Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Письмова контрольна робота.



Читайте также:
  1. Итоговая контрольная работа
  2. Итоговая промежуточная аттестация (Примерная контрольная работа (тест))
  3. Контрольна карта
  4. КОНТРОЛЬНА РОБОТА
  5. Контрольная карта диспансерного наблюдения онкологических больных
  6. Контрольная проверка тормозов
  7. Контрольная работа

Оцінка «5» («відмінно») ставиться, якщо студент дає чітку відповідь на питання, вільно володіє матеріалом, застосовує теоретико-літературні знання та свідомо вживає літературознавчі терміни, добре орієнтується в художньому тексті і дає відповідь на всі питання.

Оцінка «4» («добре») ставиться, якщо студент дає чітку відповідь на питання, вільно володіє матеріалом, застосовує теоретико-літературні знання та свідомо вживає літературознавчі терміни, добре орієнтується в художньому тексті і дає відповідь на 75 - 90 % питань.

Оцінка «3» («задовільно») ставиться, якщо студент дає не чітку відповідь на питання, не вільно володіє матеріалом, частково застосовує теоретико-літературні знання, не дуже добре орієнтується в художньому тексті і дає відповідь на 50 - 75 % питань.

Оцінка «2» («незадовільно») ставиться, якщо студент не дає чітку відповідь на питання, погано володіє матеріалом, не застосовує теоретико-літературні знання, не орієнтується в художньому тексті і дає відповідь менш, ніж на 50 % питань.

Залік

Оцінка «зараховано» ставиться, якщо студент прочитав зазначені в списку художньої літератури твори, засвоїв лекційний матеріал, опрацював матеріал семінарських занять та теми, винесені на самостійне опрацювання; вміє оперувати літературознавчими термінами та поняттями, аналізувати явища світового літературного процесу та здійснювати літературознавчий аналіз художніх текстів, що передбачені програмою.

Оцінка «незараховано» ставиться, якщо студент не прочитав або прочитав близько 25 % художніх творів, зазначених в списку літератури, засвоїв менш, ніж 25 % лекційного матеріалу, опрацював менш, ніж 25 % матеріалу семінарських занять та тем, винесених на самостійне опрацювання; не вміє оперувати літературознавчими термінами та поняттями, аналізувати явища світового літературного процесу та здійснювати літературознавчий аналіз художніх текстів, що передбачені програмою.

Шкала для оцінки письмових тестів.

«5», «відмінно» - при наявності до 5 % помилкових тестів;

«4», «добре» - при наявності від 10 до 20 % помилкових тестів;

«3», «задовільно» - від 35 до 50 % помилкових тестів;

«2», «незадовільно» - більш 50 % помилкових тестів.

 

Оцінка «5» («відмінно») ставиться, якщо студент показав:

· уміння чітко охарактеризувати предмет та функції літератури, мистецтва;

· здатність детально розкрити специфіку літератури в системі мистецтв, її місце серед інших видів мистецтва;

· спроможність зіставити твори літератури з творами інших видів мистецтв;

· уміння ґрунтовно проаналізувати художньо-образний характер творів мистецтва;

· уміння проаналізувати компоненти літературного твору в їх функціональній спрямованості та взаємозв’язку;

· здатність чітко сформулювати визначення основних епічних, ліричних, ліро-епічних і драматичних жанрів;

· уміння схарактеризувати провідні літературні напрями XVII – ХХ ст.; виявити жанрову природу твору, його приналежність до певного літературного напряму;

· точне знання літературознавчих понять, їх вірне застосування;

· уміння дати розгорнуту, логічно побудовану відповідь, яка демонструє ерудицію і глибокі знання студента, відповідає вимогам культури мовлення.

