Показники вибухо- та пожежонебезпеки представлені у таблиці 7.3

Читайте также:

Таблиця 7.3 – Показники вибухо- та пожежонебезпеки

Сполука	Темпе-ратура займання	Темпе-ратура само займання	Межі поширення полум'я	Температурні межі займання
г/м³	%об	нижній	верхній
нижній	верхній	нижній	верхній
SO₄	-	-	-	-	-	-	-	-
(NaP₃O)_n	-	-	-	-	-	-	-	-

Застосовувані для обробки води реагенти не вибухонебезпечні, та не пожежонебезпечні. Композиція «СВОД» не агресивна, але критична до негативних температур, сірчана кислота агресивна і має клас небезпеки - 2. Для забезпечення безпечної роботи вузлів дозування та насосного обладнання в проекті передбачені наступні заходи:

- Виключений безпосередній контакт обслуговуючого персоналу з SO₄;

- Насоси-дозатори сірчаної кислоти встановлені в піддоні працюючого мірника SO₄;

- На відстані, в межах допустимих норм, від вузлів дозування SO₄ передбачена раковина самодопомоги;

- Шкідливі викиди в атмосферу і скидання стоків у каналізацію від поставленого обладнання відсутні.

7.1.2. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори на виробництві.

Робота ВОЦ характеризується наступними небезпечними видами:

- ураження електричним струмом;

- задуха, отруєння у криниці, камерах на секціях комунікацій;

- хімічні опіки рідким хлором;

- термічні опіки на комунікаціях теплопостачання;

- термічні опіки на електроустановках;

- термічні опіки при проведенні вогневих робіт;

- механічні травми при ремонтних роботах;

- вплив шуму.

Коротка характеристика небезпек:

1. Ураження електричним струмом можливо у випадках при дотику до відкритих струмоведучих частин і пристроїв, для електроустаткування, апаратури, пускових пристроїв з порушеною електричної ізоляцією і пошкодженим заземленням, до несправним або пошкодженим електрозварювальним кабелям, які мають оголені ділянки, скрутки, счалкі, а також при роботі на невідключеному електрообладнанні, силових збірках, щитах управління, системах контролю та автоматики при використанні в роботі незаземлених приладів та електроінструментів. Небезпечною величиною напруги електричного струму є напруга понад 42в. Небезпечним умовою безпечної експлуатації, обслуговування і ремонту електричних установок та комунікацій електричної енергії є суворе дотримання вимог «Правил експлуатації електроустановок» і «Правил техніки безпеки електроустановок споживачів», зміст електроустановок, пускової апаратури і комунікацій електричної енергії, заземлюючих пристроїв в технічно справному стані, неухильне виконання і використання передбачених заходів і засобів захисту.

2. Задуха, отруєння у криниці, в камерах на секціях комунікацій.

Отруйним фактором при обслуговуванні та ремонті колодязів і камер є розкладання органічних речовин, що знаходяться в них, а також аварійне скидання азотосодержащих компонентів в оборотну воду, що виділяють і накопичують в цих слабовентіліруемих спорудах вуглекислий газ, метан, аміак. Вуглекислий газ при концентраціях 1,5-3,0% викликає головний біль, запаморочення, нудоту. При концентрації понад 6% втрачається працездатність, з'являється сонливість, ослаблення дихання та серцевої діяльності, виникає небезпека для життя. Метан на ВОЦ може утворюватися в просторах або ємностях при відсутності або обмеженому повітрообміні, якими є колодязі і камери оборотної води. ГДК метану до 300 мг/м³. З повітрям метан (в прибудовах від 2 до 98%) утворює вибухонебезпечні суміші. ГДК аміаку в повітрі виробничих приміщень 20 мг/ м³.

Основною вимогою безпечної роботи при обслуговуванні та ремонті камер і колодязів, при наявності аміаку такі ж, як при наявності метану. Обов'язковою умовою є надійне вентилювання системи комунікацій за рахунок відкриття колодязів вищою, і нижче від передбачуваного місця роботи. Категорично забороняється розводити відкритий вогонь, паління, використання світильників у невзривобезопсном виконанні біля відкритих для вентилювання колодязів. Ремонтні роботи в таких колодязях і камерах повинні проводиться тільки іскробезпечними інструментами з використанням передбачений для цих робіт засобів захисту.

