Читайте также:
|
|
В процесі практичної реалізації завдань фінансового менеджменту слід раціонально управляти потоками фінансових ресурсів та намагатися оптимізувати джерела фінансування (внутрішні і зовнішні). Для цього менеджери користуються основними базовими показниками, за допомогою яких оцінюється ефективність фінансової діяльності підприємства.
До основних таких показників належать:
1) Додана вартість – різниця між вартістю продукції, виробленої за певний час з урахуванням збільшення запасу готової продукції, витрат на реалізацію, не операційних доходів, а також продукції для внутрішнього споживання та вартості матеріальних активів, які споживалися. До показника доданої вартості входять:
- виплати до державних та страхових фондів;
- оплата праці;
- відсотки за кредит;
- повернення боргів інвесторам та кредиторам;
- прибуток на вкладений капітал.
2) Брутто-результат експлуатації інвестицій (БРЕІ) – це додана вартість за вирахуванням витрат на оплату праці та відрахувань з оплати праці.
3) Нетто-результат експлуатації інвестицій (НРЕІ).
НРЕІ = БРЕІ – Витрати на відновлення основних засобів.
На практиці за НРЕІ беруть прибуток, збільшений на суму фактичних витрат по заборгованості.
НРЕІ = Прибуток + Відсотки за кредит.
4) Рентабельність активів (ЕРа).
Ефект виробництва
Ефективність виробництва = —————————— х 100%;
Витрати
НРЕІ
ЕРа = ———————————— х 100%,
Активи – Відкладені платежі
де ЕРа – рентабельність активів,
НРЕІ – нетто-результат експлуатації інвестицій.
Прибуток + Витрати по заборгованості
ЕРа = ————————————————— х 100%,
Активи – Кредиторська заборгованість
НРЕІ
ЕРа = —————————————————— х 100% х
Оборот реалізації продукції (робіт, послуг)
Оборот реалізації продукції (робіт, послуг)
х ———————————————————.
Активи – Кредиторська заборгованість
НРЕІ
КМ = —————————————————— х 100%,
Оборот реалізації продукції (робіт, послуг)
де КМ – комерційна маржа. Вона показує, який результат експлуатації інвестицій припадає на кожну грошову одиницю обороту.
Оборот
КТ = ———————————————————,
Активи – Кредиторська заборгованість
де КТ – коефіцієнт трансформації. Показує, скільки грошових одиниць обороту знімається з кожної грошової одиниці активу, тобто, який оборот трансформації кожної грошової одиниці активу.
Отже, рентабельність активів дорівнює добутку комерційної маржі на коефіцієнт трансформації. Цей показник є важливим узагальнюючим показником результативності діяльності підприємства.
ЕРа = КМ х КТ.
На основі показника економічної рентабельності оцінюється прибутковість роботи підприємства.
Питання для самоконтролю і самопідготовки
1. На яких рівнях розглядають фінансову політику?
2. Дайте загальну характеристику складових системи фінансового управління. (фінансова політика, фінансова стратегія, фінансове планування, фінансовий контроль).
3. Етапи реалізації фінансової політики.
4. Що собою представляє фінансова стратегія підприємства?
5. Визначте і схарактеризуйте основні етапи процесу розробки та реалізації фінансової стратегії підприємства.
6. Визначте поняття фінансового планування, його основні системи.
7. Внутрішній фінансовий контроль: визначення й основні форми здійснення.
8. Поняття фінансового контролінгу, його види.
9. Які функції покладено на фінансовий контролінг?
10. Основні способи і прийоми, які становлять систему фінансового менеджменту.
11. Базові показники оцінювання фінансової діяльності підприємства та їх характеристика.
12. Основні складові показника доданої вартості.
Література.
- Бланк И.А. Финансовый менеджмент: [підручник].- К.: Ника-Центр. – 2004. –С. 23,50.
- Кірейцев Г.Г. Фінансовий менеджмент: [підручник]. – К. 2004.- С.27-29, 439.
- Фінансовий менеджмент: [підручник] / за ред. А.М. Поддєрьогіна. –К.: КНЕУ, 2005. – С.9-13.
Лекція 4. Організаційне, інформаційне забезпечення та фінансова звітність як основне джерело інформації у фінансовому менеджменті
План
1. Організаційне забезпечення фінансового менеджменту.