Оцінка «4» («добре») ставиться, якщо студент показав:

· уміння схарактеризувати предмет та функції літератури, мистецтва, але при цьому були допущені окремі неточності;

· здатність детально розкрити специфіку літератури в системі мистецтв, її місце серед інших видів мистецтва, але з деякими неточностями;

· спроможність зіставити твори літератури з творами інших видів мистецтв, допускаючи при цьому незначні помилки;

· уміння в загальних рисах проаналізувати художньо-образний характер творів мистецтва;

· уміння проаналізувати компоненти літературного твору в їх функціональній спрямованості та взаємозв’язку, але з незначними неточностями;

· здатність чітко сформулювати визначення основних епічних, ліричних, ліро-епічних і драматичних жанрів, але при цьому були допущені поодинокі недоліки;

· незначні недоліки в умінні схарактеризувати провідні літературні напрями XVII – ХХ ст.; виявити жанрову природу твору, його приналежність до певного літературного напряму;

· незначні недоліки в знанні літературознавчих понять, їх застосуванні;

· що його практичні навички поступаються теоретичній підготовці, домінує репродуктивний тип відповіді.

Оцінка «3» («задовільно») ставиться, якщо студент показав:

· неповні уявлення про специфіку предмета та функції літератури, мистецтва;

· недостатню спроможність у загальних рисах розкрити специфіку літератури в системі мистецтв, її місце серед інших видів мистецтва;

· нечітко сформовані вміння зіставити твори літератури з творами інших видів мистецтв;

· неповне вміння схарактеризувати художньо-образний характер творів мистецтва;

· уміння проаналізувати компоненти літературного твору в їх функціональній спрямованості, але без належної уваги до їхнього взаємозв’язку;

· недостатньо чітке визначення основних епічних, ліричних, ліро-епічних і драматичних жанрів;

· неповне уміння схарактеризувати провідні літературні напрями XVII – ХХ ст.; виявити жанрову природу твору, його приналежність до певного літературного напряму;

· фрагментарне знання літературознавчих понять, їх застосуванні;

· уміння дати розгорнуту логічну відповідь, але з браком чіткої аргументації; мають місце мовленнєві огріхи.

Оцінка «2» («незадовільно») ставиться за умови, якщо студент має деякі історико-літературні та літературознавчі знання, але його відповідь поверхова, допускаються грубі помилки у фактичному матеріалі, використанні й розумінні відповідної термінології, мовлення бідне, невиразне.

Оцінка «1» («незадовільно») ставиться за умови, якщо студент не показав:

· уміння чітко охарактеризувати предмет та функції літератури, мистецтва;

· здатність детально розкрити специфіку літератури в системі мистецтв, її місце серед інших видів мистецтва;

· спроможність зіставити твори літератури з творами інших видів мистецтв;

· уміння ґрунтовно проаналізувати художньо-образний характер творів мистецтва;

· уміння проаналізувати компоненти літературного твору в їх функціональній спрямованості та взаємозв’язку;

· здатність чітко сформулювати визначення основних епічних, ліричних, ліро-епічних і драматичних жанрів;

· уміння схарактеризувати провідні літературні напрями XVII – ХХ ст.; виявити жанрову природу твору, його приналежність до певного літературного напряму;

· точне знання літературознавчих понять, їх вірне застосування;

· уміння дати розгорнуту, логічно побудовану відповідь, яка демонструє ерудицію і глибокі знання студента, відповідає вимогам культури мовлення.

 

Перелік підручників, навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання, монографій

з курсу «Вступ до літературознавства»

§ Основна література

1. Абрамович Г. Введение в литературоведение. – М., 1979.

2. Введение в литературоведение. Литературное произведение: Основные понятия и термины. - М., 1999.

3. Введение в литературоведение: Хрестоматия /Под. ред. Николаева П. – М., 1988.

4. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. - К., 2001.

5. Головенченко Ф. Введение в литературоведение. – М., 1964.

6. Кожинов В. Сюжет, фабула, композиция // Теория литературы. Основные проблемы в историческом освещении. Роды и жанры литературы. - М., 1964. - С. 408 - 485.

7. Козлов А., Щербак С., Козлов Р. Азбука літературознавства. - К., 1995.

8. Кузьменко В. Словник літературознавчих термінів. – К., 1997.

9. Лексикон загального та порівняльного літературознавства. – Чернівці, 2001.

10. Лесин В., Пулинець О. Словник літературознавчих термінів. – К., 1965.

11. Литературная энциклопедия терминов и понятий /Под ред. А. Н. Николюкина. – М., 2001.

12. Литературный энциклопедический словарь. - М., 1987.

13. Літературознавча енциклопедія: У 2 т. – К., 2007.