Необхідною умовою безпечної експлуатації установок паропреобразованія та комунікацій пари і теплофіка - ційної води є надійне утримання теплозахисту і окожушка, справний стан устаткування, апаратів, запірної арматури та застосування передбачених на цьому робочому місці засобів захисту.

3. Термічні опіки на електроустановках.

Небезпечними місцями, де несправності електропровідних пристроїв можуть супроводжуватися термічними опіками, є відкриті струмопровідні частини розподільних пристроїв, щитів управління. Травмуючим фактором при якому замикання між струмопровідними фазами або фазою і «землею» є електрична (вольтова) дуга, що володіє температурою понад 1000℃ і витік нею розплавлений метал матеріалу токопроводніков. Найчастіше в таких випадках уражаються очі і руки працюючого.

Головною умовою безпечної роботи електроустановок є систематична профілактична робота на електроустановках споживачів, використання засобів захисту, передбачених для цих видів робіт.

4. Термічні опіки при проведенні вогневих та газонебезпечних робіт.

У процесі обслуговування ВОЦ, проведення на них планових і аварійних ремонтних робіт у великих обсягах проводяться електрична і газова різання і зварювання металевих конструкцій, вузлів, трубопроводів. Незадовільна підготовка до проведення цих робіт може призвести не тільки до загоряння, але й до термічних опіків працюють у зоні загоряння. До вогневих робіт належать виробничі операції, пов'язані з застосування відкритого вогню. Вогневі роботи на території і в приміщеннях можуть проводитися тільки за наявності оформленого дозволу на виробництво вогневих робіт, підписаного всіма передбаченими в ньому обличчями.

Місця проведення вогневих робіт повинні бути очищені від горючих матеріалів. При неможливості їх прибрати, вони повинні бути захищені від попадання на них іскрекранамі, азбестовим полотном, металевими листами та іншими вогнетривкими матеріалами.

При проведенні вогневих робіт забороняється:

- Починати роботу при невиправленою апаратурі;

- Користуватися одягом і руковіци зі слідами масел і жирів, бензину, гасу та інших горючих жідкотей;

- Допускати до роботи учнів і робітників, які не пройшли перевірку знань.

5. Механічні травми при ремонтних роботах. Найбільш трудомісткими і різноманітними роботами, що забезпечують стійку роботу ВОЦ є ремонтно-відновлювальні роботи на градирнях, апаратах, обладнанні, вентиляційних установках.

Низький рівень їх механізації, незадовільна організація безпечного проведення цих робіт найчастіше є причиною механічних травм.

Основною умовою безпечного ведення ремонтних робіт основного і допоміжного обладнання, агрегатів і комунікацій являетсястрогое дотримання правил та інструкцій по здачі їх в ремонт і приймання з ремонту відповідно до СПО-56, а також інших інструкцій з проведення газонебезпечних, вогневих, робіт на висоті та інших видів ремонтних робіт, що забезпечують нормальне функціонування ВОЦ.

Всі роботи експлуатаційного та ремонтного характеру виконуються персоналом в справному спецодязі та взутті із застосуванням захисних засобів, передбачених для виконання тих чи інших видів робіт.

Обертові частини насосних агрегатів, компресорів, нагнітачів, вентиляційних установок та інших механізмів, що мають муфтові з'єднання з електропроводів повинні бути надійно огороджені кожухами або спеціальними огорожами.

Робочі місця експлуатаційного і ремонтного персоналу повинні мати хорошу освітленість. Ті робочі місця, які у виробничих приміщеннях повинні бути обладнані вентустановки, що забезпечують необхідний повітрообмін і температуру.

Засоби пожежогасіння, надання першої допомоги повинні бути розташовані на видних і доступних для користування місцях. Використання їх у господарських цілях не припустимо.

Всі види агрегатів, обладнання повинні мати чіткі позначення і написи відповідно до технологічного регламенту або інструкцією по робочому місцю. На всіх встановлених до них щитів управління, контрольно-вимірювальних приладах, автоматики та сигналізації повинні бути відповідні написи із зазначенням допустимих параметрів експлуатованих споруд, агрегатів і обладнання.

Технологічні трубопроводи з агресивними рідинами, а також з високою температурою середовища, що транспортується повинні бути заізольовані і мати відповідне забарвлення у передбачених місцях. Інші трубопроводи також, залежно від середовища, що, фарбуються у відповідний колір або ж забарвлення трубопроводу проводиться одним кольором на всі трубопроводи з нанесенням чітких смуг на них, відповідних транспортується середовищі.