2.Інформаційне забезпечення та фінансова звітність підприємства.
1. Організаційне забезпечення фінансового менеджменту
Враховуючи обсяги і складність задач, що вирішуються, фінансова служба підприємства може бути представлена:
- фінансовим управлінням - на великих підприємствах;
- фінансовим відділом - на середніх підприємствах;
фінансовим директором або головним бухгалтером, який
займається не тільки питаннями бухгалтерського обліку,
але й питаннями фінансової стратегії - на малих підприємствах.
Структура фінансової служби представлена на рисунку:
Рис. 4.1. Структура фінансової служби підприємства.
На бухгалтерію покладаються обов'язки вести бухгалтерський облік підприємства та формувати його відкриту публічну фінансову звітність у відповідності до встановлених вимог та положень.
Аналітичний відділ зобов'язаний аналізувати й оцінювати фінансовий стан підприємства, виконання планових завдань по прибутку, обсягам виробництва та реалізації, підтримувати ліквідність та рентабельність підприємства.
Відділ фінансового планування розробляє плани та бюджети підприємства (баланс доходів і видатків, бюджет руху грошових коштів, баланс активів і пасивів тощо).
Оперативний відділ виконує збір рахунків, накладних, простежує їх оплату, забезпечує ефективні взаємовідносини з банками з приводу безготівкових розрахунків та отримання готівкових коштів, контрагентами - з приводу оплати товарів, послуг, вирішення спірних питань, державою - з приводу сплати податків, обов'язкових платежів, штрафів, пені та інших заходів економічного впливу на підприємство.
Відділ по роботі з цінними паперами займається формуванням й управлінням портфелем цінних паперів, забезпечує його ефективність з позиції доходності і ризику.
Функціонування будь-якої системи управління фінансами здійснюється в рамках чинних законодавчих актів і нормативної бази.
2. Інформаційне забезпечення та фінансова звітність підприємства
Інформаційне забезпечення процесу управління фінансами - це сукупність інформаційних ресурсів і способів їх організації, необхідних та придатних для реалізації аналітичних процедур, які забезпечують фінансову сторону діяльності підприємства. Його основу становить інформаційна база, до складу якої входять 5 блоків (рис. 4. 2).
Рис. 4.2. Інформаційне забезпечення процесу управління фінансами
Фінансова звітність підприємства – це стандартна форма подання інформації про фінансовий стан підприємства на певну дату, ефективність його діяльності за певний період та перспективи розвитку.
Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.
В процесі ведення господарської діяльності підприємство здійснює операційну, інвестиційну та фінансову діяльність.
Операційна діяльність підприємства – головне джерело грошових коштів, де надходження грошей здійснюється за рахунок продажу продукції.
Інвестиційна діяльність підприємства – придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів. Вона складається з:
- інвестицій у матеріальні активи (будівлі, земля та обладнання);
- інвестицій у фінансові активи (акції, кредитні цінні папери, що їх випускає саме підприємство);
Фінансова діяльність підприємства охоплює зміну складу і структури джерел фінансування власного та позикового капіталу за рахунок:
- продажу нових, щойно емітованих акцій інвесторам;
- виплату дивідендів інвесторам;
- продаж кредитних цінних паперів та виплата на них;
- отримання і виплата кредитних зобов’язань (кредитів).
До основних форм фінансової звітності підприємства належать: баланс підприємства; звіт про фінансові результати; звіт про власний капітал; звіт про рух грошових коштів.
Основним компонентом фінансової звітності підприємства є його баланс. Баланс показує реальний фінансовий стан підприємства на конкретну дату та відображає співвідношення між економічними ресурсами підприємства й вимогами до них, є індикатором здатності підприємства виконувати свої зобов’язання.
Цей звіт поділяють на дві частини, одна з яких характеризує економічні ресурси, якими володіє підприємство і котрі можуть принести економічну вигоду в майбутньому (актив), і друга – джерела їх формування (пасив).
Звіт про фінансові результати підприємства – це документ, в якому визначено величину прибутку або збитків в результаті діяльності підприємства за певний період часу.
