Відомості в галузі зовнішньої політики і економіки, які можуть

складати державну таємницю ві­домості про зовнішньополітичну і зов­нішньоекономічну (торговельну, креди­тну і валютну) діяльності держави, пе­редчасне розповсюдження яких може нанести шкоди її інтересам.

Відомості в галузі розвіду­вальної, контррозвідувальної і оперативно-розшукової діяльно­сті, які можуть складати держав­ну таємницю — відомості в галузі розвідувальної, контррозвідувальної і оперативно-розшукової діяльності, розповсюдження яких може заподіяти шкоду державі. До них можуть бути віднесені наступні відомості: про сили, засоби, джерела, методи, плани і ре­зультати розвідувальної, контррозвіду­вальної і оперативно-розшукової діяль­ності, а також дані про фінансування цієї діяльності, якщо ці дані розкрива­ють перелічені відомості; про осіб, що співпрацюють або співпрацювали на конфіденційній основі з органами, які здійснюють розвідувальну, контрро-звідувальну й оперативно-розшукову діяльність; про систему урядового та інші види спеціального зв'язку, про державні шифри, методи і засоби їхньо­го аналізу; про методи і засоби захи­сту секретної інформації; про державні програми і заходи в галузі захисту дер­жавної таємниці.

Відомості у воєнній галузі, які можуть складати державну та­ємницю — відомості воєнної галузі, розповсюдження яких може заподіяти шкоду державі. До них можуть бути віднесені наступні відомості: про зміст стратегічних і оперативних планів, до­кументів бойового управління з підго­товки та проведення операцій, страте­гічного, оперативного і мобілізаційно­го розгортання військ, про їхню боє­здатність і мобілізаційну готовність, про створення і використання мобілі­заційних ресурсів; про напрями розви­тку озброєння і воєнної техніки, зміст і результати виконання цільових про­грам, науково-дослідних і дослідно-

Словник додаткових термінів і понять

конструкторських робіт, спрямованих на створення і модернізацію зразків озброєння і воєнної техніки; про кіль­кість, будову і технології виробни­цтва ядерної і спеціальної зброї, техні­чні засоби і методи його захисту від несанкціонованого застосування; про тактико-технічні характеристики і мо­жливості бойового застосування зраз­ків озброєння і воєнної техніки, власти­вості, рецептури або технології виро­бництва нових видів ракетного палива або вибухових речовин воєнного при­значення; про дислокацію, призначен­ня, ступені готовності і захищеності ре­жимних і особливо важливих об'єктів, про їхнє проектування і будівництво, а також про відведення земель, надр і акваторій під ці об'єкти; про дислока­цію, дійсні найменування, організацій­ну структуру, озброєння і чисельність об'єднань, з'єднань і частин збройних сил.

Відомості, що складають дер­жавну таємницю — відомості, розпо­всюдження яких може заподіяти шко­ду державі. До таких відомостей мо­жуть бути віднесені відомості: у воєн­ній галузі; в галузі економіки, науки і техніки; в галузі зовнішньої політи­ки і економіки; в галузі розвідуваль­ної, контррозвідувальної і оперативно-розшукової діяльності.

Відомості, які не підлягають засекречуванню — відомості, засе­кречення яких здатне спричинити шко­ду суспільству, державі і громадянам. До них можуть бути віднесені насту­пні відомості: про надзвичайні події і катастрофи, що загрожують безпеці і здоров'ю громадян, і їхні наслідки, а також про стихійні лиха, їхні офіцій­ні прогнози і наслідки; про стан еко­логії, охорони здоров'я, санітарії, демо­графії, освіти, культури, сільського го­сподарства, а також про стан злочинно­сті; про привілеї, компенсації і пільги, що надаються державою громадянам, посадовим особам, підприємствам, за­кладам і організаціям; про факти по-

рушення прав і свобод людини і гро­мадянина; про розміри золотого запа­су і державних валютних резервів дер­жави; про стан здоров'я вищих посадо­вих осіб держави; про факти порушен­ня законності органами державної вла­ди і їхнім посадовими особами.