6. Вплив шуму.

Еквівалентний рівень шуму залежить від часу перебування в приміщенні з підвищеним рівнем шуму. Допустимий еквіватентний рівень звуку 80 дБА. Для захисту від шуму при роботі в машзалі машиніст і інший обслуговуючий персонал повинен користуватися біруші або антифонами. Час перебування в приміщенні з підвищеним рівнем шуму має бути достатнім для виконання технічних операцій в процесі роботи. Останнє час машиніст насосних установок знаходиться в щитовому приміщенні.

8.1.3 Класифікація і категорія проектованого виробництва та його приміщень

Таблиця 8.4. – Класифікація і категорія проектованого виробництва та його приміщень

Найменування цеху, відділення установки	Категорія приміщення з вибухопожежної безпеки згідно ОНТП-24-86	Классификація приміщень та зовнішніх установок по электроустаткуванню(ПУЭ-86)	Група виробни чих процесів по сан. хар- ці згідно СніП 2-09-04-87
Клас примі щень по ПУЭ-86	Категорія і група вибухо небезпечних сумішей
1.Насосна станція	Д	не класифікується	Без категорій	1б
2. Фільтрувальний зал цеха	Д	не класифікується	Без категорій	1б

7.1.4 Заходи запобігання шкідливих і небезпечних виробничих факторів

7.1.4.1 Вентиляція та опалювання

Для аналізу виробничого приміщення обираємо ЦПУ.

У даному проекті розраховуємо приміщення щитової розміром 18 х 12 х 4 м, де немає шкідливих викидів.

У цьому приміщенні проводяться роботи з постійною присутністю робочого персоналу.

У приміщеннях без шкідливих речовин слід подавати тільки припливне повітря (кратність 6-10) для усунення можливості надходження шкідливостей з сусідніх приміщень. Так як в даному приміщенні немає шкідливих викидів, то обираємо припливну вентиляцію.

Кількість повітря, що подається в приміщення, визначається за формулою:

W = K × V, (7.1)

де К - кратність повітрообміну, год (приймається рівним 7 год^-1);

V - об'єм приміщення, м³.

V = 18 × 12 × 4 = 864 м³;

W = 7 × 864 = 6048 м³/год.

Обираємо два центробіжних вентилятора безпечного виконання, тип В-Ц4-70, продуктивністю 3700 м³ / год.; номер вентилятора 5,0; напір 31 мм в.ст., частота обертання 100 об / хв., тип електродвигуна 4А80-А6, потужність електродвигуна 0,75 кВт [10].

Орієнтовний розрахунок витрати теплоти в зимовий час на вентиляцію, кДж / год, виконуємо за формулою:

Q_B = W × C_B × (t_п – t_з) × 1000/3600 Вт, (7.2)

де W - обсяг припливного повітря, м³ / год, 7400 м³ / год;

C_B - об'ємна теплоємність повітря, що дорівнює 1,257 кДж/(м³ × град);

t_п - температура нагрітого повітря, що подається в приміщення, приймається рівною 22⁰ С;

t_з- температура зовнішнього повітря (середня температура зовнішнього повітря в осінньо-зимовий період, приймається рівною мінус 7 ° С).

Q_B = 2 × 3700 × 1,257 × (22 – (– 7)) × 1000/3600 = 74931,2 Вт.

Площа поверхні нагрівання опалювальних приладів визначається за формулою:

Н = Q_B/506, (7.3)

де екм - еквівалентний квадратний метр – площа поверхні нагрівання пристрою, що виділяє 506 Вт теплоти при різниці середньої температури теплоносія і температури повітря в приміщенні, рівній 64,5^оС.

1екм=0,82м²;
Н = 74931,2 / 506 = 148 м².

В якості опалювальних приладів використовують калорифер середньої моделі КВ12Б-ПУЗ, площа поверхні нагрівання 160,49 м² [10].

7.1.4.2 Освітлення приміщення

Освітлення у виробничих будівлях може здійснюватися природним і штучним світлом. При недостатності природного освітлення використовується змішане освітлення. Воно являє собою освітлення, при якому в світлий час доби використовується одночасно природний і штучне світло.

