Інфекційні захворювання шкіри та їх профілактика

Шкіра дитини раннього та дошкільного віку дуже тендітна й схильна до всіляких інфекцій та висипів. Нашкірні інфекції, переважно бактеріальні, доволі часто трапляються у новонароджених і немовлят.

Нашкірним інфекціям дитини сприяють чимало факторів, а саме:

– інфекції грудних залоз матері;

– недотримання матір'ю правил гігієни (не миє рук до та після догляду за новонародженим чи немовлям; не обмиває груди; не приймає щоденно душу чи ванни; носить брудну білизну; не виварює білизни дитини);

– контакт новонародженого чи немовляти (в лікарні чи вдома) з іншими дітьми, що мають нашкірні інфекції;

– коли з'являється на шкірі будь-яке гнійне утворення (фолікуліт, абсцес, фурункул), його видушують, замість того, щоб вилучити гній уколом чи надрізанням (стерилізованим інструментом); видушування сприяє проникненню мікробів у довколишні тканини, вглиб і, навіть, у кров;

– використання миючих засобів чи мила, що містить велику кількість соди, яка призводить до ураження шкіри з її подальшим інфікуванням;

– ураження, викликані чуханням у разі сверблячих захворювань;

– біологічно неповноцінні новонароджені чи немовлята (недоношені, дистрофіки, діабетики, із затяжними хворобами, діти, що довго лежать через тяжкі захворювання або гіпсові пов'язки) або соціально-недоглянуті діти (небажання матері дотримуватися вказівок лікаря);

– звичка не купати дитини, котра має нашкірне захворювання, щоб не "застудити";

– надмірна пітливість немовлят, яких занадто кутають або тримають у перегрітих приміщеннях.

Серед найбільш поширених інфекційних захворювань шкіри виділяють фолікуліт, фурункул, карбункул, імпетиго, заїду.

Фолікуліт є доволі частим гнійничковим ураженням шкіри навколо волосяного мішечка (фолікули), яке спричиняється бактеріями. У розвитку захворювання важливу роль мають мікротравми, забруднення шкіри, а також зниження стійкості організму, викликане іншими факторами (цукровий діабет, анемія, захворювання печінки тощо). Спершу навколо волосяного кореня з’являється маленька червона цятка. Невдовзі в середині цятки утворюється жовтий пухирець з гноєм. Фолікуліт серйозних наслідків не має.

Профілактика полягає у догляді за шкірою, волоссям, своєчасним лікуванням захворювань, що спричиняють розвитку фолікуліту. Дитину потрібно купати щоденно, білизну кип'ятити, дотримуватися чистоти.

Фурункул являє собою гостре гнійно-некротичне запалення волосяного мішечка і оточуючих його тканин, спричинене бактеріями. Це ураження може бути поодиноким або (частіше) груповим (фурункульоз).

Розвиткові хвороби сприяють такі фактори: пошкодження шкіри (розчісування, садна, дерматит тощо), її забруднення або гнійничкові захворювання, ендокринні хвороби (цукровий діабет, ожиріння), авітаміноз, анемія, алкоголізм, переохолодження тощо.

Фурункул починається яскраво-червоним горбком. Спершу він твердий та болючий. Усередині є волосина та пустула з гноєм. Далі посередині може утворитися виразка з жовтою масою в центрі, що витікає назовні. Після очищення виразки від гною і загоювання утворюється рубець. Якщо на ранніх стадіях розвитку фурункула вжити необхідні заходи (накладання чистої іхтіолової пов'язки, фізіотерапевтичне лікування та ін.), він може розсмоктатися і рубець не утворюється.

Карбункул – гостре гнійно-некротичне запалення декількох волосяних мішечків та сальних залоз, розміщених поряд, і оточуючої підшкірної жирової тканини. Виникненню карбункула сприяє неправильне лікування фурункула, порушення обміну речовин (цукровий діабет, ожиріння тощо), пониження захисних сил організму, вітамінна недостатність, недотримання правил особистої гігієни. Крім місцевих ознак, таких як і при фурункулі, спостерігається нездужання, головний біль, висока температура тіла. Захворювання іноді тягнеться більше місяця. Особливо небезпечно, коли фурункул або карбункул утворюється на обличчі, оскільки гнійний процес може проникнути в оболонки мозку та спричинити їх гнійне запалення (менінгіт).

При гнійничкових захворюваннях шкіри забороняється застосування компресів, оскільки вони, пом'якшуючи шкіру, можуть сприяти поширенню інфекції; приймати ванну і душ. Неушкоджену шкіру потрібно кожного дня протирати наполовину розведеним з водою спиртом; коротко стригти нігті; піднігтьові ділянки змазувати антисептичними розчином. Забороняється також вживати дітям шоколад, мед, варення, цукерки, гострі та копчені продукти..

Для попередження гнійничкових захворювань шкіри потрібно підвищувати загальну опірність організму, забезпечувати повноцінне харчування з достатнім вмістом вітамінів, дотримуватись гігієнічних правил догляду за шкірою і одягом, здорового режиму дня.

Заїди – це бактеріальна чи грибкова інфекція, яка спричиняє ураження слизової оболонки та шкіри куточків рота. На яскраво-червоному тлі виникає велика кількість тріщин та жовтуватих кірочок.

Виникненню заїдів сприяє цукровий діабет, нестача вітаміну В₂, порушення прикусу з утворенням глибоких шкірних складок у куточках рота тощо.

Імпетиго – найпоширеніша нашкірна бактеріальна інфекція дітей дошкільного віку. Спочатку з'являється маленький пухирець із червоним обідцем. За короткий час пухирці розмножуються, а їхній вміст, попервах прозорий, за кілька годин стає каламутний. Частина пухирців із гноєм розривається, гній твердіє, утворюючи жовті кірочки овальної форми; брудні на вигляд і за кольором схожі на мед чи віск; елементи ураження групуються, утворюючи суцільні пласти. Коли кірочки пробують видаляти, відкривається кровоточива поверхня або шкіряна ерозія брудно-рожевого кольору. Ураження містяться переважно на обличчі – на верхній губі, щоках, підборідді, на шкірі, де росте волосся, на складках вух. Якщо не застосовується необхідне лікування, хвороба поширюється й на інші ділянки тіла за допомогою дитячих рук і брудної білизни.

Розвитку імпетиго сприяють мікротравми, рихла шкіри, забруднення шкіри, надмірна пітливість, обмінні порушення (цукровий діабет), нестача вітамінів, ослаблення імунної системи (після перенесених тяжких захворювань тощо), порушення правил особистої гігієни.

Імпетиго дуже заразне й активно поширюється в дитячих колективах, утворюючи справжні епідемії, тому при виявленні хворої на імпетиго дитини її негайно ізолюють. Іграшки і речі, якими вона користувалася, миють гарячою водою з милом або дезінфікують. Предмети особистої гігієни хворої дитини (рушники, посуд та інші речі) зберігають окремо.

Дата добавления: 2015-11-16