Читайте также:
|
|
Важливим етапом технологічного проектування складу є визначення типології складських приміщень. Вихідними умовами для вирішення цього завдання слугують такі фактори: товарна спеціалізація, структура та чисельність адміністративно-управлінського персоналу, рівень механізації робіт, потреба в санітарно-технічних, електротехнічних та інших інженерних спорудах, обладнанні та комунікаціях.
Площі на товарних складах, зазвичай, поділяються на приміщення основного виробничого призначення і допоміжні. Перші використовуються для виконання основних технологічних операцій, зокрема, для зберігання товарів, експедиції і переробки. Допоміжні приміщення призначені для зберігання тари, розміщення інженерних пристроїв і комунікацій, а також різних служб тощо. Під час проектування складу необхідно враховувати функції, які виконують різні зони, вміти оптимізувати їх параметри і місця розташування, визначати ефективність роботи.
Структуру площ складського комплексу, зображену на рис. 4.1, представлено трьома основними групами площ: забудови, доріг та місць стоянок автомобілів, озеленення.
Рис. 4.1. Основні види площ на території складського комплексу
Основним компонентом загальної складської площі є вантажна площа, для розрахунку якої можуть використовуватися різні методи. До найбільш розповсюджених належить метод розрахунку вантажної площі на основі даних про об’єм середнього товарного запасу складу, що виражений у кількості кубічних метрів. Саме цей спосіб необхідно використати для визначення вантажної площі складу. Суть цього методу полягає у тому, що спочатку визначають кількість кубічних метрів товару, які планується зберігати на складі, а потім визначають, яка площа потрібна для розміщення отриманого об’єму.
До санітарно-побутових приміщень складського комплексу належать гардероб, приміщення для медичного обслуговування персоналу, кімнати для відпочинку.
Гардеробні приміщення необхідні для зберігання вуличного, домашнього та спеціального одягу. Проектуються вони з урахуванням самообслуговування (окремі шафи індивідуального користування для працівників).
Потребу в площі адміністративних приміщень наближено можна оцінити залежно від кількості працівників.
Розвантаження – це операція, яка полягає у вивільненні транспортного засобу від вантажу. Технологія виконання розвантажувальних робіт на складі залежить від характеру вантажу, типу транспортного засобу та від виду засобів механізації, які використовуються.
Розмір площі для паркування та маневрів, прибуваючого під розвантаження автомобільного транспорту, визначається довжиною та глибиною фронту розвантаження. Довжина фронту розвантаження залежить від кількості і розмірів транспортних засобів, які надходять на склад, а також від часу, необхідного для їх розвантаження.
Глибина фронту розвантаження визначається довжиною вантажних автомобілів і їх положенням відносно розвантажувальної рампи. Глибина ділянки, необхідної для маневру і паркування вантажного автомобіля перпендикулярно рампі, повинна на 2 м перевищувати подвійну довжину транспортного засобу.
Складська площа формується з площ окремих технологічних зон та розраховується за формулою:
,
де S вант - вантажна площа, тобто площа, яка зайнята обладнанням, необхідним для зберігання товарів (стелажами, піддонами, іншим обладнанням); S доп - допоміжна площа, тобто площа, яку займають проїзди та проходи; S пр - площа ділянки приймання; S комп - площа ділянки комплектування; S р.м - площа робочих місць, тобто площа в приміщенні складу, яку відведено для обладнання робочих місць працівників складу.
Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 233 | Нарушение авторских прав