7.1.4.2.1 Природне освітлення

Мінливість природного освітлення, яке змінюється протягом короткого

проміжку часу, викликає необхідність унормувати природне освітлення за допомогою коефіцієнта природної освітленості (КПО), який являє собою відношення у відсотках освітленості в даній точці приміщення та спостерігається на тому ж рівні, в той же час освітленості дифузним світлом відкритого небосхилу, і виражається у %. Природне освітлення, здійснюване через світлові прорізи в стінах будинків (бічне світло) або в світлових ліхтарях (верхнє світло), розраховують виходячи з відношення площі світлових прорізів до площі підлоги (світловий коефіцієнт). Для будівель хімічних виробництв (цехів) світловий коефіцієнт приймається в межах 1/6-1/5. Приміщення ЦПУ по зоровим умовам робіт відноситься до III розряду.

Необхідну площу світлових прорізів визначаємо за формулою:

S_ок = (1/5 – 1/6)∙S_п, м², (7.4)

де S_п - площа виробничого приміщення, м².

S_п= 18 ∙ 12 = 216 м²;

S_ок = 216 / 6 = 36 м².

Проектом передбачено 4 світлових проріза розмірами 2,5 х 3,5 м, загальною площею 35 м².

7.1.4.2.2 Штучне освітлення

Штучне освітлення призначене для освітлення робочих поверхонь в темний час доби або при недостатності природного освітлення. Так як приміщення ЦПУ по зорових умовах робіт відноситься до III розряду - точні роботи з розміром об'єкта розрізнення 0,3 - 1,0 мм (шкали засобів вимірювальної техніки). Тому вибираємо змішане освітлення.

Число світильників, необхідне для освітлення приміщення, визначається за формулою:

n = E∙S∙K/F∙U∙Z, (7.5)

де Е - мінімальна норма освітленості робочої поверхні, Е = 100 лк;

S - освітлювальна площа, S = 216 м²;

K - коефіцієнт запасу освітленості, приймаємо рівним 1,3 в умовах з малим виділенням забруднень;

F - світловий потік однієї лампи, лк. Світловий потік лампи розжарювання потужністю 200 Вт дорівнює 2510 лк;

U - коефіцієнт використання освітлювальної установки, що залежить від типу світильника, коефіцієнта відображення стель і стін, показника і, який визначається за формулою:

і = a∙b h(a+b), (7.6)

де a, b - довжина і ширина приміщення, м;

h - висота підвішування світильника від рівня робочого місця.

h = 4–1–0,8 = 2,2 м;

i = 1,2∙18/2,2∙(12+18) = 3,27.

Тоді U = 0,55 для світильника, типу «Розум»[10].

Z - поправочний коефіцієнт, що залежить від конструкції світильника, приймаються Z = 0,85.

Визначаємо число світильників по формулі (9.5):

n = 100∙216∙1,3/2510∙0,85∙0,55 = 24 шт.

Потужність електроосвітлювальної установки з урахуванням місцевого освітлення визначаємо за формулою:

N = (n∙W+(0,1–0,2)n∙W)/1000, кВт, (7.7)

де n - розрахункова кількість ламп для даного приміщення;

W - потужність однієї лампи, Вт;

(0,1-0,2)∙W - додаткова потужність ламп місцевого освітлення, Вт.

N = 24∙200+0,1∙2,4∙200/1000 = 5,28 кВт.

Після розрахунку кількості джерел світла розроблюємо схему розміщення світильників – багаторядну, залежно від габаритів приміщення. За розміщення світильників слід враховувати будівельні конструкції приміщення (шаг колон, висоту поверхів, сітку балок тощо). Вибір типу світильника залежить від характеру виробничого процесу, від наявності виділення в приміщенні газів, пари і вологи, а також від категорії виробництва за пожежо- і вибухонебезпечністю і класифікації виробничих приміщень, зон і установок за вибухо- і пожежонебезпечністю згідно до правил упорядкування електроустановок (ПУЕ).

7.1.4.3 Заходи по боротьби з шумом і вібрацією.

Рівень шуму в цеху не повинен перевищувати величин, встановлених згдно ГОСТ 12-1, 003-76. Для зниження шуму, що виникає від джерел, їх необхідно укласти в звукоізолюючий пристрій, облицювання внутрішніх поверхонь необхідно виконати з шумопоглинального матеріалу. Необхідно встановити глушники аеродинамічного шуму від вентиляторів і компресорів.

Для захисту органів слуху від шуму необхідно використовувати засоби індивідуального захисту - протишумні навушники або вкладиші (вушні тампони).