Мета складання звіту – визначення величини прибутку або збитків від основної його діяльності. Звіт показує результативність діяльності підприємства і дає інформацію про фактори, що вплинули на цю результативність протягом звітного року. Завдяки звіту про фінансові результати підприємства можна пов’язати доходи та витрати за звітний період та вирахувати величину чистого прибутку як різницю між цими показниками. Тому цю форму фінансової звітності часто вважають найважливішою.
Метою складання звіту про власний капітал є розкриття інформації про зміни в структурі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.
Звіт про рух грошових коштів показує джерела і напрямки використання грошей підприємства за певний період часу, а також зміни у структурі грошових коштів підприємства, тобто він відображає надходження і використання грошових коштів підприємства внаслідок його діяльності за певний період часу.
Згідно із Законом "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" виділяють наступні якісні характеристики фінансової звітності:
1) зрозумілість та адекватність тлумачення;
2) достовірність;
3) зіставність;
4) доречність;
5) доступність.
Питання для самоконтролю і самопідготовки
1. Визначити принципи організації фінансової служби на підприємстві.
2. Перелічити функціональне призначення основних структур фінансового управління на підприємстві.
3. Розглянути основні компоненти фінансової звітності.
4. Принципи складання балансу підприємства.
5. Визначити мету складання фінансової звітності.
6. Користувачі фінансової звітності.
Література
- Бланк И.А. Финансовый менеджмент: [підручник].- К.: Ника-Центр. – 2004. –С. 23,50.
- Кірейцев Г.Г. Фінансовий менеджмент: [підручник].- К. 2004.- С.27-29, 439.
- Фінансовий менеджмент: [підручник] / за ред. А.М. Поддєрьогіна. –К.: КНЕУ, 2005. – С.9-13.
Лекція 5. Системи та методи фінансового планування
План
1. Перспективне, поточне та оперативне фінансове планування на підприємствах.
2. Бюджетне фінансове планування.
3. Характеристика основних методів фінансового планування: нормативний метод, розрахунково-аналітичний метод, балансовий метод, інші.
1. Перспективне, поточне та оперативне фінансове планування на підприємствах.
Фінансове планування на підприємстві ґрунтується на використанні трьох основних його систем:
- перспективне (стратегічне) фінансове планування,
- поточне планування фінансової діяльності,
- оперативне планування фінансової діяльності.
В процесі прогнозування основних показників довгострокового (стратегічного)фінансового плану використовуються наступні основні методи:
1. Метод кореляційного моделювання (встановлення кореляційної залежності між двома показниками, що розглядаються, в динаміці та послідуюче прогнозування одного з них в залежності від зміни іншого – базового).
2. Метод оптимізаційного моделювання (оптимізація конкретного прогнозного показника в залежності від ряду умов його формування).
3. Метод багатофакторного економіко-математичного моделювання (прогнозований показник визначається на основі конкретних математичних моделей, які відображають функціональну залежність його кількісного значення від системи визначених факторів, також виражених кількісно.
4. Розрахунково-аналітичний метод (прямий розрахунок кількісних значень прогнозованих показників на основі використання відповідних норм та нормативів).
5. Економіко-статистичний метод (дослідження закономірностей динаміки конкретного показника (визначення лінії його тренда) та розповсюдження темпів цієї динаміки на прогнозований період).
Основними видами поточних фінансових планів підприємства є:
- план доходів та витрат по операційній діяльності (мета розробки – визначення суми чистого прибутку по операційній діяльності),
- план надходження і витрачання грошових коштів (відображає результати прогнозування грошових потоків підприємства. Мета – визначення обсягів джерел формування фінансових ресурсів, розподіл фінансових ресурсів по видах та напрямах господарської діяльності, забезпечення постійної платоспроможності підприємства),
- балансовий план (мета розробки – визначення необхідного приросту окремих видів активів із забезпеченням їх внутрішньої збалансованості, формування оптимальної структури капіталу, яка б забезпечувала достатню фінансову стійкість підприємства).
Система оперативного фінансового планування базується на розробці бюджетів. Задачі бюджетування – визначення обсягу та складу витрат, пов’язаних з діяльністю окремих структурних одиниць і підрозділів; забезпечення покриття цих витрат фінансовими ресурсами з різних джерел.
2. Бюджетне фінансове планування.
Головним інструментом фінансового планування є кошторисне планування (бюджетування).