14. Літературознавчий словник-довідник. – К., 1997.

15. Моклиця М. Основи літературознавства. – Тернопіль, 2002.

16. Словарь литературоведческих терминов. – М., 1974.

17. Ткаченко А. Мистецтво слова: Вступ до літературознавства. - К., 1998.

18. Українська літературна енциклопедія. - К., 1988 - 1995. - Т. 1 - 3.

19. Хализев В. Теория литературы. - М., 2000.

§ Додаткова література

1. Аверьянов А. Системное познание мира. - М., 1985.

2. Афанасьев В. Мир живого: системность, эволюция и управление. - М., 1986.

3. Бандура О. Основи теорії літератури. – К., 1967.

4. Бандура О. Вивчення елементів теорії літератури в 9 - 11 класах. – К.,1989.

5. Бахтин М. Вопросы литературы и эстетики. - М., 1975.

6. Бахтин М. Литературно-критические статьи. - М., 1975.

7. Бахтин М. Эстетика словесного творчества. - М., 1979.

8. Безхутрий Ю. До питання про методологічні основи аналізу індивідуального стилю // Українське літературознавство. - Л., 1980. - Вип. 35. - С. 74 - 81.

9. Блауберг И., Юдин Э. Становление и сущность системного подхода. - М., 1973.

10. Борев Ю. Эстетика. - М., 1969. (Раздел «Художественный образ»)

11. Бушмин А. Преемственность в развитии литературы. - М., 1975.

12. Бычков В. Эстетика поздней античности. - М., 1981

13. Введение в литературоведение. - М., 1988. (Глава 2 «Специфика искусства»).

14. Верли М. Общее литературоведение. - М., 1957.

15. Взаимодействие наук при изучении литературы. - Л., 1981.

16. Волков И. Литература как вид художественного творчества. - М., 1985.

17. Волков И. Творческие методы и художественные системы. - М., 1972

18. Выготский Л. Психология искусства. - М., 1960.

19. В’язовський Г. Творче мислення письменника. - К., 1982.

20. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К., 2001.

21. Гаспаров М. Очерк истории европейского стиха. - М., 1989.

22. Гаспаров М. Очерк истории русского стиха. - М., 1984.

23. Гаспаров М. Современный русский стих. Метрика и ритмика. - М., 1974.

24. Гачев Г. Образ в русской художественной культуре. - М., 1981.

25. Гачев Г. Развитие образного сознания в литературе // Теория литературы: основные проблемы в историческом освещении: Образ, метод, характер. - М., 1962.

26. Гачев Г. Содержательность художественной формы. Эпос. Лирика. Театр. - М., 1968.

27. Гегель Г. В. Ф. Эстетика: В 4 т. - М., 1968. - Т. 1. - С. 162 - 166.

28. Гинзбург Л. О психологической прозе. - Л., 1971. (Введение).

29. Гиршман М., Громяк Р. Целостный анализ художественного произведения. - Донецк, 1970.

30. Гончаров Б. Звуковая организация стиха и проблемы рифмы. - М., 1973.

31. Гуляев Н. Литературные направления и методы в русской и зарубежной литературе ХVП - ХІХ веков. - М., 1983.

32. Дмитриева Н. Изображение и слово. - М., 1962.

33. Днепров В. О формах художественного обобщения // Днепров В. Идеи времени и формы времени. - М., 1980. - С. 11 - 61.

34. Дрёмов А. Специфика художественной литературы. - М., 1964.

35. Егоров Б. Аксиоматическое описание русских систем стихосложения // Искусство слова. - М., 1973.

36. Ермаш Г. Искусство как мышление. - М., 1982.

37. Жирмунский В. Задачи поэтики // Жирмунский В. Теория литературы. Поэтика. Стилистика. - Л., 1977. - С. 15 - 55.

38. Жирмунский В. Литературные течения как международное явление. – М., 1967.

39. Жирмунский В. Теория стиха. - Л., 1975.

40. Іваньо І. Специфіка мистецтва. - К., 1970.

41. Ігнатенко М. Генезис сучасного художнього мислення. - К., 1986.

42. Историко-литературный процесс. Проблемы и методы изучения. - Л., 1974.

43. Каган М. Морфология искусства. - Л., 1972.