Виробниче обладнання, що передає вібрацію, надолужити встановлювати таким чином, щоб була здійснена належна вібрація, відповідна вимогам ГОСТ 12.1-012-78. Для гасіння вібрації необхідно застосовувати підстави, що ізолюють вібрацію, гнучкі переходи від вібруючих агрегатів до комунікацій. При роботі з вібруючим устаткуванням слід проводити 10-15 хвилинні перерви після кожної години роботи.

В якості індивідуальних засобів захисту від вібрації може використовуватися віброгасильне взуття.

7.1.4.4 Методи захисту від статичної електрики

З метою захисту обслуговуючого персоналу цеху від дії розрядів статичної електрики кожна система апаратів, трубопроводів і повітропроводів в межах цеху заземлюється не менше, ніж у двох місцях, приєднанням до магістралі захисного заземлення до вогнищ заземлення. Всі паралельно йдуть або перекриваються трубопроводи, розташовані між собою на відстані до 10 см з'єднуються перемичками. Трубопроводи, вентиляційні повітроводи на всьому протязі представляють безперервний електричний ланцюг через фланцеві з'єднання.

Для попередження накопичення зарядів статичного електричного в небезпечних місцях необхідно:

- не допускати переміщення трубопроводами ЛЗР з великою швидкістю;

- подавати ЛЗР тільки через трубу, занурену до дна ємності, не допускаючи розриву струменя рідини;

- стежити за станом заземлення від статичної електрики.

Для захисту від розрядів статичної електрики необхідно заземлювати всі металеві конструкції та апарати, резервуари, зливно-наливні пристрої та інше обладнання, що застосовується для переробки, зберігання і транспоту-

вання пожежонебезпечних речовин. У процесі роботи технологічного обладнання необхідно суворо керуватися «Правилами захисту від статичної електрики у виробництві хімічної промисловості».

7.1.4.5 Заходи електробезпеки

До заходів з електробезпеки відносяться:

- забезпечення недоступності струмоведучих частин, які знаходяться під напругою;

- електричне розподілення кордону;

- застосування спеціальних електрозахисних заходів - переносних приладів;

- організація безпечної експлуатації електроустановок

- відхилення небезпеки у разі появи напруги в корпусах, кожухах, що досягається використанням маленьких напруг, застосуванням подвійної ізоляції, вирівнюванням потенціалу, захисним заземленням, захисним відключенням.

Розрахунок заземлюючого контуру проводиться виходячи з умови, що загальний опір заземлюючого пристрою виробляємо за формулою:

R_ззу = R_з∙R_п/(R_п∙n∙η_з+R_з∙η_п), (7.8)

де Rз – опір заземлювача, Ом;

Rп – опір лінії, що з'єднує заземлювачі, Ом;

n – кількість заземлювачів;

η_з, η_п – коефіцієнти екранування відповідно заземлювача і з'єднує смуги (η_з = 0,9; η_п = 0,7).

Опір заземлювача розраховується за формулою:

R_з = ρ/2πl[ln 2 l/d + ½ ln((4t+l)/(4t-l))], (7.9)

де ρ – питомий опір грунту, рівне 700 Ом∙м;

l – довжина заземлювача (стрижень 10м);

d – діаметр заземлювача (для стрижнів 0,01 - 0,03 м), d=0,03м;

t – відстань від середини забитого в грунт заземлювача до рівня землі, рівне:

t = l/2 + t ', (7.10)

де t ' - глибина заземлювача від рівня землі, дорівнює 0,5 м.

t = 10/2 + 0,5 = 5,5 м;

R_з=700/2∙3,14∙10 [ln(2∙10/0,03)+½ ln((4∙5,5 + 10)/ (4∙5,5 – 10))] =77,94 Ом.

Опір лінії, що з'єднує заземлювачі, визначається за формулою:

R_п = ρ/2πL∙ln(2L²/bt'), (7.11)

де L - довжина лінії, що з'єднує заземлювачі - дорівнює периметру виробничої будівлі:

L = 2(а+в) = 2(36+17) = 106 м.

де b - ширина смуги (0,03 м-при прокладці всередині будівлі);

t ' - глибина заземлювача від рівня землі, дорівнює 0,5 м.

R_п = 700/3,14∙2∙106∙ ln(2∙106²/0,03∙0,5) = 14,95 Ом.