Кошторис (бюджет) – це форма планового розрахунку, яка визначає докладну програму дій підприємства на майбутній період.
Застосовувані в процесі оперативного планування бюджети класифікуються за наступними ознаками (рис. 5.1).
Переваги впровадження принципів бюджетування:
- щомісячне планування бюджетів структурних підрозділів дає змогу одержати більш точні показники розмірів і структури затрат, ніж система бухгалтерського обліку та фінансової звітності, і, відповідно, більш точне планове значення розміру прибутку;
- в межах затвердження місячних бюджетів структурним підрозділам буде надана більша самостійність у витрачанні економії по бюджету фонду оплати праці, що підвищує матеріальну зацікавленість працівників в успішному виконанні планових завдань;
- бюджетне планування дозволить здійснити режим економії фінансових ресурсів підприємств.
Рис. 5.1. Класифікація основних видів бюджетів
в оперативному фінансовому плануванні
3. Характеристика основних методів фінансового планування: нормативний метод, розрахунково-аналітичний метод, балансовий метод
Сутністю нормативного методу складання кошторису є розрахунок обсягу затрат і потреби в ресурсах шляхом множення норми витрат ресурсів на запланований обсяг економічного показника (реалізація, випуск продукції) це найпростіший метод. Маючи норму (норматив) і об’ємний показник, можна легко розрахувати плановий показник.
Норма (норматив) х Об’ємний показник = Плановий показник.
Сутність розрахунково-аналітичного методу полягає в тому, що розраховується обсяг витрат і потреба в ресурсах шляхом множення середніх витрат на індекс їх зміни у запланованому періоді. В основі цього методу лежить використання експертної оцінки.
Експертна оцінка є результатом проведення експертизи, обробка і використання цього результату при обґрунтуванні значення ймовірності. Прийняття експертної оцінки – це комплекс логічних і математико-статистичних методів і процедур, пов’язаних з діяльністю експерта по переробці інформації, необхідної для аналізу і прийняття рішень.
Сутністю балансового методу є узгодження обсягу витрат і джерел розширення ресурсів (доходів). Застосовується при плануванні розподілу прибутку та інших фінансових ресурсів, плануванні потреби в надходженні коштів до фонду накопичення, фонду споживання тощо.
Наприклад, балансова ув’язка по фінансових фондах має вигляд:
Зп + Н = В + Зк (5.1)
де Зп – залишок коштів на початок планового періоду, грн.;
Н – надходження коштів до фонду, грн.;
В – витрачання коштів з фонду, грн.;
Зк – залишок коштів на кінець планового періоду, грн.
Сутністю методу оптимізації є багатоваріантність. З декількох кошторисів обирається найкращий з точки зору мінімальних витрат чи максимального одержаного ефекту (результату).
В розрахунках використовується критерій максимуму приведеного прибутку
П – Ен х К → max, (5.2) де
П – прибуток, грн.;
К – капіталовкладення, грн.;
Ен – нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень (Ен = 0,15).
Сутністю методу моделювання є аналіз функціональних зв’язків між різними елементами процесу виробництва. Наприклад, моделюється залежність прибутку від рівня затрат і обсягу реалізації продукції (виручки).
Питання для самоконтролю і самопідготовки
1. Дайте характеристику основним видам фінансового планування.
2. Які методичні підходи до здійснення планування?
3. Форми реалізації результатів фінансового планування.
4. Схарактеризуйте методи стратегічного планування.
5. Перелічіть види поточних фінансових планів підприємства.
6. Розкрийте поняття бюджетного планування.
7. В чому полягають переваги впровадження принципів бюджетування?
8. Дайте класифікацію бюджетів за різними ознаками.
9. Розкрийте сутність нормативного методу складання кошторису.
10. Які етапи здійснення фінансового планування?
11. В чому полягає балансовий метод фінансового планування?
12. Розкрийте сутність методу моделювання.
Література.
- Бланк И.А. Финансовый менеджмент: [підручник]. – К.: Ника-Центр. – 2004. –С. 50-60.
- Кірейцев Г.Г. Фінансовий менеджмент: [підручник]. – К. 2004.- С.448-455.
Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 217 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Система фінансового управління на підприємствах | | | Концепція і методичний інструментарій оцінки вартості грошей в часі |