Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Джерела вiдомостей про давньогерманськi племена

Класифiкацiя германських племен та германських мов | Iсторiя готiв | Iсторiя лангобардiв | Icторiя франкiв |


Читайте также:
  1. Англосаксонские племена на континенте и их переселение в Британию.
  2. Апаратура для опромінення рентгенівськими та гамма променями. Правила роботи з джерелами іонізуючого випромінювання.
  3. ВИБІР ПРАВА ТА ЙОГО ОБМЕЖЕННЯ В ДЖЕРЕЛАХ МПрП ЄС ТА УКРАЇНИ: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ
  4. ВИМIРЮВАННЯ ЕЛЕКТРОРУШIЙНОI СИЛИ ХIМIЧНОГО ДЖЕРЕЛА ПОСТIЙНОГО ЕЛЕКТРИЧНОГО СТРУМУ МЕТОДОМ КОМПЕНСАЦII
  5. Власні джерела формування оборотних коштів
  6. ГОЛОВНІ ДЖЕРЕЛА ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ТА ЇХ ЦІЛЬОВЕ ВИКОРИСТАННЯ

ПЛАН

1.І сторичні відомості про давньогерманські племена

· джерела відомостей про давньогерманські племена

· прабатьківщина германців

· суспільний лад та побут давніх германців

· звичаї та релігія давніх германців

· класифікація германських племен та германських мов

 

2. Формування германських варварських королівств

· загальні закономірності розвитку племінних мов

· племінні союзи германців у II-III ст. Велике переселення народів

· історія готів

· історія вандалів

· історія бургундів

· історія лангобардів

· історія франків

Джерела вiдомостей про давньогерманськi племена

В iсторичнi часи найдавнiшi джерела вказують на перебування германцiв у пiвнiчнiй частинi Європи. Найпершим свiдченням про германцiв вважають розповiдь торговця Пiфея з Масiлiї (тепер. Марсель), який близько 330 р. до н.е.на своєму кораблi обiгнув захiдне узбережжя Європи i, можливо, доплив до Балтiйського моря. Вiн згадував племена тевтонiв та гуттонiв, яких вiн зустрiв пiд час своєї подорожi.

З середини I ст. до н.е. маємо вже багато повнiшу й надiйнiшу iнформацiю про германцiв. У цей час германцi увiйшли в безпосереднiй контакт з римлянами, i розпочалися тривалi вiйни. Особливо цiннi вiдомостi наводить Юлiй Цезар у своїх “Записках про галльську вiйну” (52 р. до н.е.). В “Записках” вiн не тiльки подає звiт про свої походи на германцiв, а й наводить цiннi вiдомостi про цi племена та їх звичаї. Вiд Юлiя Цезаря усталилося вживання назви “германцi”, вiн один з перших почав вiдрiзняти їх вiд кельтiв.

Життя германських племен у I ст.н.е. описували у своїх творах Плiнiй Старший (3-79 рр.н.е.) та Корнелій Тацит (близько 55-120 рр.н.е.). Плiнiй служив у вiйську, що стояло на кордонi з германцями, брав участь у походi проти хавкiв i фризiв. Вiн подав першу класифiкацiю германських племен. На вiдмiну вiд Плiнiя, Тацит сам нiколи не бував у германських землях, але через свою посаду (був римським сенатором) був добре поiнформований про них з творiв iнших авторiв, з офiцiйних донесень римських полководцiв, розповiдей купцiв i легiонерiв. Твiр Тацита “Германiя” розповiдає про розселення германських племен, їхнiй суспiльний лад, вiрування i поетичну творчість.

Iсторичнi подiї бiльш пiзнього часу (III-Vст.) вiдображенi в творах багатьох античних авторiв - свiдкiв “великого переселення народiв”. Пiсля утворення в V-VI ст. на руїнах Римської iмперiї нових варварських держав, заснованих франками, готами, лангобардами та iншими германськими племенами, з’являються латинськi “iсторiї” цих племен; їх авторами були германцi, що здобули освiту в Римi й прагнули прославити свiй народ, розповiвши про його походження й подвиги. До таких творiв належать: “Iсторiя готiв” Йордана, “Церковна iсторiя народу англiв” Беди Високоповажного (VIII ст.), “Iсторiя лангобардiв” Павла Дiакона (близько 790 р.), “Iсторiя саксiв” Вiдукiнда (967 р.), “Iсторiя данiв” Саксона Граматика (близько 1200 р.), “Книга норвезьких королiв” Сноррi Сторлусона (близько 1230 р.). Бiльшiсть цих авторiв поряд з описом справжнiх подiй повiдомляє чимало напiвлегендарних фактiв, беручи їх з усних легенд, народного епосу та iнших джерел.

Iсторико-етнографiчний матерiал мiстять також англо-саксонські лiтописи i давньоiсландськi родиннi саги, деякі пам`ятки давньогерманського епосу (“Беовульф”, “Сага про Хервор” та iн.)

Важливим мовним та iсторичним джерелом є “Варварськi правди” - записи законiв германських держав, де наводиться багато вiдомостей про їхню соцiальну структуру. Спочатку їх писали латинською мовою, а пiзнiше - германськими мовами.

Як для iсторiї давнiх германцiв, так i для вивчення їхнiх мов має велике значення дослiдження назв мiсцевостей (топонiмiв), та iмен i прізвищ (антропонiмiв). У деяких випадках, коли вiд германської мови не лишилося нiяких писемних пам’яток, цi назви становлять єдине джерело, за яким можна скласти хоч приблизне уявлення про характер цiєї мови. Велику користь приносять також данi археологiї, даючи змогу проникнути глибше в доiсторичне минуле й вiдновити тi його етапи, вiд яких не маємо писемних джерел.

 


Дата добавления: 2015-11-16; просмотров: 100 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Prepress (Production of Films and Plates)| Суспiльний лад та побут давнiх германцiв

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)