ВІЙНА [war, warfare]— 1) Організо­вана збройна боротьба між держава­ми, іноді всередині держави (громадян­ська війна). 2) Крайня ступінь жор­стокої боротьби, ворожі відносини між будь-ким. Розрізняють наступні види воєн: світова, локальна; колоніальна, несправедлива, визвольна, справедли­ва, загарбницька; образно говорять — газетна, інформаційна, митна війна і т.ін. 3) Складне суспільно-політичне явище, що включає сукупність різно­манітних видів боротьби: політичної; економічної; збройної; інформаційної і т.ін., які ведуть між собою держави або суспільні системи. Збройна бороть­ба є основною формою боротьби у вій­ні. Формула збройної боротьби у вій­ні може бути представлена у вигляді чотирьох обов'язкових взаємозв'язаних елементів: ураження військ і об'єктів противника; захист своїх військ і об'­єктів від ураження; усебічне забезпече­ння дій військ сторін; управління си­лами і засобами в збройній боротьбі. У війні поряд з усіма іншими форма­ми боротьби обов'язково присутня ін­формаційна складова боротьби. Вона є в політичній, ідеологічній, економі­чній і власне збройній боротьбі. Мас­штаби інформаційного протиборства в усіх складових формах боротьби нев­пинно зростають і потребують високої організованості при його підготовці. На основі аналізу впливу зброї (озброєнь) і інформації на форми і способи веде­ння збройної боротьби можна виділи­ти шість поколінь війн, з яких чоти­ри покоління доядерних війн і воєнних конфліктів. Основні рубежі зміни поко­лінь таких воєн співпадають, головним чином, з історичними якісними стриб­ками в розвитку економіки, які при-

Словник додаткових термінів і понять

водили до появи нових озброєнь, а це призводило до зміни форм і способів збройної боротьби. У доядерний пері­од практично усі війни були інструмен­том політики, її продовженням сило­вим способом. Ядерна ж війна, у ви­падку її розв'язання, неминуче вийшла би за рамки політики, що породила її, і привела би до кінця всякої політики і до катастрофічних наслідків на плане­ті.

ВІРОГІДНІСТЬ (ДОСТОВІР­НІСТЬ) [validity, adequacy] — 1) Фор­ма існування істини, обґрунтованої яким-небудь способом (наприклад, екс­периментом, логічним доказом) для об'єкта, що пізнається (вивчається). 2) Властивість інформації бути пра­вильно сприйнятою; ймовірність відсу­тності помилок.

ВІРУСИ [viruses] (від лат. virus — отрута) — збудники інфекційних захво­рювань рослин, тварин і людини, які розвиваються лише в живих клітинах і мають надзвичайно дрібні розміри, проходять через бактеріальні фільтри. ВЛАДА [authority, ] — 1) Здатність, право і можливість розпоряджатися будь-ким, будь-чим, здійснювати вирі­шальний вплив на долі, поведінку і ді­яльність, мораль і традиції людей за допомогою різного роду засобів — за­кону, права, авторитету, волі, суду, при­мусу. 2) Політичне панування над лю­дьми, їхніми спільнотами, організаці­ями, над країнами і їхніми угрупова­ннями. 3) Система державних орга­нів. 4) Особи, органи, наділені відповід­ними державними, адміністративними повноваженнями.

Інформаційна влада [informati­on power] — здатність, право і можли­вість розпоряджатися будь-ким, будь-чим, здійснювати вирішальний вплив на будь-кого на основі зростання зна­чення інформації та сили її впливу на політичні процеси, на процедури виро­блення й прийняття важливих рішень, їхньої пропаганди та реалізації. Ліди­рує той, хто володіє повною і своєча-

сною інформацією. Цілеспрямована ін­формація, важлива також для створе­ння іміджу владі, політиці та політи­кам, вона здатна керувати поведінкою великих груп людей. Зростання ролі такої інформації привело до появи по­літичного маркетингу.