Необхідна кількість заземлювачів визначаємо за формулою:

n = 2R₃/4η₃, (7.12)

де 4 - допустимий опір, Ом;

2 - коефіцієнт сезонності.

n = 2∙77,94/4∙0,9 ≈ 44 шт.

Розраховуємо опір заземлюючого контуру за формулою:

R_ззу = 77,94∙14,95/(14,95∙44∙0,9+77,94∙0,7) = 1,8 < 4 Ом.

Робимо висновок. Так як Rззу <4 Ом, то захисний заземлювальний пристрій зможе забезпечити ефективний захист від ураження електричним струмом.

9.1.4.6 Пожежна безпека

Пожежа або вибух може відбутися:

- при недотриманні правил охорони праці, технологічного регламенту та інструкцій;

- при недотриманні правил ведення вогневих робіт;

- при недотриманні правил зберігання горючих речовин;

- від короткого замикання в ланцюгах;

- від перевантаження електродвигунів;

- від розряду статичної електрики;

- від грозового розряду;

- від іскри при ударі;

- при пропуску горючих газів і рідин;

- від самозаймання промасленого обтирального матеріалу.

Для забезпечення пожежної та вибухобезпечної роботи необхідно дотримуватися таких вимог:

- виробничі приміщення, обладнання повинні утримуватися в чистоті;

- виробничі відходи повинні зберігатися в спеціально відведених місцях;

- забороняється захаращувати проходи, проїзди та під'їзди до будівель, пожежного інвентарю та обладнання;

- побутове сміття, падають листя, суху траву необхідно збирати в сміттєві ящики і вивозити з території підприємства;

- промаслена ганчір'я повинна збиратися і регулярно видалятися;

- не допускати проток ЛЗР і ГР;

- при виявленні витоків горючих газів або парів з устаткування, до місця

пропуску подати водяна пара або азот для усунення пропуску;

- заборонено пуск і експлуатація електроустаткування при несправній або виключеній вентиляції;

- застосовувати відкритий вогонь і курити в приміщеннях, на зовнішній установці і на території підприємства заборонено;

- для куріння відводяться спеціально обладнані місця;

- після завершення вогневих робіт протягом трьох годин здійснюють контроль над місцем, де вони проводилися;

- необхідно знати розташування засобів пожежогасіння і вміти ними користуватися.

Засоби пожежогасіння:

- азбестове полотно - для гасіння вогню на засувках, фланцях і ручний арматурі;

- вогнегасник ОПШ-10 (порошковий шахтний)- застосовується для гасіння ЛЗР і ГР, електроустаткування під напругою до 1140 В;

- вогнегасник ВП-9 (порошковий закачний переносний) для гасіння газоподібних речовин, лаж і ГР, твердих речовин, електрообладнання, що знаходиться під напругою до 1000 в;

- вогнегасник ОВПС-250 (повітряно-пінний стаціонарний) для гасіння горючих рідин і горючих матеріалів;

- вогнегасник ОВПУ-250 (повітряно-пінний універсальний) для гасіння горючих рідин і горючих матеріалів;

- вогнегасник ОУ-5 (вуглекислотний) для гасіння горючих рідин і горючих матеріалів, електрообладнання, що знаходиться під напругою;

- станція автоматичного пожежогасіння повітряно-механічною піною;

- стаціонарні лафетні установки з пожежними стволами ПЛС-40;

- пожежні крани та рукави;

- розводка азоту для гасіння пожежі;

- ящики з піском і асбестним полотном.

Про виникнення пожежі необхідно оголосити по гучномовному селекторного зв'язку, повідомити в ДПЧ по телефону 0-1, розбити скло і натиснути кнопку пожежного сповіщувача. Вогнепрегродіями називають захисні пристрої, які вільно пропускають пару, пил, або газоповітряну суміш, але не пропускають полум'я. Вони встановлюються на дихальних лініях резервуарів, рівнемірів і апаратів з легко займистими речовинами та горючими газами.

Вогнепрегродії мають корпус з металевою насадкою у вигляді гафрірова-них пластин, пакета металевих сіток, фальгірованих касет, гравію, мінеральної вати або кілець Рашига. Принцип дії вогнепрегродія засноване на тому, що горюча суміш, яка проходить через нього, розбиваються в насадці на тонкі цівки.

