Iсторiя готiв

Прабатькiвщиною готiв була Скандинавiя. Про те свiдчать такi назви як острiв Gotland, областi у Швецiї - Västergötland та Östergötland. В II-I ст. до н.е. готи переселилися на континент у гирло Вiсли. На початку IIIст. готи просуваються на пiвдень i поширюються вiд Дуная до Днiпра. В серединi III ст. вони починають здiйснювати наскоки на Римську iмперiю. Вони об’єднуються у великі вiйсковi союзи. Спочатку їх цiллю були Дакiя та Нижня Мезiя. У 271 р. iмператор Галiєн вiддав готам Дакiю. На якийсь час наскоки готiв були припиненi iмператором Клавдiєм II, який розбив вiйсько готiв коло мiста Наiссуса (269 р.). Готи оселилися у Причорномор’ї, де i поділилися на остготiв та вестготiв. Межа мiж ними проходила по Днiстру.

У 258 р. готи захопили Крим. Кримськi готи багато столiть зберiгали свою мову i лише у XVIII ст. остаточно злилися с мiсцевим населенням.

У IVст. у Причорномор’ї виникає сильний племiнний союз на чолi з остготами. Але у 375 р. на остготське королiвство Ерманарiха насунули зi сходу кочiвники гунни. Вони розгромили готський союз, Ерманарiх загинув у бою.

Рятуючись вiд гуннiв, вестготи звернулися до iмператора Валента з проханням дозволити їм оселитися на територiї Римської iмперiї. Але умови їх життя були такi поганi, що вони повстали,i разом з рабами, якi приєдналися до них, у битвi бiля Адрiанополя розгромили римське вiйсько, у цiй битвi загинув i iмператор Валент. Новому iмператору Феодосiю I пощастило якось домовитися з вестготами i оселити їх на Балканах. Тут частина готiв прийняла християнство. Пiсля смертi Феодосiя I Римська iмперiя подiлилася на Схiдну й Захiдну частини, мiж якими точилася запекла боротьба. Схiдний iмператор увесь час нацьковував вестготiв проти Захiдної Римської iмперiї. В 409р. вестготський король Аларiх вступив на територiю Iталiї, у 410 р. Рим було взято. Вестготи перейшли з Iталiї в Пiвденну Галлiю, де в 418 р. створили перше варварське королівство на територiї Римської iмперiї - Аквiтанiю зі столицею в Тулузi. Потiм це королiвство поширилося за Пiрiнеї в Iспанiю, й столицю було перенесено в Толедо. Вестготське королівство проiснувало до 711 р.

Остготи ще з Причорномор’я мусили йти з гуннами, разом з ними перекочували у Паннонiю (тепер. Угорщина), брали участь у походах проти римлян. 15 червня 451 р. на Каталаунських полях, поблизу мiста Труа сталася “битва народiв”. На боцi римлян билися вестготи, бургунди, франки тощо, на боцi гуннiв - остготи, сармати, іншi дрiбнi племена. Аттiла зазнав поразки i гуннське королiвство розпалося.

У 493 р Італія була завойована остготами під проводом Теодоріха. Остготское королівство проіснувало до 555 р Це був період найбільшого культурного розквіту остготів. Збережені готські рукописи дійшли до нас у остготских списках, хоча пам'ятники були створені набагато раніше вестготами. Надалі готи змішалися з місцевим населенням і поступово зникли з історичної арени.

Поява писемності у готовий пов'язано з поширенням серед них в 4 ст. християнства. Легенда: прийняття християнства було викликано ворожнечею між двома готськими вождями Атанаріхом і Фрітігерном. У боротьбі з Атанаріхом, Фрітінгерн звернувся до візантійського імператора Валента. Валент йому допоміг, Фрітігерн на знак подяки прийняв християнство.

Першим християнським готським проповідником був Вульфіла, жив у 4 столітті (311-382 р) Для поширення християнської релігії серед готів Вульфілла створив готський алфавіт і переклав «Священне писання» готською мовою.

Дата добавления: 2015-11-16