ВОКОДЕР [vocoder] (англ. vocoder, від voice — голос і code — шифр, код) — клас передавальних систем, що ба­зуються на принципі аналізу і синте­зу мовного сигналу. У передавальній частині вокодера з мовного сигналу виділяються інформаційні параметра спектра мови, що змінюються повіль­но, основний тон вокалізованих (дзвін­ких) звуків і переходи тон-шум глу­хих звуків. Вокодери розрізняються в залежності від параметрів, які виділя­ються. Розповсюджені смугові вокоде­ри і вокодери з лінійним передбачен­ням. Вокодери для телефонного закри­того зв'язку із швидкістю передавання 4800 біт/с забезпечують розбірливість складів до 93% (розбірливість слів ся­гає 99%) при задовільному упізнаванні абонента). В телефонних каналах низь­кої якості швидкість інформаційного потоку на виході в. знижують до 2400 біт/с при збереженні достатньої розбір­ливості, але низького упізнавання голо­су абонента.

Вокодери з лінійним передба­ченням [linear predictive vocoder] — во­кодери, у яких вхідний мовний сигнал апроксимується кусково-лінійною фун­кцією, кожний поточний відлік якої є лінійною функцією η попередніх від­ліків. У цих вокодерах мовна інфор­мація передається величиною ампліту­ди, значеннями коефіцієнта лінійного передбачення, періодом основного то­ну і рішенням про тон або шум. Швид­кість передавання мовної інформації у розповсюджених вокодерах даного ви­ду для п—10 складає 2400 біт/с, але існує можливість зниження її до 800 біт/с і менше з допустимою якістю мо­ви.

Смугові вокодери [channel

Словник додаткових термінів і понять

vocoder] — вокодери, в яких аналізу­ється форма мовного сигналу з пері­одом аналізу 10-30 мс, виділяються і передаються телефонним каналом у цифровому вигляді: значення амплітуд обмеженого числа частотних смуг спе­ктра мовного сигналу, величина пері­оду основного тону для вокалізованих звуків і рішення тон/шум, що відпо­відає наявності або відсутності вокалі-зованої ділянки в мовному сигналі. У приймальному вокодері синтезуються

звуки з переданими параметрами. У більшості практичних випадків аналіз мовних сигналів здійснюється з періо­дом 20 мс для 16-20 частотних смуг, що виділяються смуговими фільтрами, а параметри мови передаються із швид­кістю 2400 біт/с. При зниженні вимог до якості синтезованої мови швидкість передавання мовної інформації може бути зменшена до 1200-1800 біт/с.

ВПЛИВ [impact] — дія, здійснювана ким-, чим-небудь на кого-, що-небудь.

Г

ГРИФ [label] — нанесений на носій ін­формації умовний знак корисності ін­формації, що міститься на ньому, — гриф секретності або конфіденційно­сті.

ГРУПА [group] — сукупність лю­дей, об'єднаних спільністю інтересів, професії, діяльності, а також суку­пність предметів, об'єднаних спільні­стю ознак.

Соціальна група — спіль­ність людей, що існує в масштабах су­спільства, та розвивається відповідно до соціально-психологічних закономір­ностей прояву масової психіки. Див. та­кож соціальна психологія. Розрізняють наступні види соціальних груп: за роз­міром — великі, середні, малі групи та мікрогрупи; за суспільним статусом — формальні (офіційні) і неформальні (неофіційні); за стійкістю взаємозв'яз­ків членів групи — реальні (контактні) і умовні (формально виділені за будь-якою ознакою); за рівнем розвитку — дифузні, асоціації, корпорації, колекти­ви; за значимістю для членів — рефе­рентні (еталонні) і нереферентні.

Велика соціальна група спіль­ність людей, що існує в масштабах суспільства, та розвивається відповід­но до соціально-психологічних зако­номірностей прояву масової психіки і на відміну від малих соціальних груп

не припускає обов'язкових особистих контактів. У великих соціальних гру­пах, як правило, створюються загаль­ноприйняті норми поведінки, культур­ні цінності і традиції, суспільна думка і масові рухи. До великих соціальних груп відносяться класи, соціальні про­шарки, етноси (нації, народності), ре­лігійні конфесії, партії і суспільні орга­нізації, вікові групи і т. ін.