7.2 Безпека в надзвичайних ситуаціях

7.2.1 Організаційна структура ЦЗН проектованого об'єкта

Для забезпечення виконання заходів щодо цивільної оборони на об'єкті створюються штаб і служби цивільної оборони, які організують і проводять роботи на основі рішень начальника цивільної оборони об'єкта. Роботу штабу цивільної оборони очолює начальник штабу цивільної оборони, що є заступником начальника цивільної оборони об'єкта й відповідає за виконання покладених на штаб завдань. На об'єктах створені служби цивільної оборони.

7.2.2 Основні завдання цивільної оборони

Основними завданнями цивільної оборони є запобігання аварій і ліквідації їхніх наслідків:

- запобігання виникнення надзвичайних ситуацій техногенного походження й забезпечення зменшення збитків і втрат у випадку стихійного лиха, аварій, катастроф, вибухів і більших пожеж;

- оповіщення населення про погрозу й виникнення надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний час;

- захист населення від наслідків стихійних лих, аварій, вибухів, більших пожеж і застосування засобів поразки.

9.2.3 Прогнозування масштабів можливого зараження при аварії з викидом сильно - діючих отруйних речовин.

Вихідні данні:

На хімічно небезпечному об'єкті, який розташований на відстані 2,5 км від ВОЦ, міститься ємність, яка утримує 100 т хлору. Навколо ємності побудовано обвалування висотою 2,3 метра. Визначити, чи потрапляє ВОЦ до зони можливого зараження під час аварії з вивом (викидом) НХР на хімічно небезпечному об'єкті та розрахувати час підходу зараженого повітря до ВОЦ.

Метеоумови:

- інверсія;

- швидкість вітру - 1 м/с;

- температура повітря +20 °С.

Напрямок вітру не враховується, а розповсюдження хмари забрудненого повітря приймається у колі 360°.

Глибина розповсюдження для 100 т хлору при визначених метеоумовах дорівнює 82,2 км (табл. А-8).

3 урахуванням того, що ємність обвалована, приймаємо для висоти обвалування 2,3 м (близько 2 м) коефіцієнт зменшення глибини, рівний 2,4 (табл. А-1), тоді глибина розповсюдження забрудненого повітря становить:

Г = 82,2/2,4 = 34,25 км.

Об`єкт Х знаходиться на відстані 2,5 км від ХНО, тому він потрапляє до зони забруднення.

Розрахуємо час підходу зараженого повітря до об'єкту Х за формулою:

t = X/V год., (7.13)

де X = 2,5 км — відстань відджерела забруднення до заданого об'єкту;

V = 5 км/год — швидкість переносу переднього фронту забрудненого повітря залежно від швидкості вітру та СВСП (табл. А-2).

t = 2,5 / 5 = 0,5 год. = 30 хв.

Кількість населення, що потрапляє до ПЗХЗ можна розрахувати наступним чином:

М = S_пзхз · ρ

М= 10,54 · 1500 = 15810 ociб.

Утрати населення розподіляються на:

легкі- до (15810 · 25/100) = 3953 ociб,

середньої тяжкості - до (15810 · 40/100) = 6324 ociб,

iз смертельними наслідками - до (15810 · 35/100) = 5533 ociб.

За таблицею А-22 відносимо об'єкт до третього ступеня хімічноїнебезпеки, тому що кількість населення, що потрапляє до ПЗХЗ перевищує 3 тис.

9.2.4 Оцінка стійкості проектованого підприємства до дії руйнуючих факторів вибуху

На об'єкті в результаті аварії була зруйнована ємність, що утримує 1 т бензину. На відстані 100 м від місця аварії розташовано адміністративний 3-х поверховий цегляний будинок.

Визначити:

- характер руйнування елементів цього приміщення при вибуху хмари синтез-газу та характер ураження персоналу приміщення вибуховою хвилею.

- відстані за яких такі будинки отримають слабкі, середні, сильні та повні руйнування.

- радіуси зон ураження персоналу об’єкту при вибуху хмари синтез

газу: нижній пopiг пошкодження організму людини, легка, серйозна та сильна контузія організму, травми iз смертельним витком.Опіки якого ступеня можуть люди, що знаходяться поблизу адміністративного будинку при дії теплового випромінювання від пожежі розливу.

РІШЕННЯ.