44. Калениченко Н. Українська література ХІХ ст. Напрями, течії. - К., 1977.

45. Клочек Г. Поетика і психологія. - К., 1990.

46. Кожинов В. О литературных традициях (1976) // Кожинов В. Размышления о русской литературе. - М., 1991. - С. 267 - 278.

47. Кожинов В. Слово как форма образа // Слово и образ: Сб. ст. - М., 1964.

48. Костенко А. Творчі методи в їх історичному розвитку. - К., 1981.

49. Коцюбинська М. Література як мистецтво слова: Деякі принципи літературного аналізу художньої мови. - К., 1965.

50. Кухар-Онишко О. Індивідуальний стиль письменника: генезис, структура, типологія. - К., 1985.

51. Ленсу Е. Художественная идея и образный мир литературного произведения. - Мн., 1986.

52. Лотман Ю. Анализ поэтического текста. - М., 1972.

53. Лотман Ю. Структура художественного текста. - М., 1970.

54. Маркевич Г. Основные проблемы науки о литературе. - М., 1980.

55. Мащенко М. Джерела гармонійної краси. - К., 1978.

56. Мейлах Б. Талант писателя и процессы творчества. - Л., 1969.

57. Наливайко Д. Направления, течения, стили. - К., 1985.

58. Наєнко М. Романтичний епос. - К., 1988.

59. Наєнко М. Українське літературознавство: Школи, напрями, тенденції. - К., 1997.

60. Неупокоева И. История всемирной литературы. Проблемы системного и сравнительного анализа. - М., 1976.

61. Никифорова О. Исследования по психологии творчества. - М., 1972.

62. Николаев П. Реализм как творческий метод. - М., 1975.

63. Поспелов Г. Эстетическое и художественное. - М., 1965. (Введение)

64. Потебня О. Естетика і поетика слова. - К., 1985.

65. Потебня А. Из записок по теории словесности // Потебня А. А. Эстетика и поэтика. - М., 1976.

66. Потебня А. Теоретическая поэтика. - М., 1990.

67. Реизов Б. История и теория литературы. – Л., 1986.

68. Руднева Е. Об эмоциональном «элементе» в составе литературного направления // Вестник Московского ун-та. - 1986. - Сер. 9. Филология. - С. 22 - 30.

69. Савенець А. Літературна школа - один із „блукаючих” термінів // Слово і час. - 2000. - № 4. - С. 44 - 50.

70. Смена литературных стилей. - М., 1974.

71. Соколов А. Теория стиля. - М., 1968.

72. Старкова З. Литература и кино. - М., 1978.

73. Теорія літератури /За ред. В. Воробйова та Г. В’язовського. –К., 1975.

74. Теория стиха: Сб. статей. - Л., 1968.

75. Тимофеев Л. Основы теории литературы. – М., 1976.

76. Тимофеев Л. Очерки теории и истории русского стиха. - М., 1958.

77. Томашевский Б. Стих и язык. - М-Л., 1959.

78. Томашевский Б. Теория литературы. Поэтика: Учеб. пособие. - М., 1999.

79. Трофимов П. Основные закономерности исторического развития искусства. - М., 1970.

80. Холшевников В. Основы стиховедения. Русское стихосложение. - Л., 1972.

81. Холшевников В. Стиховедение и поэзия. - Л., 1991.

82. Храпченко М. Художественное творчество, действительность, человек. - М., 1976.

83. Чижевський Д. Культурно-історичні епохи // Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст. - К., 1994. - Т. 3.

84. Шестаков В. Гармония как эстетическая категория. - М., 1973.

§ Internet – ресурси (Основні web-сторінки в Internet)

1. philologos.narod.ru/

2. www.ilnan.gov.ua/ru/CALSU.htm

3. literra.websib.ru/volsky/article.htm?5

4. www.kodges.ru/100652-teoriya-literatury.html

5. http://humanitas.ucsb.edu/shuttle/theory.html

6. obuk.ru/.../70857-teoriya-literatury-poyetika

7. mirknig.com/.../1181436075-teoriya-liter.

8. Сайти:

· Philology.ru

· Poetica

· Ruthenia

 


Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 95 | Нарушение авторских прав






mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.023 сек.)