, мазуту— 95—125, урану— 89, води— 24 %.

Щодо електростанцій, які працюють на вугіллі, то вони дуже рентабельні— собівартість їх 1 кВт·год електроенергії становить 58 % світової собівартості. Причиною цього є невиконання ТЕС екологічних вимог і забруднення навколишнього середовища.

Виробництво електроенергії з газу є вкрай нерентабельним, тому доцільно перевести електростанції, що працюють на газі, на виробництво електроенергії з вугілля. Проте якщо газ споживати в парогазових установках (ПГУ), які на сьогодні мають коефіцієнт корисної дії на рівні 50—52 %, то собівартість 1 кВт·год електроенергії, виробленої на газовому паливі, значно знизиться.

Якщо врахувати екологічні аспекти ПГУ, то рентабельність газових ТЕС наблизиться до вугільних.

У цьому випадку не слід надавати повного пріоритету розвитку вугільних і вугільно-газових електростанцій з ПГУ. На перших етапах слід орієнтуватися на газові ТЕС з ПГУ. Тим більше машинобудування України за умов конверсії зможе забезпечити у найкоротші строки виробництво і впровадження в електроенергетику сучасних ПГУ, здатних успішно конкурувати на світовому ринку. Задоволення потреб України в електроенергії передбачається здійснювати завдяки всебічному енергозбереженню, реконструкції і технічному переоснащенню діючих потужностей, спорудженню нових електростанцій, у тому числі впровадженню по одному блоку на Хмельницькій, Рівненській і Південноукраїнській АЕС.

Перспективи розвитку та розміщення паливно-енергетичного комплексу пов'язані з багатьма чинниками. Це збільшення масштабів геологічних і географічних досліджень на території України традиційних видів палива — нафти, газу в Донецько — Придніпровській западині, Причорноморській низовині, Прикарпатті і Закарпатті. В старопромислових районах збільшення видобутку можна досягти за рахунок застосування сучасних технологій вилучення нафти з надр.

У Донецькому басейні доцільно стабілізувати видобуток вугілля. Оскільки в Донбасі шахтний фонд значно застарів, необхідно технічно переоснастити і реконструювати його підприємства.

Слід проводити реконструкцію атомної електроенергетики на новій технологічній основі, створювати енергоблоки, які використовували б уран низького збагачення, що його виробляють наші збагачувальні фабрики Придніпров'я та Прикарпаття. Доцільно будувати нові блоки середніх за потужністю атомних електростанцій під землею з багатократним рівнем техніки безпеки, як це робиться за рубежем, їхнє захоронення після закінчення експлуатації не потребує багато часу та коштів.

Таким чином, використання сучасних маловитратних технологій виробництва, передачі та споживання електроенергії дає можливість значно зменшити собівартість електроенергії та підвищити прибутковість електроенергетичних підприємств.

Та головним у паливно-енергетичному комплексі повинно бути не вироблення нових кіловат-годин енергії, а розробка і впровадження енергозберігаючих технологій та енергозберігаючих організаційних заходів.


 

Контрольні запитання

1. Що таке енергетика, енергоенергетика та яка її роль в народному господарстві?

2. Що таке електростанція та які її основні складові частини?

3. Які основні види електростанції Ви знаєте?

4. В чому суть технологій виробництва електроенергії ТЕС?

5. В чому суть технологій виробництва електроенергії ГЕС?

6. В чому суть технологій виробництва електроенергії ГАЕС?

7. В чому суть технологій виробництва електроенергії АЕС?

8. Які ви знаєте нетрадиційні способи виробництва електроенергії?

9. В чому суть технологій виробництва електроенергії сонячними електростанціями?

10.В чому суть технологій виробництва електроенергії вітровими електростанціями?

11.В чому суть технологій виробництва електроенергії геотермальними електростанціями?

12.Які перспективи розвитку сучасної електроенергетики?

13.Які основні фактори визначають прибутковість електроенергетичних підприємств?


 

Література

1. Будницкий А.Б. Э лектрооборудование теплових электростанций. — К., 1967. - 294 с.

2. Гиршфельд В.Я. Режими работы и эксплуатация тепловых электростанций. - М., 1980. - 288 с.

3. Гиршфельд В.Я., Морозов Г.Н. Тепловые электростанции. — М., 1973. — 248 с.

4. Дичковська О.В. Системи технологій галузей народного господарства. — К., 1995.-312 с.

5. Дубінін О.Д. Основи промислового виробництва. — К., 1986. — 168 с.

6. Заблоцький Б.Ф., Кокошко М.Ф., Смовженко Т.С. Економіка України. - Львів, 1997. - 580 с.

7. Збожна ОМ. Основи технологій. — Тернопіль: Карт-бланш, 2002. — 486 с.

8. Качан Є.П. Розміщення продуктивних сил України. — К., 1997. — 375 с.

9. Клименко Л.П. Техноекологія. — Одеса, 2000. — 543 с.

10.Колотило Д. Μ. Екологія і економіка.— К., 1995.— 368 с.

11. Колотило Д.М. Системи технологій і екологія промисловості.— К., 1992.- 218 с.

12. Мусский С.А. Сто великих чудес техники. — М., 2001. — 432 с.

13. Рублюк О.В., Панчук В.Г. Системи технологій: Конспект лекцій. — Івано-Франківськ, 2001. — 168 с.


 

ЛЕКЦІЯ 12


Дата добавления: 2015-11-16; просмотров: 93 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Нетрадиційні способи виробництва електроенергії| Тема 2.3. МЕТАЛУРГІЙНА ПРОМИСЛОВІСТЬ 2.3.1. Металургія, стан, проблеми, продукція

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)