Мала соціальна група невели­ка спільність людей, між членами якої існують безпосередні контакти, а та­кож ієрархічні відносини верховенства (лідерства, популярності, авторитетно­сті, симпатії/антипатії) і підпорядкува­ння. До малих груп відносяться сім'ї, невеликі військові підрозділи, сусіди, дружні компанії і т.ін. Колена група має певну структуру, що складається під впливом як зовнішнього середови­ща, так і внутрішньогрупових міжособистністних відносин. Розрізняють ма­лі соціальні групи формальні і нефор­мальні. У групах, де встановлюються дуже міцні міжособистністні зв'язки, спостерігається надто високий рівень спільності поглядів, вкрай рідко відмі­чаються будь-які окремі думки (а тим більше дії), що йдуть врозріз із дум­кою більшості. Установлено, проте, що лідери малих груп більше підпадають впливу ззовні, ніж рядові члени.

Словник додаткових термінів і понять

Неформальна соціальна група

— мала соціальна група, яка сама ство­рює свою структуру. Вона складається на основі особистих симпатій і антипа­тій.

Формальна соціальна група — мала соціальна група, що має задану структуру і функціонує у відповідно­сті із заздалегідь установленими, офі-

ційно фіксованими метою, завданнями, інструкціями, статутами. Характерно, що в формальних соціальних групах також мають місце неформальні від­носини між її членами, тому успіх ді­яльності формальних соціальних груп в багатьох випадках залежить від того, наскільки співпадають її формальна й неформальна структури.

Д

ДЕЗІНФОРМАЦІЯ [misleading information, misinformation] (від франц. des... та інформація) — 1) Свідоме поширення неправильної інформації. 2) Навмисне поширення неправильних відомостей про власні збройні сили й плани воєнних дій, щоб ввести в оману противника. 3) Спосіб технічного за­хисту інформації, що полягає у фор­муванні свідомо хибної (фальшивої) інформації для виключення несанкціо­нованого одержання істинної. ДЕШИФРУВАННЯ [deciphering] (від франц. dechiffrer — розбирати, відгадувати) — 1) Читання (розши­фровування) тексту, написаного умов­ними знаками (шифром), тайнописом. 2) Процес перетворення шифртексту у відкритий текст без знання ключа та, можливо, при невідомому алгори­тмі шифрування; процес, зворотний процесу зашифровування (див. також розшифровування).

ДЖЕРЕЛО [source] — те, що дає початок чому-небудь, звідки виходить що-небудь.

Джерело інформації [informati­on source] — в інформаційній безпеці — суб'єкти і об'єкти, від яких інфор­мація (дані і відомості) може посту­пати до несанкціонованого одержувача (зловмисника). Основними джерелами інформації є наступні: люди; докумен­ти; продукція; вимірювальні датчики; інтелектуальні засоби оброблення ін­формації; чернетки і відходи виробни-

цтва; матеріали і технологічне обла­днання.

ДИСОНАНС (франц. dissonance, від лат. dissonans — різноголосий, різнозвучний) — відсутність у чомусь гармо­нії, невідповідність слів або поведінки когось настроям, переконанням інших людей.

ДІЇ [action, operation] — 1) Робо­та, діяльність, здійснення чого-небудь. 2) Операції, пов'язані із боротьбою.

Бойові дії — організовані дії частин, з'єднань, об'єднань всіх видів збройних сил при виконанні поставлених бойо­вих завдань. Основні види бойових дій — наступ і оборона. Сучасні бойові дії характеризуються рішучістю цілей, ве­ликим просторовим розмахом, високою маневреністю і динамічністю. До бойо­вих дій стратегічного масштабу засто­совують термін "воєнні дії”.

Воєнні дії [military operation, hostilities] — організоване застосуван­ня сил і засобів для виконання по­ставлених завдань бойових частина­ми, з'єднаннями, об'єднаннями всіх ви­дів збройних сил. Ведуться на зем­лі, у повітрі і на морі у формі боїв, битв, операцій, ударів. Сучасні воєнні дії характеризуються рішучістю цілей і великим просторовим розмахом, уча­стю в них великих угруповань військ (сил), широким застосуванням усіх ви­дів зброї і бойової техніки, високою маневреністю, динамічністю і швидко­плинністю, різкими змінами обстанов-

Словник додаткових термінів і понять

ки, великими витратами матеріальних засобів. Термін "воєнні дії" застосову­ється до дій стратегічного масштабу, до дій оперативно-тактичного масшта­бу — "бойові дії'.

