Модель структури системи.

Модель структури системи містить інформацію про взаємозв'язки окремих елементів систем.
Розглянемо типові абстрактні структури:

1) Лінійна. Взаємозв'язку можуть бути двонаправленими і односпрямованим.

2) Древовидная. Шлях до кожного елементу тільки один.

3) Гратчаста (регулярна) структура. Прикладом є обчислювальні схеми чисельних методів.

4) нерегулярна структура. Застосовується для вирішення схемно-топологічних задач, задач компоновки.

5) Структура зі зворотним зв'язком. Має важливе значення в природі. З точки зору техніки забезпечує стійкість системи.

Моделі структури мають самостійне значення. Дуже часто моделі складу і структури об'єднуються. При достатній подробиці моделей складу і структури ці моделі перетворюють чорний ящик у прозорий. Завдання перетворенні «чорного ящика» в «прозорий» є основною при пізнанні, розробці і т.п.

8.Частотно-часове представлення сигналів.

9.Поняття невизначеності.

10.Зв'язок між формальною та змістовною моделями

Основою для декомпозиції може бути тільки конкретна, змістов­на модель розглянутої системи. Вибір моделі лише підказує, якого типу має бути модель-основа; формальну модель потрібно наповни­ти змістом, щоб вона стала основою для декомпозиції. Це дає змогу трохи прояснити питання про повноту аналізу, що завжди виникає в явному чи неявному вигляді.Повнота декомпозиції випливає з повноти моделі-основи, а це означає, що насамперед варто подбати про повноту формальної мо­делі. Завдяки формальності, абстрактності такої моделі часто можна домогтися її абсолютної повноти.Отже, повнота формальної моделі має бути предметом особливої уваги. Тому одна з важливих задач інформаційного забезпечення системного аналізу полягає в нагромадженні наборів повних фор­мальних моделей (у штучному інтелекті такі моделі називаються фреймами).

11.Критерій для оптимізації рішень в умовах ризику та невизначеності.

Операції, що проводяться в умовах ризику та невизначеності, прийнято називати іграми з природою. Для цих операцій характерна наявність неповноти інформації відносно зовнішнього середовища Типова гра з природою полягає у виборі opt. Стратегії opt, якщо мається m конкуруючих стратегій X _J і n станів природи S _I, причому відома матриця виграшів A _JI.

У деяких випадках замість матриці виграшів оперує матрицею ризиків, яка містить безліч ризиків. Z _JI = Max _JI (A _J) - A _JI Для оптимізації рішень в умови ризику застосовуються критерії Критерій max середнього виграшу: K ₁ = max (A _J) = max (Σa _JI ⋅ P _I)Критерій мінімуму:K ₁ = min (Z _J) = min (Σz _JI ⋅ P _I) Стратегія, яка максимізує середній виграш, збігається зі стратегією, що мінімізує середній ризик. Тобто на практиці можна використовувати будь-яку з матриць: або матрицю виграшів, або матрицю ризиків. Для оптимізації рішень в умовах невизначеності служать наступні критерії: 1.Критерій Лапласса: До _Л = max ((1 / n) ⋅ Σa _JI 2.Максимін критерій Вальда: До _У = max (X _J) ⋅ Min _{S I} (A _JI), який орієнтується на гірший стан зовнішнього середовища і вибирає стратегію з максимальним виграшем (критерій крайнього песимізму) 3.Міні-максний критерій Севіджа: До _З = min (X _J) ⋅ max (S _I ⋅ Z _JI), який орієнтується на саму несприятливу обстановку і вибирає стратегію з мінімальним ризиком (критерій крайнього піссімізма). 3.Критерій Гурвіца: До _Г = max (X _J) ⋅ [α ⋅ min (S _I ⋅ A _JI) + (1-α) ⋅ max (S _I ⋅ A _JI)] критерій Гурвіца має характерні окремі випадки

12.Структуризація кінцевої мети у вигляді дерева цілей

Дерево цілей являє собою багаторівневий граф, що відображає ієрархію приватних цілей і завдань, що виникають в результаті структуризації кінцевої мети. При цьому процес структуризації кінцевої мети спирається на 3 базові принципи:1.Стратегія досягнення кінцевої мети із самої мети в результаті її декомпозиції. 2.У процесі декомпозиції кінцева мета розбивається на підцілі, потім кожна з підцілей розбивається на більш прості цілі і т.д. 3.Декомпозиція кінцевої мети здійснюється до рівня таких завдань, які можливо вирішити і з яких можливо почати операцію по досягненню кінцевих цілей. Як приклад структуризації кінцевої мети може служити дерево цілей в методі ПАТЕРН. Дії в Перській затоці:

13.Принципи рішення слабоструктурованих проблем.

Для вирішення проблем цього класу доцільно використовувати методи системного аналізу. Проблеми, які вирішуються за допомогою системного аналізу, мають ряд характерних особливостей:1.прийняте рішення ставиться до майбутнього (завод, якого поки немає)2.є широкий діапазон альтернатив 3.рішення залежать від поточної неповноти технологічних досягнень 4.прийняті рішення вимагають великих вкладень ресурсів і містять елементи ризику 5.не повністю визначені вимоги, які стосуються вартості і часу вирішення проблеми 6.проблема внутрішня складна в наслідок того, що для її вирішення необхідно комбінування різних ресурсів.

Основні концепції системного аналізу полягають у наступному: -процес вирішення проблеми повинен починатися з виявлення і обгрунтування кінцевої мети, якої хочуть досягти в тій чи іншій області і вже на цій підставі визначаються проміжні цілі і завдання -до будь-якої проблеми необхідно підходити, як до складної системи, виявляючи при цьому всі можливі подроблеми і взаємозв'язку, а також наслідки тих чи інших рішень -у процесі вирішення проблеми здійснюється формування безлічі альтернатив досягнення мети; оцінка цих альтернатив за допомогою відповідних критеріїв і вибір кращою альтернативи --організаційна структура механізму вирішення проблеми повинна підкорятися мети або ряду цілей, а не навпаки.

Системний аналіз являє собою багатокроковий ітеративний процес, причому вихідним моментів цього процесу є формулювання проблеми в деякій первісній формі. При формулюванні проблеми необхідно враховувати 2 суперечливих вимоги: 1проблема повинна формулюватися досить широко, щоб нічого суттєвого не упустити; 2.проблема повинна формуватися таким чином, щоб вона була осяжній і могла бути структуризована. В ході системного аналізу ступінь структуризації проблеми підвищується, тобто проблема формулюється все більш чітко і вичерпно.

1.постановка проблеми 2.обгрунтування мети 3.формування альтернатив 4.дослідження ресурсу 5.побудова моделі 6.оцінка альтернатив 7.прийняття рішення (вибір одного рішення) 8.аналіз чутливості 9.перевірка вихідних даних 10.уточнення кінцевої мети 11.пошук нових альтернатив 12.аналіз ресурсів і критеріїв

Дата добавления: 2015-11-16