Профілактика інфекційних захворювань у дитячих закладах

Для запобігання поширенню інфекційних хвороб у дошкільних та початкових освітніх закладах необхідні такі заходи:

– своєчасне виявлення хворої дитини;

– встановлення діагнозу і відокремлення від інших в ізоляторі;

– встановлення карантину – ізоляції дітей, які мали контакт з хворою дитиною, від здорових дітей на термін, що дорівнює інкубаційному періоду хвороби.

– медичне спостереження за дітьми в групі на період карантину;

– заборона приймання нових дітей, які не хворіли даною хворобою;

– при окремих хворобах проведення профілактичних щеплень;

– обеззаражування приміщень і речей від збудників заразної хвороби;

– цілеспрямовані профілактичні заходи (попередження занесення інфекції в колектив і поширення її, а також підвищення загальної та специфічної несприйнятливості дітей);

– правильна організація прийому дітей (дитину оглядає лікар та видає відповідну довідку);

– санітарний контроль за прийомом персоналу на роботу в дитячі заклади (медичне обстеження, обстеження на бактеріоносійство); у подальшому медичне обстеження всіх працівників дитячих закладів проводиться 1 раз на 3 місяці;

– санітарно-освітня робота з персоналом дитячих закладів, з дітьми, їх батьками;

– загальні профілактичні заходи: благоустрій населених пунктів, контроль за громадським харчуванням (харчових блоків), організація санітарно-гігієнічного та протиепідеміологічного режиму.

Специфічна профілактика (щеплення) в дитячому віці.У нашій країні щеплення проводяться проти туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, правцю, коклюшу, краснухи, корі, епідемічного паротиту, грипу, вірусного гепатиту В. Наказом МОЗУ „Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні" (№276 від 31.10.2000 р.) введений новий календар профілактичних щеплень.

Перед щепленням дитину обов'язково повинен оглянути лікар, провести термометрію і дати висновок на дозвіл про проведення відповідного щеплення. У день щеплення дитину бажано не купати. Щеплення повинні проводитися при дотриманні санітарно-гігієнічних вимог. Після проведення щеплення обов’язкове медичне спостереження протягом терміну, визначеного інструкцією до відповідної вакцини.

Після щеплення іноді розвиваються різні реакції: загальні, місцеві та вогнищеві. Загальна реакція проявляється підвищенням температури, недомаганням, іноді вона може бути схожа на симптоматику хвороби, проти якої було здійснено щеплення. Місцева реакція характеризується появою на місці щеплення набряку, почервоніння, болі, іноді можуть набрякати і сусідні лімфовузли. Вогнищева реакція являє собою загострення хронічних хвороб (ревматизму, середнього отиту тощо). У медичних документах необхідно відмітити характер і терміни реакцій, якщо вони були. Інтервал між щепленнями – не менше місяця. Після перенесеного гострого захворювання щеплення проводяться не раніше, ніж через місяць після видужання. Вихователі та вчителі повинні повідомляти лікаря перед черговим щепленням про дітей, які перехворіли.

Після щеплення в організмі утворюється імунітет різної тривалості (від 1 до 5 років). Для підтримання імунітету на достатньо високому рівні через певні терміни (частіше 2-3 роки) проводять повторне щеплення.

Дата добавления: 2015-11-16