ДОВІДКА-ДОСЬЄ — систематизо­вана за тематикою і часом добірка ма­теріалів на одну тему. В залежності від обсягу наявної інформації вона мо­же поділятися на рубрики (розділи). Для зручності користування розділи (рубрики) позначаються порядковими номерами, шифрами, назвами. Див. та­кож досьє.

ДОКУМЕНТ [document] (від лат. documentum — повчальний приклад, взірець, доказ) — 1) Матеріальний об'­єкт із зафіксованою на ньому інфор­мацією у вигляді тексту, звукозапису або зображення, призначений для пе­редавання у часі і просторі з метою збереження і суспільного використан­ня. До документів відноситься службо­ва інформація, наукові публікації у від­критих і закритих виданнях, статті в газетах і журналах про діяльність ор­ганізації або її співробітників, констру­кторська і технологічна документація і т.ін. Документи — найбільш інформа­тивні джерела інформації, так як во­ни містять, як правило, достовірну ін­формацію в обробленому і стисненому вигляді, особливо, коли вони підписані або затверджені. Що стосується інфор­мативності різноманітних публікацій, то вони мають достатньо широкий ді­апазон оцінок: від дуже високої, коли описується відкриття, до навмисної або ненавмисної дезінформації. 2) Діловий папір, що підтверджує будь-який факт або право на щось; у праві — складе­ний відповідно до вимог закону акт, що посвідчує факти, які мають юри­дичне значення (диплом про освіту, за­повіт). 3) Офіційне посвідчення особи. 4) Історично-достовірні письмові дже­рела.

ДОПУСК [clearance] — дія, що надає змогу або дозволяє кому-небудь увійти кудись, підійти до кого-, чого-небудь.

Допуск до державної таємниці [secret (top secret) clearance] — проце­дура оформлення права громадян на доступ до відомостей, що складають таємницю державну, підприємств, за­кладів і організацій — на проведення робіт з використанням таких відомо­стей. Допуск посадових осіб і грома­дян до державної таємниці здійснює­ться у добровільному порядку і перед­бачає відповідну процедуру допуску до державної таємниці. При цьому вста­новлюються три форми допуску, які відповідають ступеням секретності ві­домостей, що складають державну та­ємницю: до відомостей державної ва­жливості, цілком секретних і секре­тних.

ДОСТУП [access] — 1) Взаємодія між суб'єктом і об'єктом доступ, що забез­печує обмін даними між ними. 2) У фізичній безпеці — можливість входу на територію, що знаходиться під за­хистом.

Доступ до інформації [access to information] — 1) Ознайомлення з ін­формацією, її оброблення, а саме, копі­ювання, модифікація або знищення ін­формації. 2) Наближення органів роз­відки {агентів, технічних засобів) до джерел (або носіїв) інформації для за­безпечення з ними контакту розвіду­вального. 3) В мережах обчислюваль­них — можливість одержання, обробле­ння та (або) порушення цілісності ін­формації. 4) Вид взаємодії двох об'­єктів комп'ютерної системи, внаслі­док якого створюється потік інформа­ції від одного об'єкта до іншого і (або) відбувається зміна стану об'єкта.

ДОСТУПНІСТЬ [availability] — 1) Можливість проникнення куди-небудь. 2) Властивість ресурсу системи (комп'ютерної системи, послуги, об'є­кта комп'ютерної системи, інформації), яка полягає в тому, що користувач і (або) процес, який володіє відповідни­ми повноваженнями, може використо­вувати ресурс відповідно до правил, встановлених політикою безпеки, не

Словник додаткових термінів і понять

очікуючи довше заданого (малого) про­міжку часу, тобто коли він знаходиться у вигляді, необхідному користувачеві, і в той час, коли він йому необхідний.

ДОСЬЄ [dossier] (франц. dosser) — су­купність документів, матеріалів, що стосуються певного питання, справи,

особи, а також папка, в якій містяться ці матеріали.

ДУБЛЮВАННЯ [doubling] (франц. doubler — подвоювати) — виготовлення будь-чого у двох екземплярах, повто­рювання; паралельне з будь-ким вико­нання схожої, однакової роботи.

Ε

ЕКСПЕРИМЕНТ [experiment] (від лат. experimentum — проба, дослід)

— науково поставлений дослід відповідно до мети дослідження для перевірки результатів теоретичних досліджень. Проводиться в умовах, які дають змогу спостерігати за ходом явища і відтворювати його в заданих умовах.

ЕКСПЕРТ [expert] (від лат. expertus

— досвідчений) — фахівець, який здійснює експертизу.

ЕКСПЕРТИЗА [(expert) examinati­on] (франц. expertise, від лат. expertus

— досвідчений) — 1) Розгляд, дослідження експертом певних справ, питань, що потребують спеціальних знань. 2) Процес опитування експертів, збирання і первинний аналіз експертної інформації.

ЕЛЕМЕНТ [element, item] — (від лат. elementum — первісна речовина) — складова частина будь-чого цілого. ЕМОЦІЇ [emotion] (франц. emotion — хвилювання, від лат. emoteo — хвилюю, збуджую) — душевні переживання, по­чуття гніву, печалі, страху, радощів і т. ін. ЕТАП [halting place, stage] (від франц.

etape — перегін, перехід) — 1) Частина шляху — дистанція. 2) Відрізок часу, відзначений певними подіями.

ЕТНОС [ethnic group] (від грец. εϋνφς

— народ)— спільність людей (плем'я, народність, нація), що склалася в ході соціально-історичного розвитку.

ЕФЕКТ [effect] (лат. eflectus — вико­нання, дія, від efficio — дію, виконую)

— 1) Результат, наслідок яких-небудь причин, заходів, дій. 2) Сильне враже­ння, спричинене ким-небудь або чим-небудь. 3) Засіб, що має на меті спра­вити сильне враження, викликати зди­вування.

ЕФЕКТИВНІСТЬ [efficiency] (від лат. effectus — виконання, дія) — 1) Ре­зультат, наслідок будь яких причин, сил, дій. 2) Ступінь співвідношення результатів з затратами; система по­казників, що характеризують рівень використання потужностей різномані­тних систем. Розрізняють ефектив­ність технічну і економічну. В обчислю­вальній техніці технічна ефективність

— це швидкість обробки одиниці інформації, питомі затрати на обробку одиниці інформації.

З

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ [support] — суку­пність методів, засобів і заходів, необ­хідних для нормального функціонува­ння того чи іншого об'єкта, процесу і

ЗАВДАННЯ [assignment, task, job, mission] — 1) Визначений, заплано­ваний для виконання обсяг роботи.

Словник додаткових термінів і понять

2) Одиниця роботи, яка визначається користувачем і виконується обчислю­вальною машиною; одиниця операцій­ної системи, що являє собою послідов­ність управляючих операторів, які ви­значають виконувані програми і вико­ристовувані ними дані. 3) Доручення. 4) Мета, ціль.

Оперативне завдання завда­ння, поставлене об'єднанню вищестоя­щим начальником для досягнення пев­ної мети в операції до встановленого строку. Виконання оперативного завда­ння сприяє успішному проведенню всієї операції.

ЗАКЛАДКА [bug] — потай вста­новлений технічний засіб або власти­вість деяких програм, які спрямовані на здійснення загрози для інформації (див. також пристрої закладні).

Апаратна закладка [hardware bug] — див. апаратна інформаційна зброя.

ЗАКОН [law] — 1) Не залежна ні від чиєї волі, незаперечність, заданість, що склалася в процесі існування да­ного явища, його зв'язків і відношен­ня з навколишнім світом. 2) Постано­ва державної влади, нормативний акт, прийнятий державною владою; уста­новлені державною владою загально­обов'язкові правила. 3) Загальнообо­в'язкове незаперечне правило. 4) За­гальна назва основних принципів і ідей релігійних віровчень, звід правил якої-небудь релігії.

ЗАКОНОДАВСТВО [legislation] —

1) Встановлення, видання законів.

2) Сукупність усіх законів, що діють у
будь-якій державі; юриспруденція.
ЗАКОНОМІРНІСТЬ 1) Власти­
вість відбуватися відповідно до законів
природи або суспільства, зумовленість
цими законами. 2) Об'єктивно існую­
чий, постійний і необхідний взаємозв'я­
зок між предметами, явищами, проце­
сами, що випливає з їхньої внутрішньої
природи, сутності.

ЗАСІВ [facility, tools] — те, що слу­жить знаряддям в якійсь дії, справі.

Дата добавления: 2015-07-11