1. Характер руйнування елементів споруд та ураження людей визначається в залежності від значення надлишкового тиску у фронті вибухової хвилі, що визначається за формулою:

(7.14)

де: m_np - приведена маса газу або пари, визначається за формулою:

, (7.15)

m_пр = (119,841 ∙ 10⁶/4,52 ∙ 10⁶) ∙ 100000 ∙ 0,1 =26513 кг

ΔР= 101 ∙ (0,8 ∙ 26513^0,33 /100 + 3 ∙ 26513^0,66 / 100² + 5 ∙ 26513/100³) = 69,54 кПа

При значенні надлишкового тиску 38,56 кПа цегляні трьох поверхові будинки отримають повні руйнування. Персонал адміністративно – побутового приміщення може отримати сильну контузію всього організму, пошкодження внутрішніх органів i мозку, важкі переломи кінцівок з можливим смертельним результатом.

2. Відстані при яких будинки отримають слабкі, середні, сильні та повні руйнування визначаються за формулою.

(7.16)

де: Ro - радіуси зон руйнування, що визначаються в залежності від тротилового еквіваленту W_T, м;

кг

Слабкі руйнування багатоповерхові цегляні будинки можуть отримати при ΔР = 8 - 15 кПа. Шляхом інтерполяції знаходимо по таблиці 5 значення коефіцієнта К при ΔР = 8 кПа, тому що починаючи саме з 8 кПа будинки отримають слабкі руйнування.

При ΔР = 2 кПа, К = 56; при ΔР = 14 кПа, К = 28.

При ΔР = 8 кПа,

R₁ = 42 · 48,836 = 2051,1 м

Середні руйнування багатоповерхові цегляні будинкі можуть отримати при ΔР = 15-25 кПа. Шляхом інтерполяції знаходимо значення коефіцієнта К при ΔР = 15кПа.

При ΔР = 14 кПа, К = 28; при ΔР = 28 кПа, К = 9,6.

При ΔР =15кПа,

R₂ = 26,7 · 48,836= 1303,9 м

Сильні руйнування багатоповерхові цегляні будинки можуть отримати при ΔР = 25 - 35 кПа. Шляхом інтерполяції знаходимо значення коефіцієнта

К при ΔР = 25 кПа.

При ΔР = 14 кПа, К = 28; при ΔР = 28 кПа, К - 9,6.

При ΔР = 25 кПа,

R₃ = 13,5 · 48,836 = 659,3 м

Повні руйнування багатоповерхові цегляні будинки можуть отримати при ΔР = 35 - 45 кПа. Шляхом інтерполяції знаходимо значення коефіцієнта

К при ΔР = 35кПа.

При ΔР = 28 кПа, К = 9,6; при ΔР = 70 кПа, К = 5,6.

При ΔР =35кПа,

R₄= 8,93 · 48,836 = 436,3 м

3. Радіуси зон ураження можна визначити за формулою:

(7.17)

Нижній пopiг пошкодження людини - ΔР = 5 кПа. Шляхом інтерполяції

знаходимо по таблиці 5 значення коефіцієнта К при ΔР = 5 кПа.

При ΔР = 2 кПа, К = 56;при ΔР = 14 кПа, К = 28.

При ΔР= 5 кПа,

R₁ = 49 · 48,836 = 2392,96 м

Легка контузія організму настає при ΔР = 20 кПа. Шляхом інтерполяції знаходимо значення коефіцієнта К при ΔР = 20 кПа.

При ΔР = 14 кПа, К = 28, при ΔР = 28 кПа, К = 9,6.

При ΔР = 20 кПа,

R₂ = 20,11 · 48,836 = 982,09 м

Серйозна контузія організму настає при ΔР - 40 кПа. Шляхом інтерполяції знаходимо значення коефіцієнта К при ΔР = 40 кПа.

При ΔР = 28 кПа, К = 9,6, при ΔР = 70 кПа, К = 5,6.

При ΔР = 40 кПа,

R₃ = 8,46 · 48,836 = 413,15 м

Сильна контузія організму настає при ΔР = 60 кПа. Шляхом інтерполяції знаходимо значення коефіцієнта К при ΔР = 60 кПа.

При ΔР = 28 кПа, К = 9,6, при ΔР = 70 кПа, К = 5,6.

При ΔР = 60 кПа,

R₄= 6,55 · 48,836 = 319,88 м

Травми із смертельним результатом людина може отримати при ΔР = 100 кПа. К₅ = 3,9 при ΔР = 100 кПа.

R₅ = 3,9 · 48,836 = 190,46 м

4. Для визначення ступеня опіків, що може отримати людина при пожежі розливу необхідно розрахувати інтенсивність теплового випромінювання для пожежі розливу горючої рідини за формулою: